Люди 2023 року. Українська версія
Людьми року тепер можна назвати навіть батьків, які в скрутні часи зважуються на народження дитини в Україні
Традиційне підсумкове новорічне опитування «Главкома» відбувається наприкінці другого року повномасштабної війни. В 2022-му персонами року опитані експерти, політики, військові найчастіше називали військове керівництво держави – Верховного головнокомандувача Володимира Зеленського та Головнокомандувача Збройних сил Валерія Залужного. Ця пара лідерів актуальна і цьогоріч – навіть попри чутки про напружені стосунки між Зеленським і Залужним надії на перемогу продовжують пов’язувати саме з ними. За даними соціологів, більшість українців – майже 60% – одночасно довіряють обом керманичам.
Але війна винесла на публіку і нових героїв – військових, волонтерів, дипломатів. Людьми року тепер можна назвати навіть батьків, які в скрутні часи зважуються на народження дитини в Україні.
Серед подій беззаперечною перемогою наприкінці року стало ухвалення Єврорадою рішення про початок переговорів про вступ України до ЄС. Цей крок в умовах експансіоністської війни, яку веде Росія, важко переоцінити.
Не обійшлося і без розчарувань: для когось це конкретні особистості, на кшталт експресивного мільярдера-русофіла Ілона Маска чи неймовірно непослідовного Олексія Арестовича, для когось – процеси в українському суспільстві, яке втрачає ту консолідацію, що вражала весь світ на самому початку війни.
Політики з різних парламентських фракцій, експерти та моральні лідери називають свій топ персон року, діляться тим, що їх приємно та не дуже вразило у 2023-му і розкривають сподівання на 2024-й.
Людина року
Президент України Володимир Зеленський. Весь рік ми пройшли під символом боротьби за Україну на всіх фронтах і позиція Верховного головнокомандувача була вирішальною у зовнішній політиці, при добуванні зброї та фінансової підтримки, відкритті перемовин щодо членства у ЄС та просуванні у темі членства у НАТО. У внутрішній політиці президент не раз доводив, що загальнодержавні справи для нього на першому місці, так було і цього року. На день Конституції президент презентував Доктрину розвитку України – певний дороговказ, який буде ще довго допомагати нам формувати тактичні плани. Деякі закони, про які йшлося – вже проголосовані, а це свідчення, що стратегія працює!
Відкриття року
Справжнім відкриттям для мене став у широкому сенсі Євросоюз, як напевно і для багатьох українців. Історія і засади створення ЄС, як працює і як планує своє майбутнє найбільша спільнота демократій, чому так чи інакше приймаються рішення, а головне – що приносить у спільноту кожна країна. Звичайно, як і будь-яке відкриття, – це було із позитивними і негативними враженнями, але позитивного набагато більше. 85% українців зробили вибір на користь членства і ми – як і будь-яка наступна відповідальна влада – будемо вести країну у ЄС максимально швидкими темпами.
Розчарування року
Найбільше розчарування для мене – це низька оперативність прийняття рішень у нашій коаліції щодо ключових оборонних позицій та фінансової підтримки України. Нам потрібно більше підтримки і прямо зараз. Про це говорять хлопці на позиціях, і про це ми говоримо нашим партнерам.
Надія на наступний рік
Сподіваюсь, що наступного року нам вдасться разом із активною частиною нашої коаліції переконати партнерів у необхідності підтримки України до повного падіння РФ, а також переконати відкрити Україні повноцінний шлях до вступу у НАТО.
Людина року
Дует Залужного і Зеленського – саме вони зараз відіграють ключову роль і на них сконцентрована увага українців. Саме дуетом їх сприймають, і тема їхніх взаємин стала головною темою останніх двох місяців. Просто зараз так склалося і функціонально, і з точки зору посад, і з точки зору реальної ролі у системі державного управління, і у системі оборони.
Відкриття року
У глобальному сенсі і з точки зору процесів, що відбуваються у світі, для мене відкриттям року став ChatGPT або штучний інтелект, який вторгається у наше життя. Думаю, це приголомшило не тільки мене, хоча іноді цей вплив перебільшується. Але що найбільше мене здивувало – штучний інтелект може обманювати і щось вигадувати у відповідь на твої запити.
