Отто Стойка: «Для України карантин на випередження – це зовсім новий досвід»

Відсьогодні в Україні запроваджено тритижневий карантин в усіх закладах освіти незалежно від форми власності та сфери управління. «Терміни карантину можуть змінитись залежно від епідеміологічної ситуації в Україні. Під час карантину учням та студентам забороняється відвідувати заклади освіти», – йдеться у листі Міністерства освіти і науки №1/9-154 від 11 березня, оприлюдненому на сайті МОН.

Київська влада за пару годин запровадила обмежувальні заходи не лише для дитячих садків, шкіл та вишів, а й пішла ще далі: призупинила роботу розважальних центрів, театрів, кінотеатрів, музеїв, скасувала проведення культурно-масових заходів (за участю більш ніж 60 осіб, та й тим перед допущенням поміряють температуру). Підприємствам та установам надана рекомендація за можливістю дозволити своїм працівникам – батькам малолітніх дітей працювати дистанційно.

І Міністерство охорони здоров’я, і мер Києва Віталій Кличко попередили про адміністративну або кримінальну відповідальність тих, хто намагатиметься не дотримуватися протиепідемічних заходів.

Керівництво «Укрзалізниці» вже дозволило працювати у віддаленому режимі своїм працівникам, що мають дітей дошкільного або шкільного віку, яких немає з ким залишити на цей період вдома.

До певних обмежень за власною ініціативою вдалися і деякі державні установи. Національний банк України повідомив, що гривнева готівка буде зберігатися у сховищі протягом двох тижнів через небезпеку зараження працівників коронавірусом. «Та готівка, яка буде надходити від комерційних банків, два тижні не буде оброблятися (обробка готівки в центральному сховищі – це технологічний цикл, де готівка перераховується, непридатна частина утилізується, а решта повертається в обіг. – «Главком»), щоб убезпечити наших працівників. І тільки після цього ми будемо її обробляти», – розповів голова НБУ Яків Смолій.

Компанія «Київводоканал» на період протиепідемічних та обмежувальних заходів скасувала усі екскурсії для школярів та студентів.

Одразу після оголошення обмежень кияни побігли в супермаркети по «карантинні закупівлі»: у деяких супермаркетах Києва були помічені величезні черги. Люди скуповують продукти і засоби першої необхідності: крупи та макарони.

Про те, чому саме зараз доцільно оголошувати тритижневий карантин, наскільки він буде ефективним, чи є вірогідність подовження обмежувальних заходів після 3 квітня, а також чим коронавірус відрізняється від грипу, в інтерв’ю «Главкому» розповів лікар-експерт з громадського здоров'я, лікар-методист у Київському міському центрі громадського здоров'я Отто Стойка.

На чому ґрунтується рішення про запровадження карантину саме зараз? Адже підтверджений випадок захворювання на COVID-19 лише один, та й той – не у столиці.

По-перше, тести для діагностики нового коронавірусу у значній кількості почали надходити лише днями, тому можливостей для точного визначення людей, які захворіли через нього, фактично не було. Нагадаю, що у 80% випадків COVID-19 протікає саме у легкій формі. Тому нас, лікарів, турбує, скільки людей перехворіли на недіагностований китайський коронавірус у легкій формі, сприймаючи його як звичайну ГРВІ. Такі люди могли заражати інших, не підозрюючи про це.

Розглянемо досвід Ірану та Південної Кореї, де спалахи почалися майже одночасно.У Кореї на початку фіксувалося значно більше випадків зараження, адже людей із ГРВІ тестували на наявність коронавірусу, а отже оперативно його виявляли і працювали над недопущенням та лікуванням ускладнень – пневмонії. Станом на сьогодні там зафіксовано 7 869 випадків захворювання і 66 летальних випадків. У Ірані ж ситуація інша: там зі старту гірше відбувалася діагностика, відтак на сьогодні там близько 9 тис. випадків хвороби, померли 194 людини. Майже втричі вища смертність серед іранців, ніж серед корейців, була обумовлена саме невчасною діагностикою і, відповідно, несвоєчасним попередженням появи пневмонії.

До речі, мешканець Чернівців, у якого виявили коронавірус, молодець, що звернувся до лікарів, серйозно поставився до ситуації. Адже міг би або легковажно поставитися до свого здоров’я, або злякатися, що його на два тижні ізолюють, порушать звичний плин життя, і ходив би, і розповсюджував коронавірус. На мою думку, чиновники, лікарі, ЗМІ мали б створювати дружню атмосферу, щоб у людей не було страху звертатися до медиків, якщо хтось запланує поїздку за кордон – поцікавитися, чи високий там рівень захворюваності, як вберегтися.

