Лудомани в армії. Голова регулятора грального бізнесу пояснює, що змінилося за останні три місяці

20 квітня 2024 року президент Володимир Зеленський увів в дію рішення Ради нацбезпеки і оборони щодо протидії негативним наслідкам функціонування азартних онлайн-ігор.

Ходу цьому процесу надала петиція військовослужбовця Павла Петриченка.

Саме він звернув увагу влади на проблему ігроманії серед військових та ініціював обмеження роботи онлайн-казино.

«Непоодинокі випадки, коли залежні військовослужбовці витрачають на ігри все своє грошове забезпечення та беруть мікрокредити, цим заводячи себе та свої сім’ї у «боргову яму», або ж здають у ломбарди дрони та тепловізори, цим завдаючи шкоди не лише собі, але і побратимам», – пояснював актуальність петиції Павло Петриченко, який у скорому часі загинув на фронті.

«Главком» звернувся до голови Комісії з регулювання азартних ігор та лотерей (КРАІЛ) Івана Рудого з пропозицією розказати про зміни, які відбулися у гральному бізнесі за останні три місяці. Посадовець дав зрозуміти: попри квітневе рішення РНБО повного блокування затятих геймерів у середовищі військовослужбовців досі не відбулося. Одна з причин – прогалини у законодавстві.

Комісія з регулювання азартних ігор та лотерей надала відповіді на запитання, поставлені «Главкомом», у письмовому вигляді. Подаємо їх в скороченому та адаптованому вигляді.

Військових внесуть до реєстру лудоманів?

Голова Комісії з регулювання азартних ігор та лотерей Іван Рудий вважає: щоб повноцінно запрацювало рішення Ради нацбезпеки і оборони стосовно протидії ігровій залежності серед військовослужбовців, необхідно вносити зміни до законодавства. Як відомо, зазначений документ РНБО зобов’язав Головнокомандувача ЗСУ і керівництво інших військових формувань «невідкладно запровадити на період дії правового режиму воєнного стану заборону військовослужбовцям доступу до гральних закладів та/або участі в азартних іграх у мережі Інтернет».

«Розв’язати проблему (лудоманії в армії – «Главком») можна таким чином: надати право керівництву військових формувань на час дії воєнного стану надавати КРАІЛ пропозиції щодо внесення окремих військовослужбовців до Реєстру осіб, яким обмежено доступ гральних закладів та/або участь в азартних іграх. Разом із цим, включення КРАІЛ таких військовослужбовців до Реєстру на підставі звернень їх командирів, потребує внесення змін до Закону «Про державне регулювання діяльності щодо організації та проведення азартних ігор», – повідомив Іван Рудий.

Водночас, як зауважив посадовець, нині Реєстр осіб лудоманів не передбачає внесення до нього відомостей про вид професійної діяльності осіб, яким обмежується доступ.

Відповідаючи на запитання, наскільки критичною є ситуація з лудоманією серед ветеранів війни (наприклад, у США поширеність азартних ігор і розладів серед ветеранів сягає 10,7%), керманич азартного регулятора наголосив: «Отримання достовірних та репрезентативних даних щодо залученості окремих категорій населення до азартних ігор та проблеми поширення ігрової залежності, у тому числі серед військовослужбовців і ветеранів, потребують використання науково обґрунтованих підходів та проведення загальнонаціонального соціологічного дослідження, де військовослужбовці та ветерани будуть цільовою групою респондентів. КРАІЛ опрацьовується питання щодо можливості організації такого дослідження. Водночас його проведення суттєво ускладнюється через широкомасштабну збройну агресію РФ проти України».

Крім цього, голова КРАІЛ заявив, що наразі налагоджено взаємодію та інформаційний обмін з міжнародними компаніями Meta Platforms, Inc. і Apple, за результатами якого здійснюється блокування реклами азартних ігор для українських користувачів у соціальних мережах Facebook та Instagram.

Також відбувається видалення застосунків з азартними іграми без ліцензії на території України в зоні UA у магазинах додатків компанії Apple.

Як самообмежуються українські геймери

Станом на 24 липня 2024 року, Реєстр осіб, яким обмежено доступ до гральних закладів та/або участь в азартних іграх містить відомості про 8257 осіб. За даними Івана Рудого, ріст кількості «забанених» гравців насамперед пов’язаний із функціонуванням нового сервісу на сайті КРАІЛ. Сервіс став доступним з липня 2023 року. Завдяки йому громадяни можуть подати заяву про самообмеження в онлайн-режимі.

Кількість поданих до Комісії заяв зросла у понад шість разів. Якщо протягом першого півріччя 2023-го внесено відомості про 367 осіб, то після впровадження онлайн-форми – у другому півріччі 2023 року, ця кількість уже складала 2,2 тис. осіб.

Голова КРАІЛ зазначив, що 99% осіб потрапили Реєстру за заявами про самообмеження. Тому у них є вибір обрати собі термін обмеження, який може складати від шести місяців до трьох років. Більшість гравців обирає максимальний термін – три роки. Таких у Реєстрі – 81% від загальної кількості.

«КРАІЛ з моменту утворення проводить інформаційну роботу з попередження ігрової залежності серед усіх верств населення. Інформування відбувається за допомогою соціальної реклами, проведення семінарів, лекцій, роз’яснення за допомогою сервісів гарячої лінії та чат-боту тощо», – пояснив керівник Комісії з регулювання азартних ігор та лотерей.

Мільйонні штрафи. За що і кому?

