Пожежа у Вінниці та вибухи в Криму: головне за ніч

Представника Росії уперше не обрали до складу Міжнародного суду ООН. Пентагон заявив, що пакети оборонної допомоги Україні стануть меншими. Увечері 9 листопада, у Вінниці загорілися складські приміщення. «Главком» зібрав головні новини ночі проти 10 листопада, щоб ви були в курсі головних подій.

Пожежа у Вінниці

Увечері 9 листопада, у Вінниці загорілися складські приміщення. Про це інформує Головне управління Державної служби з надзвичайних ситуацій у Вінницькій області у Facebook.

Пожежа поширилась на площі близько 1 квадратного кілометра.

За інформацією рятувальників, пожежа розпочалася на вулиці Гонти у складських приміщеннях, де зберігається ламінат.

«Площа пожежі становить близько 1 тисячі квадратних метрів. Для тушіння вогню залучено 40 осіб особового складу та 11 одиниць спецтехніки», – інформують у ДСНС.

Пожежу вдалося локалізувати.

На Київщині працювало ППО

У ніч проти 10 листопада у Київській області заявили про роботу українських сил протиповітряної оборони по ворожому безпілотнику. Про це повідомляє Київська ОВА.

«У повітряному просторі зафіксовано БПЛА. Сили ППО працюють за цілями. Перебувайте в укриттях та в інших безпечних місцях під час сигналу повітряної тривоги», – йдеться у повідомленні.

Жителів регіону також закликали дотримуватись інформаційної тиші – не фіксувати і не викладати в мережу роботу наших захисників.

Коли може відбутися четвертий мирний саміт щодо України

Глобальний мирний саміт, який ініціює Україна, може відбутися вже в лютому наступного року. Про це заступник керівника Офісу Президента Ігор Жовква заявив агентству Reuters.

За його словами, Україна організує четверту зустріч радників з питань національної безпеки наприкінці листопада або на початку грудня.

«Глобальний саміт (миру – ред.) може відбутися в лютому 2024 року… Саміт обов'язково відбудеться, він визначить як символічний початок практичної реалізації української Формули миру, так і підведе підсумки всіх тих результатів, які вже досягнуті на цьому шляху», – зауважив Жовква.

Він визнав, що події на Близькому Сході впливають на пріоритети порядку денного для країн регіону, але нагадав, що в переговорах минулого місяця на Мальті взяли участь Саудівська Аравія, Бахрейн і Катар.

Пентагон заявив, що пакети оборонної допомоги Україні стануть меншими

Сполучені Штати планують і надалі забезпечувати Україну пакетами військової допомоги в рамках президентських повноважень, однак вони просто стануть меншими. При цьому Пентагон закликає Конгрес ухвалити додаткове фінансування якомога скоріше. Про це заявила заступниця речника міністерства оборони США Сабріна Сінгх, передає «Укрінформ».

«Ми продовжимо передавати пакети, вони просто стають меншими. Тож ми дуже просимо Конгрес ухвалити запит із додатковими асигнуваннями, який надіслав президент, аби ми могли надалі задовольняти потреби України на полі бою», - сказала представниця Пентагону.

Вона уточнила попередні оцінки, що були представлені Білим домом, зазначивши, що Сполучені Штати вже використали понад 95% від загальної суми в розмірі $62,3 млрд, призначеної для підтримки України від початку повномасштабного вторгнення Росії. 

Сінгх нагадала, що адміністрація вже використала всі фонди Ініціативи сприяння безпеці Україні (USAI) та має в резерві ще близько $1 млрд на пакети PDA.

Крім того, вона відзначила, що Україна розраховує на підтримку інших країн.

Вибухи у Криму

У п’ятницю, 10 листопада, близько 5-ї години ранку в тимчасово окупованому Криму пролунали вибухи. Про це повідомляють місцеві пабліки.

Зокрема, вибухи було чути в Феодосії та Чорноморську. Повідомляється, що в Феодосії гучні звуки лунали неподалік від нафтобази.

У Чорноморську, за словами місцевих жителів, було чотири-п'ять прильотів в районі прикордонної застави. Є інформація про влучання в казарму.

Водночас російські пабліки пишуть про те, що в Криму «всю ніч ведеться боротьба з БпЛА».

Ні міноборони країни-агресорки, ні кримські гауляйтери поки що не повідомляли про вибухи в окупованому Криму.

Росія вперше в історії не увійшла до складу Міжнародного суду ООН

У четвер представника Росії уперше не обрали до складу Міжнародного суду ООН. Він програв представникові Румунії, колишньому міністру закордонних справ Богдану Ауреску.  Про це повідомив український юрист-міжнародник, суддя Європейського суду з прав людини Микола Гнатовський.

Гнатовський вказує, що в Міжнародному суді ООН у Гаазі у зв’язку з обранням колишнього міністра закордонних справ Румунії Богдана Ауреску «вперше не буде радянського/російського судді».

«Це вже другий випадок, коли постійний член Ради безпеки не буде представлений у Міжнародному суді ООН (першою була Велика Британія у 2017 році)», – повідомив він.

Як відомо, Міжнародний суд ООН складається з 15 суддів, причому що три роки обираються п'ять нових суддів. Кожен суддя представляє певну регіональну групу країн і має заручитись підтримкою членів Радбезу й Генасамблеї ООН.

Байден відреагував на розширення гуманітарних пауз у Секторі Гази

Ізраїль планує розширити гуманітарні паузи у Газі, і на це рішення відреагував президент США Джо Байден. Про це повідомляє Times of Israel.

Байден привітав рішення Ізраїлю формалізувати та продовжити гуманітарні паузи у бойових діях у Секторі Гази.

«Ці паузи допоможуть перемістити мирних жителів у більш безпечні області, віддалені від активних бойових дій. Це крок у правильному напрямку», – написав Байден у своєму Twitter.

Американський президент заявив, що він продовжить виступати за безпеку цивільного населення і сконцентрує свої зусилля на збільшенні гуманітарної допомоги для полегшення страждань населення в Секторі Гази.

Прем'єр-міністр Біньямін Нетаньяху підтвердив, що Ізраїль погодився тимчасово припинити воєнні дії у деяких районах північної Гази. Це зроблено задля можливості палестинським громадянам покинути цей район.