Макрон чи Ле Пен: як вибори у Франції можуть вплинути на війну в Україні

Фінальний підсумок французьких виборів може вплинути на перебіг війни в Україні, зауважує Voice of America. Ультраправа Марін Ле Пен, яка вийшла у другий тур виборів, має тісні зв’язки з Росією і хоче послабити Європейський Союз і НАТО. Чинний президент Франсуа Макрон, який дещо випереджає Ле Пен, навпаки, робить усе можливе, аби посприяти наданню Україні зброї і посилити санкції проти РФ.

Колишні президенти Франції закликають співвітчизників голосувати саме за Макрона. «Я тут перед вами не для того, щоби давати урок моралі і говорити французам, що вони мають робити, але на цих виборах головне – це Франція. Я закликаю французів голосувати за Еммануеля Макрона з огляду на важливість результату», – сказав Олланд 14 квітня в ефірі телеканалу TF1. І додав: найважливіше, щоби Франція не потрапила до рук, які можуть бути надзвичайно небезпечними для її майбутнього.

Ніколя Саркозі також заявив, що у другому турі голосуватиме за Макрона і що перемога Ле Пен буде провалом для Франції і для України.

Розглянемо, які позиції стосовно України зайняли Макрон та Ле Пен, зокрема щодо зброї і санкцій.

Ле Пен обіцяє бути «обачною»

За останні тижні французький уряд надіслав Україні озброєння на 100 млн євро, а сам Макрон пообіцяв ще більше зброї в рамках західної військової допомоги. Франція була основним джерелом військової підтримки України з 2014 року, коли Росія окупувала Крим і підтримала бойовиків-сепаратистів на сході України, стверджує Voice of America.

Тим часом Ле Пен висловила застереження щодо поставок Україні додаткового озброєння. Вона обіцяє, що продовжить надавати Україні оборонну та розвідувальну допомогу, але буде «обачною» щодо зброї, оскільки вважає, що «такі поставки можуть втягнути інші країни у війну з Росією».

Макрон за санкції, Ле Пен – проти

Кампанія Ле Пен сподобалася багатьом французьким виборцям, обуреним підвищенням цін на продукти і пальне, зростанням інфляції. Яке, у свою чергу, пришвидшилось через санкції Заходу проти Росії – головного постачальника газу та торгового партнера Франції. Ле Пен – проти таких санкцій і протиставляє себе Макрону, який за них голосував.

Франція є другою економікою в ЄС після Німеччини та одним з ключових гравців. Крім того, саме Франція впродовж першого півріччя 2022 року головує в ЄС, а отже, наступний лідер цієї країни матиме значний вплив. Якщо Ле Пен стане президентом, вона може спробувати зірвати або обмежити додаткові санкції, що їх готує ЄС.

Особливо жорстко вона виступає проти санкцій щодо російського газу та нафти. 12 квітня Ле Пен заявила, що загалом підтримує антиросійські санкції ЄС, але «не в питанні імпорту російських енергоносіїв», додавши, що не хоче, аби французи страждали від наслідків санкцій щодо нафти і газу.

Ле Пен також заявляла, що працюватиме над зняттям санкцій, запроваджених проти РФ через анексію Криму. Вона визнала його частиною Росії і в інтерв'ю французьким ЗМІ зазначила, що «не бачить жодних підстав ставити під сумнів референдум», який відбувся на півострові у 2014 році. У квітні 2019 року племінниця Ле Пен Маріон Марешаль-Ле Пен навіть виступила на організованому «владою» Криму економічному форумі в Ялті.

Своїх поглядів Ле Пен не змінила і у 2022 році і повторила скандальні заяви.

«Я не заперечувала (законності анексії Криму Росією у 2014 році – «Главком»), бо був референдум... Я анітрохи про це не жалкую. Крим був українським 26 років (насправді 23 роки української незалежності та, у складі УРСР, з 1954 року - ред.), і решту часу був російським. Народ Криму захотів стати частиною Росії, от і все», – заявила Ле Пен в інтерв’ю bfmtv.

До честі французького видання зазначимо: воно нагадало читачам, що «референдум» у Криму був організований ставлениками окупантів і не визнаний міжнародним співтовариством.

Зменшення участі в НАТО та ЄС

Ле Пен є активним противником приєднання України до ЄС і прихильницею федералізації нашої держави.

