«Вони у доміку». Літераторка проаналізувала, як провідні письменники реагували на смерть Фаріон

Фаріон: «Ми сьогодні, щоби перемогти, маємо казати: «Геть Москву з України»
фото: glavcom.ua

«Вона була такою, якими не наважуєтесь, не вмієте, не хочете бути ви...»

Українська поетеса Ярина Чорногуз «захлинається від ненависті до Фаріон і всіх, кого вразило її вбивство», водночас письменник Сергій Жадан ніяк не висловився щодо вбивства мовознавиці. На реакцію відомих поетів та письменників звернула увагу літераторкаМарина Зеленюк у Facebook.

«Друзі звернули мою увагу на допис Ярини Чорногуз, що захлинається від ненависті до Фаріон і всіх, кого вразило її вбивство. А там в коментарях я зустріла ще і приємну сімейну пару відомих українських митців – Артема Чеха та Ірини Цілик, які мають тисяч підписників на FB і які нічого не написали про вбивство Фаріон у себе на сторінках, але під дописом пані Чорногуз їх прорвало на подяку і щире здивування тому, що несеться в стрічці на підтримку Фаріон», – йдеться у дописі.

Водночас, як стверджує Зеленюк, українська письменниця Оксана Забужко написала допис зі співчуттями родині і побажаннями поліції, але без згадки про саму Фаріон та її українську справу. 

«Мовчання на сторінці Жадана. Мовчання на сторінці «ХарківЗалізобетон». Мовчання на сторінці Івана Леньо з Kozak sysem. Одне єдине речення «Вічна пам'ять пані Фаріон» на сторінці Антона Санченка. Два речення від Сашка Лірника. Юрій Вінничук лише затриманням кілера переймається», – аналізує Зеленюк.

Зеленюк згадала пост письменниці Галини Пагутяк, який присвячений Фаріон: «Так, але... – найогидніше, що можна було почути від українців як до війни, так і тепер. Вам не подобалися методи Ірини Фаріон, чому ж не подобається її вбивство? Треба було збити автівкою чи отруїти тихенько? З ворогом усе ясно, але що робити з тими, хто обзивав її паскудними словами, а тепер «співчуває суто по-людськи?», мовляв, як це погано вбивати беззахисну жінку. Та беззахисних жінок і дітей в Україні вбивають щодня чи не щогодини. Не ставте з ними поряд Ірину Фаріон, не зводьте до рангу жертви. Вона намагалась зупинити потяг денаціоналізації, який крає Україну по-живому, щоб її знищити. І ви в ньому сиділи, дехто навіть у першій клясі, за квитками, придбаними олігархами».

Письменник Мирослав Дочинець також написав щодо вбивства Фаріон: «Тим, хто поблажливо-лукаво пише: «Якою б не була Ірина Фаріон…» Вона була такою, якими не наважуєтесь, не вмієте, не хочете бути ви. І тому ходила, яко Валькірія, мінним полем між мовою і язиком, між великими мертвими і боязкими живими, між отямтеся і какая разніца. І притягувала до себе стріли, а зрештою – і кулі… Слово, чому ти не твердая криця?! Ворожий метал і домашня іржа тебе ранять і точать…». 

Зеленюк продовжила: «Лариса Ніцой зробила дуже справедливий допис про те, кого вона звинувачує в цьому вбивстві і про те, що робити далі. Андрій Любка написав, що смерть Фаріон об'єднала українців, але це зовсім не так. Не об'єднала. «Будинок Слово» живе своїм окремим життям. Вони «в доміку». Вони мовчать. Вони не відчувають, що це постріл не лише в Фаріон, а у всіх українців, які бажають будувати в Україні – Україну. Вони чекатимуть, поки куля постучить безпосередньо в їхню власну скроню. В своєму відгуку на фільм «Будинок Слово» пані Фаріон сказала, що тоді Україну згубила зрада і пристосуванство еліти і ми не маємо повторити їхніх помилок: «Позаяк еліти зраджують – прості люди гинуть з Голоду. Позаяк еліти пристосовуються до Зла – Зло верховодить над усім суспільством. Позаяк еліти – це інфантили, суспільство не зростає. Позаяк еліти не навчені бути сильними, вільними і цілісними – ними керують чужинці і юди». Ми сьогодні, щоби перемогти, маємо казати: «Геть Москву з України. Геть угодовство з української голови. Геть пристосуванство. Геть ліцемірство. Геть фальш. Геть постійну роздвоєність душ, якщо ці душі ще взагалі є».  Погоджуюсь з нею».

Фільм «Будинок «Слово» – це історія про письменників та поетів «Розстріляного відродження». У 20-х роках XX століття за наказом Сталіна у Харкові збудували будинок. Там під одним дахом зібрали найкращих представників української літератури, аби змусити працювати на благо СРСР. Більшість з них ця система потім вбила, дехто піддався їй.

Як відомо, ввечері 19 липня колишня депутатка та мовознавиця Ірина Фаріон померла у лікарні після замаху. Лікарі провели операцію первинної хірургічної обробки рани голови та продовжували боротися за життя пораненої. Однак стан Фаріон був критичний.

На Ірину Фаріон було здійснено замах у Львові. Увечері 19 липня у неї стріляв невідомий. Замах відбувся на вул. Масарика у Львові. Саме там жильці нібито помічали протягом тижня молодого хлопця. До слова, сусіди Фаріон описали її вбивцю. 

Як повідомлялося, поліція оголосила в розшук чоловіка, який може бути причетним до вбивства Ірини Фаріон.

Згодом стало відомо, що замовне вбивство мовознавиці Ірини Фаріон готувалося тривалий час. До такого висновку прийшло слідство. Виконавцем є чоловік, якого розшукує поліція. На нього вказують свідки. Також правоохоронці вважають, що у нього можуть бути спільники, як саме вони були залучені до вбивства, наразі не повідомляють.

Читайте також: