Заборона військовим грати в азартні ігри. Регулятор шокував заявою
Якщо держава заборонить азартні ігри знову, це не значить, що військові перестануть грати, впевнений очільник комісії Іван Рудий
Комісія з регулювання азартних ігор та лотерей (КРАІЛ) ініціюватиме проведення соціологічного дослідження для оцінки проблеми поширення ігрової залежності, у тому числі й серед військових. Про це «Главкому» повідомив голова азартного регулятора Іван Рудий у відповіді на запит.
«В КРАІЛ знають та розуміють, що питання ігрової залежності (лудоманії) гостро стоїть в українському суспільстві. Військовослужбовці – це невід’ємна частина суспільства, тому відповідно узалежнені люди є і серед них. Публікація постів у соціальних мережах або месенджерах, що висвітлюють ті чи інші випадки лудоманії серед військових не є репрезентативними в масштабах країни. Тому для підтвердження або спростування цих даних КРАІЛ ініціюватиме проведення соціологічного дослідження», – заявив очільник.
Водночас Іван Рудий зауважив, що серед військових є люди, які взагалі не грають в азартні ігри. Але є й ті, які грають заради розваги та зняття стресу. Є й частина тих, хто з ігровою залежністю.
«На наш погляд, військовослужбовець – це перш за все людина, яка має право витрачати свої гроші на власний розсуд. Тому обмеження виключно для військових дійсно міститиме дискримінаційну складову», – вважає Іван Рудий.
Крім цього, керівник КРАІЛ відреагував на електронну петицію військового Павла Петриченка із закликом обмежити роботу онлайн-казино. Зокрема, регулятор підтримує заборону реклами азартних ігор з використанням символіки ЗСУ та будь-якої пов’язаної символіки чи предметів з війною та армією.
Окремо голова КРАІЛ пропонує внести зміни до Закону «Про державне регулювання діяльності щодо організації та проведення азартних ігор» і дозволити на період воєнного стану командиру вносити підлеглих до Реєстру, осіб яким обмежено доступ гральних закладів та/або участь у азартних ігор.
При цьому Іван Рудий визнав: будь-яка заборона – це зло. Він нагадав, що протягом 2009-2020 роках в Україні було заборонено гральний бізнес. Однак у дійсності це не працювало.
«Якщо держава заборонить азартні ігри знову, це не значить, що військові перестануть грати. Вони зможуть це робити, але на нелегальних сайтах або використовувати клієнтські (ігрові) рахунки друзів чи членів сім’ї – і це несе більше ризиків, тому, що контролювати цей процес буде набагато складніше», – зазначив керманич КРАІЛ.
За даними Комісії з регулювання азартних ігор та лотерей, нині понад 50% ринку азартних ігор знаходиться «в тіні». У 2023 році виявлено понад 80 вебсайтів із нелегальними азартними іграми, на яких використовуються торговельні знаки (бренди) підсанкційних юридичних осіб.
Станом на початок 2024 року, в Україні налічувалося 16 суб’єктів господарювання, які здійснювали організацію та проведення азартних ігор у мережі Інтернет: на 21 вебсайті та 13 мобільних додатках За інформацією, отриманою від Державної податкової служби України на запит КРАІЛ, організатори азартних ігор сплатили податкових платежів за 2023 рік на суму 10,31 млрд грн (у 2022 році – 618,8 млн грн, у 2021 році – 62 млн грн).
Як повідомляв «Главком», 29 березня президент Володимир Зеленський доручив спецслужбам та Раді національної безпеки і оборони підготувати аналітику щодо обмеження роботи онлайн-казино. Так глава держави відреагував на зібрані голоси за відповідну петицію.
«Сьогодні дуже швидко зібрала необхідні голоси петиція щодо тематики казино – онлайн-платформ гральних. Про те, як це поширено і як це впливає на частину суспільства», – сказав глава держави.
Нагадаємо, кількість лудоманів зростає щороку, проте більшість – 87% з них – потрапили до переліку у 2023 році.
До слова, найбільше нелегальних ігрових залів, казино та покер клубів торік закрито у Києві та області.
Коментарі — 0