Іран відмовляється капітулювати у війні зі США – WP

Іран відкидає спроби знайти дипломатичний вихід із війни, розпочатої США та Ізраїлем. Це пов'язано з владою, яку він має над Ормузькою протокою. Про це повідомляє «Главком» із посиланням на The Washington Post.

Іранський та європейські дипломати, а також арабський чиновник розповіли виданню, що замість капітуляції Тегеран посилює напади на своїх сусідів. Він розраховує, що зможе посилити глобальні економічні труднощі швидше, ніж адміністрація президента США Дональда Трампа зможе їх усунути за допомогою військової сили.

Влада над Ормузькою протокою

Небажання Ірану капітулювати пов'язане з владою, яку він має над Ормузькою протокою, через яку проходить приблизно п'ята частина світових поставок палива.

За словами іранського дипломата, частково закривши протоку, Іран прагне «зробити цю агресію надзвичайно дорогою для агресорів».

«Ми самотужки протистоїмо найбільшій військовій супердержаві в історії», – наголосив він.

Арабський чиновник та європейські дипломати зазначили, що лідери Ірану розглядають свою здатність контролювати протоку та протистояти натиску США та Ізраїлю як короткострокову перемогу.

«Доки існує цей режим, він може сіяти терор у регіоні, тероризувати міжнародні ринки цінами на нафту та газ. Так, саме це для них і є перемога. Вони не відчувають жодного тиску, щоб вести переговори», – підкреслив один із європейських дипломатів, який працює в Перській затоці.

США не здатні повалити уряд Ірану

Джерела видання розповіли, що минулого тижня офіційні особи Катару та Оману почали контактувати з Іраном щодо можливого перемир’я. Вони дійшли висновку, що навіть переважна військова сила США та Ізраїлю не зможе повалити іранський уряд у найближчому майбутньому.

Іран відповів, що погодиться на переговори лише за умови, що США та Ізраїль першими припинять атаки.

«Іран не буде готовий припинити атаки на американські інтереси, якщо Вашингтон не погодиться на низку гарантій «ненападу», включаючи грошову компенсацію за збитки, пов’язані з війною», – сказав він.

За словами одного з європейських чиновників, який раніше працював в Ірані, серія вбивств високопоставлених іранських чиновників також відбила у Тегерана бажання вести переговори.

Цей чиновник зазначив, що, зокрема, вбивство Ларіджані (секретар Ради нацбезпеки Ірану Алі Ларіджані, – ред.) підірвало перспективи переговорів, оскільки саме він мав унікальні якості для налагодження діалогу із Заходом.

Раніше президент США Дональд Трамп заявив, що Вашингтон «дуже близький» до досягнення своїх цілей у війні проти Ірану та вже розглядає можливість згортання військової операції на Близькому Сході.

Що відомо про операцію Ізраїлю та США проти Ірану

28 лютого Ізраїль оголосив надзвичайний стан і атакував Іран. Міністр оборони Ізраїлю Ісраель Кац підтвердив, що рішення про удар було ухвалено для випередження ворожих планів. Трохи згодом президент США Дональд Трамп заявив, що США розпочали масштабну військову операцію в Ірані. «Ми знищимо загрозу з боку жорстокого іранського режиму», – сказав Трамп.

Того ж дня, після ранкових спільних ударів США та Ізраїлю по Тегерану, Іран розпочав масовану відплату, цілячи по американських військових базах у країнах Перської затоки.

2 березня Іран оголосив про перехід країни до військового протистояння з «американо-ізраїльським альянсом». Того дня світові ціни на нафту різко підскочили через загострення навколо Ірану. 

За даними Axios, Трамп і прем’єр-міністр Ізраїлю Беньямін Нетаньягу 23 лютого провели телефонну розмову, після якої було ухвалене рішення розпочати військову операцію проти Ірану.

Як повідомляє Politico, військове керівництво США розраховує, що бойові дії проти Ірану можуть тривати кілька місяців: орієнтовно до вересня.