Полювання на суддю Вовка. Момент істини для Зеленського
Минула третя доба після оприлюднення сенсаційних звинувачень – президент і силовики мовчать
Наприкінці минулого тижня у столиці прогримів скандал державного масштабу. 26 липня директор Національного антикорупційного бюро Артем Ситник та керівник Управління спецрозслідувань Генпрокуратури Сергій Горбатюк провели пресконференцію. Вони оприлюднили матеріали про кричущі порушення в Окружному адміністративному суді. Ситник та Горбатюк оголосили, що проєкти підозр чотирьом суддям, серед яких – голова Павло Вовк, його заступник Євген Аблов та ще два неназвані судді, були спрямовані до Генпрокуратури на підпис. Звинувачення врай серйозні – за словами Горбатюка, керівництво цього суду втручалось у діяльність вищих органів державної влади, у тому числі Конституційного суду, міністерств, відомств, інших судів. За оцінкою силовиків, вся ця діяльність «становить загрозу національній безпеці».
Як суддя Вовк від ВККС тікав
За версією слідства, суддя Павло Вовк дуже хотів уникнути оцінювання Вищої кваліфікаційної комісії України (ВККС). Нагадаємо, у рамках судової реформи з 2015 року ВККС проводить оцінювання суддів на відповідність займаній посаді: перевіряються як знання судді, так і джерела походження майна служителів Феміди.
Вперше оцінювання Вовку було призначено на червень 2018 року, потім воно неодноразово переносилось. Щоб не проходити оцінювання взагалі, Вовк, репутація якого давно кульгає, вирішив чинити перешкоди членам ВККС. За словами Ситника, в планах Вовка було усунути з ВККС її голову Сергія Козьякова, його заступника Станіслава Щотку і члена Тетяну Весельську, які були призначені на посади в 2014 році. Інша частина плану Вовка полягала у перезавантаженні Комісії, шляхом введення до її складу лояльних до нього людей – Миколи Сіроша (екссуддя Вищого адміністративного суду, працював до 2016 року) та Сергія Остапця (за часів правління президента-втікача Януковича працював у парламентському Комітеті з питань верховенства права та правосуддя керівником секретаріату).
Для реалізації другого кроку Вовку знадобилось сприяння Уповноваженого з прав людини Людмили Денісової. Як відомо, омбудсмен делегує одного члена ВККС. Щоб схилити Денісову до перепризначення потрібного йому делегата, Вовк пропонує їй бартер: скасувати три протоколи, які на Уповноважену перед тим склало Нацагентство з питань запобігання корупції. За таку послугу Денісова мала делегувати до ВККС Сіроша. Так і сталось: 4 квітня цього року омбудсмен призначила Сіроша членом ВККС «у зв’язку з припиненням повноважень члена ВККС Тетяни Весельської».
Крім того, за даними слідства, голова і деякі судді ОАСК «організували винесення завідомо неправосудних судових рішень і втрутились у діяльність судових органів з метою створення штучних перешкод у роботі Вищої кваліфікаційної комісії суддів України».
Сергія Остапця, ще одного «зручного» члена у ВККС, вирішили завести через Державну судову адміністрацію. Задля того, щоб у ВККС опинилась людина Вовка, Окружний суд робить послугу керівнику установи Зеновію Холоднюку, чиї повноваження добігли кінця, ба більше, на той момент вже був переможець конкурсу на цю посаду - Сергій Пушкар. Однак Окружний адмінсуд знайшов привід зупинити конкурс та відновити на посаді Холоднюка, за що вдячний старий очільник Адміністрації делегував у ВККС Остапця.
На підтвердження версії слідства Ситник та Горбатюк оприлюднили матеріали «прослушки», яку вони проводили у кабінетах суддів скандального суду. Варто зазначити, що чимало фраз Вовка, які звучали під час неформального спілкування, швидко стали мемами.
Серед іншого, у матеріалах прослуховування розмов суддів Окружного адмінсуду, які оприлюднило НАБУ, Вовк заявляє: «Яйця уповноваженої у нас». У розмові з колегами він дивується, чому Денісова «мляво» оскаржує протоколи НАЗК. «Три справи НАЗК вона оскаржує у мене. Хоче, щоб ми допомогли, скасувати ці рішення... Причому вона тупо три місяці нічого не робила, думала, що воно саме собою вирішиться», – каже Вовк.
Крім махінацій заради уникнення оцінювання ВККС, Вовку та ще трьом суддям закидають ухвалення рішень «в ручному режимі» - тобто, «потрібних» тим людям, з якими голова суду домовився.
Чому підозри досі не підписані?
Пресконференція, на якій Ситник і Горбатюк анонсували підозри суддям (чим, фактично, дали їм можливість для організації виїзду за кордон, допоки ці підозри не вручені), відбулася три доби тому. Станом на сьогодні на вечір підписів на документах немає: генпрокурор Юрій Луценко перебуває у відпустці. Вчора він пообіцяв журналістам «приїхати в середу та ухвалити об’єктивне рішення» (тож одіозні судді отримують іще кілька днів на пакування валіз). Щоправда, зовсім не факт, що це «об’єктивне рішення» означатиме підпис під текстами підозр, адже сьогодні генпрокурор, якому нема чого втрачати, вустами своєї речниці Лариси Сарган повідомив, що «до тексту підозри немає жодного доказу, жодного файлу. Тобто текст не підкріплений фактажем».
