Євгеній Мураєв: Партія «За життя» побудована на основі ефірів двох телеканалів. Все інше – дутий пузир
«Я – племінник Азарова, рука Кремля і одночасно агент Банкової»
Євгеній Мураєв став одним з головних ньюсмейкерів цього тижня: він покинув партію «За життя» та заснував новий партійний проект «Наші». Цей демарш готувався давно, але відбувся відразу після анонсованого об’єднання «За життя» з Опозиційним блоком з перспективою висунення єдиного кандидата у президенти від так званого Південного Сходу. Колишні соратники «розкольника» поспішили затаврувати Мураєва лейбою «агент Банкової» з натяком на те, що він допомагає діючому президенту дробити опозиційний табір. Мураєв в свою чергу впевнений: проект «єдиний кандидат» грає якраз на руку Порошенку.
Мураєв потрапив до парламенту як мажоритарщик по одному з округів Харківської області і на початку перебував у фракції Опозиційного блоку. Але недовго. Він висловив своє «фе» заграванням керівництва партії з владою і разом з Рабіновичем заявив про вихід з Опоблоку. Єдина різниця, Рабінович і після цього лишався у складі фракції, аби як списочник не втратити мандат.
Партнери створили проект «За життя». Популярність цієї партії накачували через постійну присутність Рабіновича та Мураєва на телеканалах NewsOne та «112». Результат не забарився: усі соцопитування останнього часу демонструють, що «За життя» без проблем долає прохідний бар’єр. Саме тому вчинок одного з її засновників виглядає нелогічно.
Мураєв зізнається, що почав працювати над створенням окремої партії ще два місяці тому, коли лави «За життя» поповнив Віктор Медведчук. Все відбувалось у формі шоу під час спецвипуску програми «Український формат» на NewsOne. Глядачі нібито проголосували за те, аби Медведчук очолив напрямок «миру та стосунків з СНД» в партії. І кум Володимира Путіна буквально наступного дня погодився.
Мураєв одразу після ток-шоу заявив, що здивований тим, що відбулося в телеефірі, і взяв тайм-аут, аби розібратись з власним майбутнім. Мовчання він перервав лише тиждень тому, написавши у «фейсбуці» про вихід з партії та створення нового проекту. «Для нас політика – не бізнес-проект, здатний забезпечити ситу старість і не підготовлене на швидку руку ток-шоу, – не жалів пафосу Мураєв. – Ми створюємо партію, в якій не буде випадкових людей».
На публіку Мураєв вийшов, лише коли Мін’юст завершив процес реєстрації партії, яка має назву «Наші». Цікавий факт: таку ж назву мав вже неіснуючий одіозний молодіжний рух у Росії, який просував «політику Путіна» та курувався помічником російського президента Владиславом Сурковим. Тези, які просуває амбіційний нардеп, теж за бажання можна назвати проросійськими: нейтральний позаблоковий статус країни, закріплений результатами референдуму, особливий статус не тільки для районів Донецької та Луганської областей, а й для всіх інших, що до болю нагадує так звану федералізацію.
Свої погляди Мураєв транслював через власний інформаційний телеканал NewsOne, який він нещодавно переписав на батька. Але з 3 вересня канал був сенсаційно на три роки переданий в управління екс-заступнику голови Адміністрації президента часів Віктора Януковича Андрію Портнову. Показово і те, що перший вихід Мураєва в ефір після тривалої паузи стався не на рідному каналі, а на Zikу. Сам політик вже називає NewsOne «пройденим етапом» в своєму житті.
Розмова «Главкома» з депутатом відбулася 25 вересня одразу після закритого з’їзду нової партії, на якому Мураєва було обрано керівником. Нардеп розповів, чому проект «За життя» виявився «пшиком», яку помилку робить Медведчук, навіщо NewsOne Портнов, та як єдиний «біло-блакитний» кандидат принесе на тарілочці перемогу Петру Порошенку.
«Вся ідеологія «За життя» була сформульована мною»
На яких умовах формувалася партія «За життя»? У ній з самого початку були ви і Рабінович –з боку виглядало як 50 на 50.
Абсолютно так.
З одним маленьким нюансом – документи на партію належали Рабіновичу: партія була створена на базі його політичної сили «Центр».
Це ж неважливо. Технологічно партія – це документи, а практично – люди та ідеї. От документи належали Рабіновичу, а ідеї були моїми.
Але тепер він з цими документами партію фактично у вас забрав.
Документи нічого не варті, важливі люди, які підтримували цінності та ідеологію, яку формує лідер. Фактично вся ідеологія партії «За життя» була сформульована мною ще до її створення. Тому не дивно, що велика кількість людей, що очолювали обласні, районні, міські організації пішли разом зі мною.
І все ж, партія – це бренд, який ви розкручували. Бренд має свою ціну, і тепер вас його позбавили.
Коли я був бізнесменом, то працював на бренд, тому що його треба продати. А от в політиці продаватись не можна, тому я працював над ідеями. На жаль, «За життя» перетворилась для мене в політичний проект, який так і не став справжньою політичною партією. Цей проект припинив генерувати смисли, а почав брати участь у якихось кулуарних перемовинах. Якщо хтось з кимось хотів вести перемовини, він мав отримати на них мандат мінімум політради, а реально – з’їзду. Люди ж – це не отара овець.
Це ви про історію з Медведчуком, який увійшов у «За життя»?
