Газовий гіпноз. Як Зеленський та уряд роблять наступну зиму теплою

За два тижні до традиційного старту опалювального сезону в Україні президент Володимир Зеленський оголосив про чергову перемогу: тарифи на тепло та гарячу воду для населення підвищуватися не будуть аж до весни 2022 року. Ціни на теплі послуги, як запевнив глава держави, будуть стабільними попри різке зростання вартості енергоносіїв у світі. У це дуже важко повірити, адже станом на початок жовтня ціна газу в Європі наблизилася до позахмарних $1500 за тисячу кубометрів.

Попри ситуацію на ринку, усі домовленості про стабільність тарифів центральна влада та керівництво «Нафтогазу України» з представниками місцевого самоврядування закріпили на папері – сторони підписали меморандум у рамках Конгресу місцевих і регіональних влад 30 вересня. І тепер залишилося з’ясувати, хто першим відступить від взятих зобов’язань.

Як грітимуть населення

На згаданому Конгресі уряд роздав конкретні обіцянки. Була озвучена система компенсаторів: аби місцева влада не вдавалася до підвищення тарифів, їй гарантували додатково спрямувати 4% податку на доходи фізичних осіб.

Фото з сайту президента

Також Кабмін, починаючи з IV кварталу, виділить субвенцію з державного бюджету громадам, що знаходяться поза індексом податкоспроможності (до 0,9). Під індексом податкоспроможності треба розуміти співвідношення середньоукраїнського податку на доходи фізичних осіб на людину до обсягу податку на доходи фізичних осіб на людину в громаді. Так ось ця субвенція, за задумами центральної влади, повинна покрити 80% дефіциту теплокомуненерго цих громад. Все це має допомогти громадам пережити наступну зиму в теплі.

У коментарі «Главкому» міський голова Житомира Сергій Сухомлин повідомив, що газові перемовини представників місцевого самоврядування та центральної влади були тривалими та завершилися за день до Конгресу місцевих і регіональних влад. Головною перемогою він вважає фіксовану ціну на газ для бюджетних організацій – 13,6 тис. грн за тисячу кубометрів без ПДВ і без транспортування.

Фото з сайту президента

Мер також визнав, що підтримка у вигляді додаткових 4% податку на доходи фізичних осіб, які підуть у місцевий бюджет, також суттєва. У масштабах Житомира це буде приблизно 60 млн грн. За підрахунками Сухомлина, саме таку суму й вимиє з бюджету міста «недоторканість» тарифів для населення.

Великий плюс – цього року держава зобов’язалася постачати газ населенню (на побутові потреби) за пільговою ціною – до 8 тис. грн за тисячу кубометрів з ПДВ.

Як грітимуть школи та лікарні

Більше занепокоєння у місцевої влади все ж таки викликали тарифи для бюджетних установ. Адже ринкова вартість блакитного палива нині становить понад 30 грн/куб. м. Уряд та «Нафтогаз» гарантують: школи, садочки, лікарні та інші державні та комунальні установи матимуть цього сезону фіксовану ціну газу – 13,6 тис. грн за тисячу кубометрів без ПДВ. Цю ціну було відображено у меморандумі, підписаному 30 вересня. «Навіть при такій ціні місту Житомир треба додатково 70-80 млн грн на оплату енергоносіїв. Але це вже не 220 млн грн, коли б ми купували газ за нинішніми ринковими цінами», – пояснив міський голова Житомира.

Єдине, що досі незрозуміло, так це час, коли почне діяти новий тариф на газ для бюджетних установ. Сухомлин зазначив, що у меморандумі вказано, що домовленість починає діяти з початку опалювального сезону. Але ж газ потрібно було б закупити до початку опалювального сезону. Нагадаємо, рішення про початок опалювального сезону в Україні приймає місцева влада за умови, що середньодобова температура повітря протягом трьох діб поспіль не перевищує 8 градусів за Цельсієм.

Мер хвалиться й тим, що його місто розраховувало не лише на підтримку центру, а й саме подбало про себе. «Зрештою, Житомир не витратить великих коштів на опалювальний сезон порівняно з іншими містами, оскільки запускаємо біоТЕЦ на щепі, зведену за грантові кошти. За її рахунок вдасться компенсувати близько 40 млн грн», – втішений він.

Що стосується субвенції громадам, що знаходяться поза індексом податкоспроможності, то, за словами міського голови Житомира, тут важливо фінансово підтримати передовсім малі громади, які також утримують садочки та школи. Розрахунок цієї субвенції мають провести міністерства фінансів та розвитку громад та територій.

Міський голова Львова Андрій Садовий у коментарі «Главкому» визнав: якби держава спільно з місцевим самоврядуванням не напрацювали б систему компенсаторів для стабільного проходження опалювального сезону, то у Львові потрібно було підвищувати тарифи на тепло і гарячу воду на 60%.

Фото з сайту президента

«Меморандум – це компроміс, якого ми досягли протягом двох тижнів складних дебатів. У цілому, опалювальний сезон для Львова обійдеться у 980 млн грн. Половину цієї суми повинен покрити податок на доходи фізичних осіб, який додасть Кабмін. Решту грошей братимемо у міському бюджеті», – пояснив мер.

Проте серед голів найбільших українських міст знайшлися й такі, хто утримався від підписання газового меморандуму з центральною владою. Ідеться про мера Чернігова Владислава Атрошенка. Інформацію про це озвучив міський голова Дніпра Борис Філатов у програмі «Свобода слова» 1 жовтня.

Як з’ясувалося, у день, коли в столиці відбувався Конгрес місцевих і регіональних влад, Атрошенко вів сесію Чернігівської міської ради. Тамтешні депутати проголосували за звернення до Кабміну щодо недопущення підвищення вартості газу, тарифів на житлово-комунальні послуги для населення через неконтрольоване здорожчання вартості енергоносіїв.

«Центральні органи виконавчої влади вдаються до спроб перекласти відповідальність за оплату житлово-комунальних послуг на місцеві громади та відповідні місцеві бюджети. Це суперечить конституційним засадам розподілу повноважень між органами державної влади та місцевого самоврядування, зводить нанівець досягнення політики децентралізації у наданні громадам реальних можливостей для розвитку», – сказано у зверненні.

За попередніми розрахунками з бюджету розвитку Чернігова доведеться витратити близько 450 млн грн на різницю в тарифах.

У коментарі «Главкому» міський голова Чернігова Владислав Атрошенко пояснив, чому місто Чернігів утрималося від підписання згаданого меморандуму. За його словами, меморандум пропонує компенсувати з місцевих бюджетів зростаючу вартість енергоносіїв та стримати таким чином зростання тарифів. Але платники місцевих податків сплачують їх для того, щоб місцева влада забезпечила харчування дітей у школах та садочках, розвиток інфраструктури, громадський транспорт, якісні медичні послуги… Тобто для підтримки та розвитку відповідних громад. Отже, компенсація різниці тарифів з місцевих бюджетів суперечить самій логіці поділу бюджетів на різні рівні.

«За рівнем платоспроможності я б поділив всі громади в Україні на чотири групи. Перша – столиця та міста-мільйонники. Друга – інші обласні центри та великі промислово розвинені міста (наприклад, Кривий Ріг або Кременчуг). Третє – міста до 100 тис населення з середнім або низьким промисловим потенціалом. Четверта – інші об’єднані тергромади. За цим меморандумом компенсація різниці в тарифах генеруючим суб‘єктам протягом опалювального періоду обійдеться, умовно для першої групи – 25-30% від бюджетів розвитку; другій групі – 50-60%; третій групі – 70-80%, а для багатьох ОТГ четвертої групи це коштуватиме понад 100% від їхніх бюджетів розвитку. Я вважаю це неправильним та несправедливим», – пояснює мер.

Фото з відкритих джерел

Атрошенко зазначив, що компенсація у вигляді 4% податку на доходи фізичних осіб, яку пропонує Кабмін, насправді означає, що великі та промислово розвинені міста отримають значно більший ресурс з державного бюджету в розрахунку на душу населення, аніж громади другої, третьої і особливо четвертої груп. Тобто цей меморандум пропонує нерівні компенсаторні умови для різних населених пунктів.

Ще важливий момент. Чернігів знаходиться на півночі України і температурний режим будь-якого опалювального сезону тут буде нижчий мінімум на 3-4 градуси Цельсія, ніж в Херсоні, Миколаєві або Одесі, пояснив Владислав Атрошенко. Відповідно, затрати місцевого бюджету на проходження опалювального сезону будуть значно вищими, ніж у південних містах. І це ніяк не враховується в цьому меморандумі, що є також несправедливим.

«Сам обраний підхід стримування зростання тарифів шляхом допомоги всім, включаючи багатих, є нелогічним з точки зору мільярдів гривень невиправданих затрат. Більш справедливим є підхід надання субсидій тим категоріям населення, які дійсно цього потребують», – наголосив мер.

Наостанок розмови з «Главкомом» Атрошенко відреагував на слова мера Дніпра Бориса Філатова, який публічно назвав його головним непідписантом газового меморандуму з боку міських голів.

«Якщо подивитися на останній розподіл коштів соціально-економічного розвитку – Дніпропетровська область отримала понад 1,3 млрд грн, а Чернігівська область отримала нуль. Це і є плата центральної влади за його лояльність, яку він активно зараз демонструє. Він обрав такий шлях, це його справа, але привілеї одним регіонам не повинні надаватися за рахунок інших», – впевнений міський голова Чернігова.

Порятунок від холоду – справа місцевої влади

Поки ж у Києві кілька тижнів шукали способи порятунку від супердорого газу, на місцевому рівні намагалися зарадити ситуації хто як міг. За кілька днів до підписання газового меморандуму з окремих міст почала надходити інформація про підвищення тарифів на опалення та гарячу воду. Такі вісті надійшли на початку тижня з Черкас. Директор комунального підприємства теплових мереж «Черкаситеплокомуненерго» Павло Карась 28 вересня прийшов на виконком із новими розрахунками. Керівник поставив ультиматум: без зміни тарифу неможливо пройти опалювальний період. Карась нагадав: востаннє вартість тепла переглядалась у березні 2020 року.

«Наразі в тарифі на тепло та гаряче водопостачання закладена ціна газу 3,9 тис. грн за тисячу кубометрів без ПДВ, але ж тепер «Нафтогаз» продає газ підприємствам теплокомуненерго за ціною 7,42 тис грн за тисячу кубометрів з ПДВ. Без підняття тарифу неможливо буде пройти весь опалювальний сезон. Для населення тариф зросте незначно. Це все компенсується житловими субсидіями», – зауважив він. При цьому Карась публічно поскаржився на «Нафтогаз», який поставив вимогу перед підприємствами теплокомуненерго – до 22-го числа кожного місяця платити 50% авансу для отримання газу наступного місяця. Наприклад, до 22 вересня треба було перерахувати кошти наперед, щоб у жовтні отримати паливо. До речі, споживачі розрахуються за використане у жовтні блакитне паливо лише в листопаді.

Фото: depositphotos

Врешті-решт, у Черкасах з тарифами вийшла комічна історія. Міський голова Анатолій Бондаренко, який з усіма іншими членами виконкому голосував за підвищення тарифів, взяв і не підписав це рішення. У виправдання такого вчинку посадовець сказав, що 30 вересня запрошений до Києва на Конгрес місцевих і регіональних влад при президентові, де слухатиметься тарифне питання. До столиці мер Черкас приїхав, але потрапити на важливий захід не зумів – його прізвище… «випало» із списку запрошених.

А ось у Хмельницькому влада таки зважилася на непопулярний крок. 23 вересня виконавчий комітет Хмельницької міської ради затвердив нові тарифи на послуги з постачання теплової енергії та постачання гарячої води для комунального підприємства «Хмельницьктеплокомуненерго». Життя по-новому торкнулося бюджетних установ (замість 1,6 тис. грн/Гкал з ПДВ їм рахуватимуть по 3,4 тис. грн/Гкал з ПДВ), інших споживачів (крім населення) – 3,6 тис. грн/Гкал з ПДВ проти 1,7 тис. грн/Гкал з ПДВ, релігійних організацій – 3,6 тис. грн/Гкал з ПДВ проти 1,8 тис. грн/Гкал з ПДВ. Аналогічно місцеві керманичі повелись із розцінками на гарячу воду: зокрема, куб води для бюджетників вартуватиме 165,22 грн проти 86 грн. Вказані зміни набули чинності з 1 жовтня.

«На збільшення тарифів вплинуло значне здорожчання природного газу. Якщо у серпні для бюджетних установ та організацій газ коштував 11 тис. грн за тисячу кубометрів, то у вересні це становило 17,2 тис. грн за тисячу кубометрів. На жовтень ціна зафіксувалася на позначці 25 тис. грн за тисячу кубів. Якщо не коригуватимемо тариф, то взагалі пропадемо. Тим паче, що наш тариф на понад 80% складається з природного газу. Тому підняття тарифу – це вимушений крок. До слова, у новому тарифі на гарячу воду для бюджетних установ (165,22 грн) закладено газ по 17 грн/куб. м. А в старому газ вартував 6,5 грн/куб. м. Відчуваєте різницю?» – так пояснив ситуацію «Главкому» директор міського комунального підприємства «Хмельницьктеплокомуненерго» Володимир Скалій.

Комунальник зауважив, що нині «Нафтогаз» відпускає для його підприємства блакитне паливо за двома тарифами: фіксований (7,5 тис. грн за тисячу кубометрів із транспортуванням) – для обігріву населення, і ринковий – для всіх інших споживачів, який щомісячно збільшується.

«Дуже важлива деталь: якщо брати до уваги заяву керівництва країни, яка пролунала 30 вересня на Конгресі місцевих та регіональних влад, то тарифи для населення залишаються такими, як були на кінець минулорічного опалювального сезону. При цьому наше підприємство зазнає збитків приблизно 180 млн грн протягом нинішнього опалювального періоду (все через те, що тариф теплової енергії не підвищувався з 2018 року і становить 1,4 тис. грн/Гкал з ПДВ. При цьому в «Хмельницьктеплокомуненерго» кажуть, що його нинішня обґрунтована вартість 2,1 тис. грн/Гкал з ПДВ – «Главком»). Стільки коштів додатково треба місту Хмельницький, щоб пройти нинішній опалювальний сезон. І це лише стосується тарифів на послугу з постачання теплової енергії для населення», – заявив Володимир Скалій.

У «Хмельницьктеплокомуненерго» додали, що підвищені тарифи не знижуватимуть, оскільки в них вартість закладеного газу виходить на ту суму, яку визначили у меморандумі центральна влада та мери міст.

Отже, тарифи таки зростатимуть. І гучні обіцянки Зеленського розбиваються навіть об урядовий Прогноз економічного і соціального розвитку України на 2022-2024 роки, схвалений 31 травня 2021 року. Там зазначено, що тарифи для населення на гарячу воду та опалення у 2021 році зростуть на 33%, а тарифи на централізоване водопостачання та водовідведення «підскочать» на 20%. І це в найкращому випадку…

Віталій Тараненко, «Главком»