Якщо ми говоримо про необхідність підвищувати стандарти демократії вже в законодавчому полі і в безпосередній практиці, то, звісно, прихід Марини Ставнійчук, може бути корисним не лише Президенту і його команді...
Перше в новому році послання Президента відбулося. Перші відгуки теж не забарилися. Здебільшого негативні. Та навряд чи можна було сподіватись на щось інше. По-перше, країна навіть не побачила докризовий обрій, а після повернення до Конституції 1996 року саме Віктор Янукович несе повну відповідальність за все, що відбувається в країні. По-друге, послання не досить чітко визначило механізми досягнення заявлених амбітних цілей. Хоча важливіше те, що меседж «Україна - сильна і амбітна держава. Настав час виявити український характер, довести і собі, і світові, що Україна – це країна-лідер» пройшов крізь послання червоною ниткою. Залишилось тільки, щоб суспільство повірило в це. А влада такі амбітні переконання має - про це йшлося у розмові УНН з представником Президента у ВР Юрієм Мірошниченком саме напередодні послання Президента. Звичайно, питання реформування Адміністрації Президента, нового Закону про держслужбу та прихід до команди Президента Януковича колишнього заступника Секретаріату Президента Ющенка Марини Ставнійчук також не залишились поза увагою.
- Юрію Романовичу, можна розцінювати прихід Ставнійчук до провладної команди як окремий випадок. Чи це своєрідний сигнал, що влада готова до співпраці з представниками попередньої влади?
- Мені здається, це ознака європейського підходу до кадрової політики. Тобто, є фахівці, спеціалісти, експерти, люди, які вже мають досвід, якщо ми говоримо про ініціативу, яка народилась не лише у Президента, а й у суспільстві в цілому щодо конституційної реформи. Якщо ми говоримо про необхідність підвищувати стандарти демократії вже в законодавчому полі і в безпосередній практиці, то, звісно, прихід Марини Ставнійчук, яка є членом Венеціанської комісії, була заступником голови ЦВК, може бути корисним не лише Президенту і його команді, а й українському суспільству. Крім того, вона як науковець дуже обізнана і авторитетна. І отака шляхетність Президента в тому, що він не вирізняє «своїх» і «чужих» (тобто, хто працював колись з попередньою владою чи з ним в опозиції), а залучає найкращих в інтересах України і суспільства. Мені здається, це позитивний сигнал як для країни, так і для експертів, які спостерігають за Україною ззовні.
- А після реформування Адміністрації Президента скільки може бути максимально радників?
- Кількість радників визначається Президентом. У даному випадку в указі (про реформування АП. - Ред.) передбачено напрямки для радників; цілком можливе створення ще інституту уповноважених Президента тощо. Тобто, якщо буде потреба в радниках (вони можуть бути і на громадських засадах), Президент згідно з установленою законом процедурою, а саме шляхом видання указу, буде приймати рішення про їх кількість.
- Статус радника не передбачає зарплатні?
- Статус радника Президента, якщо цей радник у штаті АП, передбачає зокрема і зарплатню. Це дуже високий статус. До речі, деякі із заступників (голови АП. - Ред.) змінять статус і стануть радниками Президента, але це аж ніяк не понижує їхнього впливу, не звільняє від відповідальності та роботи в команді. Оскільки змінились функції заступників, вони отримали посади, які більше відповідають у назві тій функції, що виконують. Вони даватимуть поради Президенту у відповідних сферах - і це, на моє переконання, підвищить саме статус радника. Якщо у попередніх редакціях положень і указах ми бачили статус радника дещо нижчим, то зараз він зросте значно.
- Але ж трансформування із заступників АП до статусу начальників управління та радників – це пониження. Хіба ні?
- Коли Президент підписував указ, він дбав не про статуси тих чиновників, які працюють в апараті, а про ефективність їхньої роботи. Статус визначається рівнем професійних якостей кожного члена команди. Я переконаний, що в команді Адміністрації Президента, незалежно від того, хто яку посаду обіймає, вплив буде визначатися внеском до спільної справи.
Є факт: кількість людей скоротилася на 136 осіб, якщо врахувати апарат РНБО і Адміністрації Президента. Було 740, зараз залишилося 604 особи, тому скорочення не було самоціллю. Але запроваджена Президентом адміністративна реформа передбачає ефективнішу роботи влади. Структурні зміни (суттєво змінюється і кількість управлінь, і їхнє спрямування) мають на меті забезпечення конституційних обов’язків Президента, з одного боку, а з іншого – результативність кожного працівника команди.
- Крім реформування АП, дуже багато списів було зламано навколо нового Закону про держслужбу. Навіть незважаючи на той факт, що його готувались приймати тільки в першому читанні, перший віце-спікер Адам Мартинюк тричі ставив його на голосування, щоб лише включити до порядку денного...
- Для мене цей закон є абсолютно європейським, необхідною і важливою складовою реформи публічної служби. Але, звісно, не всі депутати настільки глибоко володіють питаннями системними – і це природно, бо хтось працює в комітеті економічному, хтось - у соціальному, і не всі мають бути фахівцями у сфері публічної служби. Тому це питання вимагало консультацій, роз’яснень мети законопроекту. Однак, слава Богу, з третьої спроби ми включили розгляд законопроекту до порядку денного. Зараз будемо працювати.
- А яка вірогідність прийняття законопроекту?
- Стовідсоткова вірогідність, що він буде прийнятий. Хоча зараз не всі розуміють відмінність політичної посади від державної служби і служби в органах місцевого самоврядування. І треба пояснювати, що саме мається на увазі: ми хочемо зробити державних службовців політично нейтральними експертами, фахівцями, які незалежно від того, яка команда прийшла сьогодні до влади, сумлінно виконують свою роботу. І коли ми починаємо це пояснювати, люди розуміють, а ті фобії або якісь навіювання чи висмикнуті з конексту припущення зникають.
Джерело: УНН
Опубліковано: 10/04/2011, 11:10
