Здрастуйте, ми від Чаушеску! Остання надія Кремля у Румунії

Інформаційні бомби, які позакладав Кремль у Румунії (та й в Молдові, яка залишається частиною «антирумунського фронту» РФ), вибухають одна за одною. Ще досі не вщухли емоції від скандальних заяв румунської сенаторки Діани Шошоаки (Diana Șoșoacă), яка запропонувала анексувати українські території, як ще кілька кремлівських «консерв» проявили себе. Інтереси Росії в Румунії в сучасних реаліях досить передбачувані – підірвати підтримку України і довіру до європейських інституцій та НАТО. І, звісно, для цього найкраще підходять маніпуляції на патріотичних настроях громадян. У цій справі Кремль покладається на пішаків, давно привчених клювати з руки Москви.

І якщо в українських реаліях спочатку завдання Москви виконували комуністи, а вже потім братки Януковича, то в румунських – цю роль досі виконують слуги режиму диктатора Ніколає Чаушеску, який був повалений понад три десятиліття тому. Активно виконує завдання і нова плеяда «друзів Росії», і вони вже пробралися до румунського парламенту. Подробиці цієї спецоперації – у матеріалі «Главкома».

«Нео-чаушисти»

Чи можете ви собі уявити, що десь так років через 30 беркутівці, які розстрілювали українців на Євромайдані опиняться у парламенті під час якихось виборів? Саме такий сценарій сьогодні вже реалізований у Румунії, і реалізований він при підтримці Росії. Докази цього на поверхні.

Партія AUR («Союз за об’єднання румунів»), про яку піде мова далі, пройшла до парламенту у 2020 році. На це, можливо, ніхто зараз в Україні й не звернув би уваги, якби представники цієї сили не розпочали недолугу антиукраїнську пропаганду в Румунії, і в останні місяці вона значно активізувалась.

Але до чого тут Чаушеску, страчений 33 роки тому? Почнемо з екскурсу в історію.

Диктатор Ніколає Чаушеску та його дружини Єлєна Чаушеску були розстріляні у внутрішньому дворі невеликого будинку, де в терміновому порядку був організований спеціальний трибунал 25 грудня 1989 року. Ті стіни у місті Тирговіште (Târgoviște) досі продірявлені чергою пострілів.

Чаушеску фактично правив країною з 1955 року аж до смертного вироку і масштаби знущань над народом у ті часи досі залишаються чутливою темою для румунського суспільства. Місце, де слуги режиму розстрілювали протестувальників у Бухаресті зараз зветься «нульовим кілометром демократії» До речі, саме там з початком повномасштабної агресії РФ проти України проходять проукраїнські демонстрації.

Закон про люстрацію поплічників Чаушеску, які займали високі посади, був прийнятий аж у 2012 році, дискусії навколо цього питання тривали понад 13 років. Урешті для соратників режиму Чаушеску був запроваджений часовий ценз на зайняття високих посад.

Фактично, з позиції закону, через плин часу вже нічого не забороняє цим людям займатися політикою. Втім нічого не забороняє і нагадувати про минуле соратників диктатора та їхні зв’язки, особливо, якщо вони нині активно використовується проти національних інтересів України.

Далі про персоналії

69-річний Франциск Тобе (Francisc Tobă) – колишній радник прем'єр-міністра Румунії від Соціал-демократичної партії Адріана Нестасе (Adrian Năstase, запам’ятайте це прізвище і не плутайте з однофамільцем Андреєм Нестасе із Молдови). У 2020 році Тобе став депутатом нижньої палати парламенту від партії AUR, обравшись від округу міста Брашов. Отримавши мандат, Тобе вийшов з партії і став «незалежним». До речі, за такою ж самою схемою, через партійні списки, «незалежною» сенаторкою стала і відома для читачів «Главкома» українофобка Діана Шошоака.

Румунські журналісти стверджують: саме Тобе у трагічні для Румунії дні наприкінці 80-х був одним з тих, хто здійснював злочини проти Революції.

«Депутат Франсіск Тобе, обраний за списками AUR і нещодавно затверджений у румунському парламенті, є одним із тих, хто проходив у справі про революцію в Сібіу (румунська революція, розпочавшись у 1989 році у місті Тімішоара, згодом охопила всю країну), за замах на особливо тяжке вбивство та співучасть у злочині нелюдського поводження», – пише Radio Europă Libera.

Як вже згадувалося, Франциск Тобе свого часу опинився у команді прем’єра Настасе, а той активно ратував за зближення з Москвою. Крім того, у прем’єра Настасе склалися приязні зв’язки із ключовим ідеологом російського фашизму («русского мира») Олександром Дугіним.

