Конфлікт між США та Китаєм: як нові скандали вплинуть на війну в Україні

Минулі тижні ознаменувалися відразу двома скандалами, які спровокував Китай. Перший – це розвідувальна куля над США, другий – КНР нібито продає РФ технології, що допомагають воювати, а також зброю та амуніцію.

Цими днями держсекретар США Ентоні Блінкен мав зустрічатися з китайським диктатором Сі Цзіньпіном. Китайці та американці напередодні активно виголошували надії на результативні перемовини, сподівалися знайти точки дотику щодо України. Та запущений Піднебесною аеростат-шпигун-метеорологічний зонд, збитий американським винищувачем, значно погіршив відносини між країнами.

На початку лютого американці помітили дивину – у небі рухалася велика біла куля. З’ясувалося, що це аеростат, який прилетів з Китаю – він перетнув повітряний простір Канади та попрямував до американської військової бази з міжконтинентальними ядерними ракетами. У Пентагоні заявили, що об’єкт є китайським розвідувальним зондом.

Китайці публічно підтвердили, що зонд належить їм, наголосивши: «Він виконував метеорологічні дослідження, у США його занесло вітром». Це тільки збільшило рівень занепокоєння в Америці, тим паче, було зафіксовано ще один зонд – він пролетів над Латинською Америкою.

Вашингтон сприйняв перебування повітряного об'єкта над США як виклик національній безпеці: іноземний літальний апарат вторгся в повітряний простір Америки, де літав кілька діб. За наказом Байдена аеростат збили над водами Атлантичного океану, біля східного узбережжя США. МЗС Китаю висловило протест і незадоволення.

Америка відповіла серйозно, відклавши візит держсекретаря США Ентоні Блінкена до Пекіна. Планувалося, що ця поїздка зменшить напругу в і без того непростих американо-китайських відносинах, допоможе перейти від протистояння до зрозумілої економічної конкуренції. Тепер, вочевидь, конфронтація між двома державами тільки набиратиме обертів.

Цікаво, що Washington times пише начебто Білий дім майже тиждень зберігав мовчання про цю ситуацію, оскільки не хотів зірвати візит Блінкена до Пекіна. Офіційні особи США вперше дізналися про кулю ще наприкінці січня, коли її помітили над Аляскою. Проте чиновники були змушені повідомити про це громадськості, коли інформація просочилася в ЗМІ.

Епіцентром конфлікту між США та Китаєм є технології

Для американців технології – це провідний рубіж геостратегічної потужності і засіб для стійкого процвітання. Для Китаю – це контроль над власними інноваціями, необхідними для держави, що зростає. Технологічна війна, яка зараз триває між двома наддержавами, цілком може стати визначальною боротьбою XXI століття.

Американська влада вважає, що Китай може стояти за численними порушеннями системи безпеки урядових баз даних та атаками на приватні фірми.

Китай десятиріччями переймав у США технології і різноманітні ноу-хау, які Вашингтон люб’язно надавав. Це зробило азійську державу економічним гігантом. 

Минулоріч директор ФБР Крістофер Рей заявив, що Китай прагне викрасти інтелектуальну власність західних компаній, щоб прискорити власний промисловий розвиток і зрештою домінувати у ключових галузях.

Оскільки КНДР також заявляє про власну національну безпеку, боротьба за технологічну перевагу між двома найбільшими економіками світу лише посилюється.

Роль Тайваню

Залежність Америки від острова описується чотирма літерами: TSMC. Це найбільша тайванська компанія з виробництва напівпровідників. Наразі гігант контролює більше половини світового ринку мікрочипів, виступаючи постачальником для Apple та інших. 

Зауважимо, що однією з основних цілей візиту Ненсі Пелосі на Тайвань була не просто політична підтримка острівної адміністрації – очевидний сигнал, що Тайвань поки що залишається в сфері інтересів Америки, а забезпечення економічних інтересів Вашингтона за рахунок кампанії переносу виробництва передових напівпровідників до США.

Одразу після поїздки спікерки Конгресу США Ненсі Пелосі на Тайвань, американський президент Джо Байден підписав закон про виділення десятків мільярдів доларів на підтримку виробництва мікрочипів у США та перенесення високотехнологічних підприємств до Америки. Також американським корпораціям, що розробляють напівпровідники, заборонили відкривати нові заводи в Китаї.

Реалізація цього плану має допомогти США не просто втримати глобальну першість, а й на довгі десятиліття загальмувати розвиток Китаю. Наразі головною ареною конфронтації двох країн став Тайвань – один з найбільших у світі виробників мікрочипів, від яких критично залежне людство: сьогодні напівпровідники розміщують скрізь – від смартфонів та автомобілів до побутової техніки.

Зараз американська згадка про Тайвань є елементом потужного тиску на Пекін. Вона підкреслює сьогоднішню позицію Вашингтона – озброювати острів, підтримувати адміністрацію в Тайбеї та безпосередньо брати участь у битві за Тайвань. Потенційна весняна поїздка нового спікера Палати представників Кевіна Маккарті на острів ще більше посилить напругу навколо Тайваню.

Війна США та Китаю

Президент США Джо Байден заявив, що Китай грає з вогнем, погрожуючи Тайваню, і пообіцяв, що американські збройні сили втрутяться, якщо острів зазнає нападу. 