Переписати текст підозр чи долучити до нього «забуті» матеріали Горбатюк у найближчі два тижні не зможе – тепер вже він перебуває у відпустці до 12 серпня.
Вже сьогодні ввечері Луценко заявив, що завтра в ГПУ зберуть нараду для заслуховування доказів у справі Окружного адмінсуду - щоправда, сам Луценко заради цього не збирається виходити з відпустки аж на день раніше. «Якщо мій заступник, або з 1/08 (1 серпня, - «Главком») я сам, отримаємо всі необхідні доказові матеріали слідства і повні протоколи запущених НАБУ в ефір протоколів НСРД (даних досудового розслідування) - підозра буде підписана», - пообіцяв генпрокурор.
Нардеп 8-го скликання Мустафа Найєм зауважує: для підпису підозр усі повноваження наразі має Сергій Кізь, перший заступник генпрокурора. Однак він цього робити не поспішає. «Не знаю як ви, а я з нетерпінням чекаю звернення Володимира Зеленського до пана Кізю з ввічливим проханням негайно припинити жувати соплі і приступити до виконання своїх службових обов'язків», - зазначив Найєм. Він також додав, що Кізь от вже три дні як мав би поставити чотири підписи – разом із тим, у ГПУ стверджують, що проєкти підозр опинилися на столі заступника Луценка лише сьогодні о 10.55.
Варто зазначити, що Окружний адмінсуд також щосили відбрикується. Сьогодні адвокат Євген Солодко, який представляє інтереси суду, заявив, що директор НАБУ і керівник управління спецрозслідувань могли переслідувати власні інтереси. «Під час обшуку було вилучено, зокрема у судді Арсірія декілька адміністративних справ стороною яких є Горбатюк і Ситник», - уточнив Солодко.
У НАБУ звинувачення адвоката спростували.
Пляж, футбол і… тиша
Громадськість у цій гучній історії найбільше тривожить відсутність реакції на ці події з боку президента. Замість того, щоб принаймні заявити, що він бере цю справу під свій особистий контроль (як це було заведено у попередників), Зеленський от уже два дні як робить вигляд, що Окружного адмінсуду просто не існує. На вихідних він постить у Facebook фотографії з Андрієм Богданом (глава Офісу президента) з одеського пляжу (хизуючись, мовляв, вони без охорони, бо хочуть бути ближчими до людей), відвідує футбольний матч «Динамо»-«Шахтар», однак про можливі порушення суддями закону і не згадує.
Мовчить не лише Зеленський, а й його оточення: Богдан, очільник Служби безпеки Іван Баканов, заступник глави Офісу президента, антикорупціонер Руслан Рябошапка, якого Зеленський називав вірогідною кандидатурою на посаду генерального прокурора. Ба більше, на цій темі навіть не піаряться голови партій, які пройшли до парламенту.
Пікантності ситуації додає те, що саме Окружний адміністративний суд свого часу виносив вигідні Зеленському, але дуже скандальні рішення – щоправда, відбувалось це перед тим, як він обійняв посаду президента. Так, 27 березня цей суд скасував заборону на показ в Україні серіалу «Свати» (продюсером якого є Зеленський) і дозволив в'їзд російському акторові Федору Добронравову, що грає у серіалі одну з головних ролей. Скасування цієї заборони Окружним адмінсудом пояснив відсутністю «належних обґрунтувань».
Через три тижні – тобто, напередодні другого туру президентських виборів - після дозволу «Сватів» Окружний суд виносить ще одне рішення: про визнання націоналізації Приватбанку незаконною – позивачем у справі виступав олігарх Ігор Коломойський, бізнес-партнер Зеленського.
Активісти ж вважають подальший розвиток ситуації з розслідуванням дій чотирьох суддів та реакцію президента та силовиків на неї лакмусовим папірцем, який визначить, чого чекати від нової влади та яку державу вона налаштована будувати. «Чи не задумали в Офісі президента спустити все на гальмах, залишити підозри не підписаними, а зручний суд переорієнтувати під себе і використовувати для своїх цілей в подальшому? Тим більше, як ми чули на оприлюднених записах, є відповідна готовність самих суддів», - пише волонтер Роман Синіцин у себе на сторінці у Facebook.
«Це - момент істини. Перевірка на готовність влади до реальних, а не косметичних змін, або навпаки - до відкату назад, та перевірка суспільства на наявність червоних ліній (про які так любить говорити Вакарчук). І можете повірити - ми не дозволимо ці лінії перетнути», - обіцяє він.
Активісти у соцмережах також виступили із низкою вимог, серед яких – підписання керівництвом ГПУ підозр суддям, забігання їхній втечі, звільнення новим парламентом Уповноваженої з прав людини Денісової, яка замішана у скандалі. Також вони вимагають від Зеленського розформувати столичний Окружний адмінсуд, а також озвучити публічно свою оцінку цього розслідування.
Наталія Сокирчук, «Главком»