Сергій Шкарлет: Є області, де вакциновано всього 7% вчителів

Захворюваність на коронавірус в Україні знову зростає. У найближчі тижні, прогнозують у Національній академії наук, ситуація буде лише ускладнюватися. За найбільш несприятливих обставин новий спалах Covid-19 може збігтися з початком навчального року. Ймовірний локдаун впливатиме і на роботу закладів освіти: навчання може перейти з очної до дистанційної форми. Уряд навіть поставив умову, за якої школи уникатимуть такого крайнього заходу, – 80% педагогічних працівників повинні бути вакциновані.

«Главком» зустрівся з міністр освіти і науки України Сергієм Шкарлетом, аби дізнатися, які заходи вживає уряд, аби через новий сплеск пандемії навчальний процес почався без збоїв. Міністр також відповів на питання про необхідність вакцинації учнів, причини провального ЗНО-2020, долю 70 тис. учителів-пенсіонері та новації, які чекають на дітей та учнів з 1 вересня.

«Навіть за нової хвилі коронавірусу наполягатимемо на очному навчанні 1-4 класів»

Медики та експерти в один голос попереджають: на Україну насувається нова хвиля пандемії через заразніший «дельта»-штам коронавірусу. Велика ймовірність нового локдауну, він може збігтись з початком навчального року. За яких умов заклади освіти будуть змушені зачинитись і перейти на дистанційний режим?

Міністерство, маючи півторарічний досвід роботи в умовах і карантину, і жорсткого локдауну, напрацювало принаймні три варіанти початку нового навчального року. Все в будь-якому випадку залежить від нас з вами, від того, чи дотримуємося карантинних норм, гігієни, дистанції, чи користуємося засобами індивідуального захисту. Усі ці сценарії прописані у постанові Кабміну №1236 (від 9 грудня 2020 року). Єдине, ми трохи міксуємо всі ці варіанти. Вересень і початок жовтня не такі вразливі щодо захворювань. Тим більше, у цей час ще буде достатньо тепло і сезонні захворювання не підпиратимуть. Ми розраховуємо, що перші два місяці осені не принесуть спалаху. Хіба що штам «дельта», який зараз поширюється, може вплинути на ситуацію. Найбільш сприятливий сценарій – зелена карантинна зона на карті України. За цих умов заклади освіти працюватимуть у звичайному режимі. Лише в окремих регіонах за рішеннями педрад деякі школи можуть перевести на дистанційну форму навчання, якщо у них будуть спалахи захворювань. Другий варіант – зовсім песимістичний, це – високий рівень захворюваності. У цьому випадку, міністерство наполягатиме, щоби 1-4 класи, тобто початкова школа і спеціальні заклади, тобто інклюзивно-ресурсні центри, працювали у звичайному режимі. При цьому зміни до вищезгаданої постанови передбачають, що має бути 80% вакцинованих у науково-педагогічних колективах. Третій сценарій – середній рівень захворюваності, жовта і помаранчева зони. Місцеві комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій (ТЕБ та НС) або педради можуть переводити навчання у змішану або дистанційну форму. При цьому показник у 80% вакцинованих вчителів дозволятиме навчальному закладу, навіть за перебування у жовтій або помаранчевій зонах, працювати повністю в звичайному режимі.

І батьки, і діти, і вчителі вже мають досвід дистанційного навчання. І всі вони скаржаться на якість такого навчання. Хто і як тепер готує вчителів до роботи в умовах локдауну? Як саме удосконалюватиметься система дистанційної освіти?

Першу методичну основу такої підготовки заклало Міністерство освіти і науки. В нас є спеціальні положення і методичні рекомендації щодо організації дистанційної форми навчання. Окрім того, у нас є спеціальна субвенція щодо забезпечення засобами індивідуального зв’язку в розмірі 1 млрд грн. Майже для всіх шкіл, для всіх науково-педагогічних працівників будуть закуплені ноутбуки.

Про яку саме кількість іде мова і чи цього буде достатньо?

Ні, звичайно, що цих грошей буде недостатньо. Цих грошей вистачить на близько 60 тис. ноутбуків.

Якою буде процедура закупівлі цієї техніки, хто відбиратиме постачальника? І хто перш за все отримуватиме цю техніку, за якими критеріями відбуватиметься розподіл?

Станом на сьогодні кошти вже направлено на місця. Закупівля ноутбуків буде здійснюватися централізовано обласними державними адміністраціями відповідно до Закону «Про публічні закупівлі», на відкритих торгах. Відповідно, постачальник буде обиратися організатором торгів за результатами їх проведення.