Розчарування року
У політичному контексті, я, на жаль, маю дуже неприємне здивування – це Мар'яна Безугла. Раніше теж були питання до неї, але наприкінці року шкоди від цієї людини для країни було дуже багато. До того ж, вона ще й депутат від мого округу, і я особисто є запеклим противником її повторного балотування. Таких людей у жодному разі не можна допускати до парламентів майбутніх скликань.
Надія на наступний рік
Більшість українців відповіли би про надію на закінчення війни. Але, враховуючи внутрішні та зовнішні обставини, моя головна надія все ж на нашу внутрішню стійкість. На те, що нам вистачить розуму, здорового глузду і, можливо, психологічної витривалості. Нам треба вистояти, не впасти у відчай, внутрішні чвари, конфлікти. Зараз дуже складний період війни, тому я дуже на це сподіваюсь. А щодо завершення війни наступного року, у мене, на жаль, такого відчуття немає.
Людина року
Пан Залужний є людиною року. Він виявився дуже хорошим головнокомандувачем, і Бог нам послав такого генерала, який на сучасному рівні веде цю війну і багато у чому нашими успіхами ми зобов'язані саме йому. Щодо критики на його адресу з боку президента я ставлюся абсолютно спокійно. Оскільки Залужний може бути політичним конкурентом, його одразу треба, так би мовити, приземлити. Але я вважаю, що ця критика абсолютно несправедлива і взагалі радив би політикам зараз не чіпати військових.
Розчарування року
У державі продовжують наростати авторитарні тенденції, і деякі державні рішення я ніяк не можу вітати. Але у період війни владу треба критикувати дуже обережно.
Розчарування полягає у тому, що на початку війни у нас була певна політична єдність, але вона дуже швидко скінчилася. І знову почалися політичні чвари, образи і дії проти опонентів. Дії проти корупції є невдалими, і, за моїми спостереженнями, її стало навіть більше, ніж раніше. Хоча американці прямо вказують президенту, хто у нього серед перших осіб є корупціонером, він нічого з цим не робить. А після того ще й дивується, що його прохання так добре не виконують.
Відкриття року
Запуск штучного інтелекту справді вражає. Але це до України особливо не має стосунку.
Насправді те, що я бачив позитивного в Україні цього року, було і минулого – волонтери, велика частка людей, які допомагають армії тощо. І таких людей багато, я сам намагаюся допомагати, чим можу. На мій погляд, всі ми мали би зараз розділитися на тих, хто воює, та тих, хто їм допомагає. Але є велика частина людей, яка, насправді, не допомагає і є байдужою. Вони, так би мовити, проти Росії і за нашу перемогу, але і активної підтримки не надають. А цей ресурс підтримки мав би бути значно більшим.
Надія на наступний рік
Я прямо пов'язую наші воєнні успіхи з рівнем допомоги з боку Заходу і зокрема Сполучених Штатів, які допомагають на порядок більше, ніж всі інші. Зараз ця ситуація абсолютно непевна. І я все-таки сподіваюся, що наступного року Захід розумітиме, що Україні треба допомогти. І допомога буде такого рівня, що ми будемо триматися бодай не гірше, ніж у 2023 році. Оскільки, якщо цього не буде і ми опинимося у дуже важкому стані, Росія може розпочати воєнні дії проти країн-членів НАТО. Насамперед проти тих, які були колись частиною Російської імперії – Фінляндії, Латвії, Литви, Естонії, Польщі.
Захід має остаточно усвідомити, що йому треба допомогти Україні, щоб цього не сталося. Інакше пізніше йому доведеться ще більше втрачати і ще більше вкладати, бо загроза буде вже безпосередньо для Заходу – його цінностям, звичному життю, бізнесу, взагалі існуванню.
Людина року
Для мене це – незмінна пара лідерів: Володимир Зеленський і Валерій Залужний. Намагаюсь не читати соцмереж, які «перенасичені носіями критичного розуму», а беру до уваги головне: Україна живе, Україна бореться, а ці лідери є символами її гідного протистояння.
