Прем’єр Денис Шмигаль: Уряд не планує підвищення тарифів на опалення та гарячу воду протягом прийдешнього опалювального сезону
Влада говорить те, що хочуть чути люди
Керівники міст б’ють на сполох через критичну ситуацію у комунальній теплоенергетиці: перед стартом опалювального сезону галузь фінансово знекровлена – боргова проблема та невідповідність тарифів реальній вартості послуг вимагають екстрених дій. На початку тижня президент Володимир Зеленський провів закриту зустріч з мерами міст, щоб обговорити тарифи на опалення. Президент пообіцяв, що тарифи на опалення не будуть підвищуватися до кінця опалювального сезону. Але влада замовчує, яким чином можна стримати зростання тарифів, адже ціни на газ постійно зростають. За оцінками Асоціації міст України, на збереження попередніх тарифів місцевому самоуправління доведеться витратити від 25 до 40 млрд грн. Де взяти такі кошти, питання риторичне.
Натомість громом серед ясного неба 24 вересня у Верховній Раді пролунала заява прем’єр-міністра Дениса Шмигаля. Він запевнив: влада не підійматиме тарифів на опалення та гарячу воду протягом прийдешнього опалювального сезону.
«Ми не плануємо, що тарифи на тепло та гарячу воду цього опалювального сезону будуть змінюватися стосовно минулого опалювального сезону. Тобто, ми не плануємо підвищень тарифів», – пообіцяв прем’єр. І тут же нагадав, що відповідальність за формування тарифів лежить на місцевому самоврядуванні.
Отже, Шмигаль влив у вуха українцям те, що вони найбільше хотіли почути. Але ж диявол криється в деталях, які керівник уряду також озвучив, але пересічного споживача вони вже не так цікавлять.
Зокрема, прем’єр визнав, що тариф на теплі послуги може відрізнятися залежно від теплокомуненерго, адже ціна газу, яка «на сьогодні зафіксована у тарифах для виробників тепла, коливається від 5 до 6,5 грн/куб. м». Насправді ціна, закладена у тарифах, коливається від 4 грн. Тоді як, наприклад, у січні 2021 року деякі виробники тепла були змушені купувати газ і по 11 грн/куб. м, тобто майже втричі вище, ніж закладена в тарифах ціна газу.
А тепер підприємства теплокомуненерго платитимуть за газ 7,42 грн/куб. м. Це ціна з податком на додану вартість і навіть вона майже вдвічі вища, ніж закладена в тариф на теплі послуги.
Крім того, Шмигаль чомусь не згадав, що в тарифі потрібно враховувати не лише ціну газу, але й вартість його доставки, а вона цього року також зросла в рази: у різних облгазів до 2-2,5 грн за кубометр.
Денис Шмигаль: Кабінет міністрів співпрацює з місцевим самоврядуванням, на якому лежить відповідальність за формування тарифів (фото: radiosvoboda.org)" width="589" height="336" itemprop="image" />
Тарифний цугцванг
Цілком логічно, за таких умов тарифи мають зрости, інакше деякі міста взимку можуть залишитися взагалі без тепла, бо у його виробників відсутні кошти на закупівлю газу. Тому якщо очільник уряду пообіцяв незмінність тарифів, то відразу ж потрібно було назвати джерела її забезпечення. Простими словами: хто дасть гроші виробникам тепла? Дотації потрібні, аби покрити різницю наявних тарифів з економічно обґрунтованою вартістю їхніх послуг. З яких бюджетів компенсувати цю різницю – з державного чи з місцевих? Але ж місцева влада при формуванні бюджетів на 2021 рік не могла передбачити різкого подорожчання газу та послуг з його доставки. Якщо ж тарифи не підвищать, а компенсацій виробникам тепла не буде, тоді коштом чого мають викручуватися підприємства теплокомуненерго? Хіба що місцева влада має скорочувати фінансування інших витрат (освіта, медицина тощо), аби віднайти потрібний ресурс.
Кому буде точно холодно?
Крім того, величезною проблемою для місцевих органів влади стало утримання в опалювальний сезон бюджетних установ. На відміну від побутових споживачів, яким уряд пообіцяв утримувати тариф на рівні 8 грн/куб. м, ціни для державних, комунальних установ та приватних підприємств диктує ринок. Він прив’язаний до європейських котирувань, де ціна вже перевищила $1000 за куб. Школи, лікарні, дитячі садочки, на відміну від теплокомуненерго, змушені купувати газ за ринковою ціною через ProZorro, а там ціна палива вже перевищила 30 грн/куб. м.
У деяких регіонах місцева влада вже спробувала скористатися своїм правом встановлювати тарифи на теплі послуги для побутових споживачів. Але їй відразу ж дали по руках. Показова історія трапилася в Черкасах.
Виконком Черкаської міської ради 28 вересня схвалив підвищення тарифу на опалення для побутових споживачів. Але мер обласного центру Анатолій Бондаренко не підписав це рішення.
Чому він так зробив, здогадатися не складно – тиск центральної влади. Відразу ж після засідання виконкому голова Черкаської ОДА Олександр Скічко (ексдепутат від Слуг народу – «Главком») виступив із палкою заявою про те, що міський голова Черкас Анатолій Бондаренко не підписав рішення про підняття тарифу на тепло для користувачів «Черкаситеплокомуненерго».
Водночас сам Анатолій Бондаренко висловив сподівання на допомогу з боку уряду. «Я розраховую, що Кабмін втрутиться в ситуацію, тому що з нинішньою ціною на газ ми поховаємо наші комунальні підприємства за цей опалювальний сезон. Я запрошений на Конгрес місцевих і регіональних влад, який відбуватиметься цього четверга (30 вересня – «Главком») під головуванням президента. Сподіваюся, що за його сприяння це питання буде вирішено. І ми не будемо підвищувати тарифи, лишивши їх на тому ж рівні», – сказав Бондаренко. Звісно, він сподівається, що уряд виділить з бюджету компенсації. Проте його сподівання марні…
населення на нинішньому рівні… Це принципова позиція президента України (фото з відкритих джерел)" width="584" height="340" itemprop="image" />
Голова ОДА Олександр Скічко визнав, що ситуація справді вкрай складна. «Але наше спільне завдання – зберегти суми у платіжках для населення на нинішньому рівні та для цього ми залучимо всі можливі механізми й інструменти. Це принципова позиція президента України… Додам, що теплопостачальні підприємства області технічно готові до опалювального сезону на всі 100%», – запевнив Скічко.
Уряд перевів стрілки на місцеву владу
Останній посил з Кабміну для місцевих органів влади можна сформулювати приблизно так: якщо влада на місцях підвищить тарифи, то це свідчитиме про її неспроможність. В унісон із раніше оприлюдненою заявою прем’єр-міністра Дениса Шмигаля про збереження тарифів виступив і міністр Кабінету міністрів Олег Немчінов.
На своїй Facebook-сторінці урядовець нагадав: жодної підстави підвищувати тарифи за тепло та гарячу воду для населення немає. «За формування тарифів відповідає виключно місцева влада. Отже, зависокі тарифи – це свідчення неспроможності на місцях», – написав Немчінов.
Свою позицію, як і Шмигаль, Немчінов обґрунтовує тим, що НАК «Нафтогаз України» пропонує як для побутових споживачів, так і для виробників тепла та гарячої води по всій країні «абсолютно доступні умови для отримання газу». Для побутових споживачів діє річна пропозиція ціни газу 7,96 грн за кубометр, а для підприємств теплокомуненерго «Нафтогаз» пропонує трирічні контракти з ціною 7,42 грн за кубометр на перший рік. Але жодного слова про те, що в тарифах на тепло та гарячу воду закладені ціни газу вдвічі нижчі навіть за цю «привабливу» пропозицію.
Що ж відбувається насправді?
Підсумок всього сказаного високопосадовцями такий: головний ініціатор стримування тарифів – президент Володимир Зеленський. Він намагається виконати дану українцям обіцянку про «кінець епохи бідності». Насправді ж у країні ціни і тарифи на енергоносії ростуть швидше, ніж зарплати та пенсії. Свідчення цьому – невпинне зростання заборгованості за комунальні послуги – сума боргу станом на кінець літа перевищує 64 млрд грн.
«Главком» писав про те, що у багатьох підприємств просто немає коштів на закупівлю газу через несвоєчасні розрахунки споживачів та збиткові тарифи, встановлені Регулятором (Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики та комунальних послуг). Водночас держава вже третій рік поспіль не компенсує виробникам тепла різницю тарифів – борг досяг 30 млрд грн. Підсумок – підприємства теплокомуненерго заборгували «Нафтогазу» 50 млрд грн. Лише за рік борг зріс майже вдвічі.
Варто нагадати, що влітку парламент ухвалив закон про реструктуризацію газових боргів, який мав би забезпечити фінансову стабільність на ринку природного газу. Закон визначає, в який спосіб буде виплачена компенсація з держбюджету тих збитків, які були завдані підприємствам теплокомуненерго рішеннями НКРЕКП через невідповідність тарифів економічно обґрунтованому рівню.
Ще у червні експерти «Главкома» попереджали, що потрібно терміново вносити зміни до держбюджету, які б передбачали джерела відшкодування збитків, завданих комунальним підприємствам протягом останніх трьох років. Ідеться про 30 млрд грн.
В Асоціації міст України прогнозують: якщо опалювальний сезон почнеться за нинішніх умов, то постачання газу виробникам тепла здійснюватиметься в борг. «Нафтогаз» відразу почне нараховувати штрафні санкції, пені.
Наталка Прудка, «Главком»
Коментарі — 0