По-друге, нагадаю, що ВООЗ оголосила пандемію китайського коронавірусу, у світі фіксується дедалі більша кількість хворих. Учені Гарвардської школи епідеміології визнають, що для них COVID-19 став новим викликом, адже під час епідемії SARS сценарій розвитку був іншим.

По-третє, карантинні заходи в Україні спрямовані саме на попередження епідемії, а не на її зупинення. Врахуйте, що українці мають тісний контакт із населеннями країн, де наразі спалах захворюваності на COVID-19: Італія, Польща, куди наші громадяни їздять на заробітки чи просто подорожують.

Краще передчасні заходи, аніж спроби виправити ситуацію, коли вже запізно. Для України такий карантин – це зовсім новий досвід.

Чому під час епідемії грипу на карантин закривалися лише окремі класи чи школи у різних областях, а таких масштабних заходів, як зараз, не було запроваджено?

У нас справді є досвід закриття шкіл у зв’язку із перевищенням епідемічного порогу. У епідеміологів у такому разі є чіткі орієнтири: на скільки перевищений епідпоріг, як стрімко зростає кількість хворих тощо. У такому разі карантин запроваджується не з метою запобігання поширенню вірусу, а з метою реагування на ситуацію. Закриття шкіл не зведе до нуля епідемію. Однаково хворітимуть і дорослі, і діти, однак не всі відразу – епідемія нібито розтягується у часі, а кількість хворих стає нижчою.

Зауважу ще одну відмінність між грипом та новим коронавірусом. У першому випадку діти – чи не найперші рознощики хвороби, вони заражають дорослих. Якщо ж говорити про COVID-19, то маємо інакшу ситуацію: більшість випадків захворюваності припадає не на дітей і навіть не на молодь, а на людей середнього та похилого віку. Діти заражаються від дорослих. Малеча у переважній більшості хворіє у легкій формі, серед них рідше трапляються випадки ускладнень – це пов’язано із особливостями дитячого імунітету та фізіологією легень.

До речі, на мою думку, завдяки цьому карантину зменшиться і захворюваність на грип, бо ж школи і садочки – це якраз його джерело.

Карантин запроваджено до 3 квітня. Чому саме до цього часу?

Насправді карантин, який зараз рекомендовано запровадити, передбачає не надто суворі заходи, лише обмеження зібрань людей. Ці заходи могли б бути суворішими – обмеження пересування. Щодо терміну: зараз нам видається, що три тижні – це занадто довго. Водночас на початку епідемії лунали надто оптимістичні прогнози, мовляв, у квітні, коли закінчиться сезон грипу, потеплішає, тоді й коронавірус зникне. Однак тепер дослідники не виключають, що поширення коронавірусу триватиме до літа. Отже, можливо, що тривалість карантину збільшать. До речі, можуть посилити і обмежувальні заходи у разі появи смертельних випадків. Потрібно буде орієнтуватися по ситуації.

Наскільки закриття розважальних центрів, кінотеатрів є ефективним за умов, що люди перебувають у дуже тісному контакті у громадському транспорті?

Громадський транспорт, особливо у години пік, – це безумовно ризик. Як і робота у закритих непровітрюваних приміщеннях. Звісно, якщо у маршрутці їдуть лише здорові люди, то небезпеки не існує, але ж як часто людина може захворіти, але однаково поїхати в офіс, бо «дуже треба».

Однак, на мою думку, закривати громадський транспорт наразі захід невиправданий.

Ще хотів би сказати, що поруч із протиепідемічними заходами на рівні держави чи міста вкрай важливі індивідуальні заходи гігієни. Мені видається диким, коли чоловіки середнього віку вишмаркуються чи відхаркують посеред вулиці, взагалі не використовуючи хустинку. Потім вони цими руками торкаються поручнів. Я вважаю, карантин – чудовий привід для викорінювання таких звичок.

Чи дійшли до українських лікарень ті 1200 тестів, про надходження яких учора заявив Кличко?

Так, вони вже почали надходити до столичних лікарень. Деякі вже у закладах.

Розумієте, ми звикли керуватися в усьому політичною доцільністю. Нині ж ситуація інша – треба слухати лікарів, радитися із міжнародними фахівцями. Не треба цього соромитися, адже досвід українських лікарів у боротьбі із COVID-19 мізерний. Варто прислухатися до ВООЗ, до китайських лікарів – можливо, навіть відряджати українських спеціалістів до КНР для набуття досвіду.

Наталія Сокирчук, «Главком»