МН17: Встати, суд іде! Що слід знати про найбільш резонансну справу російсько-української війни

Сьогодні, 9 березня, у Гаазі, що в Нідерландах, розпочинається судовий процес у справі катастрофи авіарейсу МН17 «Малазійських авіаліній», яка у липні 2014 року забрала життя 298 людей. «Главком» нагадує, що за 5,5 року розслідування вдалося встановити слідчим, з чим до суду підійшла Україна і яких рішень Феміди слід очікувати.

Що сталося в небі над Донбасом

17 липня 2014 року Boeing-777 рейсу МН17, що летів за маршрутом Амстердам – Куала-Лумпур, зник із радарів близько 16:00 за київським часом. Згодом рештки літака виявили неподалік міста Торез Донецької області, яке на той час уже було підконтрольне російським окупантам.

Хто загинув

У катастрофі загинули 283 пасажири і 15 членів екіпажу, громадяни Нідерландів, Бельгії, Малайзії і Австралії. Найбільше поміж них, а саме 196, громадян Нідерландів. З 298 жертв досі не ідентифіковані дві людини. Мова про 16-річного Гері Слока і 58-річного Алекса Плога. Для ідентифікації застосовувалися новітні методи вилучення ДНК. Однак поки зразки тканин та осколків, виявлених на місці трагедії і які можуть містити ДНК загиблих, не допомогли встановити їхні особи.

Про що каже офіційне розслідування

Задля розслідування справи була створена Міжнародна слідча група (JIT) у складі представників країн, громадяни яких загинули у катастрофі, а також України, на території якої сталася трагедія. Розслідування проводили нідерландські слідчі, які за 5,5 року роботи встановили причину катастрофи та навіть назвали причетних до неї осіб. Упродовж розслідування було оприлюднено кілька звітів слідчої групи. Справа складається із близько 30 тисяч сторінок.

Цікаво, що вже під час попереднього розслідування, проведеного по гарячих слідах у липні – вересні 2014 року представниками Радбезу Нідерландів, Міжнародної організації цивільної авіації, компанією Boeing та іншими міжнародними організаціями, було встановлено, що падіння літака спричинило влучання у нього боєголовкою 9N314M ракети класу «земля-повітря», якими оснащуються зенітно-ракетні комплекси «Бук». Наступні етапи розслідування лише підтверджували цю версію. Слідство встановило, що запуск ракети було здійснено із самохідної вогневої установки «Бук» із району сільськогосподарського поля поблизу смт Первомайське, яке на момент запуску ракети контролювали бойовики. За даними слідчих, система «Бук» була завезена з території Росії, а після цього швидко вивезена до країни-агресора. Таким чином нідерландські слідчі прямо закидають про причетність російських високопосадовців до трагедії, яка сталася з МН17. Об'єднана слідча група з розслідування причин катастрофи рейсу МН17 влітку 2019 року заявила про причетність російських ФСБ і Міноборони до збиття цивільного літака. Мовляв, російські високопосадовці кожного дня до катастрофи контактували телефоном із проросійськими бойовиками на Донбасі. Проте жодних прізвищ з-поміж керівництва Міноборони РФ названо не було.

Хто ж причетний до катастрофи

У звіті за 2016 рік Міжнародна слідча група сповістила, що визначила приблизно 100 осіб, які тим чи тим чином можуть бути пов'язані з нападом на авіалайнер рейсу МН17 або транспортуванням зенітного комплексу «Бук». «Особи цих 100 людей нами вже встановлені. Всі вони росіяни або належать до незаконних проросійських збройних формувань на Донбасі», йдеться в документі. Однак підозрюваних на початок суду буде четверо. Принаймні 19 червня 2019 року Міжнародна слідча група назвала імена лише кількох людей. Йдеться про росіян Сергія Дубінського (позивний – Хмурий), Олега Пулатова (Гюрза), Ігоря Гіркіна (Стрєлков) і українця Леоніда Харченка (Кріт). Єдиним підозрюваним у цьому переліку, хто дав згоду дати свідчення дистанційно, став Олег Пулатов. Раніше нідерландські слідчі мали змогу допитати в Києві колишнього начальника ППО бригади бойовиків «ДНР» Володимира Цемаха перед тим, які він потрапив під обмін. Хоч до початку судового засідання його прізвище офіційно не називали серед тих, кого судитимуть, але за неофіційною інформацією Цемах проходить у справі також як підозрюваний. Проте, суддя Окружного суду Гааги Йоланда Вейннобел розповіла, що на сьогодні у справі MH17 є лише один обвинувачений. Ідеться про Олега Пулатова, якого захищатимуть нідерландські адвокати фірми Sjöcrona Van Stigt, а також російський адвокат Олена Кутьїна.

