Янукович позбавляється іноземних інвесторів

Іноземні інвестори все більш неохоче розміщують свої гроші над Дніпром. Якщо відняти капітали з Кіпру, то минулого року до України зайшло ледь 200 млн. доларів. А тим часом українські урядовці підготовили чергові закони, які створять нові проблеми для інвесторів.

Європейська Бізнес Асоціація (ЄБА), яка діє в Україні, регулярно, починаючи з 2008 року проводить дослідження, в ході яких члени Асоціації оцінюють інвестиційний клімат в Україні. Весною цього року ЄБА опублікувала результати чергового опитування, в якому взяли участь менеджери 155 фірм. Оцінки виставленні бізнесменами були найнижчими від початку досліджень – аж 85% анкетованих вважають, що нинішній інвестиційний клімат в Україні дуже поганий.

Загальний рівень інвестиційного клімату в Україні за шкалою від 1 до 5 отримав середню оцінку 1,7 бала, динаміку інвестиційного клімату за останні три місяці оцінено в 2,1 бала, очікувана динаміка інвестиційного клімату у найближчі три місяці становить 2,2 бала, рентабельність інвестицій в Україні для нових учасників ринку протягом найближчих трьох місяців, а також інвестиційний клімат в галузі, де працює фірма протягом трьох найближчих місяців, отримала середні оцінки по 2,3 бала.

Учасники дослідження особливо скаржилися на тиск з боку урядовців, незадовільну економічну і політичну ситуацію в Україні, корупцію і неефективність судової системи.

«Падіння купівельної спроможності українців, обмежений доступ до кредитів, брак рівних умов здійснення бізнесу разом з потужним, бюрократичним тиском на бізнес і несправедливими судами знижують інвестиційну привабливість України. Частина наших респондентів вважає ці умови такими, що унеможливлюють реалізацію бізнесу в нашій країні», – коментує Анна Дерев’янко, виконавчий директор ЄБА.

Думку інвесторів частково підтверджує навіть Державна служба статистики України. Згідно з опублікованими нею даними в минулому році до України зайшло 4,1 млрд доларів інвестицій з яких 3,9 млрд становили інвестиції з Кіпру. У більшості випадків за цими коштами знаходяться не європейці заохочені можливістю здійснення бізнес-інтересів над Дніпром, а реінвестиції капіталу вивезеного на острів українськими і частково російськими олігархами. Для порівняння – рік до того на 4,6 млрд доларів загальної суми іноземних інвестицій на Кіпр припадало 2,6 млрд. доларів. Власне різниця поміж інвестиційними сумами з поза Кіпру в наступні роки стане реальною оцінкою нинішньої інвестиційної привабливості України і її сприйняття міжнародним бізнесом.

Водночас інвестори з ЄС упродовж минулого року виводили свої капітали з України. Сума німецьких інвестицій впала у 2012 році з 7,4 млрд доларів до 6,3 млрд доларів (1,2 млрд доларів капіталу торік виведено з фінансово-банківського сектора), з 2,3 до 1,8 млрд доларів зменшився рівень французьких інвестицій (інвестиції в фінасово-банківський сектор впали на 678 млн доларів), внаслідок виведення з фінансово-банківського сектора 160 млн доларів, до 1,6 млрд доларів зменшився рівень швецьких інвестицій в Україні.

-- ЄБРР втрачає терпіння

Хоча, на думку посла США в Україні Джона Тефта, Україна може щороку залучати ледь не 40 млрд доларів іноземних інвестицій. Однак без пристойної судової системи і порядної юстиції на це нічого розраховувати

«Інвестори мають бути впевненими, що на випадок виникнення якихось проблем, зможуть легально захистити свої фірми», – переконаний Тефт.

«Протягом пів року моєї праці в Україні, щоденно чую про необхідність покращення умов здійснення бізнесу. І не лише від європейських інвесторів але й від українських», – коментує ситуацію Ян Томбінський, посол Європейського Союзу в Києві, в одному з інтерв’ю.

Про те, що Україна повинна негайно покращити інвестиційний клімат відверто говорить директор Європейского Банку Реконструкції і Розвитку (ЄБРР) в Україні Андре Куусвек. – Інвестиційні умови в минулому році були такими поганими, що в галузі промисловості ЄБРР ледь профінансував один проект - 10 млн доларів для харківської фірми, яка виготовляє рекламну продукцію , - зізнався він. Як зазначив, українська бюрократія і тиск на реальний сектор економіки, корупція і заплутане законодавство зазіхають на розвиток економіки, створюючи для інвесторів очевидні проблеми, які перешкоджають покращенню інвестиційного клімату.

