На смітнику «русского мира». Що комісія Мінкульту знайшла у Лаврі

Попри те, що Церква Московського патріархату в Україні твердить про відсутність зв’язку із РПЦ, факти свідчать про зворотне. Сьогодні, 19 квітня, Комісія прийому-передачі об’єктів Лаври, яка складається з представників Міністерства культури та інформаційної політики і Національного заповідника «Києво-Печерська лавра»,  вдруге змогла потрапити до корпусів Нижньої лаври. Нагадаємо, свою роботу комісія розпочала 30 березня. Вперше їй вдалось отримати доступ до об’єктів, якими користувалась Московська церква у Лаврі, 12 квітня. Тоді члени Комісії зайшли до корпусу №112 (книжковий склад). Там їх очікували безлад і гори сміття. Про це детально «Главком» повідомляв тиждень тому.

Яка ситуація в інших приміщеннях і корпусах, чи всюди церковними Московського патріархату лишили по собі такий рейвах?

Разом з експертами у «святая-святих» світового православ’я сьогодні вдалося пройти і «Главкому». Те, що відкрилося перед очима, м’яко можна назвати смітником. Мова про корпуси №37 і 38 (галерея Лаври і дзвіниця). Приміщення скоріше нагадують вулиці після великого ярмарку, коли торгівці складають все те, що не продали, а сміття залишають просто там, де торгували. Але найцікавіше інше: попри активні спроби переконати суспільство, що УПЦ МП повністю порвала з Москвою, навіть сміття кричить про те, що все це нагла брехня. Численні написи, розкидані візитівки, плакати і книжки щонайменше свідчать про те, що у центрі Києва насправді провадила діяльність не Українська церква, а сама РПЦ.

«Русский мир» і нерозпродані ікони

«Екскурсію» розпочнемо з галереї Лаври. Вже на вході монахи покинули портрет митрополита Онуфрія і скриньку для пожертв.

Далі, коли проходиш вглиб приміщення, перед очима постають складені на купу меблі і гори сміття. Хоча, можливо, це зовсім не сміття, а чиїсь особисті речі, але вони розкидані по всьому приміщенню на столах і у коробках.

Таке враження, що господарі просто не мали часу на збори і схопили з собою найбільш цінне, що встигли захопити. Портрет предстоятеля УПЦ МП у цей перелік не потрапив.

Вздовж стіни залишки торговельних рядів і стенди. Тут можна було купити, наприклад, лікувальні настоянки і мазі.

На багатьох предметах збереглися цінники: на магнітиках, маленьких іконках в пакетах. На одній із середнього розміру ікон навіть було приліплено цифру 250, ймовірно, ціна у гривнях.

На стінах церковні фотографії, плакати, прохання про допомогу. 90% написів – російською мовою, навіть якщо ідеться про інформацію про єпархії із західноукраїнських областей.

На стенді, що залишився у приміщенні, розміщене оголошення: Московський патріархат запрошує православну молодь на бесіди з духовенством. «Духовні бесіди проводяться з благословення митрополита Вишгородського і Чорнобильського, намісника Києво-Печерської лаври Павла». Наступний стенд вже російською мовою цитує Євангеліє від Матвія: «Итак во всем как хотите, чтобы с вами поступали люди так поступайте и вы с ними». Цікаво, як це кореспондується із заявами-погрозами, наприклад, на адресу журналістів з боку самого митрополита Павла? Питання, мабуть, риторичне.  

Наступні «експонати» особливо цікаві. Це плакат Сімферопольської і Кримської єпархії, яка в особі митрополита Лазаря проголосила про вихід з підпорядкування митрополита Онуфрія і перехід прямо до РПЦ.

Плакат з Криму – не єдиний артефакт із окупованих територій. На столі візитівки священнослужителя із села Оленівка, Мелітопольського району, що на Запоріжжі. Що цікаво, номер телефона український, а електронна скринька зареєстрована на сервісі mail.ru.

«Споруди завалені і засмічені легкозаймистими матеріалами в порушення усіх протипожежних норм», – констатує в.о. гендиректора Києво-Печерського заповідника Максим Остапенко.  

Двоголовий орел на дзвонах

Від галереї лаври невеликий прохід веде до дзвіниці. У звіті Комісії по її завершенні вказано, що дзвіниця у задовільному стані, так само, як і гелерея, засмічена. Увагу членів комісії особливо привернув двоголовий орел на дзвоні.

Монах в кущах

Вже коли кореспондент «Главкома» разом із членами комісії після перевірок вийшов на вулицю, всіх чекав сюрприз. Людина у рясі з увімкненим на режим відеозйомки телефоном запитала у заступника гендиректора заповідника Олександра Рудника, чому, мовляв, представників «УПЦ», а саме так себе називає Церква Московського патріархату, поліцейські не пускають до приміщення. Хоча, як відомо, митрополит Павло сам відкликав своїх представників із Комісії перед початком її роботи. Далі лунали обвинувачення, що представники держави замінили замки. Аргументи, що заповідник – це і є державна власність, і приміщення, у яких працювала комісія, не діяли. Чоловік в рясі наполягав, що він монах Лаври. «Я тут живу», – заявив він, але відмовився представитися як керівництву заповідника, так і «Главкому». На підмогу» йому щвидко прибули ще декілька людей у мирському одязі.

Пізніше заступниця голови Комісії Мар’яна Томин повідомила, що Заповідник викликав наряд поліції через намагання невстановлених осіб таки потрапити до вже опечатаних приміщень. Як з'ясувалося, до середини галереї лаври змогли потрапити десятки прихильників УПЦ МП, які прийшли, дізнавшись про роботу Комісії. Скандально відома парафіянка Вікторія Коханівська опублікувала докази того, як прихильники Церкви Московського патріархату зривають пломбу на дверях.

Два корпуси за день – це хороші темпи перевірок? На питання «Главкома» Олександр Рудник каже, що такий рух – це непогано. Але немає впевненості, що далі темпи збережуться. Адже на території заповідника багато величезних за площею приміщень. Цілком може бути, що лише на якомусь одному об’єкті Комісії доведеться працювати декілька днів. За планом, Комісія має завершити роботу до 30 червня. Але ніхто зі співрозмовників «Главкома» серед членів Комісії не взявся прогнозувати, що у графік вдасться вкластися. Що й не дивно. Адже не відомо, в яких умовах доведеться працювати, коли черга дійде до перевірок, скажімо, більш приватних об’єктів, які використовувалися духовенством Московської церкви. Тим паче коли на території Лаври досі продовжують перебувати її представники.

Коли відбудеться наступний рейд і до яких приміщень, комісія заздалегідь не повідомляє. Як розповіла «Главкому» Мар’яна Томин, попередній досвід вказує: це краще не робити, щоби уникнути спланованих провокацій.

Далі буде…

Михайло Глуховський, «Главком»