Без світла, газу, тепла та води. Як вижити у багатоповерхівці: досвід Чернігова

Днями мер Києва Віталій Кличко повідомив, що не виключає сценарію, за якого Київ опиниться без  електроенергії, тепла, води і зв’язку. Він закликав киян підготувати необхідні запаси і продумати можливість тимчасового переїзду за місто.

«Ми робимо все для того, щоби цього не відбулося. Але будьмо відвертими: наші вороги роблять все для того, щоби місто було без тепла, без електрики, без водопостачання, щоби взагалі ми всі померли. І від того, наскільки ми будемо підготовлені до різних ситуацій, залежить і майбутнє країни, і майбутнє кожного з нас», – сказав він.

У березні 2022 року у ситуації, описаній Кличком, тобто коли немає світла, газу, опалення і води, опинився Чернігів. От тільки містяни ще й не могли з нього виїхати.

На початку повномасштабного вторгнення Чернігів потрапив в облогу. Російська армія підступила до міста, але не змогла його взяти і почала рівняти із землею. З 1 березня виїхати з обласного центру самостійно стало неможливо – окупанти замінували всі виїзди. За місяць безперервних обстрілів Чернігів опинився на межі гуманітарної катастрофи. За словами міського голови Владислава Атрошенка, деякі мікрорайони було знищено на 70%. У місті не було електрики, майже не було води, газу і зв’язку. Жителям багатоповерхівок довелося пристосовуватися до життя без каналізації, водопостачання і централізованого опалення.

Про те, як виживати у будинку без усіх благ цивілізації, що необхідно зробити і чим запастися на випадок такої біди, «Главкому» розповіла волонтерка із Чернігова Ірина Тимофєєва. Вона та її сусіди під час облоги міста спали у підвалі, готували на багатті і раділи, що встигли придбати генератор і біотуалет.

Спільний котел у дворі і спальник з норкової шуби

Вранці 24 лютого жителі маленького будинку на один під'їзд на перехресті вулиць Чорновола та Старобілоуської вперше зібралися у підвалі, ховаючись від обстрілів. Перезнайомилися ближче, обговорили останні новини і стали радитися, як їм жити далі. У тому підвалі, розповідає Ірина Тимофєєва, були тільки діти і жінки (чоловіки одразу пішли у тероборону), між собою вони обрали лідерку – «старшу дому», яка відтепер мала очолити боротьбу за виживання всього будинку.

Це було своєчасне рішення. За кілька годин у них зникли світло, вода і тепло.

«У перші дні Чернігів обстріляли, пошкодили інфраструктуру. Тоді її ще відновили, і вдруге теж. Втретє пошкодження були такого масштабу, що ніхто нічого вже не лагодив, тим паче обстріли не припинялися. Довелося виживати без комунікацій, – згадує Ірина Тимофєєва. – А коли ми говоримо «без комунікацій» – це означає, що вдома не стало навіть туалету, бо не було чим змити. За кілька днів вода стала найціннішим ресурсом. Тоді ще на вулиці було -10 і температура у квартирах дуже швидко опустилася майже до нуля. Ти стоїш посеред кімнати, розумієш, що треба буде щось спалити, щоби зігріватися, і твої цінності міняються. Вже не думаєш про вартість норкової шуби, ти її розглядаєш як спальний мішок. Вивертаєш її хутром усередину, загортаєшся і спиш…»

Порадившись, сусіди вирішили, що гуртом спатимуть у підвалі (і безпечніше, і легше прогріти одне приміщення), ділитимуться ліками та їжею, допомагатимуть теробороні.

«Ми були відрізані від усього. Ще у перші дні часткової облоги, коли до нас проривалися волонтери, ми почали ділити речі і продукти на дві частини: перша – те, що піде військовим у тероборону. Їжа, ліки, і спальники – собі ми їх ніколи не лишали, – розповідає Тимофєєва. – Одразу зрозуміли, що вижити поодинці не зможемо. Обговорили, що у кого є: запаси харчів, медикаменти, акумуляторні батареї у машинах, спирт, дрова, тирса тощо. Вирішували, де розвести багаття, що готувати їсти. Їжа, до речі, теж була спільною. Усі витягли на вулицю мангали, казани. А сусіди, які виїжджали з міста, давали нам ключі від своїх квартир, щоби позабирали те, що залишилося у їхніх холодильниках. Щоправда, багато різноманітної їжі було тільки у перший тиждень, потім довелося переходити на локшину швидкого приготування і сухарі. До речі, їх ми почали сушити одразу після перших «підвальних зборів» – навіть не мали ілюзій, що вони не знадобляться. А от м’яса було багато, бо жителі приватних будинків одразу почали різати худобу».