У штаб-квартирі ЄБРР вже не приховують того факту, що їм набридло чекати, коли український уряд нарешті почне виконувати свої обіцянки і поліпшить умови для ведення бізнесу. Керівник Банку Сума Чакрабарті, недавно зробив застереження, якщо найближчим часом ситуація не зміниться на краще, то ЄБРР, частка якого в обсязі українських інвестицій становить в середньому 1 млрд доларів, може зменшити кількість кредитів, які він виділяє Україні.

Навіть деякі представники влади визнають, що ситуація майже фатальна. Однак, на їхню думку, у всьому винне регіональне канцелярське «багно».

«Дуже часто наміри центру або ігноруються, або виконуються аби як, чи стикаємося з відвертим саботажем – переконує Андрій Забловський, керівник секретаріату Ради Підприємців при Кабінеті Міністрів України.

-- Агентство задоволене

Разом з цим діаметрально протилежну думку щодо інвестиційної привабливості України мають у відповідальному за інвестиційний клімат Державному агентстві з інвестицій та управління національними проектами України. Його керівник Владислав Каськів запевняє, що нині агентство розробляє 17 солідних інвестиційних проектів, 9 з яких знаходяться в фазі реалізації.

На початку квітня Агентство надало дуже оптимістичну оцінку інвестиційної привабливості регіонів – «Інвестиційний атлас України» . До першої п’ятірки визнаних урядовцями найкращими для розміщення іноземного капіталу увійшли наступні області: Харківська, Львівська, Донецька, Дніпропетровська і місто Київ.

Рейтинг, як переконують урядовці, включає в себе три елементи, які є критично важливими для бізнесу: інвестиційний потенціал регіону, оцінка рівня інвестиційного ризику, а також оцінка перешкод і можливостей інвестиційної діяльності.

Однак, якщо прискіпливо оцінити методологію створення «Атласу», можна чітко побачити, що він демонструє більше перелік можливих інвестиційних проектів, аніж реальні можливості їхньої ефективної і безпечної реалізації представниками іноземного капіталу.

З цього документу потенційний інвестор не довідається як багато і кому на даній території повинен заплатити « корупційної ренти», ані про те, хто з політиків, чи пов’язаних з політиками місцевих олігархів, може за посередництва корумпованого суду, силових структур або чиновників протягти руку на його фірму. Тим часом саме ці чинники впливають нині на відтік західного капіталу з України.

Тим часом замість того аби покращити інвестиційні умови, українська влада зважилась на зовсім інші кроки. Чергові законодавчі зміни ускладнять життя тим іноземним фірмам, які хочуть увійти на український ринок зі своєю продукцією.

На початку квітня український парламент голосами Партії регіонів і комуністів ухвалив закон, згідно з яким державні інституції зможуть не допускати до тендерів постачальників, які не виробляють свої товари в Україні. Обмеження буде діяти до 31 грудня 2015 року. Прем’єр – міністр України Микола Азаров переконує, що новий регламент стимулюватиме іноземні фірми до виробництва продукції на теренах України

Також готується чергове заблокування іноземним фірмам доступу на український ринок. Пов'язаний з президентом Віктором Януковичем олігарх Дмитро Фірташ, що керує Федерацією роботодавців України , заявив, що його організація буде вимагати застосування обмежень на імпорт. Офіційним приводом названа турбота за якість товарів, що ввозяться, а, отже, це турбота за українського споживача.

«Нашим завданням є охорона внутрішнього ринку від виробів низької якості. В першу чергу це стосується ринку продуктів харчування», – сказав Дмитро Фірташ.

Однак немає жодних сумнівів, що йдеться про звичайний протекціонізм і охорону своїх позицій на внутрішньому ринку, для фірм, які контролюються олігархами. Тим більше, що опрацюванням вимог, що стосуються якості імпортних товарів, повинна зайнятися не державна установа, а спеціально створений для цієї мети комітет, що діятиме як філіал ФРУ.

За матеріалом Obserwator Finansowy переклав Володимир Олійник