«Я не «професор», я – доцент». Судний день Германа Галущенка

Тема дня
«Я не «професор», я – доцент». Судний день Германа Галущенка
17 лютого антикорупційний суд вирішив долю Германа Галущенка: узяв його під варту на два місяці
фото: Ян Доброносов/Facebook

На чому попався ексміністр енергетики та юстиції

Знятий з потягу Київ-Варшава vip-пасажир і за сумісництвом міністр енергетики, а потім юстиції у 2020-2025 роках Герман Галущенко сьогодні (17 лютого 2026 року) бадьоро спілкувався з журналістами. Його та допитливих представників медіа розділяло вікно скляної бокс-камери Вищого антикорупційного суду. Експосадовець не скупився на усмішки. При цьому час від час на його обличчі таки запалювалися емоції нерозуміння і обурення.

«Що це за «прапорець» (заборона на виїзд – «Главком»), який стоїть на виїзді з країни? – розмірковував Галущенко, якого у ніч з 14 на 15 лютого зняли з потягу прикордонники на пункті пропуску Ягодин і передали детективам НАБУ. – Як це звучить юридичною мовою? Якщо є підозра чи повістки на допити, то це зрозуміло… Якби хотів утекти, повірте, я втік би. А піти купити квиток у Києві, сісти у потяг – це абсурд».

Новоспечений топпідозрюваний намагався переконати журналістів, що він нікуди не тікав, а їхав до дітей, які з початку великої війни перебралися до Швейцарії. Ексміністр запевняв: на момент спроби покинути Україну не мав статусу підозрюваного. Офіційно ця «приставка» з’явилася лише 15 лютого 2026 року. Тобто вже після затримання.

Новоспечений топпідозрюваний намагався переконати присутні ЗМІ, що він нікуди не тікав
Новоспечений топпідозрюваний намагався переконати присутні ЗМІ, що він нікуди не тікав
фото: Ян Доброносов/Facebook

Ближче до вечора 17 лютого антикорупційний суд вирішив долю ексвисокопосадовця: узяв його під варту на 60 діб з можливістю внести заставу 200 млн грн. Водночас прокурор просив 425 млн грн – саме таку суму, як вважає слідство, Галущенко з іншими пособниками вивели за межі країни.

«Главком» уважно слухав аргументи учасників процесу. Також редакції вдалося зібрати інші цікаві факти, які ще не озвучувалися в суді.

«Сигизмунд мечтает слинять…»

Антикорупційні органи підозрюють колишнього міністра енергетики та юстиції Германа Галущенка в участі в злочинній організації під орудою бізнесменів Тимура Міндіча та Олександра Цукермана (про цих фігурантів «Главком» робив серію публікацій – читайте тут, тут і тут), а також у легалізації великої суми коштів, одержаних злочинним шляхом. За версією НАБУ і САП, у лютому 2021 року на острові Ангілья (самоврядна заморська територія Великої Британії) з’явився фонд, який мав залучити близько $100 млн «інвестицій». За створення фонду стояло угрупування, в яке входили вищеперелічені особи, у тому числі й Герман Галущенко. Керувати «інвестфондом» було доручено давньому знайомому фігурантів справи «Мідас» громадянину Сейшельських Островів та Сент-Кітс і Невіс Івору Омсону. За відомостями НАБУ, цей іноземець «на професійній основі надавав послуги з відмивання доходів, отриманих злочинним шляхом».

До речі, у матеріалах справи наведено слова, сказані Івором Омсоном під час спільної онлайн-наради з членами злочинного так званого «бек-офісу» Мінідіча-Цукермана: «Если у клиента есть ответ на вопрос, откуда и где заплатили налоги, это уже не наш клиент».

Як стверджує слідство, серед «інвесторів» фонду була і родина підозрюваного Германа Галущенка. Для маскування було обрано Маршаллові Острови, на яких зареєстрували дві компанії, інтегровані у структуру трасту, створену у Сент-Кітс і Невісі. Бенефіціарами компаній стали колишня дружина Галущенка Ольга Богданова та четверо дітей ексміністра. Ці компанії стали «інвесторами» фонду (шляхом купівлі його акцій), а учасники злочинної організації в інтересах підозрюваного почали перераховувати кошти на рахунки фонду, відкриті у трьох швейцарських банках.

«Наразі встановлено, що на рахунки фонду, якими розпоряджалася родина підозрюваного, перерахували понад $7,4 млн. Ще понад 1,3 млн швейцарських франків та 2,4 млн євро видали готівкою та перерахували родині напряму в Швейцарії. Частину цих коштів витратили на оплату навчання дітей у престижних закладах Швейцарії та розмістили на рахунках колишньої дружини. Решту поклали на депозит, від якого родина високопосадовця отримувала додатковий дохід та витрачала його на власні потреби», – повідомили антикорупційні органи.

