Кого ти обрала, Сумщино? Чим відзначилися за шість років Молоток, Деркач, Качура та інші депутати

Сумщину у Верховній Раді представляють п’ятеро мажоритарників. З них – четверо «Слуг народу»: Ігор Васильєв, Максим Гузенко, Микола Задорожній, Тетяна Скрипка (до зміни прізвища – Рябуха), а також один самовисуванець – Ігор Молоток. Він увійшов в депутатську групу «За майбутнє».

Але жодному мажоритарнику партії влади не довірили очолити обласний осередок «Слуг народу». Ця роль дісталася списочнику Михайлу Ананченку. Він, коли потрапив до Верховної Ради, увійшов до трійки наймолодших парламентарів. Політика для Ананченків – сімейна справа. Батько нардепа балотувався свого часу в мери Сум та у парламент, а також очолював в місті осередок однієї з партій.

У партії влади є ще два списочники, які пов’язані із Сумщиною – це Антон Швачко, який також став одним із наймолодших нардепів, та уродженець Конотопу Олександр Качура, якого «Слуги народу» призначили відповідальним за партійне будівництво. На місцевих виборах 2020 року політик наголошував, що союз «Слуг народу» з проросійською партією ОПЗЖ цілком можливий, а от якщо коаліція буде з «Європейською солідарністю», то він попросить виключити його з партії. 

Окрім того, регіон у Верховній Раді не одну каденцію представляв Андрій Деркач, але політика, який нині проживає в Росії й отримав там звання героя, позбавлено мандата. У 2024 році він успішно балотувався від Астраханської області до російської Ради Федерацій. Згодом він став членом оборонного комітету цієї Ради.

Деркач, починаючи з 1998 року, неодноразово перемагав на окрузі, до якого входить місто Глухів. Колишній мер Глухова Мішель Терещенко називав Деркача куратором Сумщини.  

«Голка» разом з іншими громадськими організаціями склала перелік знакових для країни законодавчих ініціатив, які мали корупційні ризики, антиконституційні норми чи навпаки були корисними для захисту державності країни у новому інструменті «Перезарядити країну тобі під силу». 

Медіапартнер проєкту «Главком» публікує цикл аналітичних матеріалів про роботу мажоритарників у різних областях України на основі цих голосувань. Настала черга аналізу депутатів, обраних від Сумщини.

Ліквідація незалежності НАБУ і САП

Для Сумщини, на території якої тривають бойові дії і з якої окупанти примусово вивозять українських громадян, питання фортифікаційних споруд стоїть досить гостро, як і те, чи не наживаються чиновники та політики на їх побудові. Сумщина має найдовший кордон із Росією – 564 кілометрів. Перший в Україні повний блекаут торік стався у Шостці. Після обстрілів енергетичних об'єктів, водорозподільних вузлів та газової інфраструктури на початку жовтня 70-тисячне місто, що розташоване за 40 кілометрів від кордону, майже на місяць занурилося у темряву. Так само у жовтні Конотоп пережив блекаут через російські обстріли.

Міський голова Конотопа Артем Семеніхін наголошує: «Будувати оборонні споруди за завищеними цінами – це злочин проти держави. Ми в авральному режимі закривали прогалини в обороні Конотопа, Шостки та й загалом на Сумщині. Ці прогалини виникли через злочинне зволікання і схеми. Деякі ділки розглядали наші фортифікації, як спосіб набити кишені. ​Це не просто вкрадені гроші, це вкрадена безпека наших містян і наших захисників, які гинули в полях без належних фортифікацій. І це прориви на територію Сумщини і окупація наших громад».

Компанія матері нардепа Молотка, який входить у Верховній Раді до бюджетного комітету, продавала товари для фортифікаційних споруд за завищеною ціною. Про це повідомляли журналісти Bihus.Info. Матір політика, яка веде такий бізнес, має 91 років. Молоток у коментарі від цієї історії відмежовується. 