На сьогодні оголошено тендерів на купівлю близько 22 тис. ноутбуків. Зі свого боку ми очікуємо, що впродовж серпня закупівлі розпочнуться в усіх областях.

У скількох школах немає жодного комп’ютера та скільки такої техніки загалом потребують освітяни?

Для навчально-педагогічних працівників сьогоднішнє співвідношення дорівнює одному комп’ютеру на двох працівників. А ми прагнемо до 2024 року зробити, аби в кожного педагога був комп’ютер. У школярів цей показник становить один комп’ютер майже на 19 учнів.

Наскільки коректно казати про «один комп’ютер на двох учителів», адже у Києві може бути комп’ютер у кожного вчителя, а в якійсь із сільських шкіл у глибинці – жодного?

Звичайно, це усереднений показник. У нас немає жодної школи, в якій би не було жодного комп’ютера. Раніше були програми комп’ютеризації сільських шкіл. Зараз є подібна програма, але раніше, здається, два роки її не було. Ця субвенція в 1 млрд грн, думаю, суттєво покращить ситуацію на селі. У бюджет наступного року також намагатимемося закласти кошти для продовження цієї програми.

«Главком» спілкувався із учителями сільських шкіл, зокрема Рівненщини, Житомирщини. Відсутність комп’ютерів у сільських школах – одна з проблем. Інша – відсутність інтернету або низька його швидкість. У скількох школах немає зовсім інтернету?

За оперативними даними областей у 22 школах немає інтернету взагалі. На його проведення урядом виділена субвенція 500 млн грн. Наші колеги з Міністерства цифрової трансформації кажуть, що до кінця року інтернетом будуть покриті всі школи. Так, є питання стосовно швидкості інтернету. В школах для звичайних занять, навіть для дистанційної освіти швидкості 30 Мб/с достатньо, але ми прагнемо, аби всюди досягти 100 Мб/с.

Є ще проблема неготовності до дистанційного навчання дітей у небагатих родинах, там на кількох дітей, у ліпшому випадку, є один комп’ютер. Уряд зважає на цю проблему?

Проблема є, але держава не може закривати її за рахунок своїх джерел. Є насамперед проблема в багатодітних сім’ях, де діти різного віку, де в сім’ї один телевізор, або один комп’ютер. Аби всім дітям у такій родині не доводилось навчатися одночасно на одному комп’ютері, є методичні рекомендації, які врахували цей момент. Є багато шкіл, директори яких дуже сумлінно поставилися до цього питання. Вони розділили і часи навчання, і зміни навчання між старшими і молодшими. Все для того, аби не було накладок ані під час звичайного режиму навчання, ані під час дистанційного. Від міністерства є рекомендації, але від майстерності директора багато що залежить. Для директорів, до речі, ми проводимо регулярні семінари, щоби покращити якість освітнього процесу, враховуючи змішану і дистанційну форми. У нас є Державна служба якості освіти, яка що два-три місяці проводить моніторинг ситуації в дистанційній формі навчання. Її регіональні представники постійно моніторять ситуацію в регіонах, надають за потреби методичну допомогу. У нас є інститути післядипломної педагогічної освіти, які відіграють роль методичних центрів і центрів комунікацій з педагогічними, науково-педагогічними працівниками.

У чому саме полягає практична допомога, якщо, наприклад, в якійсь області Держслужба виявила проблеми у викладанні предметів, як покращуєте якість?

Мова ж не тільки про моніторинг. Держслужба виявляє сильні і слабкі місця, організовує методичні семінари, щомісячне точне корегування роботи закладів освіти. Мова в тому числі про корегування шкільних програм. Розумієте, місцеві школи не в прямому підпорядкуванні нашого міністерства перебувають. Вони підпорядковуються засновникам, найчастіше це органи місцевого самоврядування.

«У Волинські області вакциновано всього 7% вчителів»

За даними «Главкома», у глибинці трапляються школи, в яких 90% вчителів уникають вакцинації. Що робить уряд, щоби переконати педагогів? Чи допускатимете до роботи вчителів, які будуть не вакциновані?

Я з вашими даними не погоджуюся. Є області, де вакциновані 90% педагогів (заклади загальної середньої освіти, заклади дошкільної та позашкільної освіти). Наприклад, Київська. Є і такі, де вакциновано всього 7% вчителів, наприклад, у Волинській області. Ці дані станом на 15 липня. Нові дані збираються ще.

