«Список забаганок» чи своєчасний крок? Зеленський не готовий поступатися територіями, чого вимагає Путін
Іноземні медіа одне поперед одне висловлюють свої оцінки щодо перспектив миру в Україні на умовах президента Володимира Зеленського. У ці дні український лідер перебуває у Сполучених Штатах, де відкрито лобіює свої пропозиції щодо закінчення війни.
Про попередній зміст Плану перемоги «Главком» писав тут (Зеленський про план Перемоги, візит до США, ситуацію на фронті. Пряма мова) і тут (Банкова йде ва-банк. З чим Зеленський їде до США?).
Оцінки західних ЗМІ стосовно пропозицій українського президента нині кардинально протилежні: експерти бачать абсолютно різні перспективи перебігу переговорів.
Власне, саме тому не слід занадто зважати на песимістичні оцінки, які вже ширяться мережею, адже ситуація може змінюватися ледь не щогодини.
Західні лідери мають дещо занижені очікування щодо плану припинення війни, який президент Володимир Зеленський представляє цього тижня у Нью-Йорку – так, вони заявляють, що «не бачать у ньому прориву у конфлікті з Росією», пише Bloomberg.
Одне з джерел, яка обізнана з ходом переговорів Зеленського з іноземними лідерами, на умовах анонімності сказала виданню, що в плані перемоги Зеленського «не було справжніх сюрпризів, і він не змінив правила гри». Інший чиновник, йдеться у матеріалі, назвав план України просто «списком бажань».
«Похмура оцінка плану свідчить про поглиблення відчуття песимізму серед країн-союзників…, які побоюються послаблення підтримки України з боку Америки, якщо Дональд Трамп повернеться на посаду президента США після виборів», – йдеться у матеріалі.
Принаймні один із представників країн-союзниць у розмові з Bloomberg припустив, що настав час для нового раунду переговорів з президентом РФ Путіним – чи то з Зеленським, чи то з кимось із країн-посередниць. Західні країни також починають турбуватися про власну безпеку, оскільки Росія продовжує виробництво зброї, яке може застосувати поза межами України. Так, Москва має намір збільшити витрати на оборону до історичного максимуму в 13,2 трильйона рублів ($142 млрд) у 2025 році, згідно з проєктом трирічного бюджету.
Основною проблемою врегулювання війни в України є взаємна недовіра. Ворогуючі сторони повинні мати впевненість, що угода буде виконуватися у довгостроковій перспективі і призведе до змін у політиці та поведінці. Попри різні та суперечливі пояснення Росії щодо цілей вторгнення, довгостроковий мир в Україні вимагає впевненості, що РФ не використає цей мирний час, щоб підготуватися до нового вторгнення, йдеться в аналітиці SAB.
«Так само Росії потрібна впевненість у тому, що запроваджені проти неї санкції з часом будуть послаблені, а відносини України із західними країнами, зокрема у сфері політики безпеки, не будуть поглиблені. Той факт, що цей конфлікт інтересів існує на стратегічному рівні, ускладнює побудову взаємної довіри. Тобто Захід хоче, щоб його сусіди були стабільними та високорозвиненими, тоді як Росія хоче, щоб її сусіди були слабкими і тому легко піддавалися впливу», – зазначено у матеріалі.
SAB припускає, що взаємну недовіру можна пом’якшити співпрацею в різних сферах і поступово розширювати, демонструючи таким чином бажання будувати конструктивні стосунки, але це не усуває першопричину недовіри.
«Війна спричинена зовнішньою політикою Росії, а довгостроковий мир за своєю суттю вимагає зміни політичної поведінки Росії, що зараз не є предметом обговорення, а також скептично сприймається українською громадськістю», – зазначають аналітики спецслужби.
«Переговори та активна війна не виключають одне одного – вони можуть відбуватися одночасно, і це впливає на переговорні позиції. На переговорний процес можуть впливати і треті сторони, але останнє слово щодо результатів і виконання умов переговорів належить Росії та Україні», – резюмує SAB.
Україна знайшла підходящого посередника, який допоможе закінчити війну з Росією – і це прем'єр-міністр Індії Нарендра Моді, пише Politico. Зеленський зустрівся з Моді у понеділок в Нью-Йорку: обидва лідери та їхнє оточення обговорили шлях до мирної угоди. Високопоставлений український чиновник, який побажав залишитися неназваним коли коментував цю делікатну тему, підтвердив, що Індія є великою надією Києва на укладення мирного договору, з яким він зможе жити.
За словами чиновника, під час літніх переговорів у Києві Моді чітко дав зрозуміти: хоча Україні доведеться піти на компроміс у деяких питаннях, щоб зупинити наступ Москви, будь-які пропозиції щодо припинення війни не повинні включати передачу територій Росії.
