Французи обирають між Україною та Росією
У Франції відбувся перший тур президентських виборів. Чинний президент Франції Еммануель Макрон набрав найбільшу кількість голосів за результатами обробки 100% протоколів – 27,6%. Друге місце, з невеликим відривом, посіла лідерка ультраправої партії «Національне об’єднання» Марін Ле Пен, за яку проголосували 23,41% виборців. Третім прийшов кандидат від лівої «Нескореної Франції» Жан-Люк Меланшон з результатом 21,95%, і це більше, ніж йому прогнозували екзит-поли. Решта кандидатів не набрали більше 10%.
Результати голосування
Після того, як стали відомими результати екзитполу, на центральних вулицях Парижа почалися масові демонстрації протесту. Невдоволення демонстрантів викликало те, що лідерку французьких ультраправих Марін Ле Пен, яка пройшла у другий тур, взагалі допустили до участі в виборах.
Війна в Україні: що казали кандидати у президенти Франції
Війна в Україні була одним із факторів, що впливали на виборі у Франції. Ще до початку повномасштабного вторгнення Макрону у спадок дісталась позиція перемовника у нормандському форматі. Нинішній президент провів стільки ділових поїздок та дзвінків на «московському» напрямку, що в соцмережах над його надзвичайною активністю стали вже потроху насміхатися. Але рейтинг Макрона ріс, відбувалось це на тлі його закликів до національного єднання, аби завадити перетворенню війни в Україні у Третю світову.
Однак те, що спершу зіграло на користь його рейтингу, згодом мало зворотній ефект: зі, здавалося б, стабільних 30% рейтинг підтримки скотився до 27%. За пару тижнів французи почали більше уваги звертати не на заклики до єднання, а у свій холодильник та гаманець: за останній час вартість життя у Франції зросла. Фактором не на користь Макрона стала його відмова від дебатів – частина французів сприйняла цей крок як неповагу. До того ж, за постійні переговори з Путіним Макрона стали критикувати колеги з великої політики. Приміром, прем’єр-міністр Польщі Матеуш Моравецький дорікав Макрону цими контактами і зазначав: «з Гітлером ніхто не проводив переговори».
Це важливо, оскільки вибори у Франції проходять не лише на тлі війни в Україні, а й під час президентства Франції у Євросоюзі у першому півріччі поточного року.
Сам Макрон вважає, що робить велику справу, і що такі бесіди необхідно продовжувати, але визнає: це – сумнівне задоволення. «Кожна дискусія проходить у цинічному тоні», – ділився враженнями лідер французів і уточнював, що вважає цей діалог своїм обов’язком.
Ле Пен, поки Макрон займався човниковою дипломатією, зосередилася на виборчій кампанії всередині країни, що дало непоганий ефект – більше голосів ніж на попередніх виборах у першому турі. При цьому про війну в Україні відома прихильниця Росії та Путіна старалася говорити якомога менше.
Коли світ облетіли кадри звірячого насильства рашистів у Бучі, Макрон на них відреагував заявою про необхідність термінового ухвалення нових санкцій проти Росії. «Те, що сталося в Бучі, вимагає нового набору санкцій, і це мають бути дуже чіткі заходи. Є дуже чіткі ознаки, які вказують на воєнні злочини, і що більш-менш встановлено, відповідає за вбивства в Бучі російська армія», – сказав він і закликав до ембарго на продаж нафти та вугілля. Однак про ембарго на російський газ змовчав.
Лідер крайніх лівих Жан-Люк Меланшон, який донедавна виголошував відверто прокремлівську риторику, напередодні голосування і після кадрів з Бучі різко змінив курс та звинуватив російську верхівку у варварських злочинах.
Кандидат від Партії зелених Яннік Жадо завуальовано дорікнув Макрону у підтримці дипломатичного зв’язку з воєнним злочинцем Путіним і закликав до повного ембарго російських нафти і газу.
Кандидатка від «Соціалістичної партії» Анн Ідальго, мер Парижа, була менш категорична у своїх заявах: вона вважає, що достатньо лише газового ембарго, а певною компенсацією за такі слабкі санкції може стати збільшення поставок Україні летальної зброї.
Головну ж конкурентку Макрона Марін Ле Пен з «Національного об’єднання», яку називають «подружкою Путіна», звірства російської армії ні на які антиросійські чи антипутінські заяви не спонукали. Політик, яка принаймні донедавна підтримувала тісні зв’язки з Кремлем, трохи пожахалась на публіку, втім заявила, що «не має доступу до розвідувальних даних, які б підтвердили, що саме Путін віддав наказ про масові вбивства». Ба більше: вона продовжує бачити лідера країни-агресора союзником Франції «з певних питань».