(для ознайомлення натисніть на зображення)

Ось фактично ви й підтвердили нашу інформацію про те, що в окремих школах невакциновані 90% працівників. Чому така разюча різниця в межах держави і що робить уряд, міністерство, аби переконувати освітян вакцинуватися?

Причини можуть бути різними. Це може бути і відтік населення, трудова міграція, можливо, релігійні переконання. Є люди, в яких є алергія, є медичні протипоказання. Ну, по-перше, скрізь і всюди є наше промо щодо корисності і необхідності вакцинації. По-друге, прийнята постанова, зміни до постанови Кабміну №1236, які чітко фіксують: лише в разі 80% вакцинованих педагогів у закладах освіти, ці заклади зможуть працювати в звичайному режимі за будь-якого карантинного забарвлення «ковідної» карти України. Це і є стимул для того, щоби діяти, щоби освітній процес відбувався в нормальному очному режимі незалежно від рівня епідеміологічної ситуації.

Нещадовно я був у Житомирі, там міська рада і колеги, які відповідають за освіту, дуже позитивно сприйняли те, що є норма про 80%, яка дозволяє навіть у червоній зоні виходити на очний процес навчання. Це стимулює батьків, і вже батьки можуть стимулювати педколективи для того, щоб вакцинуватися і виводити дітей на повноформатне навчання. В освіті контактів дуже багато. Діти менше хворіють, але вони є потенційними переносниками цього вірусу.

Не секрет, що значний вплив на те, щоби люди не вакцинувалися, здійснює Церква Московського патріархату в Україні. Ваші дані чітко підтверджують: Волинь, Рівненщина, в яких дуже багато парафій РПЦ, найменш вакцинована. Чи веде ваше міністерство діалог з цією релігійними організаціями, аби вирішити цю проблему?

Ні, не мали розмови.

Уряд обіцяв щепити всіх вчителів вакциною Pfizer, препарат доставили в Україну, але вчителі досі не щеплені, а вакцини вже нема. То куди вона поділася, на які цілі використана?

Є достатньо вакцини, працюють пункти вакцинації у всіх регіонах, в цьому немає проблеми. На сьогодні у кожній області організовані пункти вакцинації.

Кожен може обрати найближчий пункт щеплення чи центр масової вакцинації, щоб щепитись. Також працюють мобільні бригади, які вакцинують організовані колективи людей (від 50 осіб), професійні групи та маломобільних громадян.

Чи буде обов’язковою вакцинація для школярів? Яка позиція міністерства та уряду?

Є позиція Світової організації охорони здоров’я, яка каже про те, що слід дотримуватися вікових обмежень. Тобто є вакцини, наприклад, Johnson&Johnson, якою можна щеплювати лише з 12 років. Питання вакцинації – питання Міністерства охорони здоров’я. Це не наше профільне питання, тому що ми займаємось освітнім процесом, а не медициною.

Але питання безпеки під час навчального процесу – компетенція не лише МОЗу. Чи буде забезпечено безпеку учнів і вчителів, якщо до школи ходитимуть нещеплені діти і педагоги?

Від нас такого зобов’язання (вакцинуватися) немає. Ще раз вам кажу – це не моя компетенція, я не медик. Безпека на першому місці, звичайно.

«ЗНО не є оцінкою школі»

Останнє ЗНО запам’яталося провальними результатами з математики. Близько третини тих, хто складав цей іспит, не набрали й 10 балів із 200. Чи робило міністерство аналіз цих результатів і до яких висновків прийшло?

Результати ЗНО з математики справді є низькими. Є понад 30% тих, хто не склав тестування. Але слід зважати і на те, що цього року було на 92 тис. більше тих, хто складав ЗНО з математики, ніж торік. А також на 35 тис. тисячі більше тих, хто успішно склав цей іспит з математики. Щодо близько 30%, які не склали, то це не вплив локдаунів. ЗНО складають учні з 5 по 11 клас. Найскладніші завдання були у школярів 6-8 класів. Фізика, математика, хімія, біологія у нас десятки років пасуть задніх за успішністю серед дисциплін. Аби покращити ситуацію, у 2020 році уряд визначив пріоритет розвитку природничо-математичної освіти, аби вона супроводжувала все життя, починаючи з дошкільного віку, впровадження STEM-кабінетів

В інтерв’ю «Главкому» керівник Українського центру оцінювання якості освіти Валерій Бойко причиною провалу ЗНО з математики називає багато факторів, зокрема і те, що тепер учнів не залишають на другий рік, оцінки виставляють лише після четвертого класу, до цього дитина навчається в ігровій формі. Тобто пряників все більше, а батоги знищили. Як виправляти ситуацію?