Коли в липні він відвідав Москву і тепло обійняв російського президента Путіна, реакція Києва була різкою. Але відтоді Україна дедалі пильніше розглядає Індію як ідеального посередника у відносинах з Кремлем.
«Хоча Нью-Делі послідовно утримується від засудження вторгнення Росії в Україну, він виступає на підтримку поваги до суверенітету і територіальної цілісності та припинення війни... Індія може бути єдиним глобальним гравцем, який може зіграти цю роль – або, принаймні, єдиним, хто здатен переконливо зобразити себе нейтральною стороною як для Москви, так і для Києва», – резюмує видання.
Ситуація в Україні хоч і складна, але далеко не безнадійна, пише The Washington Post.
«В Україні зросла підтримка вирішення проблеми шляхом переговорів, але більшість українців все ще підтримують військові дії і хочуть воювати доти, доки не буде звільнена вся територія України. Наземна війна значною мірою зайшла у глухий кут, але Україні вдалося відкрити Чорне море для української торгівлі, використовуючи морські безпілотники, щоб завдати шкоди і вигнати Чорноморський флот Росії. Тим часом українські безпілотники вітчизняного виробництва завдають удари по Росії з великої відстані», – йдеться у статті.
Видання зазначає, що політична ситуація на Заході, хоча і є загрозливою, може також змінитися на користь України. Камала Гарріс була рішучою прихильницею України і зараз дещо випереджає Трампа у передвиборчих перегонах. Якщо вона переможе на виборах у листопаді, Кремлю доведеться рахуватися з можливістю того, що проукраїнський президент може зайняти Білий дім на наступні чотири, а може, й вісім років.
«Це, у свою чергу, може підштовхнути Путіна до серйозних переговорів про припинення конфлікту», – підкреслює видання.
The Washington Post зазначає: нагальне завдання прибічників України – допомогти їй пережити прийдешню зиму та стати сильнішою у 2025 році.
«Першочерговим пріоритетом є посилення протиповітряної оборони для захисту українських військ, інфраструктури та населених пунктів. Цього літа адміністрація Байдена оголосила, що надаватиме пріоритет системам протиповітряної оборони для України – зокрема, зенітно-ракетним установкам Patriot і Nasams – перед потребами інших країн-союзників США», – зазначає видання.
Загалом, на думку авторів The Washington Post, нині потрібно зосередитися на військовій підтримці України.
«Кожна демократія в усьому світі повинна копати глибше і надсилати Україні всі системи протиповітряної оборони, які вона може. Ізраїль, наприклад, повинен передати Україні свої старі моделі Patriot – про що уряд Нетаньяху вже домовився з адміністрацією Байдена. Союзники України також повинні поспішати з технікою для ремонту енергетичної інфраструктури та будівництва укріплень; особливо корисними були б броньовані бульдозери, такі як Caterpillar D9», – написано у статті.
Вторгнення до Курська поставило Київ у сильну переговорну позицію щодо Москви. Так, Путін описав наступ як спробу посилити позиції України на майбутніх мирних переговорах, які зараз підтримує майже половина українців, зазначає Олена Біберман, доцентка політології в коледжі Скідмор, асоційована співробітниця Центру Девіса Гарвардського університету та старший науковий співробітник Атлантичної ради на сторінках National Interest.
«Після входу України до Курська відбувся помітний рух у напрямку мирних переговорів. Канцлер Німеччини Олаф Шольц закликав до відновлення дипломатичних зусиль і нової мирної конференції за участю Росії. Того ж тижня Путін сказав міністру закордонних справ Китаю Ван І, що він відкритий для мирних переговорів», – йдеться у статті.
На думку Біберман, якщо наступ у Курську призведе до серйозної спроби мирних переговорів, ця спроба має бути активно заохоченою союзниками України.
«Найкращий час для участі у переговорах – коли у вас все добре, а не погано. На жаль, це також час, коли держави найменш схильні до переговорів. Здається, нові перемоги не за горами, але в насильницькому конфлікті немає нічого певного», – пише експертка.
Вважати, що попередні успіхи гарантують остаточну перемогу у такій непевній ситуації, як війна, означає підпасти під так звану оману гарячої руки. Охоплена військовим азартом сторона зазвичай вважає за краще продовжувати гру, йдеться у статті.
«Стримана (поки що) відповідь Путіна на наступ на Курськ відкриває можливість для переговорів у той час, коли російська громадськість втомилася від війни і навряд чи буде готова до більших жертв. Висловлювання Путіним і Зеленським своїх максималістських позицій можуть бути прямою відмовою від справжніх переговорів або ж тактикою торгу», – резюмує експертка.
Наталія Сокирчук, «Главком»
Коментарі — 0