Безпосередньо під час судового розгляду щодо запобіжного заходу Галущенку прокурор САП розповів, що протягом грудня 2020 – червня 2025 року до офісу злочинної організації Міндіча-Цукермана надійшло $112,5 млн. З цих коштів $9 млн. було акумульовано Галущенку (у документах угрупування ексміністра маскували під псевдо Сігізмунд, окремі фігуранти називали його «професором») як «зарплата». Перекидка грошей відбулася зі столичного «бек-офісу» до Швейцарії, де проживає родина Германа Галущенка. Слідство навело ряд безготівкових переказів:

  • 4 липня 2022 року – 372 тис. швейцарських франків;
  • 7 липня 2022 року – 388 тис. євро;
  • 21 липня 2022 року – 576 тис. євро;
  • 29 липня 2022 року – 500 тис. євро;
  • 3 серпня 2022 року – 504,5 тис. євро;
  • 29 серпня 2022 року – 564 тис. швейцарських франків;
  • 4 березня 2025 року – 400 тис. швейцарських франків.

Якщо перевести валюту у гривні, зауважив прокурор, то виходить понад 131 млн грн.

Крім того, НАБУ і САП за допомогою сприяння іноземних правоохоронців зуміли підтвердити цікаві фінансові проводки. А саме – за дорученням Германа Галущенка протягом 4 червня – 27 липня 2024 року  Івор Омсон організував поповнення карткового рахунку клієнта фонду на суму $30 тис. і 5 тис. євро.

Важлива ремарка. Часто згадана слідством Ольга Богданова у 2022 році безслідно зникла з офіційної декларації Германа Галущенка. І для цього були свої причини.

Як з’ясував «Главком», у липні 2022 року дружина підозрюваного подала позов про розірвання шлюбу. Вона повідомила: шлюбні стосунки між ними припинені вже тривалий час. А тому вважала, що подальше спільне життя з Германом Галущенком та збереження сім’ї є неможливим.

2 вересня 2022 року Оболонський районний суд Києва розірвав шлюб між Галущенком і Богдановою, який тривав з 2007 року.

«Хоч Галущенко і розлучений у вересні 2022 року, однак вказане розлучення несе радше формальний характер», – стверджував у суді прокурор і додав: у 2023 році Галущенко учетверте став батьком, у нього народився син Лев (до цього він декларував двох доньок і одного сина).

У контексті ймовірного возз’єднання сім’ї Галущенків прокурор зацитував цікавий діалог між Олександром Цукерманом та ще одним чоловіком від 3 березня 2025 року, записаний у рамках операції «Мідас».

– Хорошо. Что у нас, какие еще вопросы?

– Сигизмунд мечтает слинять...

– Что?

– Сигизмунд мечтает слинять. Он мечтает ухает куда-то послом.

Тут мусимо внести ясність: посада посла України у Швейцарії зайнята з листопада 2022 року. Це крісло президент Володимир Зеленський віддав колишній генпрокурорці Ірині Венедіктовій.

«Я не є професор – я доцент»

У суді Герман Галущенко тримав удар викриттів доволі спокійно: заперечував усі висунуті звинувачення. Натомість стверджував, що проти нього дали свідчення дві особи, з якими мав давні конфлікти. Це – голова правління Національної енергетичної компанії  «Укренерго» у 2020-2024 роках Володимир Кудрицький (нині має підозру від ДБР) і колишній радник Галущенка Олександр Візір (теж з підозрою).

Кілька кумедних заяв прозвучало під час розгляду справи. Герман Галущенко повідомив, що за навчання його сина Максима у швейцарському виші платить, у тому числі й хрещений батько сина. Тобто, один із кумів ексміністра, прізвище якого підозрюваний відмовився озвучувати. «Мої куми – заможні люди», – заінтригував Галущенко.

Колишній член уряду Герман Галущенко проходить підозрюваним у спецоперації НАБУ «Мідас» про топкорупцію в енергетиці
Колишній член уряду Герман Галущенко проходить підозрюваним у спецоперації НАБУ «Мідас» про топкорупцію в енергетиці
фото: Ян Доброносов/Facebook

Яскравими дефініціями відзначився також один із адвокатів Галущенка. Він поставив під сумнів докази слідства, що за кличками Сігізмунд і Професор, сховався саме Галущенко. «Ми не встановили, хто такий Сігізмунд… Мій підзахисний – то Професор, то Сігізмунд, то Гєра», – бідкався захисник.

Згодом ексміністр доповнив свого адвоката: «Я, до речі, не є професором, я доцент». (26 лютого 2015 року Галущенко отримав атестат доцента; йому присвоєно вчене звання доцента кафедри міжнародного приватного права – «Главком»).

Крім цього, адвокат Галущенка дорікнув прокурору, що той не переклав з іноземної мови (а саме російської) на українську протоколи негласних слідчих дій. Ідеться про діалоги фігурантів справи «Мідас», які слідство використовує у вигляді доказів.

