Росіяни вже виносять смертні вироки азовцям: родичі благають про допомогу
Теракт в Оленівці: минуло 40 днів
Пройшло вже 40 днів з моменту теракту в Оленівці, влаштованого росіянами. 29 липня окупанти обстріляли колонію №120, на захопленій ними ж території, внаслідок чого загинули понад 50 людей, ще 130 – зазнали поранень. Усі жертви – українські військовополонені.
На сьогодні, як розповідають рідні українських військових з 2,5 тис. захисників, які вийшли з «Азовсталі», були обміняні лише 95 осіб. Доля інших невідома. Наталія Зарицька, дружина оборонця з «Азовсталі», який потрапив у російській полон, зізнається, що навіть не знає, чи він досі живий: «У колонії в Оленівці перебував мій чоловік. За цей час, протягом 40 днів, ми не отримали відповіді на жодне питання: хто загинув, хто поранений. Росіяни, попри міжнародні норми, не допустили представників Червоного Хреста, аби вони підтвердили чи спростували списки, які через кілька днів після теракту опублікувала Росія. Нас вбивають заяви про те, що Комітет Червоного Хреста не зміг потрапити до табору. Та ж ситуація і з комісією, яку створила ООН. Була заява від Генерального секретаря про те, що певна кількість людей буде направлена з місією на місце теракту. Але пізніше стало відомо, що комісія не може почати розслідування, оскільки ситуація лишається небезпечною для перебування представників місії у тій локації. І ця безкарність і бездіяльність веде до того, що нам потрібно буде готуватися до ще більшої трагедії», – наголошує Наталія Зарицька.
«РФ фабрикує докази і притягнути її до відповідальності буде неможливо»
Анна Климчук, адвокатка, яка супроводжує військовополонених з «Азовсталі», наголошує: місії, з якими міжнародні організації відвідуватимуть Оленівку, не уповноважені якось впливати на ситуацію.
«Україна зробила все можливе для фіксації злочину, на сьогодні триває розслідування, збираються факти та встановлюються особи причетних до теракту. Це національне внутрішнє розслідування. І все, що ми почули за 40 днів від міжнародних організацій, – ООН створила певну групу людей, яка потенційно колись, можливо, зможе фіксувати факти злочину. Хоча це буде місія, яка лише встановлюватиме деякі факти й не наділена ніякими повноваженнями. А за зібраними доказами й так зрозуміло, що це був спланований злочин міжнародного характеру», – наголошує адвокатка.
Анна Климчук додає: за всі ці 40 днів Товариство Червоного Хреста жодного дня не перебувало на місці скоєння воєнного злочину. Вони надсилали запити на відвідування колонії в Оленівці, але відповіді не отримали й розглядають це як заборону.
«Це може призвести до того, що Росія за цей час сфабрикує докази настільки, що притягнути її до відповідальності буде неможливо», – наголошує адвокатка.
У полоні – вагітні і мама з дитиною
У полоні перебувають не лише захисники, а й вагітні захисниці і маленька дитина. Одній з вагітних полонених українок у кінці вересня народжувати.
«З військовослужбовцями у полоні немає зв'язку, де вони перебувають – невідомо. Я вчора вийняла з шафи теплу ковдру, тепліше вдягнулася, вранці грілася теплим чаєм. А у 120-й колонії Оленівки немає навіть проточної води. Чим можуть зігрітися наші військовополонені? Мій чоловік не має теплих речей, як і його побратими. Полонені одягнені у залишки зимового одягу, у якому вийшли ще у травні з «Азовсталі», – зауважує Наталія Зарицька. – Росія не справляється з утриманням полонених, вдається до страт і катувань. У цій ситуації здається, що виходу немає, але наші герої пережили нелюдські випробовування й вистояли не марно. Тому сьогодні варіанти виходу з ситуації наступні: або звільнення наших полонених, або одночасний обмін всіх на всіх, або екстракція воїнів до третьої країни».
Раніше родини полонених уже контактували з президентом Туреччини Реджепом Ердоганом. Той неодноразово звертався до президента Росії з пропозицією забрати полонених у свою країну до закінчення війни, проте отримував відмови.
«На той момент президент Росії казав, що цей варіант можливий лише за умов, якщо військові складуть зброю. Як ми бачимо зараз, зброя складена, але жодних змін не відбувається. Тому ми звернулися повторно до президента Туреччини і чекаємо, якою буде реакція. У наших хлопців і дівчат не було відмовок, коли потрібно було стати на оборону України й вигравати час для неї. А тепер Україна виграє час для всього світу», – наголосила матір військовополоненого Наталя Кравцова.
Судилище вже відбувається
Адвокатка Анна Климчук додає, що до повідомлень про судилище над українськими захисниками теж потрібно ставитися з пересторогою.
«Хоч раніше повідомлялося, що судилище має відбутися 24 серпня, це було теж катуванням рідних, які не мали жодної інформації. Але на сьогодні нам відомо, що так званий воєнно-польовий суд так званого «ДНР» здійснює розгляд справи. На «офіційних» сайтах є інформація, що суд перенесено, але без зазначення конкретної дати.
Інформація публікується у вкрай обмеженому варіанті: невідома кількість людей, інкриміновані статті та злочини. Тому, що наших військових звинувачують у всьому, від найманства і до посягання на територіальну цілісність та незалежність території ОРДЛО. І, згідно з цією інформацією, вироки суду про найвищу міру покарання – смертну кару – виносяться. Проте чи вони здійснюються – невідомо.
Аліна Євич, для «Главкома»