У 2024 році Комісія з регулювання азартних ігор та лотерей почала активно застосовувати великі фінансові стягнення до гравців ринку і ЗМІ, які рекламують онлайн-послуги таких компаній. Йдеться про штрафи у понад 2 млн грн (300 мінімальних заробітних плат) за порушення закону про рекламу. У перелік жертв останніх «роздач» потрапили такі відомі гравці, як «Букмекерська компанія «Фавбет», а також спортивний клуб «Полтава».

Разом із тим, 26 червня приватне підприємство «Всеукраїнська Газета Вісник+К» виграло суд у КРАІЛ. Це ЗМІ з Волині, яке отримало штраф 2,1 млн грн за розповсюдження реклами букмекерської контори Parik-24, яка не має ліцензії на діяльність у сфері азартних ігор.

У письмовій відповіді «Главкому» голова КРАІЛ Іван Рудий заявив: вказане рішення буде оскаржено в апеляційному порядку у терміни, визначені Кодексом адміністративного судочинства.

Рада ліквідує КРАІЛ. Що далі?

Законопроєкт №9256-д, який парламентарі ухвалили у першому читанні, передбачає створення нового держоргану у сфері організації та проведення азартних ігор. Як заявив керівник парламентського комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев, Комісія з регулювання азартних ігор та лотерей після прийняття вказаного проєкту закону припинить своє існування.

Натомість голова КРАІЛ переконаний, що законопроєкт №9256-д не містить норми щодо ліквідації азартного регулятора. При цьому Іван Рудий уточнив, що вказаний проєкт закону передбачає утворення Кабміном іншого органу (чи органів), який буде правонаступником КРАІЛ.

«Заміна КРАІЛ на інший орган потребуватиме перехідного періоду терміном від шести місяців. Варто зазначити, що забезпечення державного регулювання будь-якої сфери є складним механізмом. Три роки діяльності державного органу у порівнянні з періодами існування інших центральних органів виконавчої влади, не є достатнім строком для беззаперечної оцінки його ефективності. Водночас, не зважаючи на законодавчу ініціативу, КРАІЛ продовжує виконувати покладені на неї завдання, у межах наданих повноважень», – сказав очільник Комісії.

Чи заборонять в Україні онлайн-казино Vbet і Pin-Up?

«Главком» поцікавився у голови КРАІЛ, чи планує його відомство позбавити ліцензій провідні азартні компанії ТОВ «Укр гейм технолоджі» (працює під брендом Pin-Up) і ТОВ «Вбет Україна» (Vbet).

Річ у тім, що навесні 2024 року Головне слідче управління Державного бюро розслідування зареєструвало кримінальне провадження за фактом функціонування в Україні онлайн-казино, пов’язаних із російським капіталом.

У матеріалах провадження, зокрема, називаються два відомі азартних бренди, що діють в Україні: Pin-Up і Vbet, яким приписується зв’язок із державою-агресором.

У відповіді очільник Комісії з регулювання азартних ігор та лотерей повідомив, що ДБР направляло листи з проханням перевірити достовірність відомостей у документах, поданих ТОВ «Укр гейм технолоджі» і ТОВ «Вбет Україна» для отримання ліцензій.

«За результатами проведення зазначеної перевірки, не виявлено підстав для анулювання ліцензій ТОВ «Укр гейм технолоджі» та ТОВ Вбет Україна». Про що було повідомлено ДБР. Разом з цим, у зв’язку з надходженням додаткової інформації від Державного бюро розслідувань КРАІЛ розпочала нову перевірку ТОВ «Укр гейм технолоджі». Якщо КРАІЛ матиме достатньо підстав для анулювання ліцензій, усе буде виконано у межах чинного законодавства», – запевнив Іван Рудий.

На запитання редакції, яку кількість онлайн-казино в Україні, пов’язаних із російським капіталом, підсанкційними суб’єктами, було виявлено, починаючи з 22 лютого 2022 року, голова КРАІЛ перерахував чотири компанії (ТОВ «ТБК», ТОВ «Плей фан інвестмент», ТОВ «Джокер.Юа», ТОВ «Альфагейм»), яким анульовано шість ліцензій на онлайн-казино та на букмекерську діяльність.

Також ухвалено рішення про анулювання чотирьох ліцензій трьом організаторам азартних ігор (ТОВ «Паріматч», ТОВ «Поінтлото», ТОВ «Покетматч. Юа»), до яких застосовано персональні спеціальні економічні санкції.

Окремо голова КРАІЛ поінформував, що у 2024 році азартна комісія спільно з СБУ зібрала інформацію про вебсайти, через які надається доступ до азартних ігор без відповідної ліцензії на території України. Після цього Національний центр оперативно-технічного управління електронними комунікаційними мережами заблокував майже дві тисячі таких ресурсів.

Під час підготовки цього інтерв’ю «Главкому» стало відомо про те, що слідчий суддя Печерського районного суду Києва Михайло Юшков скасував арешт банківських рахунків ТОВ «Вбет Україна» (бренд Vbet). Зокрема, Феміда дійшла висновків про відсутність доказів щодо впливу громадян Росії на діяльність ТОВ «Вбет Україна». Колишні та нинішній бенефіціари компанії є громадянами Вірменії (з грудня 2022 року власником ТОВ «Вбет Україна» є Рудольф Погосян. До того фірма належала Вігену Бадаляну).

Крім цього, суд вважає, що зміст фабул кримінальних правопорушень, внесених до Єдиного реєстру досудових розслідувань, зовсім не містить згадок, що вказане досудове розслідування здійснюється щодо ТОВ «Вбет Україна». При цьому на підтвердження можливої причетності ТОВ «Вбет Україна» до обставин кримінального провадження сторона обвинувачення надала рапорт, який не є джерелом доказів в кримінальному провадженні, зауважив суддя.

Віталій Тараненко, «Главком»