Я зараз про історію об’єднання Опоблоку всередині Опоблоку з Опоблоком. Ви пам’ятаєте, хто входив до Опоблоку в 2014-му році? Чи не ті, хто сьогодні заново об’єднуються і намагаються продати вам це не за 8%, а за 16%? При цьому домовляються не про мир, а про те, хто яку посаду обійме. Коли ми з Рабіновичем виходили з Опоблоку (причому Рабінович так виходив, що у його складі і лишився), то робили це через незгоду з конформістською позицією фракції.
Опоблок голосував за недолугу реструктуризацію заборгованості від Яресько, за здачу судової системи до рук Порошенка, за ліс-кругляк, виходили з залу, коли було голосування за відставку Яценюка тощо. Якщо у вас є такі «скелети» – не йдіть в політику.
«Я пару разів дзвонив і казав, що деяких людей не має бути в ефірі»
Тобто для вас останньою краплею стала не поява в партії одіозного Медведчука, а її об’єднання з Опоблоком?
Я Медведчуку казав, що у нього зараз інституціональні функції – він заміняє собою МЗС у стосунках Росії та України. Маючи такі інструменти в руках, смішно бігати з карткою народного депутата, щоб тебе всі обговорювали – як ти проголосував, що прогуляв… Я був категорично проти клоунади, влаштованої в ефірі NewsOne, коли Медведчука «заводили» до партії і поставили поруч рядок з Наливайченком та Шабуніним.
Щось не віриться, що хазяїн телеканалу був не в курсі, що таке готується.
Безумовно, співробітники каналу відстежують мою позицію, я чітко її висловлюю в ефірах і на «фейсбуці». Але я ніколи не втручався напряму в редакційну політику. Так, я пару разів дзвонив і казав, що деяких людей не має бути в ефірі. Адже ці люди були екстремістами, які закликали до знищення ЗМІ: мова конкретно про Корчинського та Ківу. Я сказав, що в ефірі не може бути матів, розмов, вибачте, про підсрачники, поливання водою і тому подібне.
Тим не менш, Євген Червоненко, який собі теж таке дозволяє, досі сидить у вас на каналі.
Я зараз вже не керую інформполітикою і багато з чим не згоден. Це достатньо жорсткі умови договору – Андрій Портнов вміє виписувати документи.
Ми зараз не про те, втручаєтесь ви чи ні. Ви не могли не знати, що на цьому ток-шоу партію здадуть в оренду новому хазяїну.
Цю програму готував особисто Рабінович, мені цей балаган не близький. До Медведчука я ставлюсь з розумінням того, чим він може бути корисним. Я поважаю всіх опонентів, навіть тих, яких я не розумію і які мені не подобаються. У нас з ним спільні базові принципи, вектори руху…
Але він галасує за різноманітні інтеграційні союзи з Росією, а ви - за нейтралітет.
Останнім часом він якраз почав говорити про нейтральну позаблокову державу. Це означає, що ідеї, які я формулював два роки тому, коли на мене дивились, як на божевільного, проростають. Тепер ще й Вілкул заговорив про нейтральний статус...
І всі ви будете з цим статусом товктись на одному електоральному полі.
Ви знову розмірковуєте категоріями бонусів, які хтось отримає. Я відбувся як людина. Все, що хотів би робити, у мене виходило – і бізнес, і виробництво, і навіть створення медіа-активів. NewsOne, перед тим, як я його передав в управління, був першим у своїй ніші, хоча не мав тих конкурентних переваг як «112», який мав більше покриття. Тим не менш, ми їх «робили». І ток-шоу «Український формат» наш колектив створив за 25 днів – саме стільки пройшло від ідеї до виходу в ефір.
Зараз у кожного конкурента News One є таке ж своє ток-шоу.
Тільки вони їх створювали по три-чотири-п’ять місяців. Тут справа ще в інформаційній політиці: свобода каналу, можливість давати альтернативні точки зору і нічого не боятись – це те, що потрібно глядачу. Можна безкінечно робити красиві ток-шоу на «Прямому», але у глядача виникає когнітивний дисонанс. Якщо він бачить, що в країні все погано, а з екрану ллються пафосні промови, це не «заходить».
Але це крайнощі: у них в ефірі – «все добре», а у вас – «все погано».
Коли добре – ми так і кажемо, але доброго останнім часом щось замало.
Свого часу канал перейшов від Рабіновича до вас? А тепер фактично ви втратили над ним контроль, а Рабінович там співає солов’єм.
У Рабіновича я купив канал ще у 2013-му, тому що тоді це було модно. Коли сталася революція, я не розумів, що з ним робити. В якийсь момент я вирішив: треба боротись з тим, що відбувається в країні, і мені для цього потрібен був ресурс. Я побудував канал з нуля, тому що раніше це був просто медіасервер, де як на музичному каналі, транслювалось все те, що в нього завантажили. Штат з 16 чоловік виріс до 320.
Але я вважаю своєю помилкою, що сплутав ЗМІ з партією. Коли в тебе є якісь партнери, однодумці, ти їм даєш все, що в тебе є, і іноді дозволяєш зайве. Але у кожної помилки є своя ціна. Я свої висновки зробив, в тому числі, і відносно того, до чого йде проект «За життя». Я вважаю, що і глядачі, і громадяни стали розумнішими – на солодкі речі та картинки вже ніхто не ведеться, особливо якщо вони робляться з хуторянським креативом.
Ви ображені на «зірок» Ганапольського, Кисельова, які побігли з NewsOne, як тільки їх поманили на «Прямий»?
Та Боже збав. Неетично говорити про своїх колишніх співробітників. Але вважаю, що кожен керівник має зібрати кращу команду, аби отримати максимальний результат. У мене був генеральний продюсер Олексій Семенов, креативний продюсер Євгенія Захарова, головний редактор Світлана Орловська… Я звик їм довіряти, вважав, що на той момент в проекті, який я роблю кращі менеджери. Довелось іти на компроміс зі своїм світоглядом, але для розвитку медіа це було правильно. Ганапольский та Кисельов давали колосальні рейтинги та дозволили виростити канал, на який прийшла нова зміна.
Ви кажете – «на своєму телеканалі». А канал – ще досі ваш? Просто дивно було спостерігати ваш камінгаут, публічний розрив з Рабіновичем на Zik’у, а не на рідному NewsOne.
До минулої п’ятниці мене запрошували всі телеканали, в тому числі, NewsOne і Zik.
«Після заяви про Сенцова я прокинувся найвідомішою людиною»
Чи не логічно було б таку знакову заяву зробити в ефірі каналу, який ви побудували, хіба ні?
Мій прес-секретар сказав: якщо у ту п’ятницю ми відмовимо Zikу, скоріш за все, нас більше ніколи туди не покличуть. Я (телеведучій) Тетяні Даниленко двічі переносив ефір: чекав повної реєстрації нової партії «Наші». Розумів: якщо одразу скажу, що це моя партія, потім буде величезна протидія з боку і органів юстиції і моїх колишніх колег.
Сьогодні (25 вересня, - «Главком») мої однодумці проголосували за те, щоб я очолив партію. І тепер вона може брати участь у виборах будь-якого рівня, навіть якщо мене не будуть реєструвати. Хоча владі це буде досить важко пояснити. На сьогодні можу сказати, що зі мною вийшли Харків, Одеса, Херсон, Миколаїв, Дніпропетровськ, Суми, Хмельницький, Мелітополь та багато інших.
Тобто за вами вийшли місцеві організації «За життя»?
Так, це організації партії «За життя» – і обласні, і міські. Я просто з ними зустрічався і питав: хлопці, як далі?
Я зараз живу на роботі – готую презентацію програми, формуємо структури, налагоджуємо роботу підрозділів, тому мені ніколи ходити по ефірах. Наступного разу я хочу вийти у медійне поле з великим повноцінним з’їздом, щоб усі бачили, скільки нас є. Пояснити наші базові принципи, цінності, програмні пункти. У мене понад 160 законопроектів, я розповім, як і що зроблю. Про мир я кажу чи про економіку – у мене під кожен пункт є законопроект.
У Тимошенко теж є програма на 400 сторінок…
А вона може показати реальні закони? Я свою програму винесу на громадське обговорення. І якщо хтось запропонує краще, я з цим погоджуся і її зміню. Коли ми переможемо, у нас буде півроку індульгенції робити все. А потім народ почне нас не любити за українською традицією. Тому робити треба швидко і правильно.
Нова партія вже зареєстрована в Мін'юсті. Ми поміняли тільки керівника – тепер очолюю її я. Це партія, що вже існувала раніше і була перейменована.
Скільки тривав процес перезаснування цієї партії?
Останні 2,5 місяці, якщо бути точним.
Можете назвати конкретних осіб, які будуть у вашій команді?
Чи буде серед них хтось одіозний? Я не планував. Чи будуть люди знакові, у яких є підтримка і які будуть поділяти ті цінності, які ми презентуємо на з'їзді? Мабуть. Будуть і нові обличчя, і колишні «регіонали». Насправді, я хотів все зробити просто, а доведеться робити складно – великим яскравим заходом. Хоча пафосу я не люблю.
Одне можу сказати точно: у Верховній Раді в більшості своїй мають бути люди з юридичною освітою. Хочу описати і визначити правила ще до того, як ми почнемо діяти. Тобто я чітко поясню, що ми будемо робити, як і за якими законами, а не просто «за все хороше, проти всього поганого».
«Телеканал NewsOne у мене намагалися купити, «віджати», переоформити…»
Після вашого виходу з «За життя» вас почали добренько «мочити» по всіх фронтах. Хто проти вас зараз працює?
Цим брудом займається стара школа, і насправді це не працює. Це низка проплачених політологів, блогерів. Я ж до медіаактивності маю деяке відношення, тож усіх цих людей знаю. Комусь з них міг подзвонити особисто, вони з поваги до мене могли сказати, хто дав команду. Величезні гроші зараз на це витрачаються.
…вашими колишніми однопартійцями?
Звичайно. Це ті люди, в кого не вдався план, врозріз з яким я пішов. Але щоб закінчити розмову щодо Zik’у – просто так все співпало. Як ви розумієте, це дуже некомфортний для мене за аудиторією телеканал. І всі ефіри, які були там раніше, в тому числі, з Наталією Влащенко, були дуже суб’єктивні. Розкрити якусь думку неможливо, майже усі питання провокаційні. Ну, телебачення частково живиться скандалами, вони підіймають рейтинг…
Ну, не все ж вам «тепла ванна» на NewsOne. Ніхто так і не зрозумів історії з віртуальною появою на каналі Андрія Портнова, який сидить у Відні. Чим, власне, він управляє? Ефірами, фінансами?
Телеканал NewsOne у мене намагалися купити, «віджати», переоформити, тиснули на співробітників, штурмували. Такі акцій – це й тиск на гостей, бо хто буде йти крізь натовп радикалів? Не прийшли гості – ефір «просів». По-друге, це карні справи, які порушуються щодо власника. Всі, напевно, чули моє інтерв’ю каналу «112», коли я в оціночному судженні сказав, що Сенцова (український режисер, якого в Росії засуджено на 20 років нібито за підготовку терактів в окупованому Криму – Ред.) люди можуть по-різному сприймати – для одних він може бути терористом, для інших героєм. А час покаже, ким він є насправді. У мене є висновок інститутів, що тут нема мого твердження, тим більш це не суперечить законодавству України. Але з трибуни виступають депутати «Народного фронту» і вимагають порушення з цього приводу кримінальної справи.