І це – не єдиний доказ зв’язку людей AUR із Кремлем. Тобе не є унікальним прикладом. Інші досі живі соратники диктатора Чаушеску також активно використовуються Кремлем. Ще один цікавий персонаж – сенатор румунського парламенту Ніколає Роман (Nicolae Roman), який також обрався за списками AUR.

У 1989-му Ніколає Роман служив капітаном у механізованому полку румунської армії у місті Тімішоара, звідки розпочалися перші демонстрації і де пролилася перша кров. Ім’я Ніколає Романа досі фігурує у списках злочинців, які скоювали насильство проти протестувальників під час Революції 1989 року у документах «Меморіалу Революції».

За даними румунського видання Podul.ro, Ніколає Роман називав агресію Росії «так званим конфліктом» і просував наратив Кремля про те, що в Україні триває «спецоперація».

Друзі нациста Дугіна

Власне ж візити Дугіна в Бухарест організовував ще один член команди AUR – Келін Джеорджеску (Călin Georgescu), якого лідер AUR («Союз за об’єднання румунів»)) Георге Сіміон у 2020 році представляв як майбутнього кандидата в прем’єр-міністри від партії.

Серед інших впливових людей, які наближені до партії AUR варто виділити Дана Войкулеску (Dan Voiculescu), який теж вибився в люди попри те, що під час Революції проявив себе в дуже негативному світлі. Про схеми Войкулеску у медіа і загравання з російською пропагандою «Главком» вже повідомляв. Нагадаємо, Дан Войкулеску, є власником телеканалу Antena 3/CNN та засновником медіафонду Intact. За даними прокурорів DIICOT (Управління з розслідування організованої злочинності та тероризму) і співробітників Служби зовнішньої розвідки (SIE), які були оприлюднені у 2000 році, Войкулеску привласнив від $150 до 300 млн під час антикомуністичної революції в Румунії у грудні 1989 року і в перші місяці 1990 року. Завдяки цьому у 1991 році він заснував свої компанії. Войкулеску таки був засуджений на 10 років за розкрадання державних коштів, відсидів лише кілька років. Нині саме його телеканал, а також Romania TV, що існує на гроші олігарха втікача Себастіана Гіце, який переховується в Сербії, виступають медійним щитом для AUR.

Яскравим членом команди Сіміона також є дописувач пропагандистського ресурсу Sputnik Овідіу Хурдузеу (Ovidiu Hurduzeu). Але в біографії Хардузеу є одна деталь, на якій варто загострити увагу. Раніше Хардузеу значився віцепрезидентом партії «Об’єднана Румунія», заснованої вищезгаданим олігархом Себастіаном Гіце (Sebastian Ghiță), якому фактично належить пропагандистськи канал Romania TV.

Румунські ЗМІ називають Хурдузеу ідеологом партії AUR та одним із найтоксичніших персонажів ультранаціоналістичного табору. Наприклад, Хурдузеу закликав розпочати «деідеологізацію» молоді, яка брала участь у студентських програмах обміну Erasmus, заявляв, що Європейський союз – табір, страшніший за СРСР, розповсюджував теорії змови проти вакцинації і заявляв, що Білл Гейтс хоче вкрасти в людства сонце.

Саме на каналі олігарха Гіце Romania TV заявляють, що це буцімто президент України Володимир Зеленський «не хоче миру», буцімто Україна притісняє румунських православних попів під виглядом боротьби з Московським патріархатом. І саме цей телеканал у перші дні повномасштабного вторгнення поширював фейки, що це начебто Україна сама себе обстрілює. Репортери Romania TV намагаються цькувати активістів під час проукраїнських мітингів у Бухаресті. Цей список можна продовжувати дуже довго. Прочитайте матеріал про російську пропаганду в Румунії тут. І обов’язково поширте.

Хто ж такий Георге Сіміон?

«Я Віктор Орбан» для Румунії, тому що AUR і Fidesz (угорська правляча партія) мають однакову ідеологію», – каже про себе лідер партії AUR («Союз за об'єднання румунів») Георге Сіміон.

Про Віктора Орбана і те, яка в нього ідеологія, добре відомо. Добре відомо і те, як російська пропаганда ставить Орбана в приклад закордоном, аби лідери тих чи інших країн (Молдови, наприклад), дивилися на «мудрого угорця» та й собі повзли до Кремля випрошувати дешевий газ. Цікаво, чи буде Сіміон так само себе ототожнювати з Орбаном, коли останній все ж попаде під санкції США?

Про сумнівні зв'язки партії AUR та її лідера Сіміона теж добре відомо, але особливо цікавою ця політична діяльність видається в умовах повномасштабного вторгнення Росії в Україну. На ультранаціоналістичних (у реаліях Румунії – на антиєвропейських) гаслах Сіміон та партія AUR зайшли в парламент в 2020 році, викувавши протестний електорат із антиваксерських груп.