Якщо проблема в тому, що 1-4 класи не оцінюється, то ми побачимо її лише в наступному році, зараз про це зарано говорити. Коли у нас запрацює базовий стандарт середньої освіти і 136 наших шкіл будуть знов брати участь в експерименті у Новій українській школі. Тобто учні Нової української школи пройшли початкову школу, закінчили 4 клас, зараз почнеться навчання у 5 класі. От після наступного навчального року зможемо аналізувати і говорити про результати, з’явиться статистика. На мою думку, змагальність у навчанні учнів 1-4 класах втрачається. Тобто втрачається усвідомлення ранньої відповідальності дитини за ті чи інші наслідки етапів свого навчання. Але знову ж таки, давайте дочекаємося завершення наступного навчального року.

Щодо того, що тепер не залишають дитину на другий рік, то я все своє життя дуже великий супротивник такого «батога». Бо на якому етапі його не застосуєш – він ознака тоталітарності, узурпації, слабкості. Я не прихильник ніяких батогів. Я прихильник навчання, повторення, засвоєння, більш превентивних методів навчання, а не батога, це – 100%.

Але ж проблема вимальовується вже сьогодні: окремі діти не засвоюють матеріал початкової школи, а їх попри це переводять до старших класів. Наскільки дієві ці альтернативи, які прийшли на зміну «батогу» – непереведенню у наступний клас?

Це вже більше має бути робота вчителя, педагогічного колективу, який працює з учнем. Це питання повторення вивчення матеріалу, організації індивідуальних занять, «формування власної освітньої траєкторії», є такий термін в Новій українській школі. Зважайте, що не у всіх дітей моторика однакова. Виявлення саме на ранніх етапах навчання цієї різниці і є майстерністю вчителя. Такі обов’язки для вчителя прописані у нас у професійних стандартах для учителів Нової української школи.

Чи аналізували ви результати ЗНО у розрізі конкретних шкіл? Оскільки зараз відбувається скорочення закладів освіти за географічним принципом, можливо, варто закривати у першу чергу неуспішні заклади?

ЗНО не є показником для оцінки школи. Більша частина учнів готується до ЗНО з репетиторами, аби зануритися в той чи інший предмет. Показником успішності школи мабуть є наповненість класів, спроможність сформувати кращий педагогічний колектив, щоби один учитель не викладав по 7-12 предметів, які не є його профілем, бо є і такі приклади. Оцінювати школу можна за двома параметрами — якість і доступність. Україна неоднорідна: різна місцевість, різний контингент.

«У школах працюють 72 тис. пенсіонерів»

Пане міністре, в українських школах викладають багато пенсіонерів. Ви як міністр вбачаєте у цьому проблему?

Перш за все, силоміць виганяти людину за те, що вона пенсіонер, я точно не буду, це буде помилкою. Досвід і старших людей треба поважати. Повірте мені, є такі вчителі-пенсіонери, які дадуть фору багатьом іншим, вони більше підтягнуться, краще зіграють у шахи чи пояснять математичні задачі. Звичайно, потрібно шукати зміну. Сьогодні до цієї роботи залучені педагогічні заклади вищої освіти, класичні університети. Нині ми змінюємо концепцію побудови нової школи. Сьогодні в процесі реформування системи освіти і появи Нової української школи з’явилися заклади вищої освіти, які є інструментом і базовими установами для підготовки таких нових учителів з новими компетенціями, спроможними формувати нові підходи, зокрема й інтерактивні. Саме для цього працює науковий парк «Наукоград – Харків». В середині серпня з’явиться приміщення для технопарку в Пущі Водиці, який запускатимемо в роботу.

Скільки в Україні вчителів пенсійного віку?

Пенсіонерів – 72 тисячі.

Довідка Міносвіти

В Україні зареєстровано 36 наукових парків, засновниками яких є бюджетні установи (заклади вищої освіти, наукові установи та державні підприємства). Питома вага внесків бюджетних установ до статутного капіталу наукових парків становить від 2% («Науковий парк «Кардіо плюс») до 99% (Науковий парк «Наукоград – Харків»). Активно функціонує 28 наукових парків. Серед основних функцій парків – залучення студентів, випускників, аспірантів, науковців та працівників закладів вищої освіти та/або наукових установ до розроблення і виконання проєктів наукового парку. Ціль таких парків – розвиток науково-технічної та інноваційної діяльності у закладах вищої освіти та наукових установах.