«Я подарував корпоративні права своєму батьку. Він їх вивів до Швейцарії»
Вибачте, але тоді це був не просто коментар, коли вам несподівано подзвонили і ви щось сказали. Потім в «спеціальному» блоці на «112» виходив довгий сюжет про Сенцова, який базувався на вашій заяві і подавався у такому жартівливому ключі: мовляв, Сенцова здали свої ж… Тобто це було схоже на свідому провокацію і мусування цієї теми.
Не повірите, але я тоді був у Празі. Мені подзвонив співробітник «112» і запитав, чи можу я зараз увімкнутися в ефір і прокоментувати ситуацію з Сенцовим? Що було далі, я навіть не аналізував. Але вранці я прокинувся, мабуть, найвідомішою людиною. Тому що половина засідання Ради було присвячено цій маячні, вимогам порушити проти мене справу по 111-й статті про держзраду і по 383-й про неправдиве повідомлення про правопорушення. Й перше, й друге є чистою нісенітницею.
І як рухається ця справа?
Мене ніхто жодного разу нікуди не викликав. Але за зверненням з трибуни парламенту вона вноситься до ЄРДР, що дозволяє вести оперативну діяльність. Я впевнений, що незаконно прослуховуються мої телефони – хоча Верховна Рада не давала згоди на проведення цих досудових розслідувань, але підстава робити це є. Зазначу, що 111 стаття передбачає тільки утримання під вартою, ніякого іншого запобіжного заходу не існує. В мене є ще кримінальні справи з економіки, «незаконного збагачення», які вони намагаються розкачати і які передбачають конфіскацію. Якщо мене треба ізолювати і все конфіскувати, то щоб ви зробили на моєму місці? Взяли б і реструктурували всю свою власність. Я подарував корпоративні права своєму батьку. Він їх, звісно, вивів до європейської держави – до Швейцарії. І власність батька зараз на 100% належить швейцарській фірмі.
Такі компанії купуються саме для таких ситуацій і ніякої таємниці в цьому нема. Я просто зберігав свій актив. Але мій батько керує заводом, який виробляє каркасні будинки: де він, і де – телебачення.
А де Портнов і де – телебачення? Він же ніколи не був медіаменеджером.
Портнов повинен захистити актив і журналістів. Відень – це така Мекка опозиційних сил. Там Дмитро Фірташ, який володіє телеканалом «Інтер». Там Ігор Гужва, який володіє найбільш опозиційним виданням країни, принаймні, так позиціонує його влада. І там тепер знаходиться управляючий телеканалу Newsone.
Просто «дисидентська столиця».
Для Європи і Штатів ЗМІ – це особливий фетиш. По-перше, це засоби впливу. По-друге, на Заході, на відміну від України, це колосальний бізнес. І це медійна мафія: якщо зачепити одного – на захист підключаються усі. Тому там колеги по цеху, на відміну від України, гуртуються та починають захищати. А не зачищати, як в нас. Ми ж підтримували Zik, Савіка Шустера, коли в них були проблеми. Хоча Савік ніколи особливо не давав мені ефірів і я вважаю, що те, що відбувалося в студії Шустера, багато в чому і розкачало конфлікт в країні. Бо воно руйнувало основи і через створення такого негативного інформативного фону спонукало людей до крайніх заходів. А коли нас били – усі мовчали. Я казав – хлопці, давайте створимо асоціацію і будемо працювати напряму з усіма міжнародними організаціями. Не хочуть. Тому спасіння потопаючих – справа рук самих потопаючих.
Я розумів, що йтиму своїм шляхом ще два місяці тому, коли підписував угоду з Портновим. Партія реєструвалася кілька місяців, і навіть відеоролик про партію не можна зняти за 15 хвилин, хоче дехто розповідає, що він з’явився «вранці після візиту в АП». Більше того, на переговори з однопартійцями я витратив купу часу.
«Я з Мішею Добкіним дружу. Хоча у мене завжди були з ним важкі відносини»
Не секрет, що президентське оточення дуже уважно ставиться до медійного поля, особливо телебачення. Ви як власник телеканалу зустрічались із Порошенком?
Я з ним не знайомий. Жодного разу в житті не розмовляв. І не був до нього ближче, ніж на 50 метрів. Десь на такій відстані знаходиться моє крісло від трибуни у Раді, з якої він виступав.
А в Адміністрації президента коли були востаннє?
Кілька тижнів тому, коли у Зміївському районі, де знаходиться мій округ, було озброєне захоплення господарства Строгого.
Вам допомагали вирішити це питання на Банковій?
Голова АП Ігор Райнін – давно знайома мені людина. Він був губернатором Харківської області і, як ви розумієте, досі дуже сильно впливає на процеси в області.
Ви розумієте, як ці візити інтерпретують ваші недруги, які вже почали розганяти повідомлення про ваші шури-мури з АП?
Вони почали розповідати взагалі про щось фантастичне, що я був в АП на засіданні передвиборчого штабу Порошенка в той час, коли я був у ресторані, спілкувався з продюсерами двох українських телеканалів. У свідках також співробітники ресторану. Потім я поїхав додому, там був о 23 годині. Коли та в кого я дійсно був в АП, я можу легко довести. А «недруги» – ні.
Просто я так само особливо, як губернатор до області, ставлюся до свого району. Я там працював, кожного знаю і мене кожен знає. Якщо у мене на території діючий голова району не може впоратися з ситуацією, а корпоративний конфлікт перетворюється на озброєне протистояння, я починаю дзвонити усім: до СБУ, МВС, глави Адміністрації президента.