«Європейські політики змусили повірити частину України, що вона може стати членом Євросоюзу, а це абсолютно неправильно. Потрібно точно сказати: європейський народ не хоче України в Євросоюзі. Одна частина України — російськомовна, а друга — україномовна. І кожен має право повернутися або до Заходу, або до Сходу. Проте я не бачу іншого виходу, щоб підтримати мир і цілісність України, крім як створити свого роду федерацію, яка надасть можливість кожному регіону мати автономію», – розмірковувала вона в інтерв'ю французькому радіо RFI у 2014 році.

Вже цього року – щоправда, до початку повномасштабного вторгнення РФ – вона заявляла, що НАТО наразі не потрібно поповнювати свої лави новими членами.

Макрон є стійким захисником ЄС і нещодавно посилив участь Франції в операціях НАТО у Східній Європі, а Ле Пен каже, що Франція повинна триматися на відстані від міжнародних союзів і йти своїм шляхом. Вона виступає за виведення Франції з-під військового командування НАТО, що призведе до втрати країною впливу в цьому військовому альянсі.

Також кандидатка у президенти хоче зменшити французькі витрати на ЄС і мінімізувати вплив ЄС на Францію. Ле Пен оголосила своєю метою «реформувати Європейський Союз зсередини» та позбутися «гамівної сорочки Брюсселю, залишаючись у ЄС».

У захваті від Путіна

Партія Ле Пен має глибокі зв'язки з Росією. Вона зустрічалася з Путіним як кандидат у президенти Франції в 2017 році і в минулому хвалила його. Її тепло вітали на заходах російського посольства в Парижі, а ультраправа партія Ле Пен отримала кредит у 9 млн євро від російсько-чеського банку, оскільки, за її словами, французькі банки відмовилися позичати гроші.

У 2014 році Ле Пен зізнавалася, що «у неабиякому захваті від Володимира Путіна», який «не дозволяє іншим країнам нав’язувати йому рішення». Згодом Ле Пен казала, що війна в Україні «частково змінила» її думку щодо Путіна. Однак «зміна думки» не завадила їй днями зробити заяву про те, що Захід повинен спробувати відновити відносини з Росією, як тільки конфлікт закінчиться, а також запропонувала «стратегічне зближення між НАТО і Росією», щоб утримати Москву від занадто тісного союзу з Китаєм.

Ле Пен також заявляла, що бачить Путіна союзником Франції «з певних питань».

Путін і Макрон

Макрон теж постійно шукає спільну мову з Путіним. Вони зустрічалися на початку лютого і той впродовж п’яти годин переконував Макрона у необхідності «рятувати» Україну, грузив французького президента своїми псевдоісторичними концепціями та скаржився на образи, яких світ завдав РФ після закінчення «холодної війни». Джерела з оточення Макрона потім переповіли журналістам, що французького лідера вразило, наскільки Путін змінився з моменту їхньої зустрічі три роки тому.

«Він годинами продовжував переписувати історію з 1997 року і топив співрозмовника в цих довгих монологах. Макрон продовжував повертатися до питань сьогодення. Після переговорів він сказав своїй команді, що Путін у 2019 році здавався «менш жорстким та менш зосередженим на історії», – повідомляло тоді Reuters.

Французький президент вважає, що підтримувати діалог з Путіним важливо і зараз – зокрема щоби повідомляти йому правду про перебіг війни в Україні.

У той же час, Макрон, який підтримав кілька раундів санкцій ЄС і який констатував воєнні злочини РФ в Бучі, не поспішає визнавати ці злочини геноцидом. Ба більше, останні заяви французького лідера продемонстрували, що він має хибне розуміння україно-російських стосунків, бо повторив меседж російської пропаганди про те, що росіяни та українці – «братні народи» (певно, таки далися взнаки діалоги з Путіним).

Позаяк Україні потрібна перемога Макрона на виборах. 14 квітня президент Зеленський обговорив телефоном з французьким колегою розслідування російських злочинів та опір українського народу загарбнику.

«Цінуємо вагому підтримку Франції. Також обговорили переговорний процес. Прагнемо миру в Україні, у Європі!», – написав Зеленський у Twitter свої враження від розмови.

Другий тур виборів у Франції відбудеться 24 квітня.

Наталія Сокирчук, «Главком»