І тут слід додати, що є ще одна фірма, в якої підрядник купував протитанкові піраміди ТОВ «Норд Трек» і саме від цієї фірми співмешканка Молотка отримувала кошти.

Молоток голосував за ліквідацію незалежності антикорупційних органів. Втім, як і всі інші політики, які пов’язані із Сумщиною.

Усі народні депутати, які були обрані від мажоритарних округів Сумщини, голосували за ліквідацію незалежності антикорупційних органів.

Згодом у Молотка НАБУ провело обшуки. Ці процесуальні дії відбулися у справі, у якій народного депутата підозрюють у недостовірному декларуванні та незаконному збагаченні.

Нацбезпека: хто був проти заборони РПЦ та деколонізації?

До повномасштабного вторгнення Олександр Качура неодноразово робив скандальні заяви. Наприклад, під час пандемії зазначав, що можна закупити російську вакцину. Разом з Максимом Бужанським після місцевих виборів у 2020 році, на яких Качурі «Слуги народу» довірили очолити Кримський осередок, подав законопроєкт, який пропонував скасувати штрафи за відмову обслуговувати українською мовою. Тоді народний депутат Володимир В’ятрович («Європейська солідарність») назвав таку ініціативу «послєднім рєшитєльним боєм» проти української мови. 

Тут варто нагадати, що після парламентських виборів журналістка та колишня народна депутатка Тетяна Чорновіл, яка нині служить в ЗСУ, відзначила, що саме Качура під час подій на Майдані був в лавах «Українського вибору» Віктора Медведчука. Вона навела як доказ фото і підпис під ним: «Лідер Солом’янської організації «Український вибір». 

Знаково, що за рік до повномасштабного вторгнення, коли Верховна Рада голосувала за те, щоб визнати Революцію Гідності одним з ключових моментів державотворення – Качура не голосував при тому, під час розгляду інших питань порядку денного він активно брав участь.

Народний депутат Качура подав позов проти Тетяни Чорновіл та кількох каналів, які йому нагадували про його минуле в «Українському виборі». Позов він зрештою виграв. Зараз же політик до річниці розстрілів на Майдані громадянам каже, що був на Хрещатику разом з командою з перших днів. У своєму Facebook Качура написав: «Для мене війна розпочалася не у 2022-му. Вона почалася саме тоді на початку 2014 року, під час Революції Гідності. Саме тоді пролилася перша кров у цій війні, яка триває й досі».

Утім, Качура не єдиний представник Сумщини, на чиї голосування слід звертати увагу, коли мова йде про питання нацбезпеки. Його колега по фракції Микола Задорожній на фінальному етапі деколонізації, вирішив не підтримувати перейменування 333 населених пунктів, які мали географічні імперські та радянські назви-покручі (проєкт постанови 11188).

Тоді голосування зривав Максим Бужанський, який раніше блокував заборону РПЦ. Їм не подобалося, що місто Павлоград, назване на честь російського імператора Павла І, поверне козацьку назву Матвіїв, замість міста, яке свого часу назвали на честь російського генерала Синельникове, мало з’явитися Ріднопілля, Южноукраїнськ мав отримати козацьку назву Гард, а місто Южне отримає назву Порт-Анненталь. 

Громадський сектор провів адвокаційну кампанію на підтримку цієї постанови. За її прийняття забракло менше 20 голосів. «За» проголосували лише 208 нардепів. Аналіз голосувань доводить, що Загородній був у сесійній залі і голосував за попереднє питання. А цей проєкт постанови він просто проігнорував.

Загородній, як і Максим Гузенко, за всі знакові законопроєкти, що шкідливі, що корисні, як правило, голосує «за». 