«Старша дому» склала список квартир, де залишилися самотні літні люди, їм сусіди приносили ліки і їжу, приготовану на багатті. А в останні тижні облоги – воду і сухарі.

«Ми доволі швидко навчилися чистити зуби, витрачаючи на весь процес 30 мл води. Місяць не мили голову, мріяли лишень про те, щоби у волоссі щось не завелося. Воду пили вже й технічну. У таких умовах швидко повилазили різні захворювання. Спочатку у дітей, але й дорослі недовго протрималися: розболілися зуби, почалися висипання на шкірі, – розповідає Ірина Тимофєєва. – І хоч у дворі я була «мініаптекою» із серйозними запасами медикаментів, за тиждень вони закінчилися. Тут зауважу, що коли тобі щось валиться на голову, обстріли не припиняються, адреналін дуже рятує ситуацію. Загострення болячок не проявляються, бо адреналін мобілізує і підтримує організм. Тому перші два тижні у нас всі, хто похворів, вилікувалися».

Як вижити без благ цивілізації і чим треба запасатися вже зараз: поради від Ірини Тимофєєвої

Як спати у неопалювальному приміщенні

Ірина Тимофєєва наголошує: коли постійно мерзнеш, важливо хоча б спати у теплі. Для цього можна і треба використовувати все, що є у шафі.

«Шуба – корисна річ, вивертаєте хутром усередину і загортаєтеся у неї. Потім вкриваєтеся ковдрами, пледами, пальтами, створюєте багато шарів під собою і над собою. Але найкращий варіант – встановити ще зверху маленький туристичний намет, щоби не втрачати тепло. Не вистачає кисню – вилазите носом на холодне повітря. До ніг, якщо є технічна вода і вогнище, можна покласти пластикові пляшки з нагрітою водою. Ми її гріли на багатті на вулиці», – каже волонтерка.

Як підготуватися до повної відсутності електрики

Чернігівська волонтерка радить вже зараз створити великий запас свічок, сірників, запальничок, ліхтариків (бажано налобних, тоді руки лишаються вільними). Купіть павербанки і кількадесят батарейок до кожного приладу.

«Їх потрібно дуже багато, буквально для кожного гаджета. Лишень для ліхтарика їх має бути не менше десяти. Вже зараз потрібно зробити ревізію техніки і перевірити, яка на чому працює. Особливо звертайте увагу на медичні прилади – той самий тонометр (прилад для вимірювання тиску) буде точно необхідний за екстремальних умов. І для нього обов’язково потрібно мати запасні батарейки», – каже Ірина Тимофєєва.

Чим запастися із засобів гігієни

Крім очевидного: стратегічного запасу вологих серветок, гігієнічних засобів для жінок, Ірина Тимофєєва радить купити сухі шампуні та ополіскувачі для ротової порожнини.

Їжа і вода

Консерви, крупи, вермішелі звичайні та швидкого приготування, сухі пюре та сухофрукти, консервація, галети дуже вас виручатимуть.

Найголовніше, про що потрібно попіклуватися вже зараз, – великі запаси технічної та питної води. Вдома потрібно мати кількадесят літрів про запас.

«Якщо води тривалий час немає, потрібно заздалегідь знати, де її набирати: на найближчих підприємствах чи у свердловинах. У невеликих містах ще лишаються колонки – треба з’ясувати, де вони є. Ми у Чернігові знайшли три працюючі колонки й набирали там воду. До того ж, коли немає питної води, а є лише технічна, її можна знезаражувати таблетками для очищення води», – пояснює Тимофєєва.

Що обов’язково має бути у вашій аптечці

Якщо придбати таблетки для очищення води не вдалося, доведеться пити технічну. Тому варто запастися таблетками від діареї, щонайменше – активованим вугіллям. Проблеми зі шлунком гарантовано будуть, наголошує волонтерка.

