Справа Галущенка. Антикорупційна прокуратура запідозрила ексміністра у фіктивному розлученні

Антикорупційні органи припускають, що розрив шлюбу між колишнім міністром енергетики, а нині підозрюваним Германом Галущенком та його колишньою дружиною Ольгою Богдановою, є формальним. Про це йдеться у публікації «Главкома» «Я не «професор», я – доцент». Судний день Германа Галущенка».

Часто згадана слідством Ольга Богданова у 2022 році безслідно зникла з офіційної декларації Германа Галущенка. Як з’ясував «Главком», у липні 2022 року дружина підозрюваного подала позов про розірвання шлюбу. Вона повідомила: шлюбні стосунки між ними припинені вже тривалий час. А тому вважала, що подальше спільне життя з Германом Галущенком та збереження сім’ї є неможливим.

2 вересня 2022 року Оболонський районний суд Києва розірвав шлюб між Галущенком і Богдановою, який тривав з 2007 року.

«Хоч Галущенко і розлучений у вересні 2022 року, однак вказане розлучення несе радше формальний характер», – стверджував у суді прокурор і додав: у 2023 році Галущенко учетверте став батьком, у нього народився син Лев (до цього він декларував двох доньок і одного сина).

У контексті ймовірного возз’єднання сім’ї Галущенків прокурор зацитував діалог між Олександром Цукерманом та ще одним чоловіком від 3 березня 2025 року, записаний у рамках операції «Мідас».

– Хорошо. Что у нас, какие еще вопросы?

– Сигизмунд мечтает слинять...

– Что?

– Сигизмунд мечтает слинять. Он мечтает ухает куда-то послом.

Важливе уточнення: посада посла України у Швейцарії зайнята з листопада 2022 року. Це крісло президент Володимир Зеленський віддав колишній генпрокурорці Ірині Венедіктовій.

Додамо, що антикорупційні органи підозрюють колишнього міністра енергетики та юстиції Германа Галущенка в участі в злочинній організації під орудою бізнесменів Тимура Міндіча та Олександра Цукермана (про цих фігурантів «Главком» робив серію публікацій – читайте тут, тут і тут), а також у легалізації великої суми коштів, одержаних злочинним шляхом. За версією НАБУ і САП, у лютому 2021 року на острові Ангілья (самоврядна заморська територія Великої Британії) з’явився фонд, який мав залучити близько $100 млн «інвестицій». За створення фонду стояло угрупування, в яке входили вищеперелічені особи, у тому числі й Герман Галущенко. Керувати «інвестфондом» було доручено давньому знайомому фігурантів справи «Мідас» громадянину Сейшельських Островів та Сент-Кітс і Невіс Івору Омсону. За відомостями НАБУ, цей іноземець «на професійній основі надавав послуги з відмивання доходів, отриманих злочинним шляхом».

У матеріалах справи наведено слова, сказані Івором Омсоном під час спільної онлайн-наради з членами злочинного так званого «бек-офісу» Мінідіча-Цукермана: «Если у клиента есть ответ на вопрос, откуда и где заплатили налоги, это уже не наш клиент».

Як стверджує слідство, серед «інвесторів» фонду була і родина підозрюваного Германа Галущенка. Для маскування було обрано Маршаллові Острови, на яких зареєстрували дві компанії, інтегровані у структуру трасту, створену у Сент-Кітс і Невісі. Бенефіціарами компаній стали колишня дружина Галущенка Ольга Богданова та четверо дітей ексміністра. Ці компанії стали «інвесторами» фонду (шляхом купівлі його акцій), а учасники злочинної організації в інтересах підозрюваного почали перераховувати кошти на рахунки фонду, відкриті у трьох швейцарських банках.

«Наразі встановлено, що на рахунки фонду, якими розпоряджалася родина підозрюваного, перерахували понад $7,4 млн. Ще понад 1,3 млн швейцарських франків та 2,4 млн євро видали готівкою та перерахували родині напряму в Швейцарії. Частину цих коштів витратили на оплату навчання дітей у престижних закладах Швейцарії та розмістили на рахунках колишньої дружини. Решту поклали на депозит, від якого родина високопосадовця отримувала додатковий дохід та витрачала його на власні потреби», – повідомили антикорупційні органи.

Як повідомляв «Главком», 17 лютого антикорупційний суд обрав Герману Галущенку запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з можливістю внесення застави у розмірі 200 млн грн.

Запобіжний захід діє 60 діб. У разі внесення застави підозрюваний повинен виконувати низку обов'язків: без дозволу суду або органу досудового розслідування йому заборонено покидати межі Києва та області; також він має утримуватися від спілкування з іншими підозрюваними у справі «Мідас», зокрема, Тимуром Міндічем та Олександром Цукерманом.

Нагадаємо, 15 лютого 2026 року при спробі покинути територію України колишнього високопосадовця затримали детективи НАБУ. Згодом стало відомо, що йдеться про колишнього міністра енергетики Германа Галущенка. Йому інкриміновано відмивання коштів та участь у злочинній організації.

Як відомо, 10 листопада 2025 року Національне антикорупційне бюро України в межах розслідування корупційних схем у сфері енергетики (операція «Мідас») оголосило про підозру семи особам. Серед них:

• Тимур Міндіч – бізнесмен і співзасновник студії «Квартал-95» (фігурує на записах НАБУ під кодовим ім’ям Карлсон),
• Ігор Миронюк (Рокет) – колишній радник міністра енергетики,
• Дмитро Басов (Тенор) – виконавчий директор із безпеки компанії «Енергоатом».

А також четверо представників так званого «бек-офісу з легалізації коштів»:

• Олександр Цукерман (Шугармен),
• Ігор Фурсенко (Рьошик),
• Леся Устименко,
• Людмила Зоріна.

Також повідомлялося, що Германа Галущенка на плівках фігуранти називали «Професором» та «Сигізмундом».