«Протасевич небезпечніший за Тихановську». Чим загрожує Лукашенку захоплення в заручники активіста і пасажирського літака

У неділю 23 травня близько 13:00 літак авіакомпанії Ryanair за маршрутом Афіни-Вільнюс був змушений сісти в аеропорті у Мінську. Причому допомагав пасажирському літаку це зробити винищувач Збройних сил Білорусі. За версією білоруської влади, пілоти Ryinair самі попросили про посадку через повідомлення про вибухівку на борту. Але це виглядає щонайменше дивно, бо до Вільнюса залишалося значно ближче, ніж до Мінська.

На це вказує і білоруська опозиція, яка разом незалежними спостерігачами сходяться на думці, що єдиною і очевидною метою посадки літака був намір затримати одного з його пасажирів – засновника білоруського Telegram-каналу Nextа Романа Протасевича. Білоруська влада оголосила його у міжнародний розшук у 2020 році. Канал Nexta називають головним координатором найбільш масових протестів в історії Білорусі минулого року. Силовики затримали Романа прямо біля виходу з літака. За словами пасажирів, виходячи з салону активіст назвав своє ім’я і сказав, що йому загрожує смертна кара. Про те, для чого Лукашенкові Протасевич, до яких наслідки для білоруського режиму такі дії можуть привести в інтерв’ю «Главкому» розповів білоруський політолог Валерій Карбалевич.

Романа Протасевича звинувачують за трьома статтями Кримінального кодексу. За словами пасажирів, сам Роман в літаку заявив, що його чекає в Білорусі смертна кара. Про яке реальне покарання може йти мова і від чого буде залежати ступінь його жорсткості?

Якщо керуватися тими статтями, які уже висунуті проти нього, то максимальний термін, який передбачає максимальна стаття – до 15 років позбавлення волі. Мова не йде про смертну кару. Але це не означає, що не може бути висунуте нове обвинувачення. Білоруське правосуддя політизоване, реальні терміни залежать від політичних рішень, а не від Кримінального кодексу.

Тиждень тому цим же рейсом летіла Світлана Тихановська. Але літак, на якому вона перебувала, білоруська влада ось так не садила. Чому? Хіба лідер протестів Білорусі менш важлива персона, ніж один з численних активістів?

Найбільш небезпечним Telegram-каналом з точки зору влади Білорусі був канал Nexta, головним редактором якого був Протасевич. Тобто з точки зору влади саме він був головним організатором протестів. І Роман Протасевич і Степан Путило є більш небезпечними для режима, ніж Світлана Тихановська. Тихановська – це більше політичний лідер, певною мірою у неї є певна легітимність. І з точки зору того, що за неї голосувало дуже багато білорусів, і з точки зору міжнароної легітимності. Її приймали і досі приймають перші особи багатьох європейських держав. З цієї точки зору її арешт викликав би більший резонанс. Окрім того, слід пам’ятати, що Тихановську білоруська влада сама вивезла під конвоєм до литовського кордону. Можливо, білоруські спецслужби і не знали про те, що Світлана Тихановська летить. Можливо, за нею не так сильно полюють як за Протасевичем, Путилом.

Коли Роман Потасевич керував Nexta, у Білорусі відбувалися масові протести. Нині ані Протасевич не керує цим каналом, ані масових протестів немає. Навіщо він Лукашенку?

По-перше, у нього є Telegram-канал «Беларусь головного мозга». У нього також велика кількість підписників. Він якимось чином може продовжити впливати на ситуацію. По-друге, це просто помста за те, що він зробив минулої осені і за ті неприємності, які він завдав владі Білорусі. Це попередження усім емігрантам. Мовляв, дивіться, у нас довгі руки, до всіх дотягнемося. Я не виключаю, що під жорстким тиском Протасевич буде змушений надавати якусь важливу інформацію для спецслужб про те, хто фінансував цей Telegram-канал, які люди, які засоби за цим стоять. І потім влада використовуватиме цю інформацію в якихось пропагандистських цілях. Врешті-решт я не виключаю, що сам Роман під тиском може виступити по білоруському телебаченню, за все розкаятися, розповісти, які погані західні спецслужби, що це саме вони організовують кольорову революцію в Білорусі. Підібні виступи уже були від різних політичних ув’язнених у Білорусі, які під телекамеру говорили усе, що потрібно білоруській владі.

