Рандеву у Путіна. Тривожні підсумки саміту BRICS

У російській Казані 22-24 жовтня пройшов саміт BRICS. Для Путіна це найбільша міжнародна зустріч з моменту початку повномасштабного вторгнення в Україну.

Історія BRICS починається у 2006 році, цю організацію утворили Бразилія, Росія, Індія та Китай. Перший саміт тоді ще група BRIC провела у 2009 році. Ще за рік до об’єднання приєдналась Південна Африка (South Africa), і тоді назва організації збагатилась літерою S, і стала BRICS. Казанський саміт є 16-м.

BRICS був створений як альтернатива західному G7. По суті, це об’єднання надзвичайно різних країн: за розміром територій, за географічним розташуванням, за кількістю населення та економічною потужністю: одні активно торгують зі США, інші роками перебувають під санкціями. До прикладу, Індія не поділяє ідею Путіна про «антизахідність» BRICS а, адже нині вона отримує дедалі більші інвестиції зі США. Тож Нью-Делі не хоче, щоб блок став антиамериканським, з домінуванням Китаю та Росії. Власне, як і Бразилія, ПАР і ОАЕ, пишуть західні видання.

Водночас кістяк BRICS становлять авторитарні країни і диктатури Глобального Півдня.

Аналітики Інституту вивчення війни (ISW) вважають, що підсумкова декларація, ухвалена на саміті BRICS, свідчить: Росії не вдалося заручитися широкою міжнародною підтримкою або створити альтернативну систему безпеки. У документі війна Росії проти України згадується лише один раз. Як зазначено у звіті, декларація закликає всіх підписантів дотримуватися принципів Статуту ООН, зокрема положення про повагу до територіальної цілісності. Також наголошується, що країни BRICS підтримують «відповідні» ініціативи щодо посередництва, спрямовані на мирне врегулювання конфлікту через діалог і дипломатію.

Українське міністерство закордонних справ так прокоментувало проведення саміту: «Спроби Москви навʼязати уявлення про нібито альтернативну позицію т.зв. «Глобального Півдня» щодо російської агресії проти України зазнали чергового фіаско. Декларація продемонструвала, що BRICS як обʼєднання не має єдиної позиції щодо російської агресії проти України».

Та про фіаско агресора, на жаль, не йдеться…

Фестиваль самоствердження Путіна

У саміті взяли участь 36 країн. Кремль рекламував саміт як «найбільшу зовнішньополітичну подію, яку коли-небудь проводила» Росія. Власне, метою Путіна було показати: ізоляція Заходу не означає світову ізоляцію. Ба більше: його приймають і з ним спілкуються десятки інших країн.

Неприємним сюрпризом для європейських країн і особливо для України стала участь у саміті генсека ООН Антоніу Гутерріша – він вперше за два роки приїхав до Росії, де буквально кланявся Путіну.

На таку ганьбу Київ відреагував пропорційно. Президент Володимир Зеленський, за даними джерел AFP, відхилив візит Гутерріша до України після «рандеву» останнього у Казані.

У Казані Гутерріш з радістю пригостився хлібом-сіллю, лицемірно закликав негайно припинити бойові дії в Газі, Лівані, Україні та Судані.

Путін максимально скористався присутністю генсека ООН на своєму саміті і заговорив про «тісну координацію з ООН», повчив гостя, що, мовляв, ООН потребує реформування, щоб «відповідати реаліям XXI століття». Не обійшлося і без завуальованих залякувань, певно, так лідер країни-агресорки «передав привіт» країнам Заходу: зауважив, що Росію «неможливо» перемогти. До слова, в Казані Гутерріш примудрився ще й провести зустріч із невизнаним президентом Білорусі Лукашенком, який подарував генсеку ООН скульптуру з лелеками, заявивши, що «всім дуже потрібен мир».

Українське МЗС вибухнуло справедливим обуренням: «Генеральний секретар ООН відхилив запрошення України на перший Глобальний саміт миру у Швейцарії. Натомість він прийняв запрошення до Казані від військового злочинця Путіна. Це неправильний вибір, який не сприяє справі миру. Він лише шкодить репутації ООН».

 «Це неприйнятно», – долучився до критики такого кроку і глава МЗС Литви Габріеліус Ландсбергіс у мережі Х.

Авторитетна The Telegraph після подій в Казані опублікувала матеріал який прямо закликає: «Гутерріша потрібно замінити».

Видання зазначає, що Антоніу Гутерріш, який відверто засуджував військових дій Ізраїлю в Газі та Лівані, і який «лише кілька днів тому» засудив загибель цивільних осіб під час останніх операцій ЦАХАЛу проти об'єктів ХАМАСу та Хезболли, відвідав саміт в Росію, яка обстрілює цивільне населення в Україні котрий рік.

«Генеральний секретар ще більше підірвав і без того ослаблений авторитет ООН, продемонструвавши, що вона має подвійні стандарти, коли йдеться про засудження загибелі цивільних осіб. Більше того, якщо він так зацікавлений у зближенні між Росією та Україною, чому він відмовився відвідати мирну конференцію у Швейцарії кілька місяців тому?», – йдеться у статті.

