Ситник прозвітував про нічні походеньки до президента, війну з Холодницьким та зарплати у НАБУ
«Важливо не те, хто з ким зустрічається, а те, хто що робить»
Відповідно до законодавства, кожні півроку керівник Національного антикорупційного бюро повинен звітувати про свою роботу. Сьогодні директор НАБУ Артем Ситник представив черговий такий звіт. Він назвав кількість справ, розслідуванням яких займається відомство, число фігурантів цих справ, налякав нардепів анонсами нових підозр, поскаржився на відсутність Антикорупційного суду та на тиск з боку Антикорупційної прокуратури та її очільника Назара Холодницького.
Серед іншого Ситник відзвітував і про використання 850 млн грн, які бюджет та іноземні партнери виділили на поточний рік на утримання інституції. Так, понад 470 млн грн пішло на оплату праці співробітників Бюро. До слова, у звіті НАБУ також міститься інформація про розмір окладу Ситника та його підлеглих (зауважимо – окладу, без премій та інших бонусів).
Із повним варіантом звіту НАБУ можна ознайомитись, натиснувши на зображення
Після звіту Ситник відповів на запитання журналістів різних видань, зокрема «Главкома»
У пресі з’явилось фото вашого першого заступника Гізо Углави з одним із фігурантів кримінальних проваджень Генпрокуратури Едуардом Ставицьким. Фото зроблено, коли Углава ще не був на цій посаді. Чи не підірвав цей епізод вашу довіру до Углави?
Чесно кажучи, не можу виключити, що невдовзі з’являться ще якісь фотографії: можливо, з 2011 року, 2001-го, зі школи. Коли я проводив співбесіду з паном Углавою на посаду першого заступника глави Бюро, про цей факт не було відомо. Можливо, він ще з кимось зустрічався. Людина довго прожила на світі, має статус адвоката. Якщо вірити, що це було у січні-лютому 2015 року, то у той час ми не були знайомі, тоді не було НАБУ. Бюро ніколи не виявляло ініціативи витребувати справу щодо цієї особи (Едуарда Ставицького, - «Главком»). Ми вважаємо, що це – зона відповідальності Генпрокуратури. Я можу судити виключно з того, як пан Углава працює. З ним ми працюємо понад три роки. Це – останній з міжнародних експертів, запрошених в Україну, і один з останніх з цих експертів, хто досі залишився на посаді. На жаль, інші уже здалися і роз’їхалися, тому що працювати в умовах, у які вони були поставлені, неможливо.
За три роки багато чого писали: і що НАБУ керую не я, а Углава, потім – що Саакашвілі. Крім того, я отримую дуже багато інформації щодо своїх підлеглих, це спосіб дестабілізації колективу. Одне можу точно сказати: НАБУ вдалося створити команду, члени якої довіряють один одному. Підстав не довіряти будь-кому з керівництва у мене немає.
Раніше соціологічні дослідження показували досить високий показник довіри суспільства до НАБУ. Після виходу в ефір сюжету про вашу нічну зустріч з президентом цей показник похитнувся. Чи розуміли ви, коли їхали на цю зустріч, якими можуть бути її наслідки для іміджу НАБУ?
Одразу скажу, що цих зустрічей було небагато за три роки. Ця зустріч не була таємною, як її намагаються зобразити в пресі. Я був свідомий, що вона може стати відомою загалу. Таку реакцію суспільства на зустріч з главою держави, відповідно, я у подальшому буду враховувати. Важливо не те, хто з ким зустрічається, а те, хто що робить. На сьогоднішній день маємо закон про антикорупційний суд. Той вигляд, у якому ухвалено цей закон, дає можливість запустити цю інституцію.
Ви допускаєте непротокольні зустрічі детективів з фігурантами проваджень?
У нас такої практики немає. У НАБУ є управління внутрішнього контролю, яке регулярно перевіряє дотримання цих вимог.
Назар Холодницький розказав в інтерв’ю «Главкому» про те, що особисто зареєстрував кримінальне провадження проти керівника відділу НАБУ, який таємно, без прокурора, по Skype намагався домовитися про щось з депутатом Онищенком, який втік з України. Вам відомо про цей факт?
На жаль, і це тенденція останніх кількох місяців, деякі люди у САП займаються особистою помстою. Кількість зареєстрованих проваджень прокуратурою (САП, - «Главком») щодо НАБУ виросла в десятки разів. Я б сказав, це один з елементів того, що почало відбуватись після оприлюднення записів, зроблених у кабінеті Холодницького. Якщо такі дії застосовують детективи, ми їх звільняємо.
То була така розмова по скайпу з Онищенком чи ні?
Звичайно була, по скайпу. Це процесуальні дії. Прокурори були повідомлені про це, були присутні при цьому. Наскільки я знаю, там взагалі провадження дивно звучить: нібито НАБУ пропонувало угоду (зі слідством, - «Главком»). Насправді НАБУ не має права пропонувати угоду. Наскільки я знаю, пан Холодницький сам вів переговори про цю угоду.