Є думка, що можливо це захоплення відбулося для того, щоби торгуватися із Заходом щодо послаблення тиску на Білорусь. Наскільки це ймовірний сценарій?

Хотів би нагадати, що сьогодні, за оцінками правозахисників, у Білорусі понад 400 політв’язнів. В принципі торгуватися є чим навіть без Романа Протасевича. Інше питання, чи готовий Захід торгуватися на цю тему і чи готовий сам Лукашенко торгуватися? Судячи з усього зараз відносини Білорусі і Заходу розвивають по шляху ескалації. Вірогідно, будуть через це якісь нові санкції. У мене таке враження, що мости спалені. Поки у владі буде Лукашенко розраховувати на якісь серйозні переговори, серйозний торг, а про це іде мова, малоймовірно… Зараз лунають голоси, щоби заборонити транзит через Білорусь і повітрям і по землі. Зараз керівництво Білорусі фактор Заходу просто виносить за дужки, йому не дуже важливо, що там заявляють, які рішення ухвалюють.

Авіаексперти звертають увагу на те, що Білорусь порушила Чиказьку конвенцію про цивільну авіацію. Пасажирські літаки вже зараз облітають Білорусь. Зокрема Україна офіційно призупинила польоти до Білорусі. До чого це призведе? Хто найбільше постраждає від наслідків?

Влада всіляко заперечує те, що це був примус до посадки для арешту Протасевича. Нібито дійсно було повідомлення про мінування, що це сам екіпаж попросив про посадку. Думаю, МЗС Білорусі і далі дотримуватиметься цієї лінії. Але питання про ефективність усіх цих дій.

Якщо буде заборонений транзит через Білорусь, ваша ж країна через це економічно втратить. Хіба ціна економічних збитків менша за затримання активіста, хоч і відомого?

Сьогодні білоруська влада не дуже зацікавлена у питаннях економіки. Для них зараз важливим є запобігання політичним загрозам. Все інше – ні. Що стосується санкцій, то вони – це гостра зброя у двох напрямках. І для тих, проти кого вони впроваджуються і для тих, хто впроваджує. Скажімо, якщо «Белавіа» заборонять літати в Європу, то білоруська влада застосує подібні заходи по відношенню до європейських авіакомпаній. Окрім того, це буде ударом і по білорусах. Білоруські громадяни не матимуть можливості літати до Європи. Їм доведеться або через Київ, або ще якимось чином літати. Це удар не тільки по владі, але і по населенню. Зараз ЄС підготував 4 пакет санкцій, впровадження якого було відкладене. Можливо зараз пришвидшать його ухвалення, розширять перелік структур, у відношенні яких санкції введені.

Чи призведе фактично викрадення Протасевича до масштабних протестів у Білорусі, які ми спостерігали минулого року?

Ні. Протести поки пішли з вулиць. І для того, щоби вони повернулися потрібні серйозні тригери, які були влітку минулого року, але яких зараз немає. Насамперед це національний підйом, певна можливість реально вплинути на зміну ситуації. Минулого року люди дійсно вірили, що під тиском народу Лукашенко може піти на поступки, на перемовини, може оголосити нові вибори. Зараз ці надії зникли. Тому зараз особливої мотивації для людей виходити немає. До того ж ціна виходу на вулицю сьогодні значно вища, ніж вона була минулого року. Зараз ухвалені нові закони, відповідно до яких два рази вихід на несанкціоновану акцію є кримінальною справою з реальним терміном ув’язнення, а не ті 15 діб, які були минулого року.

Які є вже зараз і які можуть бути політичні наслідки для самого Лукашенка?

Якщо говорити про дії Заходу, то я поки особисто для Лукашенка не бачу якихось наслідків (негативних). Його мало цікавить реакція Заходу, як не цікавлять його і економічні наслідки. Будь-які санкції призводять до економічних наслідків через якийсь час, це гра у тривалу. А Лукашенко живе сьогоднішнім днем і вирішує проблему власного виживання тут і зараз.

У Верховній Раді України вже звучать пропозиції припинити дипломатичні відносини з Білоруссю. Наскільки велика така ймовірність і які наслідки, якщо таке рішення буде ухвалене, воно принесе?

Не думає, що таке рішення ухвалить не тільки Україна, а й країни Заходу. Оскільки посольства – це важливий елемент контактів, комунікації і впливів, хоч і дуже опосередкованих. З Україною це нереально.

Михайло Глуховський, «Главком»