Містобудівна «реформа»

Одним із питань, яке може мати значні корупційні ризики, є питання відбудови. Україна отримує для відбудови і відновлення значні кошти, і вони мають розподілятися прозоро. Держава має створити належні правила для побудови об’єктів. Звісно, що у недоброчесних забудовників тут є свій інтерес, і вони лобіюють потрібні для свого бізнесу зміни до законодавства. 

Містобудівну «реформу» (проєкт 5655), яку просувала у Верховній Раді тогочасна голова партії «Слуга народу» Олена Шуляк. Законопроєкт розкритикувала низка громадських організацій, а також Асоціація міст України та Національна спілка архітекторів України. Свої застереження щодо цієї законодавчої ініціативи висловили Європарламент та Єврокомісія. А Королівський інститут Chatham House зазначив, що через норми цього закону є ризики для виникнення будівельних картелів.

Коли комітет з питань організації державної влади та місцевого самоврядування розглядав законопроєкт до другого читання, то член цього комітету Качура обурювався, що текст законодавчої ініціативи отримали буквально перед засіданням: «Як мені голосувати?.. Як ви можете прокоментувати те, що о 19-й годині ви надіслали тільки ці таблиці, а сьогодні у нас понеділок, 16:00, і коли нам треба було це зробити – дві тисячі сторінок? Тобто я не знаю, я не володію скорочтєніем, як кажуть».

Про те, що сказав народний депутат Качура суспільство могло б ніколи не довідатися, бо стенограми засідання пропали. Їх вдалося отримати лише згодом, але на сайті парламенту вони так і не з’явилися. 

Втім, позиція народного депутата, який влаштував на засіданні комітету протест, у сесійні залі різко змінилася, і він проглосував за те, що не встиг вивчити.

Так само голосували абсолютно всі інші нардепи, які представляють Сумщину.

Як нардепи з Сумщини підтримували екологічно важливі ініціативи?

Для того, щоб Україна могла успішно інтегруватися до Євросоюзу, слід напрацьовувати не лише антикорупційне, а й природоохоронне законодавство. Через серйозні кліматичні зміни, потребу забезпечення сталого розвитку держав це одна з важливих цілей, тому саме екологічний блок – один з критеріїв для євроінтеграції. 

Звісно, що під час голосування за екологічно важливі закони можлива протидія з боку недоброчесного бізнесу – забудовників та агрохолдингів, у яких є свій бізнес-інтерес – забудовувати та розорювати землі без обмежень.

Після парламентських виборів 2019 року журналісти проаналізували статки парламентарів і з’ясувалося, що з-поміж парламентарів до топ-5 найбільших латифундистів увійшов мажоритарник з Сумщини – Максим Гузенко. 

Влітку 2021 року Верховна Рада в один день розглядала пакет екологічних законів. Під час голосування за закон «Про Смарагдову мережу» (проєкт 4461) і Максим Гузенко, і Ігор Васильєв, не брали участі в голосуванні. Те ж саме відбулося під час розгляду закону, який мав би обмежити промислові викиди (проєкт 4167). 

Що стосується Качури, то під час розгляду Смарагдової мережі був відсутнім, а за обмеження промислових викидів просто не голосував.

Ігор Молоток утримався під час голосування за перше і за друге питання. Так зробили більшість його колег – представників депутатської групи «За майбутнє». До цієї групи входять ті політики, яких журналісти відносять до «групи Коломойського» та «групу бізнесмена Іллі Павлюка». 

Окремо варто зауважити, що Тетяна Скрипка за всі знакові питання, як корисні, так і шкідливі ініціативи, завжди голосує «за». Вона до того, як потрапити до парламенту працювала в Сумах вчителькою початкових класів. У документах, які отримала ЦВК, була вказана недостовірна інформація: нібито кандидатка працювала директоркою школи. 

Уже через рік після парламентських виборів партія «Слуга народу» висунула Рябуху як кандидатку на посаду мера Сум, але потрапити у другий тур їй так і не вдалося. 

Ірина Федорів, Маргарита Ситник, Лілія Наумова, «Голка»