У цій історії вже все прояснилось? Що це були за нападники? Спочатку звучали заяви, що це тітушки з «ДНР».
З якої «ДНР»? Місцева банда, 22 людини зараз затримані. Колишні представники «Азова», керівник так званого «Східного корпусу» Олег Ширяєв і низка інших товаришів. Дуже жорстка була стрілянина, я вперше таке бачив. Дякуючи МВСникам, які нормально відпрацювали, всіх було затримано. От раніше ніколи МВС не нахвалював, а ви кажете, що я владу не хвалю.
Тобто потрібні особисті візити до Адміністрації президента, щоб щось вирішити?
Якщо ви помітили, NewsOne це дуже акуратно висвітлював. Якби нас не почули – ми б там жили і показували усій країні, в тому числі, бездіяльність правоохоронних органів. Але бити треба, коли не можна домовитися, тому я з початку пішов домовлятися. Усі залишились живі, власність повернули, зараз з цим розбирається Мін’юст. При цьому я не дуже люблю керівника цього господарства: він дуже жадібний, безпринципний, їздить 40-тонними машинами, розбиває дороги. І навіть на в’їзді у своє господарство не спроможний залатати ями на асфальті. Чесно кажучи, по-людськи мені його не шкода, але я став на захист людей, у яких на цьому елеваторі зберігалося зерно.
У яких відносинах ви з вашим колишнім патроном Михайлом Добкіним? За часів його губернаторства ви очолювали Зміївську райадміністрацію. Він же теж зараз самостійний політик – християнський соціаліст.
Я з Мішею дружу. Хоча у мене завжди були з ним важкі відносини. В 2010-му я був заступником голови виборчого штабу, який очолював Дмитро Шенцев. І після виборів Шенцев мав стати губернатором, а я – його першим заступником. А коли губернатором несподівано став Добкін, то я йому сказав, що на нього працювати не буду, тому що просто перевернули команду по всій області.
Але при цьому всі мої депутати раніше проголосували за недовіру голові Зміївської райадміністрації. І коли я йшов до Добкіна сказати, що мені не треба ніяких посад, його помічник попередив, що мені запропонують очолити Зміївський район. А якби я відмовився, залишився би той керівник, за недовіру якому ми проголосували. Мені тоді одна людина сказала хорошу фразу, за яку я досі їй вдячний: «Женя, не можна бути директором заводу, якщо ти не був майстром та начальником цеху. Ніхто не любить вискочок, по сходах треба рухатись поетапно».
Повернімося до Портнова. Все ж таки, яка його функція на каналі, крім того, що він може його захистити юридично? От ви казали, що можете подзвонити і сказати: виженіть того з ефіру. А він може?
В нього є таке право. Він не може єдине – продати актив. Більше того, якщо актив буде продано, він надалі може управляти протягом трьох років навіть при новому власнику. Портнова точно ніхто не дістане і вплинути на нього неможливо. Усі розуміють, що тиснути на власника тепер неможливо і віджати власність також.
Після того як канал перейшов в управління Портнова, хто його фінансує? Ми ж розуміємо, що він як був, так і є дотаційним.
Це комерційна таємниця. Я не буду говорити, як фінансуються телеканали і які є схеми їх утримання, бо мене ніхто в галузі не зрозуміє. Як ви думаєте, скільки разів нас намагалися перевірити? Я готовий публічно сперечатися з будь-яким генпродюсером телеканалу в Україні, що у NewsOne – найкраща бізнес-модель, він найдешевший у виробництві секунди ефірного часу. Якщо ви звернули увагу, у нас величезна кількість людей працює безоплатно. І таких моделей всередині каналу багато. Я дійсно не олігарх і не міг створити медіа, яке є настільки дотаційним і дорогим, як інші.
Шуфрич, який хотів купити канал «112», оцінював його фінансування в $300-700 тис. на місяць. Це приблизні суми, необхідні на утримання такого каналу?
А Шуфрич має хоч якесь відношення до медіа? На якій підставі він це каже?
Ви теж раніше не мали.
Я просто знаю, як ці процеси відбуваються. Я знаю середню зарплату, дохідну частину, а трапляється касовий розрив. Готовий з Шуфричем вести дискусію з цього приводу. Якщо він мені хоча б розкаже, як влаштований і з яких підрозділів складається будь-який новинний канал. Просто я не готовий коментувати слова людей не з ринку.
Минулого року з’явилася інформація про те, що ваш канал переживає фінансові проблеми та шукає донорів.
Я вам одразу скажу – не продовжуйте. Це неправда.
І все ж. У певний момент на канал зайшли менеджери, яких пов’язують із всесильним соратником Порошенка Ігорем Кононенком. Дмитро Носіков, скажімо. Але ця команда затрималась недовго.
Можу сказати, що у січні минулого року з каналу пішло майже 40 осіб. Семенов, Ганапольський, Кисельов, Орловська, пішла велика частина редакції, виконавчих людей. Семенов приходив до нас з якоюсь командою, яку він і забрав. Тобто мені знадобився час, аби сформувати нову команду. Паралельно пішли погрози з боку радикальних елементів. Усі розуміли, що наді мною згущуються хмари. І я дуже вдячний своєму колективу за те, що вони повірили в мене і в себе.
А Діма Носіков – дуже креативний. Якщо ви бачили ребрендинг телеканалу, то його заслуга в цьому є, бо він залучав нестандартних людей, дизайнерів. Але він ніколи не був генеральним продюсером, яким себе називав. Якщо ви почитаєте, що про нього відомо, – то він і людина Кропачова, і людина міністра енергетики Насалика, і людина Коломойського і т.д. А я – племінник Азарова, «рука Кремля» і одночасно «агент Банкової». Тобто взагалі якийсь монстр. Просто у всіх людей на певних етапах з кимось співпадають інтереси.
