Депутат Європарламенту Сандра Калнієте: Перемога України – це гарантія миру приблизно на 20 років

У 2015 році депутатка Європарламенту від Латвії Сандра Калнієте дала інтерв'ю «Главкому» одразу після вбивства російського опозиціонера Бориса Нємцова.

Через дев'ять років ми знову спілкуємося, і знову в Росії вбили ключового опозиціонера. Інтерв'ю записується під час «Київського безпекового форуму». Після смерті Олексія Навального минув місяць.

Дев'ять років тому Калнієте хотіла поїхати на поховання Нємцова до Москви, але Кремль оголосив її персоною нон грата через критику Путіна.

У цій розмові, природно, прозвучали питання про російську опозицію і шанси для демократії в диктаторській Росії, але головною темою інтерв'ю стали майбутні червневі вибори до Європарламенту і допомога Україні у кривавій війні, розв'язаній Росією.

«Ми розраховуємо, що Україна зможе вступити до ЄС не раніше 2030 року»

У червні відбудуться вибори до Європарламенту. З огляду на те, що дедалі більше голосів останнім часом отримують праві та ліві популісти на національних парламентських виборах, яскравий приклад – Нідерланди, наскільки вірогідним є те, що популісти отримають набагато більше голосів у парламенті ЄС? Чого від результатів майбутніх виборів чекати Україні?

Якщо ми подивимося на результати останніх соцопитувань, то побачимо, що парламент «іде направо», тобто зростає популярність радикально правих. На правому фланзі будуть зосереджені кілька партій популістів. Так само залишатимуться і радикально ліві, але їхня кількість не буде сильно зростати порівняно з нинішнім складом Європарламенту. 

Що важливо для України, так це те, що на радикальному правому фланзі перебуватимуть усі так звані «друзі Путіна», такі як Марін Ле Пен, наприклад. Зараз досить високий рівень підтримки для України. У наступному парламенті підтримка може дещо змінитися.

Я представляю Латвію, наша країна пройшла довгий шлях до членства в ЄС. Нове скликання Європарламенту ухвалюватиме бюджет на наступні сім років. Дуже важливо, щоб у бюджет було закладено гроші не тільки на підготовчі процеси для вступу України до ЄС, а й для України за різними програмами ЄС, коли ваша країна вже вступить до ЄС. Ми розраховуємо, що це може статися не раніше 2030 року. Тобто йдеться про всілякі напрямки фінансової підтримки ЄС, яку сьогодні мають країни-члени. Новий бюджет буде ухвалено, сподіваюся, у 2026 році, або у 2027 році, а чинності він набуде у 2028 році. Тому в ньому дуже важливо передбачити гроші вашій країні, які зможуть до вас прийти після вступу до ЄС. Це перше.

Друге – це реформи в Європейському Союзі. Зараз він не готовий до нового великого розширення. Це буде важкий процес. У ньому я бачу кілька речей, на які слід звернути увагу. Наприклад, складним питанням є реформа спільної сільськогосподарської політики. А це близько 33% європейського бюджету. Україна – це величезна сільськогосподарська країна. Інше питання, яке буде винятково складним, але дуже важливим для країн-кандидатів, це зміни процедури ухвалення рішень. Тобто, щоби ЄС розширив перелік питань, у яких рішення ухвалюються голосуванням кваліфікованою більшістю. Це для того, щоби країни не змогли накласти вето на важливі рішення, як це часто відбувається зараз. У яких саме питаннях буде перехід до такого голосування, ми поки що не знаємо. Між тим, Україна має виконувати вимоги на шляху до членства.

Є ще одне важливе питання, що стосується України. Зараз ЄС схвалив пакет на 50 млрд євро. Гроші підуть на соціальні, адміністративні витрати, ресурси потрібні для життєзабезпечення держави. Щодо військової допомоги, то, принаймні, до останнього часу більшість ресурсів йшла зі США.

Звичайно, на 100% санкції не працюють

ЄС готує 14-й пакет санкцій проти Росії. Він міститиме механізми, які не дозволять Росії обходити раніше ухвалені проти неї санкції. Але поки що всі ухвалені раніше санкції не зупинили війну. Україна хотіла б, щоби Росія взагалі не могла продавати нафту і газ на зовнішні ринки, оскільки прибуток від такої торгівлі сприяє продовженню війни. Наскільки ймовірно, що в одному з наступних санкційних пакетів буде включено заборону на торгівлю нафтою і газом з Росією?