«Учитель сам собі може збільшити зарплату на 20%»

Минулого навчального року учителі були змушені викладати як у класі, так і займатися з дітьми, яких батьки не пускали до школи під час пандемії. За понаднормове навантаження вони доплат не отримували. Як має бути вирішена ця проблема?

Учитель навчав учнів впродовж свого навчального часу у попередні локдауни. Погоджуюся з тим, що у перший-другий місяці карантину дистанційна освіта була незвичним явищем для більшості вчителів і викладачів у вищих закладах освіти. Я вам наведу свій приклад. Коли я мав честь 11 років бути ректором Чернігівського технологічного університету, починаючи з 2011 року, ми у себе в університеті запроваджували системи дистанційного навчання. У нас для цього все було. І локдаун минулого року ми зустріли спокійно. Від нас вимагалося просто провести семінари для директорів закладів освіти про організацію такого процесу. Так, на кожну хворобу немає єдиного вірного рецепту, але наш приклад показав, що все можливо.

Сьогодні у нас уже є інструмент – це платформа «Всеукраїнська школа онлайн». Вона дозволяє абсолютно прозоро, відкрито онлайн з усім класом організовувати навчання. Є широкі можливості системи, включаючи долучення мобільних застосунків використання цієї платформи. Ще літо йде, ми допрацюємо, аби геть усі уроки були туди завантажені з 5 до 11 класу.

На Західній Україні, зокрема в Івано-Франківську, місцева влада наполягає на включенні християнської етики до шкільної програми. Як визначатиметься обсяг викладання цього предмету і за рахунок яких предметів це буде впроваджуватися?

Ще раз наголошую: етика, культура добросусідства або інші курси морального спрямування, а не християнська етики.

У Типовій освітній програмі чітко прописано все, конкретно на етику по 0,5 год у 5 та 6 класах. На цю тему говорили вже дуже багато.

За кілька тижнів перше вересня. Чим порадуєте вчителів? Які зміни в оплаті праці їх чекають?

Ще в цьому році майже на 9% зросте зарплата вчителів. У нас на сьогодні тільки середня зарплата освітян вже майже у 2,4 рази більше, ніж рівень мінімальної зарплати. Середня зарплата в освіті може зрівнятись з середньою зарплатою в економіці.

Дуже важливо, що в концепцію зростання заробітних плат закладено можливість для вчителя заробити собі додатково 20% до заробітної плати, за рахунок процедури сертифікації. Відчуваєш, що твоя спроможність набагато вища, ніж, наприклад, у колеги – можеш пройти процедуру сертифікації. Наприклад, у 2019 році 705 вчителів успішно пройшли таку сертифікацію – їх подавалося близько 900. В 2020 році – пройшли сертифікацію 902 педагоги. На 2021 рік ще триває сертифікація, близько 1800 людей подалося. Звичайно, їх подається не так багато, але з кожним роком кількість охочих зростає. Але ти сам собі можеш на 20% збільшити зарплату, це непогана сума.

Окрім цього, затверджено порядок підвищення кваліфікації педагогічних, науково-методичних працівників, що теж дає можливість підвищити свій статус, збільшити заробітну плату.

«З Дмитром Табачником востаннє спілкувався у 2014 році»

Коли ви кандидували на посаду міністра, вам дорікали, що ви людина екс-регіонала, колишнього міністра освіти Дмитра Табачника. Зараз ви з ним спілкуєтеся?

Востаннє спілкувався у лютому 2014 року.

Чи знаєте, де він проживає? Є інформація, що в Криму.

Ні, не знаю. Чому ви мене про нього питаєте, а не питаєте, наприклад, Петра Порошенка (Порошенко та Табачник працювали в одному уряді – «Главком»)? Чому не питаєте Лілію Гриневич, як працювала за часів роботи в уряді Дмитра Табачника (у 2002 році Лілія Гриневич працювала директором Центру тестових технологій Міжнародного фонду «Відродження». Вона займалася розробкою системи незалежного тестування школярів і абітурієнтів вищих навчальних закладів – «Главком»). Є ще колишній президент Києво-Могилянської академії, 9-й міністр освіти Сергій Квіт. Хіба він не був ректором і не співав «хвалєбні промови» Януковичу? Чи їх усіх не було до 2014 року? Якісь дивні речі питаєте.