Тобто у той короткий період намагань взяти канал під контроль не було?
Ви бачили зміни в інформаційній політиці? Тоді скажіть, за що мені давали гроші, якщо наш канал так лупив владу протягом всього часу.
«Лупити владу» – це така настанова для журналістів чи вони підсвідомо ретранслюють ідеї хазяїна?
На всіх інших телеканалах є інша настанова – владу не лупити, а гладити, облизувати. А на нашому – повна свобода та єдине завдання бути чесними і не йти на компроміс. Я не буду говорити, що мені обіцяли і чим лякали, щоб у нас в ефірі не з’явились «плівки Онищенка». На телеканалі тоді усі стояли з вогнегасниками і запасними генераторами електроенергії, розуміючи, що нас або вирубають з ефіру, або увірвуться і будуть кричати, що ми – «рука Кремля» і палити все у прямому ефірі.
Ви натякали, що тепер можете створити якийсь новий телеканал. Навіщо він вам, ви ж переконуєте, що NewsOne ваш і ви там бажаний гість?
Чому ви змінюєте телевізор, який у вас вдома? Тому що прогрес не стоїть на місці. Все, що ви будуватимете через п’ять років, технологічно буде цікавішим, просунутішим, дешевшим і дасть вам більше можливостей.
А збоку це виглядає так, що вас посунуть з NewsOne після всіх демаршів?
Я багато років займався спортом і грав у шахи, тому думаю на кілька ходів наперед. А якщо мене б’ють, то я б’ю у відповідь. Посунуть? Я знайду спосіб потрапити на екран.
Тобто допускаєте, що таки можуть посунути?
Я допускаю, що мені можуть закрити взагалі усі ЗМІ. Я бачу, як спускають на мене собак і людей, яких я раніше вважав зваженими і справедливими. Тепер вони за гроші несуть відверту нісенітницю, кажучи, що я – агент Банкової. Скажіть, хто більше руйнував стабільність Банкової, окрім нашого ресурсу? Ми били по глиняних ногах цього колосу. І тут раптом вони мене обійняли, пожаліли і приголубили. У мене на підприємствах люди вже звикли до «масок-шоу», виїмки і такого іншого, для них це буденність. Якщо раніше мені дзвонили і кричали, що у нас завтра будуть перевірки, то зараз я можу приїхати, а вони мені ненароком кажуть, що на тижні два рази приходили. Це вже як дощ.
«Свої особисті гроші на Newsone я не витрачаю вже три роки»
Який бізнес у вас залишився?
Я зараз взагалі сирота.
Тобто все на тата переписали?
У мене взагалі нічого нема. Вуса, лапи та хвіст. У мене є депозити, тобто гроші. І, здається, два автомобілі. Все.
І з відсотків на ці депозити ви утримуєте (утримували) канал?
А я зараз нічого не утримую. Там унікальна бізнес-модель, я свої особисті гроші не витрачаю вже три роки. А ви хочете видурити у мене комерційну таємницю та допомогти іншим каналам.
Уявіть, якщо б нас хтось дотував при всій нелюбові влади до нас. За що легше всього закрити? За свободу слова не можна. А ось за такі прорахунки – легко. Значить вибудовано все так красиво, що неможливо закрити.
Ну он власником «112» взагалі є якийсь незрозумілий німець, хоча всі розуміють, що навряд чи він його фінансує.
А хто?
Той же, хто, як кажуть, купив NewsOne.
Я своїм журналістам завжди кажу: хлопці, кожне слово дорого коштує. Якщо у вас є докази, щоб так казати, ви маєте на це право. А якщо ні – ви розраховуєтеся власною репутацією.
Та є непрямі докази. Кількість Медведчука на обох каналах почала зашкалювати.
Можливо, в нього є комерційні відносини з редакцією і він платить за рекламу.
Тобто ви не знаєте, чи платить Медведчук за рекламу на вашому каналі?
Я дійсно не занурююсь в це, зараз повністю за все відповідає Портнов. Для мене це вже пройдений етап.
Невже, коли в «За життя» прийшов давній соратник Медведчука Шуфрич, ви не розуміли, до чого все йде і робили з ним радісні селфі.
Я ж був членом Партії регіонів. Назвіть мені топ-п'ятірку потужних «регіоналів».
Припустимо, Шуфрич туди дійсно входив.
Партія регіонів же змінювалася, і Янукович змінювався. Янукович зразка 2010-го і 2014-го року – це дві різні людини. Але тоді все було іншим: і партія потужна, і кількість членів неймовірна, і ідеологія правильна. І Шуфрич у мене асоціювався з одним з лідерів. Коли в політпроект, який ти створюєш, вливаються потужні люди, це означає, по-перше, визнання, по-друге, посилення тебе. Я розумів, що у всіх членів нашої команди є різні слабкості, недоліки і переваги. І чим більше недоліки розбавляються достоїнствами, тим прекрасніше. Тому прихід Шуфрича я, звичайно, вітав.
Правда, що Шуфрич був інтегрований до партії, аби слідкувати за фінансами від Медведчука, який вже тоді поклав око на «За життя»?
А тепер розкажіть мені цей міф про фінансування партії.
Воно непрозоре. Дивимося, офіційний звіт: головним спонсором партії за минулий рік зазначено активіста Луганської області Дубового Станіслава Миколайовича, який вніс 500 тис. грн. Хіба це не підозріло?