«Саме з цієї дати (24 лютого 2022 року, коли почалася збройна військова агресія Росії проти України – «Главком») більшість громадян України отримали право не розуміти так звані рускі слова. Значна частина кількість громадян України має право не розуміти слова на кшталт здраствуйтє, воскрєсє… Чим російська мова повинна відрізнятися від португальської, грузинської чи мови людожерів острова Юмба Мумба – це іноземна мова», – явно грав на публіку адвокат.

Пізніше суддя відігрався на Галущенку за такі витівки його захисника. «Кілька хвилин ваш адвокат присвятив документам російською. Ви розумієте російську?» – демонстративно спитав суддя ексміністра, реагуючи на випад його захисника. «Так, розумію», – посміхнувся підозрюваний.

Кадровий хаос в «Енергоатомі»

Окремо «Главком» занурився у стан справ «Енергоатома», на фінансових потоках якого, за версією НАБУ і САП, сиділа злочинна організація на чолі з Міндічем. Нагадаємо, більше двох місяців тому Кабмін миттєво відреагував на антикорупційне розслідування «Мідас». По-перше, уряд визнав роботу наглядової ради акціонерного товариства Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» незадовільною і достроково припинив її повноваження. По-друге, профільним міністерствам доручено сформувати нову наглядову раду. По-третє, Державна аудиторська служба повинна була невідкладно почати фінансовий аудит «Енергоатома».

Як дізнався «Главком» з джерел в уряді, аудитори справді ґрунтовно занурені у перевірку, яка триватиме до кінця березня. І в них вже є суттєві успіхи: деякі епізоди зловживань вже підтверджені і про них проінформовано прем’єрку Юлію Свириденко. Наприклад, факт купівлі в іноземної компанії крана… українського виробництва за ціною, що в… 15 разів вища, ніж у виробника. 

Також наприкінці січня 2026-го уряд сформував новий склад наглядової ради акціонерного товариства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом», у яких ввійшли чотири незалежних представники-іноземці і троє осіб, яких делегував Кабмін.

«Три міністерства (скоріше за все, ідеться про міненергетики та економіки – «Главком») взяли відповідальність, щоб повністю налагодити роботу в  «Енергоатомі». Такого ніхто не робив за історію України», – піднесено розповідав міністр економіки, довкілля та сільського господарства Олексій Соболев, який прибув 29 січня на засідання парламентської тимчасово-слідчої комісії проти корупції у державних енергетичних підприємствах.

Урядовець запевнив: не за горами швидке оновлення топменеджменту «Енергоатома».

Однак увесь запал високопосадовця спростовує реальність. Попри «Міндічгейт» в «Енергоатомі» досі числиться одіозний Якоб Хартмут. Він разом зі згаданим Івором Омсоном (за версію слідства – надавав послуги з відмивання корупційних коштів) були співвласниками компанії Delphi Worldwide LLP 9 (фірму ліквідовано у вересні 2022 року).

У 2020 році Якоб Хартмут зайшов на посаду віцепрезидента «Енергоатома»
У 2020 році Якоб Хартмут зайшов на посаду віцепрезидента «Енергоатома»
фото Якоб Хартмут/Facebook

За словами тимчасово виконуючого обов’язки голови правління «Енергоатом» Павла Ковтонюка, який теж був присутній на згаданій ТСК, Якоб Хартмут формально відсторонений від посади віцепрезидента «Енергоатома» і не отримує зарплати. Проте його досі не звільнено.

«Законне звільнення (посадовця – «Главком») може бути тоді, коли будуть пред’явлені певні звинувачення. Наразі слідство триває. Також до кінця лютого продовжується наше внутрішнє службове розслідування, за результатами якого теж можуть бути ухвалені кадрові рішення», – додав пан Ковтонюк.

Нагадаємо, що у розпал корупційного скандалу, 12 листопада 2025 року Кабінет міністрів доручив Павлу Ковтонюку терміново відсторонити від роботи в «Енергоатомі» низку посадовців: Якоба Хартмута, Людмилу Смілянець (згадується на плівках НАБУ), Станіслава Гущесова, Дмитра Басова (на плівках НАБУ відомий за прізвиськом Тенор; має статус підозрюваного), Олега Дорошенка «та вжити вичерпних заходів відповідно до законодавства, зокрема розпочати службове розслідування (службову перевірку) щодо можливого вчинення ними протиправних діянь».

Взагалі-то пан Хартмут – нечужий угрупуванню Міндіча-Цукермана, яке «доганяє» НАБУ і ключові члени якого під санкціями в Україні. У 2018-2020 роках він працював директором ТОВ «Делфі Капітал», власником якого на той час був рідний брат фігуранта «Мідас» Михайло Цукерман.

І наостанок факт. У травні 2020 року Якоб Хартмут став віцепрезидентом «Енергоатома». Разом із ним на таку ж посаду в «Енергоатом» зайшов і… Герман Галущенко. Відповідні кадрові рішення схвалив Кабінет міністрів.

Віталій Тараненко, «Главком»

Читайте також:

Коментарі — 0

Авторизуйтесь , щоб додавати коментарі
Іде завантаження...
Показати більше коментарів