Питання цілком обґрунтоване. Ви – високопосадовець часів президента Віктора Януковича, людина з команди колишніх регіоналів…

Знаєте, я взагалі ніколи не чув, щоби мені дорікали цим. Було один раз у Верховній Раді, хтось з депутатів, не пам’ятаю уже, хто саме. У парламенті дорікали тим, що мене Янукович чимось нагороджував. Але ж мене і Порошенко двічі нагороджував. Я ж не впав з космосу, з вакууму, раптово не з’явився у цьому світі, я ціле життя прожив.

Дозвольте згадати історію зі зміною ректора Національного авіаційного університету. Попереднього ректора Володимира Ісаєнка «пішли», а на його місце вже після того, як вас призначили міністром повернувся Максим Луцький, кум Дмитра Табачника?

У нього (Володимира Ісаєнка) було дві догани, проти Ісаєнка було відкрито декілька кримінальних справ. В нього є декілька порушень, зокрема закону «Про освіту», і трудового законодавства.

Яка доля цих кримінальних справ?

Я не знаю, я ж не криміналіст. Це ж не я порушував ці справи. Мені його справи не цікаві. Я Ісаєнка в своєму житті жодного разу не бачив.

Чому?

Я його запрошував, але він не прийшов.

«Авіаційний університет – режимний заклад. Студенти мають там ходити у формі»

Новий ректор Максим Луцький вже відзначився тим, що запровадив дрес-код в університеті. Серед вимог – стриманий макіяж у жінок, заборона «занадто декольтованих» блузок. Це законні вимоги?

Він просто нагадав, мабуть, студентам, який вигляд слід мати у навчальному закладі. Пам’ятка – документ внутрішнього розпорядку. Студент, який приходить у не зовсім коректному вигляді до навчального закладу, це хіба нормально? Це – авіаційний університет, режимний заклад. Студенти мають там ходити у формі, вони ж раніше і ходили у формі, наскільки я розумію.

Дозвольте зустрічне питання. Чи законне встановлення дрес-коду на певних підприємствах, установах, організаціях?

Але в даному випадку якими законами визначено, що, наприклад, не можна одягати спідницю, яка має більше, ніж 10 см до коліна, або джинси? Чи має право керівництво університету не допустити до навчання студентів, які не виконають цього розпорядження?

Не можу вам відповісти, потрібно переглянути нормативні документи. Звісно, що ніхто не має права вигнати студента. Але є певна коректність, і одягу це стосується також. До охайного вигляду ставлення у мене нормальне.

Так от Максима Луцького також вважають близьким соратником Дмитра Табачника, до того ж вони є кумами. Нещодавно призначений заступник глави Офісу президента Олексій Дніпров також працював з Дмитром Табачником. Чи можна говорити, що люди Табачника повертаються у владу? Який вплив він має на процеси, які відбуваються в країні та освіті?

А як Табачник може впливати на українську владу? Не знаю, на мене не має ніякого впливу. Щодо Дніпрова, то він і раніше був у владі. Його Порошенко призначав за Ложкіна заступником главою Адміністрації президента.

«Восени експерти визначать якість дисертації Іллі Киви»

За час вашого керівництва міністерством трапилось ще кілька резонансних історій. Зокрема, народний депутат Ілля Кива здобув науковий ступінь кандидата наук. Чи багато надійшло до міністерства скарг щодо справедливості рішення комісії?

Я не рахував їх. Маю інші важливіші справи і завдання.

В одному з інтерв’ю ви сказали, що «експертна рада після опрацювання отриманих листів офіційно визначить, які з них є запереченнями (мають пряме відношення до наукової роботи), та врахує їх під час складання експертного висновку». То який експертний висновок?

За будь-якої дисертації є чітко встановлена процедура її затвердження. 26 травня спеціалізована вчена рада офіційно надіслала роботу Іллі Киви в міністерство. На сьогодні є звернення від вчених і журналістів, в яких вказується на певні неточності в роботі. Для того, щоби перевірити всі ці звернення ми запросили перелік публікацій, вивчаємо текст дисертації. А восени почнуться засідання експертних рад, сформовані з 15-30 науковців з усієї України стосовно кожного з конкретних напрямків науки і відповідно вже вони і дадуть свої висновки і професійну оцінку.

Михайло Глуховський, Станіслав Груздєв (фото), «Главком»