Як на закиди відповідала Росія

Росія кілька разів змінювала свою офіційну позицію щодо причин катастрофи літака. Першим про збиття літака у соцмережах повідомив один із лідерів донбаських бойовиків, громадянин Росії Ігор Гіркін. Він зрадів цьому факту, вважаючи, що бойовики збили військовий літак. Після того, як стало зрозуміло, що йдеться про цивільний лайнер, він видалив своє повідомлення. Наступного дня після катастрофи президент Росії обвинуватив Україну у збитті літака. Мовляв, це ж на її території сталася катастрофа. На прес-конференції керівництво оборонної компанії «Алмаз-Антей» спростувало належність комплексу «Бук» Росії, а начальник головного оперативного управління генштабу збройних сил РФ Андрій Картаполов повідомив, що нібито було зафіксовано український штурмовик Су-25, який випустив ракету. Проте цю версію в інтерв’ю «Главкому» аргументовано розбив російський військовий експерт Вадим Лукашевич. Пізніше російські пропагандистські медіа з посиланням на якесь своє джерело повідомили про те, що це нібито Україна перекинула в район збройного конфлікту свої «Буки», з одного із яких міг відбутися пуск ракет.

У чому провина України і як вона допомагала розслідуванню

Єдиний закид, який за весь час розслідування пролунав на адресу України, стосувався незакритого повітряного простору нашої держави тоді, коли Україна вже не контролювала частину своєї території над Донбасом. Зокрема, про це заявляв директор Міжнародної асоціації повітряного транспорту (ІАТА) Тоні Тайлер. Україна на початку розслідування передала Нідерландам повноваження вести цю справу, передала у рамках співпраці з JIT записи переговорів диспетчерів, а також допомогла нідерландським слідчим допитати осіб, які можуть бути причетні до збиття Boeing-777, зокрема згаданого вище Цемаха.

Чому суд відбувається у Гаазі

Суд відбувається у Нідерландах тому, що більшість загиблих у катастрофі (196 осіб) були громадянами саме цієї країни. Проте це не головна причина. Насамперед причиною розгляду справи у Гаазі є те, що Росія застосувала право вето під час засідання Радбезу ООН й заблокувала створення Міжнародного суду ООН, на якому наполягали країни, громадяни яких загинули. Що цікаво, з огляду на значний резонанс цієї справи і широку зацікавленість у висвітленні цього процесу з боку медіа, слухання відбуватимуться не в місцевому Палаці правосуддя, а в просторішому юридичному комплексі неподалік аеропорту «Схіпгол», який ближче до столиці країни Амстердама. Важливо й те, що слухання будуть відкритими, але через велику кількість людей, які прибудуть до суду, влада Нідерландів дозволила пряму трансляцію судового процесу, який вестимуть голландською і англійською мовами.

Хто представлятиме Україну на суді

Після звільнення генпрокурора Руслана Рябошапки та відставки його заступника Віталія Каська в Офісі генпрокурора вирішили відправити до Гааги заступника генпрокурора Гюндуза Мамедова. Вирушить до суду й ще один прокурор, який безпосередньо займався справою МН17, проте ім’я його в українському відомстві не розкривають. Окрім того, до української делегації увійшли заступниця директора департаменту Міністерства закордонних справ з міжнародного права, учасниця української делегації Оксана Золотарьова, заступник голови Служби безпеки, а також посол України в Королівстві Нідерланди Всеволод Ченцов.

Що очікувати від суду, чи покарає він Путіна?

Експерти припускають, що нинішня справа через свою складність затягнеться на кілька років. Суд має встановити виконавців і замовників скоєння цього злочину. Проте, чи вдасться встановити, що замовниками пуску ракети були, припустімо, президент РФ Володимир Путін чи глава Міноборони РФ Сергій Шойгу, – питання. «Ми можемо говорити про індивідуальну кримінальну відповідальність конкретних індивідів, які вчинили злочин, і конкретних індивідів, які створили умови для скоєння такого злочину. Чи буде серед них Путін – важко сказати. Ми говоримо про те, що міжнародне право дивиться на конкретних виконавців злочину і на тих осіб, які створили умови для скоєння таких злочинів», – розповів в одному з інтерв’ю «Главкому» російський авіаексперт Вадим Лукашевич. Схожу думку в інтерв’ю «Главкому» висловлював і розслідувач Арік Толер із організації громадських розслідувачів Billingcat, яка з початку трагедії проводила своє неофіційне розслідування: «Боюся, що лише кілька сепаратистів опиняться в суді, а всі причетні до злочину, винні російські військові, командири ніколи не побачать Гааги».

Михайло Глуховський, «Главком»