До речі, конкурент Ле Пен на полі правих Ерік Земмур виголошує схожу риторику: мовляв, треба ще розслідувати, хто саме коїв воєнні злочини у Бучі.
Чи зможе політика перемогти економіку
Для України дуже важливо, хто стане наступним президентом: по-перше, від лояльної до Путіна Ле Пен нам не варто чекати особливої підтримки, а по-друге, Макрон заявляв про готовність Франції стати гарантом української безпеки після війни з РФ.
Однозначних прогнозів експертів щодо перемоги Макрона чи Ле Пен немає. Той факт, що чинний президент набрав більший відсоток підтримки у першому турі, не гарантує йому перемоги, як і те, що більшість політиків, які вибули на першому колі перегонів, закликали своїх прибічників віддати голоси за чинного президента чи проти Ле Пен. Так, бронзовий призер» першого туру виборів з результатом з результатом 21,95% Жан-Люк Меланшон закликав своїх прибічників у другому турі не віддавати за неї голоси.
«Ми чудово знаємо, за кого ні в якому разі не голосуватимемо. Пані Ле Пен не повинна отримати жодного голоса!», – сказав він після оголошення результатів першого туру. Проте Меланшон жодного разу не назвав прізвища того, за кого варто віддати голос у другому турі. Враховуючи такі настрої, сподіватися, що усі прибічники Меланшона підуть за Макроном, не доводиться.
Водночас Ерік Земмур, який за даними екзитполу посів четверте місце на виборах президента Франції, закликав голосувати за Марін Ле Пен у другому турі. Земмур відомий своєю любов'ю до СРСР і неодноразово захоплювався політикою Путіна.
Редактор What’s Up EU Тео Буржері наголошує: окрім політичних нюансів існують ще у суто економічні, і тут Ле Пен на коні. Останні тижні президентської кампанії вона присвятила темі підвищення купівельної спроможності в умовах зростання цін на енергоносії. Це гарантувало їй підтримку селян та робітників. Натомість суто економічних претензій до Макрона з боку французів дедалі більшає: ціни на продукти та паливо зростають, а соціальна підтримка, навпаки, меншає. Зазначимо також, що на час президентства Макрона припала низка внутрішніх і зовнішніх криз: це і протести «жовтих жилетів», протести проти пенсійної реформи, (а Ле Пен обіцяє навіть знизити пенсійний поріг), і пандемія Covid-19, у фіналі ж його президентства – війна в Україні.
На посаді президента Макрон провів низку реформ, зокрема, спростив для компаній процес звільнення працівників, знизив податки, схвалив жорсткі закони про безпеку для боротьби з тероризмом. Разом із тим, він продемонстрував повну розгубленість під час акцій «жовтих жилетів» у 2018 році, і в підсумку йому довелося відмовитися від запропонованого податку на паливо.
На цьому тлі Макрон робить ставку на свою зовнішньополітичну діяльність. «Я не прихильник Путіна. Це не я шукав фінансування з Росії», – дорікнув він конкурентці, натякаючи на 9 млн євро позики, які партія Марін Ле Пен отримала з чесько-російського банку, змагаючись за президентство 2017 року.
У той же час Тео Буржері наголошує, що Ле Пен як політик значно укріпила позиції на тлі падіння рейтингу Макрона (що характерно для більшості чинних президентів).
Разом із тим, Ле Пен довелося викреслити зі свого порядку денного важливий пункт: якщо воєнні злочини Кремля вона поставила під сумнів, то пропонувати закрити кордони Франції від українських біженців вона вже не змогла.
Феномен мінливого електорату
Не на користь Макрона може зіграти тенденція до низької явки виборців, яка зафіксована у першому турі. Керівник Центру політичної розвідки, політтехнолог Олег Пастернак наголошує: останнім часом французькі вибори характеризуються такою тенденцією як вибір кандидата в останні дні перед голосуванням.
«На президентських виборах 2017 р. 31% виборців обрали свого кандидата в останні дні. На євровиборах 2019 року чотири з десяти виборців сформували уподобання в останні дні перед голосуванням (зокрема 61% 18-24-річних та 50% 25-34-річних). Таким чином, ми спостерігаємо феномен «мінливого електорату». Майже кожен з п’яти виборців говорить, що він може передумати», – зазначає він.
Разом із тим, французькі соціологи з Opinion Way та Ipsos опилюднили інформацію, яка мала б дещо заспокоїти українців. Вони з'ясували, що фаворитом у другому турі президентських виборів у Франції таки є чинний глава держави Емманюель Макрон, пише Figaro.
Другий тур виборів, в якому змагатимуться Макрон та ЛеПен, відбудеться 24 квітня.
Наталія Сокирчук, «Главком»
Коментарі — 0