На жаль, партія і проект завжди відрізняються за змістом і за масштабом. По суті, партія «За Життя» була побудована на основі ефірів двох телеканалів – «112» і NewsOne. Все інше – дутий пузир, з чим я завжди був не згоден.
Ну, NewsOne – зрозуміло, а «112» з комерційних мотивів вас крутив?
За жоден прямий ефір ми не платили, але за пряму рекламу – так.
А за численні повтори програми Рабіновича?
Рабінович, Мураєв, Гордон, Червоненко, Співак – люди, які дають дуже високі рейтинги. Перед менеджментом телеканалу завжди стоїть вибір між змістом, місією і рейтингом. От Діма Гордон ходить туди і туди, тому що якщо він в ефірі, ти гарантовано виграєш прайм. Рабінович дає високі рейтинги в своєму звичному слоті, його дивляться. І я даю високі рейтинги. Якби ви аналізували мій останній ефір на Zik, то періодами він на піку перевищував показники «112» і NewsOne. Зазвичай для Zik – це недосяжне завдання.
А Медведчук теж дає рейтинги?
Є такий дуже суб'єктивний індикатор – онлайн-перегляди в Youtube. Якщо вони високі, це майже точно означає, що і телерейтинги, показники яких ми отримаємо наступного дня, будуть дуже високі. Коли Медведчук був на NewsOne, у нього був високий рейтинг.
Це можна пояснити тим, що, по-перше, він дуже нечасто з'являється на екранах, по-друге, він цікавий з точки зору політики. Він надто демонізований одними і, можливо, має ідеологічних прихильників з іншого боку. Це як «ефект Ганапольского». Хтось його любив, хтось плювався в телевізор, але все одно дивилися. Люди, які мають таку одіозність, завжди дуже бажані для телебачення.
Але чому зараз на «Прямому» Ганапольського вже не так дивляться?
У телеканалів є карма, якщо глядач розуміє, хто їхній власник. Якщо власник в фаворі і йому довіряють, то довіряють і ресурсу, який йому належить. Якщо ж в Порошенка не вірять...
Але Ганапольський як був у вас «порохоботом», таким і залишився.
Коли я потрапляв на ефіри з Ганапольським, у нас завжди був конфлікт. Тому що у мене зовсім інша позиція. Єдине, що я можу сказати: Ганапольський – сам собі режисер. Дуже мало людей можуть написати собі сценарій, аргументи, підготуватися і тримати ефір тривалий час. Зазвичай на кожного ведучого працює колектив райтерів, редакторів. А він все робив сам.
Тобто ви його наймали, щоб заощадити?
Питання неетичне, тому я відповідати на нього не буду. Але можу сказати, що він – серйозний журналіст. Але його позиція мені не подобається.
Це ми іронізуємо, бо сам він нам казав, що ви йому платили великі гроші.
А ви поставте йому запитання – скільки він заплатив з них податків. Коли люди розповідають, що їм багато платять, мені завжди хочеться подивитися їхню декларацію. Або тоді хай не вихваляються і не брешуть.
Просто коли він пішов, ви самі сказали, що на «Прямому» йому запропонували умови вище ринкових.
Звичайно, він пішов, тому що йому запропонували більше. І запропонували комфортний ефір. Ви забуваєте, що у нього був або досі є російський паспорт.
Вже є? Бо працювати з російським паспортом на опозиційному телеканалі і критикувати владу небезпечно боляче.
«Порошенко програє у другому турі всім, крім Бойка. Це його єдиний шанс вижити»
Ще про гроші. Хто оплачував численні акції «За життя» під Нацбанком?
А хто сказав, що вони були проплачені? Якби можна було заприсягтися на Біблії: я ні копійки нікому не давав, не передавав і не вкладав в партійну касу. І якби навіть ці мітинги (як ви говорите, а доказів нема ні у кого) були проплачені, то я до цього не маю ніякого відношення.
І у мене тоді питання: скажіть, а Майдан вийшов за гроші?
Ні.
Тоді чому два мільйони вкладників банків, у яких просто забрали останнє, не могли виходити без грошей?
Тому що ми, усі співробітники редакції «Главкома», кожен день проходили крізь цей натовп. Він був мало схожий на юрбу людей, які ведуть справи з банками.
І ви бачили, як там роздавались гроші?
Бачили, як людей збирали за списками, а випадкових перехожих кремезні хлопчики не випускали з оточення, бо вважали що це – проплачені учасники, які мають відстояти до кінця акції.
Це, звичайно, гарно звучить, але скільки людей ходить по вулиці Інститутській з 10 ранку і до 13 дня?
Дуже багато.
І всіх не випускали?
Не всіх, але були прецеденти.
Я насправді не володію цією інформацією, до того ж, це звучить фантастично. Як можна влаштувати цю фільтрацію, якщо там проходять тисячі людей? Навіть звучить безглуздо і я не хочу це коментувати. Ще раз кажу – я не мав до цього відношення. Навіть більше скажу: я був проти цієї вуличної активності. Я не вірив, що люди вийдуть і можуть цим чогось досягти. Будь-які перевороти, революції, називайте як хочете, призводять до того, що владу в руки отримують мерзотники, які відкидають країну назад.
Згадайте 2005-й рік, подивіться на 2014-й. Можна розповідати про свободу, щастя, незалежність, але люди живуть гірше. Такого беззаконня, такого безумства на вулицях не було ніколи. У країні війна, тож про що ми говоримо? Це її результати. А щодо мітингів перед Нацбанком, то «плівки Рожкової», щоб ви розуміли, я передав і в ФБР, і в МВФ, і в інші інституції. Я через суди змусив порушити кримінальні справи, які, на жаль, поки не розслідувані. Проте все накопичується, і цьому колись буде дана відповідь.
Потрібна зміна влади, але не вірю, що владу віддадуть вулиці. До того ж, світ не сприймає нелегітимний спосіб отримання влади. Потрібні вибори, до яких залишилось зовсім нічого.
От давайте про вибори і поговоримо. Ви вірите, що «За життя» і Опоблок домовляться про єдиного кандидата?
Ні. Двоє людей можуть домовитися, що вони одружаться і будуть жити разом. Але чи є у них право говорити від імені сотень тисяч людей, які в ці партії входять? Хто сказав, що їх підтримають люди, які довіряли цим політичним силам? До того ж, від імені Опоблоку поки виступила лише одна група, а інша мовчить.
Тобто дві людини, які кидали один в одного лайном протягом півтора року (мова про затяжний конфлікт Рабіновича та Льовочкіна, «Главком»), раптом заявили, що вони мають намір домовитися. Не маючи при цьому мандату ні від своїх виборців, ні від членів партії, ні навіть від політради. І Петро Олексійович такий каже: «Хлопці, правильно робите, об'єднуйтеся. Це найзручніший для мене конкурент – реванш рупора Кремля, руки Москви».
І Медведчук на таку, за вашими словами, «допомогу Порошенку» підписався? Тобто для вас не очевидно, що архітектори цього об'єднання перебувають в Москві?
Це повна маячня. Повторюсь: взагалі не розумію, навіщо Медведчук, враховуючи масштаби його фігури, на це погодився.
Але погодився ж. Тиск згори був. І Льовочкін з Рабіновичем одразу припинили лайном кидатись, коли між ними з’явився Медведчук.
Або це технологія, яка дозволяє обдурити виборців – розповісти, що зараз є єдиний потужний кандидат на противагу Петру Олексійовичу. І посадити всіх в зал для глядачів – дивитися, як Петро Олексійович бореться з єдиним кандидатом, якого героїчно перемагає в другому турі і залишається президентом. За соціологією Порошенко програє у другому турі всім, крім Бойка. Це його єдиний шанс вижити.
При цьому Порошенку треба ще туди потрапити, у той другий тур. Бо компанію Бойку може скласти, скоріше, Тимошенко.
За рахунок адмінресурсу Порошенко може забезпечити собі в першому турі перше місце. А за рахунок єдиного кандидата його можливим конкурентом буде якраз Бойко, а не Юля. Бойко, на якого давно навішані ярлики проросійського політика, з яким пов’язані всім відомі «вишки», він був віце-прем’єром часів Януковича. Для Південного Сходу це не є великим негативом, але на цьому Банкова збирається грати. Я з повагою ставлюся до Бойка, але без Криму і Донбасу це електоральне поле набагато менше, ніж «помаранчеве». І в другому турі у цього кандидата математично не вистачить голосів.
Якщо підсумувати: ви вважаєте, що єдиний кандидат взагалі не потрібен?
Він потрібен, але він не повинен бути причиною об'єднання, яке зробить Порошенка президентом ще раз. Інтересів українців у цій змові немає, а інтересів Південного Сходу тим більше. От якщо дійсно буде зрозуміло, що наш єдиний кандидат може перемогти, тоді варто за це боротися. А якщо зрозуміло, що це технологічний пас, щоб Порошенко залишився на другий термін, то навіщо це?
Ви вже бачите, які ставки зробили основні олігархи на майбутні вибори?
Гра ще не почалася. Думаю, всі рішення будуть прийматися напередодні початку президентської кампанії. Поки незрозуміло, хто які ставки зробив.
Ви самі у кого гроші на кампанію братимете?
Ми точно не можемо брати грошей у сусідніх країн та олігархів, бо в такому разі повинні будемо потім обслуговувати їхні інтереси.
Так а у кого будете?
У людей.
Ви або черговий ідеаліст, або пускаєте пил в очі. Краудфандинг у нас ніколи не працював.
Не скрізь потрібні гроші. Вони потрібні, щоб забезпечити представництво у виборчих комісіях, утримувати спостерігачів, агітаторів, поширювати газету. Я буду робити це з однодумцями. І щоб ви розуміли, кількість тих, хто хоче до наших рядів, величезна.
У вас купа груп підтримки в соцмережах на кшталт «Євген Мураєв – совість української політики» і тому подібного. Вони секти нагадують. Ви ці групи якось модеруєте?
Я вам даю чоловіче слово, що не сплачую жодній людині. У мене немає ботів. Так, нам знадобляться гроші на великі телеканали і на рекламні кампанії, на друк агітації. Але є достатня кількість людей середнього класу, які можуть забезпечувати утримання партійних офісів. Коли ви говорите, що потрібні були колосальні гроші на фінансування «За життя», мені смішно, тому що кожен регіон сам утримував приймальні, обласні, районні, міські організації. І була умова, що це повинні бути самостійні і сильні люди. У всіх же є свої базові інтереси – хтось хоче до міськради, хтось хоче в облраду.
Ви постійно повторюєте – «я». «Хочу», «визначу», «поясню»… І при цьому стверджуєте, що вам не подобаються лідерські партії.
Я можу комусь подобатися, а комусь – ні. Але з речами, які ми ставимо на перше місце, треба рахуватись, розділяти, допомагати їх реалізовувати. Ті, хто рахуються і допомагають, стають прихильниками.
На президентські вибори підете?
Не знаю. Якщо буде достатня кількість прихильників і буде зрозуміло навіщо, піду.
Павло Вуєць, Микола Підвезяний, Станілав Груздєв (фото), «Главком»