«Його дії дають Путіну жаданий кисень респектабельності, вони обурливі. Пан Гутерріш був Генеральним секретарем протягом семи років, і цього достатньо. Його потрібно замінити, якщо ООН хоче зберегти хоч крихту довіри до себе», – підкреслює видання.

Користувачі соцмереж одразу відреагували на вчинок Гутерріша мемами.

Ще одним тривожним міжнародним сигналом останніх днів стало бажання Туреччини приєднатися до BRICS. Це перша країна НАТО, яка виявила зацікавленість у геополітичному політико-економічному проєкті Путіна.

У BRICS хочуть не всі

Минулого року BRICS надіслав запрошення Єгипту, Ефіопії, Ірану, Саудівській Аравії та Об’єднаним Арабським Еміратам. У січні в Росії заявили, що від початку 2024 року Саудівська Аравія нібито ввійшла до складу організації BRICS. За пару тижнів міністр торгівлі Саудівської Аравії Маджид аль-Касабі спростував озвучену Кремлем інформацію. Так, держава бере участь у заходах BRICS, але про членство не просить. У Москві дуже чекали на саміт наслідного принца Мохаммеда бен Сальмана, однак на захід натомість прибула особа менш статусна – міністр закордонних справ королівства Фейсал бен Фархан Аль Сауд.

Від вступу до BRICS відмовився і Казахстан: Росія так образилась, що навіть заборонила ввозити звідти агропродукцію. Втім, і Астана тупнула ніжкою, заявивши, що не дозволить Путіну використовувати свою територію для обходу західних санкцій. «Казахстан не вводив санкції проти Росії, і Казахстан не приєднався до санкцій проти Росії. Водночас ми не хочемо, щоб наша територія використовувалася для обходу санкцій», – сказав заступник глави МЗС Казахстану Роман Василенко.

Крім того, Путіну не вдалося долучити до BRICS Аргентину: ця південноамериканська країна відхилила запрошення після того, як президент Хав’єр Мілеї, обраний у грудні 2023 року зробив вибір на користь зміцнення зв’язків із Заходом.

Цікаво, що саміт проігнорував і глава однієї з країн-засновниць BRICS – Бразилії. Так, президент країни Луїс Інасіо Лула да Сілва скасував свою поїздку до Казані «через потребу у невідкладній медичній допомозі». Лікар бразильського президента Роберто Каліл повідомив, що президент упав, внаслідок чого отримав значну травму потилиці. Вона вимагало накладання швів і навіть призвела до «невеликого крововиливу в мозок».

Загадки БРІКС

Економіст Goldman Sachs Джим О'Ніл не впевнений, «якій плідній меті служить ця група – крім того, щоб бути клубом, частиною якого не є США». У Китаю та Індії, найбільших покупців російської нафти, і без того складні стосунки між собою і незакрита територіальна суперечка через кордон у Гімалаях, а між арабськими країнами та Іраном – взагалі пряма ворожнеча, зазначає експерт.

«Це добре для Заходу, що Китай та Індія ніколи не зможуть домовитися ні про що. Тому що, якби ці двоє змогли, країни BRICS отримали б величезний вплив», – додав О'Ніл.

утім, саме на полях BRICS голова КНР Сі Цзіньпін та прем’єр-міністр Індії Нарендра Моді вперше за п’ять років провели офіційні переговори: домовились посилити взаємодію і співпрацю між країнами і, врешті, врегулювати територіальні суперечки.

«Обидві сторони повинні продовжувати дотримуватись важливого розуміння того, що Китай та Індія надають можливості для розвитку один одному, а не становлять загрози один для одного, та є партнерами по співпраці, а не конкурентами. Потрібно спільно шукати шляхи для добросусідського співіснування і руху вперед», – зазначив китайський лідер.

Моді зі свого боку наголосив на важливості для двох країн та їхніх народів підтримки стабільних індійсько-китайських відносин. Відомо, що Моді висунув ідеї та пропозиції щодо поліпшення і розвитку двосторонніх відносин, із якими Сі в принципі погодився.

Сі Цзіньпін у Казані також наголосив на недопущення розширення бойових дій та ескалації у російсько-українській війні. «Ми повинні побудувати спільноту BRICS відданою миру, і всі ми маємо діяти як захисники спільної безпеки. Тільки так… ми можемо прокласти шлях до загального глобального миру і стабільності... Ми маємо наполягати на тому, що для якнайшвидшої деескалації ситуації і недопущення розширення зони бойових дій усі сторони конфлікту повинні утримуватися від кроків, які призведуть до загострення протистояння на лінії фронту», – зазначив китайський лідер.

Зауважимо, що китайська сторона не вперше робить заяви про необхідність деескалації в російсько-українській війні, проте ці заяви мають суто риторичний характер. До прикладу, те саме Сі казав і під час зустрічі із Путіним у травні в Пекіні, однак за кілька днів армія країни-окупанта почала наступальну операцію на Харківщині, відкривши новий фронт, і Китай жодним чином не відреагував на ескалацію. Ба більше: у Піднебесній 24 жовтня заявили, що нічого не знають про наявність в РФ кількох тисячі військових з КНДР (близького політичного друга Китаю).

