Комуністи «кидають» ПР, а Литвин підтримує

БЮТ все частіше підтримує владні закони. До таких несподіваних висновків можна дійти аналізуючи законодавчу роботу парламенту за березень.

Загалом, за минулий місяць депутати результативно проголосували за 27 законопроектів. Вже четвертий місяць поспіль народні обранці не можуть дійти консенсусу – з часів одіозного виборчого закону жодна ініціатива так і не змогла здобути підтримку всіх парламентських фракцій й груп.

-- КПУ – «проти»

В перший місяць весни чи не найбільше шансів стати депутатським компромісом мав законопроект «Про громадські організації». Втім, на заваді цьому стали комуністи, які не дали за нього жодного голосу. Підтримати ініціативу, що надає неурядовим організаціям можливості самим заробляти кошти за рахунок, наприклад, власної аналітичної роботи, КПУ не могла – надто вже не довіряє ця сила третьому сектору.

До речі, комуністи вже давно вибудовують собі імідж норовливих партнерів Партії регіонів. Щомісяця вони не голосують за 20-30% законів «регіоналів», сподіваючись, що електорат, незадоволений діями влади, згадає про це на виборчих дільницях восени. Так, в березні КПУ не дала голоси за 8 законів. Зокрема, спільно з опозицією, комуністи не голосували за закони «Про систему екстреної допомоги населенню за єдиним телефонним номером 112», «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо об'єднань співвласників багатоквартирного будинку», «Про внесення змін до Земельного та Лісового кодексів України щодо збереження лісів» з пропозиціями Президента України та ряд інших. Не знайшли підтримки серед КПУ й закон, що спрощує процедури припинення членства в партіях.

-- Литвин в поміч!

Зовсім інша стратегія у Народної Партії - за останні півроку політична сила Володимира Литвина голосувала всупереч бажанням Партії регіонів лише раз (в грудні не підтримала закон щодо посилення контролю за обігом лікарських засобів, харчових продуктів для спеціального дієтичного споживання, функціональних харчових продуктів та дієтичних добавок). Спікер з партнерами вочевидь не розраховують якимось чином дбати про незалежний імідж власної партії й, як відомо, основний акцент на виборах робитимуть на мажоритарниках.

Сумно відома депутатська група «Реформи заради майбутнього» в парламенті діє фактично так само, стабільно долучаючи свої голоси до голосувань Партії регіонів (хоча тут винятків все ж більше, ніж у випадку з «литвинівцями»). Так в березні «реформатори» не дали голосів за зміни до Сімейного кодексу, якими було підвищено мінімальний шлюбний вік, а також не підтримали закон про адміністративні порушення під час Євро-2012.

-- Парадокси опозиції

Дивно, але найбільш «безкомпромісною» парламентською силою залишається фракція «Наша Україна – Народна самооборона». За останні півроку депутати від НУНС підтримали лише два закони: вже згаданий закон про громадські організації та зміни до закону про статус закордонних українців. Щоправда, говорити про будь-яку консолідовану позицію даного парламентського утворення не доводиться. Не дивлячись на опозиційний статус, політичний конгломерат під назвою «Наша Україна – Народна самооборона» регулярно забезпечує по 10-20 голосів для законопроектів, підтриманих Партією регіонів.

Втім, найбільш цікавою може стати тенденція до «позитивних голосувань» Блоку Юлії Тимошенко. Ще 2 місяці тому фракція займала такі ж непримиримі позиції, як і «Наша Україна – Народна самооборона». Наприклад, з вересня по січень «БЮТ-Батьківщина» підтримала лише 3 закони (це з урахуванням закону про вибори, за який голосували далеко не всі члени фракції). «Бютівці» навіть не голосували за закони, що були ініційовані ще урядом Тимошенко. Аж раптом в лютому більшість фракції віддала голоси за 7 законів, а в березні – за 5. Фактично, за останні 2 місяці фракція «Блок Юлії Тимошенко – Батьківщина» підтримала стільки ж законів, скільки за весь минулий сесійний рік.

При чому, серед п’яти підтриманих «бютівцями» законів бачимо абсолютно різні ініціативи, як-то урядовий законопроект про надання соціальних послуг, зміни до закону про боротьбу з туберкульозом чи зміни до Цивільного процесуального кодексу України щодо підстав перегляду рішення чи ухвали суду. Підтримали представники «БЮТ-Батьківщини» навіть внесення змін до механізму здійснення державних закупівель, який «регіонали» ініціювали спільно з групою «Реформи заради майбутнього».

Чим можна пояснити такі маневри в парламентській роботі? Можливо, «бютівці» вирішили взяти на себе роль «конструктивної опозиції»? Втім, в українському суспільстві зараз немає яскраво вираженого попиту на такого роду сили. Навпаки, українці все більше й більше радикалізуються у ставленні до правлячої партії. Опозиція охоче грає на таких настроях, всіма можливими способами відмежовуючи себе від «злочинної влади». Тож навряд чи тут зіграє на руку голосування за закони, підтримувані Партією регіонів.

Нагадаю, що наразі більшість законів ініційовані або урядом, або «регіоналами» (самостійно чи у складі міжфракційних об’єднань). Також варто пам’ятати, що Кабмін нерідко проводить власні закони через депутатів Партії регіонів, щоб спростити процедури. Більше того, абсолютно всі закони, прийняті за останні 2 роки, були підтримані Партією регіонів. Й навпаки – жодна ініціатива, за яку не була піднята рука «куруючого» депутата-«регіонала», законом не стала. Тут без альтернатив.

-- Розбрат в «Батьківщині»

Повертаючись до ситуації з парламентською діяльністю «БЮТ-Батьківщини» слід відзначити той факт, що за закони, які фракція формально підтримала, лише кілька разів голосувало більше 70 депутатів зі 100, а частіше цей показник становив 50-60 голосів «за». Й навпаки, регулярно трапляються ситуації, коли більшість «бютівців» за закон не голосують, але 30-40 голосів від їх фракції закон отримує (наприклад, закон «Про присвоєння юридичним особам та об'єктам права власності імен фізичних осіб»).

Навряд чи на основі такої статистики можна робити якісь глибокі висновки про ситуацію у головній опозиційній фракції. Але певні підозри виникати все ж можуть. Скажімо, одна з вже згаданих ініціатив, підтриманих «БЮТ-Батьківщиною», стосується корупціогенної сфери державних закупівель, при чому в галузі, якою керує чи не головний «ворог опозиції» Дмитро Табачник - закон «Про внесення змін до Закону України «Про здійснення державних закупівель» (щодо спрощення процедури закупівель товарів, робіт та послуг вищими навчальними закладами та науково-дослідними установами)». Цілком можливо, що тут даються взнаки проблеми з фракційною дисципліною за умов відсутності головних політичних лідерів у парламенті й ув’язнення Юлії Тимошенко. Тож у світлі безумовно непростої виборчої кампанії, керівництву «бютівців» є про що задуматись в контексті власних парламентських голосувань.

Парламентський моніторинг Лабораторії законодавчих ініціатив.

Автор - В’ячеслав Шрамович, експерт Лабораторії законодавчих ініціатив