Звичайно, на 100% санкції не працюють. Одна з інформаційних гібридних операцій, яку проводить Росія і її друзі на Заході, полягає в тому, що вони розповідають, що санкції нібито зовсім не працюють. Але ж ми бачимо, і ваша розвідка теж бачить, що вони працюють. Але ось на 100% контролювати їхнє виконання дійсно неможливо. З іншого боку, є електроніка подвійного призначення. Є цілий блок країн навколо Росії, які наживаються на цьому. У деяких із них за деякими напрямками торгівля з Росією зросла на 1000%. Тому хочемо введення санкцій за торгівлю товарами подвійного призначення для третіх країн. Але будуть складні переговори, тому що в такій торгівлі присутні двосторонні інтереси різних країн ЄС.

Очільниця Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн закликає прискорити реалізацію планів із розширення ЄС, маючи на увазі насамперед Україну. Які можливості сьогодні прискорити процес прийняття України до ЄС? Що має зробити сама Україна на цьому шляху?

Єврокомісія у процесі переговорів як зараз, так і після виборів буде дуже чітко вимагати послідовне виконання так званих Копенгагенських критеріїв (політичні, економічні та «членські» критерії). Це процес реформ, який ви поступово будете проходити. Такі країни як наші (країни Балтії), які приєдналися до ЄС під час великого розширення, мають досвід такого шляху, коли в тебе складна економіка зі своїми багатьма негативами, особливостями. Ті консультації, які ви можете отримати як від країн Балтії, так і від інших країн, якраз зараз відбуваються. Наші експерти, чиновники активно допомагають вашим чиновникам. Знаю кілька моїх колишніх колег із МЗС, які консультують чиновників в Україні та Молдові.

«Говорити про демократичні зміни у Росії на найближчі 10-20 років немає сенсу»

Багато європейських політиків говорять про необхідність демократизації Росії, вони впевнені, що для цього достатньо змінити владу. В Україні ж переважає інша точка зору: для того, щоб з'явився шанс на демократію у Росії, потрібно спочатку, щоб Росія в нинішніх кордонах перестала існувати, щоб на її місці виникли нові держави, щоб Росія перестала бути імперією. Яка ймовірність розвалу Росії, який сценарій розвитку подій вам видається найімовірнішим?

Я не оптиміст. У цьому питанні хочу поставити крапку. Просто тому, що я дуже люблю історію. Якщо візьмемо історію Росії з 16 століття, то побачимо, що коли відбувається якесь послаблення влади, після цього приходить на трон або Іван Грозний, або Петро Перший, який не зважає на життя людей, який угробив на будівництво Санкт-Петербурга ледь не пів Росії людей. Тому говорити про демократичні зміни в Росії на найближчі 10-20 років немає сенсу. Я просто не бачу, звідки ці зміни прийдуть. Більшість опозиціонерів або вбиті, або сидять у в'язниці, або закордоном. А ті, хто закордоном, втрачають із часом контакт із тим, що реально відбувається в Росії. І чим далі, тим більшим і суттєвішим стає цей розрив.

Є ще один дуже важливий фактор. Російська опозиція дуже роздроблена. Вони не змогли за весь час знайти спільну мову і стати єдиною силою в протистоянні нинішньому режиму. Я з різними опозиціонерами спілкувалася закордоном, оскільки в Росію не можу приїхати. Так от, кожен із російських опозиціонерів бачить себе єдино правильним.

Виходить, що для демократизації Росії потрібен зовнішній фактор, який призведе до її розвалу, до справжнього знищення імперськості? Лідери національних рухів, ті ж чеченці, якраз про цей фактор і говорять.

Дуже важливо, щоби Україна перемогла у війні. У Росії жоден режим після втрат на війні не встояв. Візьміть Російсько-японську війну 1903 року, Революцію в Росії 1905 – 1907 років, Першу світову війну, Афганістан. Тож усі дивляться на вас.

Що для вас буде перемогою України?

Перемога – це гарантія миру приблизно на 20 років для нашої частини Європи (зокрема території ЄС), включно з Україною. Протягом цих 20 років ми зможемо підготувати свої м'язи, щоб Росія більше не наважилася напасти.

Іншими словами, потрібно буде готуватися до нової війни, оскільки Росію не виправити, вона не змириться з поразкою?

Хочеш миру – готуйся до війни.

Михайло Глуховський, «Главком»

Читати російською