«У таких екстремальних умовах болячки на кшталт нежитю та діареї, хворого горла та кашлю потрібно відслідковувати і ставитися до них серйозно. Відразу ж, коли з’являється нежить, потрібно лікувати. Але найголовніше – це горло. Одразу починайте приймати ліки, поки не почалися проблеми із легенями. Пам’ятайте, що лікарні прийматимуть лише ургентних пацієнтів (тих, які потребують негайного лікарського втручання, оперативного, – «Главком»). Тому ви маєте самі підтримувати своє здоров’я», – наголошує Ірина Тимофєєва.

У кожній домашній аптечці обов’язково мають бути:

• Знеболювальні,
• Ліки від кашлю,
• Ліки для зниження температури,
• Препарати для лікування артритів, оститів, гострого болю у суглобах тощо,
• Ліки для зняття запалення горла,
• Препарати для закладеного носа і нежитю,
• Ліки, які ви постійно приймаєте (від гіпертонії тощо).

«Має бути щось типу панкреатину, оскільки постійною вашою їжею, скоріш за все, буде локшина швидкого приготування і підшлункова доволі швидко почне «летіти», а вслід за нею «полетить» усе. У нас у Чернігові ніхто не помер від холоду – вмирали через загострення хвороб. Померли багато діабетиків, бо не було інсуліну. Тому якщо ви маєте хронічні захворювання, сміливо ідіть до лікаря і просіть рецепт, аби купити ці ліки із запасом», – наголошує Ірина Тимофєєва.

Туалет, генератор: на що варто скинутися усім під’їздом

Одним з найцінніших предметів, придбаних сусідами вскладчину, в умовах відсутності каналізації стане біотуалет. Відносно невеликий та недорогий обійдеться приблизно у 30 тис. гривень. Поставити його можна буде як у дворі будинку, так і у підвалі. Бувають і домашні варіанти: туалетне відро (до 1000 грн) або портативний біотуалет (5-8 тис. грн).

Ще одним важливим надбанням для всього будинку стане бензиновий або дизельний генератор.

«Електрики у нас не було – павербанки ми заряджали від генераторів і автомобільних акумуляторів тих, у кого були машини. Рятували найбільше, звісно, генератори. Їх можна придбати всім під’їздом – скинутися і купити невеликий, щоби заряджати телефони і ліхтарики. Варто пам’ятати, що генератори працюють дуже голосно і у квартиру такий не поставиш. Найкраще буде зберігати десь у підвалі будинку», – радить Ірина Тимофєєва.

Що за гроші не купиш

Ірина Тимофєєва радить наперед, коли ситуація ще контрольована, визначити головного по будинку. Якщо голова ОСББ чи староста є і ви йому довіряєте – нехай буде він, але про всяк випадок варто обрати і кількох заступників.

Також важливо вже зараз налагодити стабільну комунікацію з комунальними підприємствами. Зокрема, щоби точно знати, чи ремонтуватимуть мережі комунальники.

«Дуже важливо коли немає світла і води, мати злагоджений контакт з владою і комунальними службами. Тому що за мінусової температури вода у трубах швидко замерзне і розірве їх. Щоби цього не сталося, комусь доведеться зливати воду з системи. Нам пощастило, бо поруч із нашим будинком жив чоловік, який працював у комунальній службі. Він приїжджав у двори поблизу свого дому, щоби спускати воду. Показував, розповідав, як це робити, і ці знання ми передавали далі», – каже Ірина Тимофєєва.  

Також волонтерка радить мати радіоприймач, який ловитиме українські радіохвилі.

«Вони рятували, коли не було зв’язку. По радіо ми отримували сповіщення про тривогу, дізнавалися новини. Коли навколо хаос, а ти відрізаний від усього – головною є інформація. Якби її не було, нам було би набагато важче. А так ми мали надію, знали, що боремося, що стоятимемо до останнього, – згадує волонтерка. – Особливо було приємно чути, як по радіо казали, що «русні – п**да».

Аліна Євич, для «Главкома»

Усі фото в тексті Ірини Тимофєєвої