Атака на столицю, США можуть передати Україні російські активи: головне за ніч

Сполучені Штати Америки розпочала термінові переговори з союзниками стосовно використання $300 млрд активів Центрального Банку РФ для допомоги Україні. У ніч на 22 грудня відбувся третій поспіль повітряний удар дронами по столиці за останні шість днів. Україна та Німеччина провели раунд консультацій щодо гарантій безпеки. «Главком» зібрав головні новини ночі проти 22 грудня, щоб ви були в курсі головних подій.

Атака на столицю

У ніч на 22 грудня відбувся третій поспіль повітряний удар дронами по столиці за останні шість днів. Російські окупанти атакували Київ дронами Shahed. Про це повідомляє Київська міська військова адміністрація.

За даними КМВА, уламки дронів упали в трьох районах столиці.

У багатоповерховому житловому будинку Солом'янського району виникло загорання на верхніх поверхах, в трьох квартирах часткове руйнування стін та ще у трьох – вибиті вікна.

Відомий телеведучий телеканалу ICTV Андрій Ковальский у результаті ворожої атаки на Київ залишився без квартири.

За попередніми даними, двоє постраждалих із забоями мʼяких тканин та різаними ранами, один з них госпіталізований.

У Дарницькому районі внаслідок падіння уламків дрона виникла пожежа у двоповерховому приватному будинку. Без постраждалих.

У Голосіївському районі падіння уламку без руйнувань та постраждалих.

Інформація оновлюється і уточнюється.

США розпочали термінові перемовини щодо використання активів РФ для України

Сполучені Штати Америки розпочала термінові переговори з союзниками стосовно використання $300 млрд активів Центрального Банку РФ для допомоги Україні.  Про це повідомляє видання The New York Times.

Як пише видання, зокрема США розпочали перемовини з союзниками про використання цих коштів для допомоги Україні у війні в той момент, коли фінансова підтримка зменшиться. Голова Мінфіну США Джанет Єллен стверджувала, що конфіскація цих коштів без рішення Конгресу «не є чимось, що є юридично дозволеним у Сполучених Штатах».

Водночас частина американських високопосадовців вважають, що після рішення конфіскувати і передати Україні активи РФ країни-союзники не захочуть зберігати свої кошти у Федеральній резервній системі Нью-Йорка або в доларах.

Пропри це США разом з іншими країнами G7 почали переглядати питання того, як можна використати наявні повноваження, або ж їй слід звернутися до Конгресу з проханням прийняти рішення про використання коштів.

За даними видання, Байден ще не підписав стратегію того, як саме буде використано російські активи – їх буде передано безпосередньо Україні, чи вони будуть використані на її користь іншим чином.

Партнери розглядають варіанти того, які можуть бути перешкоди у використанні коштів. Зокрема мова йде про те, чи можна використовувати гроші лише на реконструкцію та бюджетні цілі для підтримки економіки України, чи їх можна буде витратити безпосередньо на військові зусилля.

Вибухи в Україні

У ніч проти 22 грудня в Хмельницькій, Сумській, Одеській областях пролунали вибухи. 

У Хмельницькій області пролунали вибухи. Працювали сили протиповітряної оборони. Про це повідомляє перший заступник керівника Хмельницької ОВА Сергій Тюрін у Facebook.

«Хмельницький район. Працюють сили ППО», – йдеться у повідомленні.

Повітряні Сили ЗСУ повідомляли про рух ворожих ударних безпілотників типу «Шахед» у напрямку Старокостянтинова Хмельницької області.

У Сумській області пролунали вибухи. Сили ППО збили ворожий безпілотник. Про це повідомляє Сумська ОВА в Telegram.

«Силами протиповітряної оборони знищено ворожий БПЛА типу «Шахед», – йдеться у повідомленні.

Також в Одеській області пролунали вибухи. Працювали сили протиповітряної оборони. Про це повідомили сили оборони Півдня у Telegram.

Повітряні Сили ЗСУ повідомляли про рух ворожих ударних безпілотників типу «Шахед» з Миколаївської області у напрямку Одеської. Зокрема, військові закликали мешканців міста Южне залишатися в укриттях.

Україна та Німеччина провели раунд консультацій щодо гарантій безпеки

Українська делегація провела з Німеччиною черговий раунд консультацій про укладання двосторонньої угоди щодо гарантій безпеки. Про це повідомляє пресслужба Офісу президента.

Українську переговорну групу очолив заступник керівника Офісу президента Ігор Жовква. До неї також увійшли: заступник керівника Офісу президента Роман Машовець, представники Міністерства оборони та Міністерства закордонних справ України.

Сторони обмінялися думками щодо основних складових гарантій безпеки для України та порушили питання правових кордонів майбутньої двосторонньої угоди.

Зі свого боку представник Міністерства закордонних справ Німеччини Маттіас Люттенберг відзначив успіх України у впровадженні реформ навіть в умовах повномасштабної війни.

Сторони обмінялися думками щодо основних складових безпекових гарантій для України, порушили питання правових меж майбутньої двосторонньої угоди, а також узгодили план подальшої комунікації.

Президент Чехії пояснив, чим загрожує Європі поразка України у війні

Країни Європи не повинні говорити про «втому від війни», оскільки на це мають право лише сторони, які воюють.
Про це заявив президент Чехії Петр Павел, передає Le Monde.

«Чесно кажучи, про «втому» можуть говорити тільки Україна і Росія... В наших країнах можна сказати, що ми звикли до цієї війни, але не втомилися. Наші міста не бомблять, наших громадян не вбивають. Єдиний наш тягар щодо допомоги Україні – це прийом біженців та певне зниження комфорту. Ми не відчуваємо страждань», – сказав чеський лідер.

Одночасно він зауважив, що в Європі можуть виникнути серйозні проблеми, якщо певні політики будуть необачними у використанні інфляції або підвищенні цін на енергетичні ресурси для налаштовування виборців проти допомоги Україні.

«Ми повинні мати мужність сказати нашим співгромадянам, що допомога Україні є нашим інтересом», – зазначив Павел.

У цьому контексті Павел висловив розчарування тим, що Угорщина заблокувала надання Україні фінансової допомоги на 50 млрд євро.

Він переконаний, що чим швидше буде вирішене питання фінансової допомоги Україні, тим краще для всіх.

Після санкцій США на шляху до Індії застрягли танкери з російською нафтою

Приблизно п'ять мільйонів барелів російської нафти, яка належить до сорту «Сокіл», зараз перебувають в «ламбаді» – суднах, які застрягли біля індійських нафтопереробних заводів через нові санкції, які наклали США. Про це повідомляє Bloomberg.

Зазначається, що судна простоюють за милі від пункту призначення. Однією з можливих причин є санкції Сполучених Штатів щодо танкерів, які транспортують російську нафту, порушуючи цінові обмеження, ухвалені країнами «Великої сімки» (G7).

У середині жовтня Міністерство фінансів США ввело санкції проти перших двох суден, що мали зв'язок із торгівлею російською нафтою. Далі були запроваджені обмеження проти ще трьох у середині листопада і ще трьох на початку грудня.

Шість із восьми суден, що потрапили під санкції, належать російській державній танкерній компанії ПАТ «Совкомфлот».