Високопоставлений американський генерал спрогнозував, що США і Китай, ймовірно, почнуть війну в 2025 році. Причиною може стати конфлікт через Тайвань.

Генерал Майк Мініган, голова командування повітряної мобільності США, сказав, що дві держави, імовірно, зрештою вступлять у війну через низку обставин, які підбадьорять президента Китаю Сі Цзіньпіна.

Потім про війну сказав Вільям Бернс, чинний директор ЦРУ, наголосивши, що амбіції Сі Цзіньпіна щодо возз’єднання з островом не мають бути недооціненими: «Можливо, Сі наважиться на військове возз’єднання з Тайванем». 

Раніше про конфлікт між Китаєм і Тайванем у найближчі роки заявив і адмірал-командувач Майкл Гільдей.

Новий голова Комітету із закордонних справ Конгресу США Майк Маккол також вважає, що ймовірність військового конфлікту з Китаєм через Тайвань дуже висока.

Напруга між державами зросла у 2022 році після візиту на острів, який Пекін вважає своєю територією, спікерки Палати представників США Ненсі Пелосі.

Китай переконаний, що США повинні підтримувати лише неофіційні контакти з цим самоврядним островом. У відповідь на візит Пелосі держава розірвала діалог зі США у військовій і кліматичній сферах, і запровадила проти спікерки та її найближчих родичів санкції.

Восени в Китаї заявили, що залишають за собою право застосувати силу для вирішення питання Тайваню. Китай також провів військові навчання навколо острова, які влада Тайваню назвали імітацією нападу. 

Напруга навколо Тайваню зростає, але варіант для з силовим захопленням острова та подальшим контролем над напівпровідниковими заводами також не є найкращим варіантом для Китаю. Тоді Пекін опиниться під санкціями, що призведуть до остаточного розриву між Китаєм і США. 

Вплив на війну в Україні

Санкції потужно вдарили по Російській Федерації – на цьому тлі Китай і США посилили конкуренцію за домінування.

Експерти зазначають, що ослаблена Росія рано чи пізно приповзе до Китаю навколішки. Так, у руках Китаю виявляться і російські природні ресурси (критичні матеріали, енергетика, чорноземи), і російські військові технології, необхідні Китаю, і нові військові плацдарми.

Питання інтеграції східної частини Росії до Китаю – це питання часу. І Китай нікуди не поспішає. Ба більше, китайські військові уважно стежать за воєнними діями здалеку, готуючись до свого бліцкригу на Тайвані. Гендиректор Бюро нацбезпеки Тайваню Чень Мін-Тун зазначив, що Китай вивчає досвід Росії ведення гібридної війни проти України.

Україна – апогей протистояння у цьому сенсі. Насамперед, у технічному, військово-політичному, і на самому фронті. Але також і на геостратегічному рівні. Це, певною мірою, проксі-війна між Китаєм і Заходом. Захід і США на пряму не є сторонами конфлікту, просто допомагають Україні. 

Досвід війни Росії проти України дещо знижує ймовірність потенційної війни між США та Китаєм. Такими висновками поділився колишній командувач сил НАТО адмірал США Джеймс Ставрідіс.

На його думку, тепер лідер Китаю Сі Цзіньпін спостерігає за розгромом російських сил в Україні із трьома запитаннями до самого себе:

• По-перше, чи мої генерали такі ж погані, якими виявилися російські?
• По-друге, цікаво, чи воювали б тайванці так само, як воюють українці, якби я здійснив військове вторгнення до Тайваню.
• І, по-третє, санкції, отримані Росією, не виглядають як хороша справа, особливо коли моя економіка переживає складнощі, виходячи з нульової ковід-політики.

Щодо власних прогнозів про потенційну війну між США та Китаєм, Ставрідіс вважає, що шанси на те, що США і Китай опиняться у такій повномасштабній війні фактично дещо зменшилися упродовж останнього року. І частково це через Україну, тому що китайці спостерігають, як погано все розгортається, і з меншим ентузіазмом можуть просуватися вперед до конфлікту зі Сполученими Штатами.

Зауважимо, Вашингтон сподівався, що китайський диктатор перестане надавати військово-технічну підтримку Путіну. Натомість Китай запустив свій аеростат в повітряний простір США, через що Блінкен скасував свій візит.

Вашингтон знову звинувачує Китай у брудній торгівлі з Росією. КНДР у відповідь назвала США найбільшим ініціатором «української кризи» та порекомендувала припинити постачання зброї Україні. І знову витягла на стіл тайванську карту.

США та Китай імітують дипломатію, адже не готові до реальних переговорів. Тим часом на полі бою в Україні стоятиме туман війни, під яким мається на увазі невизначеність дати та формату перемоги.

Бажання двох держав вхопити одне одного за політичного чуба прямо впливає на Україну. Адже США могли ще торік надати ЗСУ достатньо зброї, щоб розгромити окупантів. 

Китайський аеростат над Америкою та його збиття, подальша китайсько-американська ескалація, збільшення напруги в Східній Азії та потенційний військовий конфлікт між Китаєм і США – на все це повинен зважати Київ. Зараз усі провідні держави будуть дивитися в бік Азії, де може відкритися ще один фронт. 

Якщо Пекін вирішить проводити військову операцію на Тайвані, значного удару буде завдано по світовій економіці. Тобто Україні потрібно вже зараз прораховувати найгірші варіанти, працюючи над підтримкою вітчизняної економіки за умов глобальної турбулентності.