Відкриття року
Група «Десять тез для ПЦУ» – спільнота духовенства і мирян Православної церкви, які знову приємно здивували мене своїм потужним християнським голосом. З ними я спокійний за долю українського православ’я.
Розчарування року
Голова Верховного Суду України Всеволод Князєв (у травні Національне антикорупційне бюро та Спеціалізована антикорупційна прокуратура задокументували отримання Князєвим майже $3 млн начебто за позитивне рішення суду на користь олігарха Костянтина Жеваго – ред.). Не те, щоби я захоплювався українськими суддями: моє минуле озивається тут надто сильно. Але цей очільник високого суду став для мене символом цілковитого зречення моральних цінностей. Що ж ти, чоловіче, зробив зі своєю душею?!
Надія на наступний рік
Український народ. Саме у ньому зріє нова надія, яка згодом здобуде своє ім’я. Вся Україна буде колискою нових лідерів. Як сказав свого часу Микола Вінграновський: «Не замело? Не замете. / Була б колиска – будуть діти!»
Людина року
Це – український народ. Люди, які служать, захищають на фронті, волонтерять, сплачують податки, працюють та живуть всупереч тому, що Росія хоче нас знищити. Але якщо говорити про політичні фігури, то, безумовно, це – президент Володимир Зеленський. Якщо 2022 року його називали людиною року, бо він обрав шлях захищати країну, звертатися до світових політичних лідерів, надихати, організовувати процеси, то у 2023 році, попри складну ситуацію на фронті та внутрішню у країнах-партнерах, він вірить у перемогу так само, як і до цього. І жодним чином труднощі на цю віру не впливають.
Відкриття року
Рішення про відкриття переговорів з Євросоюзом. Але такі події роблять можливими люди. Першою чергою, це – Збройні сили, які дали нам можливість втілювати нашу євроінтеграцію. Без того, що ми функціонуємо як незалежна держава, нічого цього не було би можливим. Окрім того, дуже добре проявили себе політичні лідери країни, дипломати, депутати, які приймали відповідні закони, та усі, хто з боку України доклався до цього рішення.
Розчарування року
Соціальні мережі. Те, який вплив вони мають на людей і у які емоційні гойдалки нас заганяють щодня. На другому році повномасштабної війни ми нагадуємо кухонну шафку з Бородянки, і оці хвилі хейту точно не допомагають емоційній стабільності. Здається, нам усім у новому році потрібен певний цифровий детокс і спілкування не онлайн.
Надія на наступний рік
Це всі діти, що народилися в Україні у 2023 році, і їхні батьки, що цілком свідомо запланували мати дитину під час війни.
Людина року
Для мене таким взірцем є голова Меджлісу кримськотатарського народу та депутат від нашої фракції Мустафа Джемілєв, якому у цьому році вручили і орден Героя України, і орден Білого Орла – найвищу нагороду Польщі.
Він є людиною, яка у 80 років продовжує бути лідером свого народу і бореться і за свій народ, і за демократію у світі. Я вважаю його, по суті, єдиним справжнім дисидентом і борцем за свободу, який представлений у Верховній Раді і залишається в українській політиці.
Відкриття року
У мене тут колективний образ, і, можливо, він стосується не тільки цього року – наші Збройні сили. Мене захоплює, як наші хлопці воюють, тримаються і наскільки вони надихають всіх інших.
Розчарування року
Мене розчарувало політичне керівництво країни, яке, на жаль, не усвідомлює необхідності змінити політику в умовах, коли ми переживаємо збройну агресію. У нас нема виборів і не буде, тому наша політика має полягати у єдності. А коли політичне керівництво керується не принципом об'єднання суспільства, а політичними категоріями, це свідчить про дуже велике нерозуміння того, що зараз відбувається у країні.
Надія на наступний рік
Моя надія на наступний рік – це продовження підтримки України і Сполученими Штатами, і Європейським Союзом. Мені здається, що дуже багато людей у нас опускають руки, коли бачать, що за нас десь не голосують, або прем'єр-міністр Угорщини Орбан виступає проти нас. Але все-таки у мене є велике сподівання, що світові демократії і надалі продовжать нас підтримувати.