Партія позиціонує себе, як націоналістична, прорумунська «уніоністська» політична сила. На практиці це означає, що риторика соратників Сіміона направлена проти Європейського союзу, при цьому вони прикриваються «відновленням» румунського суверенітету. Саме цим, за дивним збігом, займається і російська пропаганда, направлена на румуномовного споживача інформації.

І за таким же «дивним» збігом російські пропагандисти із Sputnik одночасно балотуються за списками партії Сіміона. Цікаво, що сумнозвісна Діана Шошоака теж раніше входила в цю партію і неодноразово виступала за вихід Румунії із ЄС. Саме Шошоака просувала і просуває в Румунії Roexit (румунська модифікація абревіатури Brexit).

До речі, скандальний візит Шошоака у кінці березня до російського посольства здійснила разом із вищезгаданим депутатом Франциском Тобе та Міхаєм Ласкою (ще один депутат, який ввійшов до парламенту за списками AUR), а також із Думітру Коарне (депутат від PSD, звідки походить експрем’єр Адріан Настасе, друг російського нациста Дугіна). Під час цього візиту депутати начебто принесли російському посольству вибачення за позицію Румунії щодо війни в Україні й роздавали обіцянки «владнати ситуацію», на що їх ніхто не уповноважував.

Сам Георге Сіміон неодноразово звинувачував Україну в екологічних провокаціях у дельті Дунаю та вимагав припинити допомогу українським біженцям. Наразі одіозний політик ратує за припинення українського експорту територією Румунії.

Цікаво, що екологічна тема також була на озброєнні антиукраїнських сил у Молдові. 

Стиль Сіміона – загравати з патріотичними почуттями виборців. Тому він позиціонує себе «уніоністом» (ідея об'єднання Румунії та Молдови, яка має прихильників в обох країнах). Але насправді Сіміон висловлюється проти проєвропейського уряду Молдови, закликає припинити підтримку Кишинева, а «унірю», скоріше, робить… із Росією. Принаймні, його оточення і соратники займалися всі ці роки просуванням саме інтересів Росії, а не зближенням Румунії та Молдови, що власне «уніря» за своєю суттю і передбачає.

Також його методом є залучення своїх симпатиків до антиурядових протестів через соціальну напругу: раніше через пандемю Covid-19, зараз – через кризу, яку провокує агресія Росії проти України. Все це – та ж методичка, яку використовує проросійська партія «Шор» у Молдові, провокуючи дестабілізацію країни.

Цікавою у цьому контексті також є інформація, оприлюднена колишнім міністром оборони Молдови Анатолем Шалару: в одному з інтерв’ю він заявив, що Георге Сіміон у 2011 році зустрічався в Чернівцях зі співробітником російських спецслужб. З 2015 року Сіміону заборонений в’їзд у Молдову. Україна заборонила в’їзд йому у 2021 році, й ця заборона діятиме до 2024 року. Втім і без цього гучного звинувачення, яке спричинило в румунському інформаційному просторі вибух, більш ніж достатньо фактів, аби зрозуміти, чиї інтереси просуває Сіміон та його партія в Румунії насправді.

І до речі, паралелі з Молдовою – не випадкові. Підозрілі групи в Кишиневі також, як не дивно, пов’язані з Дугіним і, на перший погляд, імітують політику зближення з Румунією, але насправді їхня задача підірвати країну зсередини і розчистити дорогу «русскому міру».

Замість підсумків

По-перше, Росія діє за схожими лекалами в різних країнах. Кремлівські технології набувають різних рис лише там, де вони торкаються внутрішньої політичної кухні. Але на старті ми спостерігаємо одні й ті самі теми і паразитування на них: етнічні групи, релігійні свободи, екологічні рухи, соціально-економічний порядок денний, «антиглобалістські» конспірологічні теорії, інструменталізація ворожнечі щодо вразливих груп, зокрема ЛГБТ тощо. І що найголовніше – експлуатація з політичною метою одіозних представників колишніх провладних кланів, капіталізація глибоких образ колишніх політиків, які опинилися на смітнику історії.

По-друге, як і в Україні, Росія покладається на корупційні зв'язки і своїх «друзів». З іншого боку, цікаві мотиви і самих «друзів»: можливо, це гроші, можливо, останній шанс залишитися в активній політиці, чи мати бодай якесь визнання, а може, це і папочка з компроматом, яка припадає пилом на поличці у товариша майора.

І найцікавіше: видається, що всі ці особи вважають, що в тій самій Україні їхню відверто ворожу діяльність ніхто не помічає. Але кінець може бути непередбачуваний. І це все їм вже показала румунська революція 33 роки тому.

Маріанна Присяжнюк, для «Главкома»