Україна та Норвегія вироблятимуть дрони, викрито російську агентурну мережу. Головне за 27 квітня 2026
Дайджест новин 27 квітня 2026 року
Україна та Норвегія створюють перше спільне виробництво українських безпілотників. Національна поліція з європейськими правоохоронцями викрила агентурну мережу РФ, яка діяла в інтересах спецслужб РФ на території України та держав ЄС. До Ізраїлю прибуло ще одне судно з краденим українським зерном.
«Главком» склав добірку головних подій 27 квітня.
Зеленський провів Ставку
Президент України Володимир Зеленський провів Ставку верховного головнокомандувача. Обговорювалися три ключові питання: наземні роботизовані комплекси (НРК) та їх масштабування, захист від балістичного озброєння та доповіді розвідок про стан економіки РФ.
За словами президента, наземні роботизовані комплекси зараз є одним із найбільш гарячих запитів Сил оборони. Він наголосив, що виробництво та постачання мають встигати за потребою, зокрема обсяг контрактування НРК повинен бути значно більшим, ніж торік.
Крім того, глава держави заслухав доповіді про постачання ракет для антибалістичних систем і стан виконання домовленостей із партнерами, а також про стан економіки й соціальних процесів у Росії після першого кварталу цього року.
Україна та Норвегія вироблятимуть дрони для ЗСУ
Україна та Норвегія створюють перше спільне виробництво українських безпілотників. Планується виготовити декілька тисяч дронів mid-strike на території Норвегії. Уся продукція, виготовлена в межах проєкту, буде передана Силам оборони.
Проєкт буде профінансовано норвезькою стороною за рахунок додаткових коштів. Відповідну угоду підписали у Києві посол Норвегії в Україні Ларс Рагнар Аалеруд Гансен та заступник міністра оборони з питань європейської інтеграції Сергій Боєв.
Очікується, що перші системи, виготовлені в Норвегії, будуть передані Силам оборони вже до літа цього року. Угода також передбачає розвиток комплексного промислового співробітництва, включно з проведенням досліджень.
Викрито російську агентурну мережу
Національна поліція з європейськими правоохоронцями викрила агентурну мережу РФ, яка діяла в інтересах спецслужб російської федерації на території України та держав Європейського Союзу. За даними слідства, її учасники планували серію тяжких злочинів, зокрема замовних вбивств, терористичних актів.
Як зазначають правоохоронці, до складу мережі входили громадяни України, Росії, Білорусі, Молдови, Грузії, Латвії та Греції. Вони виконували різні ролі – від збору розвідувальної інформації та логістичного забезпечення до підготовки засобів для вчинення злочинів. Комунікація здійснювалася через захищені канали зв’язку з використанням анонімних облікових записів і тимчасових SIM-карт.
До Ізраїлю прибуло ще одне судно з краденим українським зерном
До ізраїльського порту Хайфа прибуло судно Panormitis з краденою українською пшеницею. Як вказує сервіс для відстеження суден VesselFinder, Panormitis прибув до Хайфи близько 01:07 27 квітня за Києвом. Вантаж судна становить 6,2 тис. тонн пшениці та понад 19 тис. тонн ячменю.
Корабель перебував на якірній стоянці порту Кавказ в російських територіальних водах, не порушивши кордон України. Водночас порушення вчиняли судна, які доставили йому зерно.
Мінекономіки запускає реформу Держпраці
Міністерство економіки, довкілля та сільського господарства підготувало проєкт постанови про реформування Державної служби з питань праці. Він передбачає перехід від моделі, у якій держава одночасно контролює і фактично впливає на доступ до ринку послуг у сфері охорони праці, до моделі, де Держпраці зосереджується на своїй ключовій функції: нагляді за безпекою праці та контролі за дотриманням трудового законодавства.
Серед запропонованих змін: розмежування контрольних функцій, передача частини процедур незалежним акредитованим органам, скасування погоджень і участі у процедурах, які не є держнаглядом, а також цифровізація документів і рішень.
Зміни стануть першим етапом реформування Держпраці. Вони мають допомогти сформувати прозорий ринок послуг у сфері охорони праці, зменшити адміністративне навантаження на бізнес, мінімізувати ризики тиску та спрямувати ресурс Держпраці на контроль реальних ризиків для життя і здоров’я працівників. Наступним етапом має стати цифровізація сфери охорони праці в системі «Обрій».