Людина року
За моїми критеріями таких нема.
Відкриття року
Мар’яна Безугла. Звісно, я багато бачив різного, але таке виконувати… Звісно, це «відкриття» у лапках.
Розчарування року
Моя віра у здатність українців консолідуватися у критичний момент похитнулася. Це моє суб’єктивне розчарування.
Надія на наступний рік
Є надія, що все-таки основний інстинкт спрацює і перед реальною загрозою існування в українському суспільстві відбудуться якісь позитивні процеси, спрямовані на консолідацію.
Людина року
Для мене це – «Джус», людина яку всі знають, як «Привида Києва». Згода надати Україні літаки F-16 стала реальною багато у чому завдяки його зусиллям. Людина віддала своє життя, але зробила багато для того, аби змінити нашу авіацію.
Розчарування року
Американський Конгрес – політики, які не можуть між собою домовитись, розуміючи, що, на жаль, зараз життя цілої країни залежить від кількох людей.
Відкриття року
Мабуть, посол Америки в Україні Бріджит Брінк. Я знаю, скільки вона вибила допомоги для України і як вона нас захищала. Частково отриманню комплексів Patriot ми завдячуємо і їй, як і низки іншої зброї, тим же касетним боєприпасам.
Знаю, скільки на закритих зустрічах з Конгресом вона нас підтримувала та робила багато речей, які, у принципі, не зобов'язана була. Видно, що вона дуже-дуже емпатична до нас.
Ще для мене відкриттям була міністерка оборони Нідерландів Кайса Оллонгрен. Нідерланди – один з наших найбільших союзників, багато чого для нас купують і все, що можуть, передають. Для мене було шоком, наскільки ця тендітна білявка розбирається у зброї.
Надія на наступний рік
Надія у всіх одна – перемога: коли ти зможеш знову жити нормальним життям зі своєю сім'єю, коли люди до країни повернуться. Які ще можуть бути надії? Що нам дадуть три ескадрильї F-16 чи ATACMS дальністю на 300 км, а не на 165, як нам дали? Є певні штуки зі зброї, які ще хочеться отримати, але це тільки заради того, аби у результаті здобути перемогу.
Людина року
Назвав би декілька імен – Роман Лозинський, Олександра Матвійчук і Марія Берлінська. Щодо світу – то, напевно, канцлера Німеччини Олафа Шольца, який добре змінився за рік.
Марія Берлінська активно сприяє обороні: допомагає створити відповідну інфраструктуру, організувала курси, вчить операторів, збирає на дрони.
Роман Лозинський – абсолютно адекватний депутат «здорової людини», пішов у Збройні сили у найстрашніші часи, причому «не для галочки». Плюс, у цей час він не полишив законотворчої діяльності – був одним з ініціаторів закону про засудження символів імперської російської політики і взагалі проявив найкращі громадянські риси.
Олександра Матвійчук – одна із найсильніших адвокаток України у світі. Вона не просто отримала Нобелівську премію і почиває на лаврах, а надалі несамовито їздить по світу, розповідає про Україну і адвокатує її. Тобто важливо, як ти своїми заслугами та репутацією користуєшся. Вона робить це так, як і належить правозахисниці, хорошій людині і громадянці.
Відкриття року
Артем Чех (колишній атовець, автор книг «Точка нуль», «Район «Д», «Хто ти такий?», який пішов до війська у березні 2022 року, – «Главком») для мене, дійсно, став відкриттям цього року. Ще Андрій Любка (письменник, волонтер, – «Главком»).
Розчарування року
Мене розчарував Ілон Маск (скандальний американський мільярдер, власник соцмережі «Х» (екс-Twitter), – «Главком»), – людина просто дискредитувала себе за цей рік. Він і раніше був суперечливою постаттю, а цього року вже остаточно прийшло розчарування.
Надія на наступний рік
Збройні сили України. А ще – Польща та польський політикум. Бо там перемогла опозиція, після довгих років сповзання у нездоровий консерватизм, є новий президент Дональд Туск. Польща все-таки – наш ключовий сусід і партнер.