Чи бачите ви можливість перегляду підозрюваних у «справі Авакова»?
Після рішення Кваліфікаційно-дисциплінароної комісії прокурорів я вже не впевнений ні у чому. Мабуть, все-таки ці дві справи пов’язані між собою (Ситник натякає на зв'язок між занадто м’яким, на його думку, рішенням про догану Холодницькому та виключення зі списку підозрюваних у справі «рюкзаків Авакова» сина глави МВС Олександра Авакова та колишнього заступника міністра внутрішніх справ Сергія Чеботаря, - «Главком»). Я особисто цю постанову не маю права оскаржувати – директор НАБУ взагалі має вкрай мало процесуальних повноважень, як і його заступники. За законом можливе оскарження цього процесуального рішення детективами, що і було зроблено. Чому ця скарга розглядається так довго – питання не до мене. У мене є інформація, що стосовно третього фігуранта, який визнає, що ці рюкзаки були неякісні, є спроба швидкими темпами підписати угоду зі слідством. Після цього справу передати до суду, а далі сказати, що немає підстав розглядати скаргу, тому що справа вже в суді. Такий ризик є.
Чи цікавиться НАБУ українськими прізвищами, які лунають у «справі Манафорта», яка нині розглядається судом США?
Матеріали, які журналісти назвали амбарною книгою, на жаль, з'явились у НАБУ після того, як народні депутати і колишні представники СБУ презентували їх публічно. У цих матеріалах фігурувало прізвище Манафорта. Надалі було багато запитів від засобів масової інформації, був дозвіл детектива, який розслідував на той час цю справу, і НАБУ дало підтвердження тій інформації, що це прізвище фігурує. Хоча ми тоді отримали ці матеріали і, звичайно ж, пріоритетом для нас були чинні чиновники, які підслідні Антикорупційному бюро. В основному там фігурували прізвища екс-чиновників. Манафорт - це не суб'єкт, який підслідний НАБУ і дії, які йому інкримінуються, наскільки я знаю зі ЗМІ, пов'язані з ухиленням від сплати податків, відмиванням коштів, тобто він не був державним чиновником. Але та інформація, яка була зараз оприлюднена, ми про неї раніше не знали. Це свіжа інформація і ми її аналізуємо.
Керівник САП заявив, що «справа Приватбанку», про яку вже рік говорять, чомусь не розслідується, і детективи не знають, з чого почати. Зарубіжна преса повідомляє про домовленості між Ситником та Коломойським. Як ви це прокоментуєте?
Цікава інформація. На відміну від керівника САП я не знайомий з Коломойським. Можу сказати, що окремі працівники Антикорупційної прокуратури зараз більше зайняті помстою, ніж розслідуванням справ. Ці всі виступи зараз важко коментувати, тому що вони наповнені емоціями, істериками. Інколи дуже дивно читати звинувачення НАБУ від САП про витік інформації, тоді як задокументовано, що витік стався саме із Антикорупційної прокуратури.
Що стосується справи «Приватбанку», то якщо умовно поділити справи на категорії складності, то це справа найвищої складності. У рамках розслідування цієї справи збираються матеріали, призначаються експертизи, окремим напрямком є міжнародна робота. Тому говорити, що розслідування не відбувається, це просто не знати, що в цій справі відбувається. Окремою проблемою є те, що після націоналізації проводився аудит незалежної міжнародної кампанії. Аудитори мали доступ до всієї інформації, в тому числі до кіпрського філіалу. І цей аудит має величезне значення для справи. Поки що цього аудиту в нас немає. Можливо, це пов'язано з тим, що на певному етапі антикорупційною прокуратурою було зареєстровано провадження щодо нібито незаконності цього аудиту, і надалі Одеський суд заборонив публікувати результати цього аудиту.
Ви заявляли, що збираєтесь оскаржувати рішення КДКП щодо Холодницького. У законі «Про прокуратуру» написано, що оскаржувати рішення КДКП може лише прокурор, щодо якого ухвалено таке рішення, а скаржники такого права не мають. Чи є якісь лазівки у законодавстві?
НАБУ у будь-якому разі оскаржить рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії (КДКП), яка вирішила не звільняти з посади керівника САП прокуратури Назара Холодницького, цей позов майже готовий, найближчим часом буде підписаний. Ми будемо оскаржувати, цей позов майже готовий, найближчим часом буде підписаний. Чи відкриють провадження? Я не впевнений. Чи буде рішення позитивне? Після рішення КДКП (стосовно Холоднцького, - «Главком») також не впевнений.
Можливості для оскарження справді обмежені. Що стосується звернення до Адміністративного суду, то дійсно у законі є норма, яка говорить, що прокурор оскаржує, але не може закон відмовити у доступі до правосуддя.
Наталія Сокирчук, «Главком»
Читайте також матеріали «Главкома»: