Із в’язниці на фронт: Україна готова випустити 20 тис. засуджених. Розбір нового закону

У великій війні на виснаження, яку розв’язала Росія, Україна повсякчас потребує нових ресурсів: і боєприпасів з технікою, і живої сили. Після ухвалення на початку квітня 2024-го закону про посилення мобілізації влада паралельно взялася розкручувати рекрутингові центри. Пошук новобранців також спровокував появу у Раді екзотичного законопроєкту, який дозволяє засудженим достроково вийти на волю за умови приєднання до сил оборони. З цього приводу Міністерство юстиції розгорнуло власну промокампанію. Наприклад, міністр Денис Малюська навіть нахвалював в’язнів: мовляв, їм можна давати не лише зброю, а й лопату, залучаючи до будівництва фортифікаційних споруд.

8 травня парламент фіналізував законодавчі зміни стосовно ув’язнених. Вони набудуть чинності після того, як президент підпише цей закон. «Главком» розбирався у деталях нового закону.

Тюремні нари на волю з автоматом у зоні бойових дій зможуть обміняти не всі засуджені.

Шансу мобілізуватися не матимуть ті особи, котрі засуджені за:

• злочини проти національної безпеки України (ст. 109-ст.114-2 Кримінального кодексу);
• вчинення умисного вбивства двох або більше осіб, або вчиненого з особливою жорстокістю, або поєднаного із зґвалтуванням або сексуальним насильством (ч. 2 статті 115 Кримінального кодексу);
• за кримінальні правопорушення проти статевої свободи та статевої недоторканості особи (кримінальні правопорушення, передбачені статтями 152-156-1 Кримінального кодексу);
• тероризм (кримінальні правопорушення, передбачені статтями 258-258-6 Кримінального кодексу);
• ДТП зі смертельним наслідком вчинене під впливом наркотиків чи алкоголю (ч. 4 статті 286-1 Кримінального кодексу). 

Між першим і другим читанням нардепи внесли до «чорного списку» інші статті Кримінального кодексу, засуджених за якими позбавлено шансу приєднатися до лав ЗСУ. Йдеться про статтю 348 Кримінального кодексу («Посягання на життя працівника правоохоронного органу, члена громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону або військовослужбовця»). А також про особливо тяжкі корупційні кримінальні правопорушення (в остаточній редакції профільного комітету Ради згадується стаття 368 Кримінального кодексу).

Як стало відомо «Главкому» від джерела у Верховній Раді, статтю 348 Кримінального кодексу нардепи включили до переліку «немобілізованих» після трагедії на Вінниччині. Нагадаємо, у квітні двоє військовослужбовців (батько і син) відкрили вогонь у бік поліціянтів під час перевірки документів. Один із правоохоронців загинув на місці події, інший одержав поранення. Згодом правопорушникам було висунуто підозру саме за статтею 348 Кримінального кодексу (передбачає позбавленням волі від дев’яти до п’ятнадцяти років або довічне ув’язнення).

Крім того, умовно-дострокове звільнення від відбування покарання для проходження військової служби не застосовуватиметься до засуджених службових осіб, які займали особливо відповідальне становище.

«До категорії осіб, які займають особливо відповідальне становище, належить: президент, прем’єр-міністр, члени Кабінету міністрів, перші та заступники міністрів, голова і члени Національної ради з питань телебачення і радіомовлення, народні депутати, уповноважений з прав людини. Тобто вся владна верхівка, закінчуючи помічниками та радниками глави держави, голови Верховної Ради і прем’єра. Перераховані посадовці, у разі засудження, не зможуть скористатися нормою закону щодо умовно-дострокового звільнення з метою оборони України. Цим самим ми розвінчуємо міфи про начебто випускання з тюрем топкорупціонерів», – запевнив «Главком» народний депутат від «Слуги народу», голова підкомітету з питань кримінального законодавства та протидії злочинності Комітету з питань правоохоронної діяльності Олександр Бакумов.

Йти на фронт – право засудженого

Та все ж рішення чи скористатися мобілізацією залежить від засудженого. До того ж цей шлях не такий простий, як видається.

Законотворці також урегульовували порядок умовно-дострокового звільнення засуджених від відбування покарання для проходження ними військової служби за контрактом. Насамперед засуджений повинен подати заяву про умовно-дострокове звільнення. Далі проводиться його первинний медичний огляд (не плутати з військово-лікарською комісією (ВЛК), під час якого визначається загальний стан здоровʼя.  Потім комісія з умовно-дострокового звільнення спільно з представниками територіального центру комплектування та соціальної підтримки (ТЦК та СП) і військової частини попередньо розглядають заяву засудженого. Після того ув’язнений проходить ВЛК протягом 24 годин у місці відбування покарання. Якщо за результатами ВЛК особа визнається придатною до військової служби, комісія з умовно-дострокового звільнення затверджує остаточне рішення і направляє відповідне клопотання до суду щодо звільнення особи. Під час ухвалення рішення, суд зобов’язує засудженого прибути до ТЦК для укладання контракту на службу. Забезпечити супровід такої особи до ТЦК мають співробітники Нацгвардії.

Вказана категорія осіб служитиме виключно у спеціалізованих підрозділах військових частин.

Звісно, суди можуть і відмовити в умовно-достроковому звільненні. Тоді засуджені через три місяці після відмови можуть повторно ініціювати процес умовно-дострокового звільнення.

Нардеп Бакумов акцентує: якщо звільнені засуджені з якихось причин передумають і відмовляться від підписання контракту, то вони підпадають під дію нової статті 336-2 Кримінального кодексу. Вона визначає, що за ухилення від укладення контракту на військову службу, особа яку звільнено умовно-достроково від відбування покарання, можна повторно потрапити за ґрати (від п’яти до десяти років).

Обранець додав, що, за інформацією, озвученою представником міністерства юстиції на засіданні профільного комітету, всього в Україні нараховується 27 тисяч осіб, які відбувають покарання у вигляді обмеження та позбавлення волі. З них 20 тисяч засуджених можуть скористатися правом умовно-дострокового звільнення.

До речі, міністр юстиції Денис Малюська у свіжому інтерв'ю озвучив ту ж саму цифру засуджених, що й нардеп Бакумов, яких потенційно можливо мобілізувати на фронт. Більше того очільник відомства визнав: в Україні переповнені установи виконання покарань, зокрема, слідчі ізолятори, вільних місць давно немає практично ніде, у тому числі у великих містах.

«Тому це велика проблема. Не в останню чергу я дуже агітую за мобілізацію ув'язнених і засуджених через те, щоб в тому числі не порушувати нормативи за кількістю людей на певну площу», – наголосив Малюська.

Віталій Тараненко, «Главком»