Людина року
Ми тут 18 місяців без ротації безвилазно на Донбасі, мало хто лишився живим. Тому той, хто ще сидить в окопах – той і є героєм та людиною року. Особливо той, хто перебуває на першій лінії.
Відкриття року
Тут, скоріше, одна історія мене вразила. Коли я був 15 днів у відпустці цього року, одна важко хвора жіночка років 60 пішла на базар та купила мені черевики і купу речей. І було видно, що вона просто стільки не заробляє. І мені це було настільки щемно, що є люди, які віддають останнє…
Розчарування року
Розчаруванням є призначення Рустема Умєрова міністром оборони. На посаду міністра цілком можна було би знайти покаліченого солдата з менеджерськими рисами – тут на фронті багато керівників фірм, людей, які у цивільному житті були дуже круті. Ігоря Луценка того ж візьміть, який має досвід у менеджменті, політиці. І вони би розуміли, що потрібно армії, і що потрібно швидко робити. А поставили бізнесмена, якій змінює посади на Печерських пагорбах. Хтось міняє окопи і позиції, а хтось – кабінети. Тоді які у всіх нас перспективи у цивільному житті – повернутися і бути бомжами?
А ще розчаруванням є «чоловіки у спідницях» – ухилянти. Я не знаю, як я подаватиму руку чоловікам, які сцикливо сидять, чекають росіян і думають, що для них все минеться.
Надія на наступний рік
У мене є дві надії та сподівання. Перша – перемога, інакше неможливо було би сидіти у цих умовах стільки часу і не зійти з розуму. А друга – щоби близькі, побратими були живі. Це, звісно, така дитяча фантазія, але дуже хочеться, щоби так сталося.
Людина року
Захисник України. Навряд чи людиною року може бути хтось інший.
Легендарний «Джус», льотчик Андрій Пільщиков. Він не лише воював у небі, він представляв Україну за кордоном, у західних ЗМІ закликав західних партнерів надати Україні сучасні винищувачі. Демонстрував, що ЗСУ готові до техніки будь-якої складності. Андрія не стало в 30.
Да Вінчі, військовий Дмитро Коцюбайло, який не дожив до 28 років, – культовий воїн, командир, історична постать.
Люди року – усі півтори сотні Героїв України, відзначених президентом у 2023 році. Страшна цифра – сто з них посмертно.
Не можу також не згадати і тих, хто тримає внутрішній фронт. Наш колега журналіст Юрій Ніколов, засновник видання «Наші гроші», – теж, без перебільшення, людина року. Розслідування Юрія зекономили і ще зекономлять мільярди українського бюджету. Переоцінити цей внесок дуже складно під час війни.
Відкриття року
Відкриттям року стала наша спроможність відновити торгове судноплавство у Чорному морі. Епопея з розблокуванням «зернового коридору» і шантажем Росії завершилась дуже несподівано не лише для нас, а й для самої Росії. ЗСУ і далі творять дива – жодного безпечного порту у Криму для окупаційного флоту не залишилося. Тому скепсис щодо невдалого контрнаступу у 2023-му не завжди виправданий.
Розчарування року
Робота антикорупційних органів – глибоке розчарування. Ефект від усієї тієї кількості антикорупційних органів, на які з бюджету йдуть мільярди, видається меншим, ніж від роботи вище згаданого Юрія Ніколова, інших журналістів. Резонанс їхніх розслідувань зупиняє афери грандіозних масштабів і провокує гучні відставки. Що і кого зупинили антикорупційні органи? Розслідування гучно розпочинаються, а на виході що? Відповідь у списку тих, кого посадив у 2023 році Вищий антикорупційний суд. Там – жодної «великої риби».
Надія на наступний рік
Надія на здоровий глузд.
Він у 2024-му році потрібен нашому політичному керівництву, йому потрібно відновити єдність з військовим командуванням. Розкол, який став особливо помітним у році, що минає, дуже тривожний.
Здоровий глузд також потрібен американським виборцям. Від їхнього вибору може залежати значно більше, ніж їм може здаватися.
Павло Вуєць, «Главком»