Нагадаємо, у кінці вересня видання Politico припускало, що посередником, який допоможе Україні закінчити війну з Росією, міг би стати Нарендра Моді.

Небезпечні сигнали

Західні видання сам факт проведення цього саміту назвали «сигналом Заходу на тлі війни в Україні», а триденну зустріч лідерів у Росії – сподіванням «створити більш згуртований блок для протидії Заходу».

Народний депутат Ростислав Павленко звертає увагу: участь 36 країн, з них 22 – на рівні глав держав і урядів, серед них різних регіональних лідерів, справді дає картинку «консолідації Півдня». «І хай це успіх не російський, а радше китайський. Хай це не перший, і не останній подібний захід. Хай між країнами-учасницями існують глибокі протиріччя. Картинка вийшла досить промовиста», – написав Павленко у Facebook.

Журналіст Роман Цимбалюк, який тривалий час працював спецкором у Москві, добре обізнаний з внутрішньою кухнею російської політики. «Якщо дивитися на суть того, що відбулося, подобається нам чи не подобається, але Путін продемонстрував нашим союзникам на Заході – особливо на тлі направлення північно-корейських солдат в Україну – що відбувається фіналізація формування так званої осі зла», – наголошує він у коментарі «Главкому». Причому на вершині цієї осі не РФ, а Китай, Росія – просто його сировинний придаток.

Цимбалюк нагадав, що ця організація створена для протидії Заходу, для демонстрації, що країни-члени можуть певні питання узгоджувати між собою, аби потім вести війну із Заходом.

«Якщо хтось думає на Заході, що вони (країни з «осі зла») ідуть в Європу вбивати лише українців, то це помилка: вони спочатку вб'ють всіх українців, а потім підуть далі», – попереджує журналіст.

Цимбалюк також звернув увагу на спільну рису країн, представники яких прибули на саміт. «У них вартість життя дорівнює нулю. І всі ці держави мають величезне населення, а отже, можуть «виписати» будь-яку кількість «добровольців». Якщо згадати корейську війну 1950-1953 рр., то там було пів мільйона китайських добровольців. Натомість життя одного європейського солдата вартує чимало. Це означає, що Заходу необхідно терміново ухвалювати військово-технічні рішення – наприклад, щодо використання далекобійних ракет, наданих партнерами», – коментує Цимбалюк і додає, що Бразилія невипадково проігнорувала саміт, адже там панує «відносна демократія».

Гроші

Важливою фантазією Путіна от вже пару років поспіль є «дедоларизація» економіки: створення якоїсь спільної для всіх членів організації валюти. Ба більше, «Газпромбанк» навіть детально проаналізував, як ця гіпотетична валюта могла б вплинути на світову економіку. Однак тема спільної валюти гучно звучала на минулорічному саміті BRICS – як бачимо, за рік така валюта не з’явилась. Водночас на цьогорічному саміті йшлося вже не про валюту, а про можливість створення спільного, так би мовити, блокчейну: альтернативної платформи для міжнародних платежів, яка була б несприйнятливою до санкцій Заходу. Нагадаємо, Росію вигнали з міжнародної платіжної системи SWIFT після її повномасштабного вторгнення в Україну.

На думку російського опозиційного журналіста Ігоря Яковенка, ідея спільної валюти з Іраном, Індією, Китаєм та Саудівською Аравією не може бути реалізована. «Щоб винайти єдину альтернативу валюту, недостатньо назви та декларації. Потрібно довготривала кропітка робота, приміром, як створювали євро – на основі уніфікації банківських систем країн Європи. Цей процес зайняв кілька десятиліть», – зазначив він.

Журналіст також додав, банківські системи арабських країн мають зовсім інші принципи. Там заборонені відсотки, кредити та інше.

Утім, для того, щоб розважити гостей Путін приніс на саміт папірці – «макет» спільної валюти і задоволено розмахував ними.

Казанські курйози

Без конфузів на саміті теж не обійшлося. Як повідомляє Bloomberg, організатори саміту напередодні його початку попросили учасників привезти з собою готівкові долари та євро. Адже цю валюту вони зможуть обміняти на рублі і вже ними вільно розраховувати в РФ. Річ у тім, що картками Visa та Mastercard розплатитися в РФ не вийде (якщо вони випущені за межами). Картки ж картки Union Pay працюють, але з обмеженнями.

Під час виступу президента Туреччини Реджепа Таїпа Ердогана у кадр потрапив міністр закордонних справ РФ Лавров, якому, судячи з його міміки, наступив на ногу делегат однієї з африканських країн.

Російський міністр традиційно не стримався. На відео не чути, що саме він сказав, і тому користувачі соцмереж почали висувати свої версії. Більшість переконана, що російський міністр знову сказав щось на кшталт «Дебилы, б**ь» – його крилате висловлювання на офіційному заході ще у 2015 році, яке стало мемом.

Наталія Сокирчук, для «Главкома»