Пленум Верховного суду оперативно відсторонив свого керівника, що втрапив у безпрецедентний скандал
Україна переживає один із найбільших корупційних скандалів за історію. Він прогримів не менш гучно, ніж збиті російські «кинджали» в нічному столичному небі. Суть навіть не в сумі хабаря, а в масштабі персони, яку було викрито.
У понеділок, 15 травня, Національне антикорупційне бюро та Спеціалізована антикорупційна прокуратура задокументували отримання майже $3 млн головою Верховного Суду Всеволодом Князєвим. НАБУ анонсувало, що Князєв – не єдиний підозрюваний, йдеться про масштабну корупцію в суді, до якої причетні як його керівництво, так і рядові судді. Так, одночасно проходили обшуки в усіх 18 суддів Верховного суду, які розглядали одну чутливу та «ресурсну» справу.
Ще вчора видання ZN.UA повідомило, що ці гроші для Князєва занесли представники олігарха та екснардепа Костянтина Жеваго, які отримали позитивне для нього рішення суду. Йдеться про тяжбу стосовно права власності на 40,19% акцій Полтавського гірничо-збагачувального комбінату (ГЗК) Ferrexpo, за які йдуть суперечки у судах. Сам Жеваго давно перебуває за кордоном – нині у Франції, звідки українські правоохоронні органи безуспішно домагаються його екстрадиції.
Уже наступного дня Верховний Суд провів позачергове засідання, на якому вирішував, як виходити із такої екстраординарної ситуації. «Ми шоковані тим, що сталося, – заявив секретар пленуму Дмитро Луспеник. – Репутації та авторитету правосуддя завдана непоправна шкода. Це чорний день в історії Верховного Суду». Судді прийняли заяву із засудженням корупції та оголосили недовіру Князєву 140 голосами зі 142 присутніх, у такий спосіб знявши його з посади голови суду. Суддів не зупинило те, що провина ще не доведена. Допоки новий голова не буде обраний, його обов’язки виконуватиме Дмитро Луспеник як суддя з найбільшим стажем.
Представники Вищої ради правосуддя, членом якої є Князєв та яких також запрошували на засідання, його проігнорували, бо ще розглядатимуть цю справу в рамках своїх дисциплінарних процедур. І саме Вища рада правосуддя має в подальшому надати дозвіл на арешт та тримання судді під вартою.
У тихому болоті
Уже колишній голова Верховного Суду 42-річний Князєв родом із Миколаєва. Як і в багатьох юристів, у його кар’єрі нема чогось надзвичайного, що кидається в очі. Він закінчив Миколаївський гуманітарний інститут та Одеську юридичну академію, працював юрисконсультом, викладачем, адвокатом. Із 2013 року Князєв став суддею Миколаївського обласного адмінсуду, а у 2015-му його очолив. З листопаду 2017 року – суддя новоствореного Верховного Суду, який з’явився на місці Верховного Суду України, і секретар Великої палати Верховного суду.
Коли завершилася трирічна каденція попередньої голови Верховного Суду Валентини Данішевської і вона не запропонувала свою кандидатуру повторно, пленум суду обрав зі своїх рядів головою Князєва. 22 жовтня 2021 року за його кандидатуру проголосувало 98 суддів із 168, у той час як найближчий конкурент набрав удвічі менше голосів. Під час обрання Князєв запевняв, що є віддаленим від будь-яких політичних впливів.
Цікаво, що від громадських організацій, які під лупою розглядають усі суддівські гріхи, не було чути великих претензій до Князєва. Так, дрібниці – на кшталт непрозорих статків тестя. А деякі кроки, за якими стояв особисто керівник суду, навіть віталися: наприклад, Князєв вольовим рішенням відсторонив від посади скандального суддю Богдана Львова, у якого виявився російський паспорт. Або саме Князєв у березні цього року запропонував суддям Верховного Суду на час війни перераховувати 60% суддівської винагороди на потреби Збройних сил.
Водночас голова Верховного суду увійшов у клінч із впливовим заступником голови Офісу президента Андрієм Смирновим, що відповідає на Банковій за судову реформу. Так, Смирнов критикував дії Етичної ради, яка обирала кандидатів до Вищої ради правосуддя. Він звертав увагу, що рада, яку очолює саме керівник Верховного Суду, обирала до Вищої ради правосуддя чинних суддів цього ж суду. Чиновник Офісу президента висловлював жаль, що в них із Князєвим різне розуміння судової реформи та євроінтеграції.
Князєв у відповідь також переходив на персоналії: «Якщо наше євроінтеграційне завдання було сформувати Вищу раду правосуддя, а один із керівників Офісу президента фактично критикує ті етапи процесу, які закладені в реформу Вищої ради правосуддя, це демотивує суддів на обрання нових її членів».
Хрещення новеньких
Попри розмови, що саме Офіс президента розчищав шлях до крісла новому голові НАБУ Семену Кривоносу, не будемо ставити під сумнів незалежність антикорупційних органів у цій справі. На другий день після викриття Князєва Кривонос та директор САП Олександр Клименко провели невеликий брифінг, під час якого в загальних рисах виклали суть справи, за якою вже затримані двоє осіб (одна з них – Князєв). З їхніх слів, про існування бек-офісу, через який вирішувалися судові справи, правоохоронцям стало відомо ще на початку року – причому замішані в цьому були не тільки Верховний Суд, а й інші суди. Виявити схему вдалося завдяки проникненню детектива НАБУ під прикриттям всередину злочинного угруповання.
Суть конкретної оборудки не є надто оригінальною. Власник групи «Фінанси і кредит» та неназване адвокатське об’єднання (справи Жеваго веде юркомпанія «Ілляшев та партнери») домовились щодо передачі неправомірної вигоди суддям за винесення «правильного» рішення. Ще 15 березня мало відбутися засідання у цій справі, але воно було перенесено для того, аби встигти ці кошти зібрати. 19 квітня Верховний Суд ухвалив рішення, і вже 3 травня був отриманий перший транш «подяки», а 15-го, коли і прогриміла новина про викриття, – другий. Тільки він уже до адресатів не дійшов.
Слідство триває, а замішаним у цій оборудці загрожують звинувачення в пропонуванні та отриманні неправомірної вигоди, які передбачають від 8 до 12 років ув’язнення. Злощасне рішення приймала Велика палата суддів, тож Князєв – лише верхівка корупційного айсберга, що піде на дно у разі успіху подальшого слідства. Також голова НАБУ вказав на ще одну деталь – члени викритого угрупування намагалися здійснити вплив на обрання членів багатостраждалої Вищої кваліфікаційної комісії суддів.
Для Семена Кривоноса «кейс Князєва» став приводом для першого виходу на публіку в ранзі керівника НАБУ. Новий директор Бюро не скупився на компліменти своєму відомству та співробітникам. Кривонос назвав справу керівника Верховного суду найрезонанснішою за період існування НАБУ та САП і похизувався «викриттям найвищої посадової особи в судовій гілці влади». А також натякнув, що саме таку «велику рибу» й буде в подальшому ловити новий менеджмент антикорупційних органів.
Куди ж без Коломойського
Тепер щодо самої справи, яку розглядав Верховний Суд і навколо якої стільки галасу. Як уже зазначалося, 19 квітня суд ухвалив рішення у справі щодо Полтавського ГЗК, яке сторона Жеваго сприйняла «з почуттям дотриманої справедливості». Судові спори навколо цього активу йдуть корінням ще у 2002 рік. Тоді офшорки, пов’язані з групою VS Energy підсанкційного нині в Україні російського олігарха та депутата Держдуми Олександра Бабакова, продали 40,19% акцій особам, пов’язаним із нинішнім власником – Костянтином Жеваго. Після додаткових емісій та викупу акцій у міноритарних акціонерів єдиним власником комбінату стала залізорудна компанія Ferrexpo того ж Жеваго. Але у 2005 році чотири офшорні компанії (Trimcroft Services Limited, Emsworth Assets Limited, Gilson Investments Limited та Calefort Developments Limited), за якими стирчать вуха того ж Бабакова та Ігоря Коломойського, звернулися до суду з позовом щодо визнання договорів купівлі-продажу й додаткових емісій недійсними. Іншими словами – намагалися повернути собі контроль над підприємством.
Більше десяти років у цих компаній не виходило отримати втішні для себе судові рішення, але черговий позов, поданий у 2020 році, приніс успіх. Програвши в Господарському суді Києва, претенденти на Полтавський ГЗК виграли в Північному апеляційному господарському суді, який скасував рішення першої інстанції та витребував із володіння компанії Fеrrexpo пакети акцій на користь тих самих чотирьох офшорок. Але надалі у квітні тим самим рішенням, що стало резонансним, Велика Палата Верховного суду задовольнила касаційні скарги Ferrexpo та скасувала постанову апеляційного суду. За версією НАБУ та САП, за цей вердикт адвокати Жеваго і задобрили Феміду чималою сумою.
Сам собою цей конфлікт мало чим відрізняється від багатьох аналогічних судових тяжб за спірні активи. Хіба що він був на слуху через те, що його активно висвітлював телеканал «Еспресо», який належить Жеваго. До речі, одразу після появи новин про хабар Князєва за суддю заступився нардеп від «Євросолідарності» Микола Княжицький, що є засновником «Еспресо». Депутат заявив, що рішення Верховного Суду було абсолютно законним, бо дало по руках «путінському угрупуванню» рейдерів, яке саме могло корупційно отримати попереднє рішення на свою користь. Депутат навіть побачив у цій історії можливий вплив російських олігархів на НАБУ або тиск на Бюро з владних кабінетів для знищення незалежності Верховного Суду та закликав громадську раду НАБУ взяти справу під контроль.
Втім, якщо правоохоронці дійсно «ведуть» Верховний суд із початку року та викрили там цілий бек-офіс та мережу «ручних» судів, вочевидь справою Жеваго викриття не завершаться.
Княжицький, що став на захист високопоставленого судді, звинуваченого в хабарі, все-таки перебуває у меншості. Більшість користувачів соцмереж прогнозовано емоційно обурилася тим, що корупційні оборудки продовжують здійснюватися навіть під час війни, і вимагає більш рішучих дій щодо спійманих на гарячому. Суддям Верховного суду заодно пригадали їхні захмарні зарплати, які коливаються на позначці у пів мільйони гривень на місяць. І як показує історія з хабарями, навіть такі висока оплата праці не страхує від корупційних спокус.
Також шокуюча новина з Верховного Суду насправді надала аргументи в руки тим, хто вважає систему конкурсного відбору, яку так довго вибудовували, нікчемною. Ну й головний наслідок – звісно, це великий удар по і без того проблемній судовій системі, яка користується тотальною недовірою. Бо одна справа, коли «в бан» відправляють голову райсуду, а інша – очільника найвищої інстанції у системі судоустрою.
Тепер, власне, цікаво було б почути версію подій від самого пана Князєва. Треба пам’ятати, що вже кілька справ, які були дуже гучно презентовані на початковому етапі, потім взагалі розвалювалися. Вирішувати долю свого топколеги надалі буде Вищий антикорупційний суд, до якого досі не було суттєвих претензій. Принаймні поки що – як показав останній скандал, з’явитися проблеми можуть абсолютно несподівано.
Павло Вуєць, «Главком»
Коментарі — 0