Міністр енергетики Юрій Бойко активно лобіює введення нульової ставки ПДВ при імпорті нафти компанією «Нафтогаз України».
Міністр енергетики Юрій Бойко активно лобіює введення нульової ставки ПДВ при імпорті нафти компанією «Нафтогаз України». Наслідки такої законодавчої ініціативи будуть нищівними для конкурентного середовища на ринку нафтопродуктів та знищуватимуть вітчизняний нафтовидобуток. Отримані ж $1,5-2 млрд. цілком можна використати на фінансування передвиборчої кампанії партії влади. Про це під час «Енергетичних дебатів» говорили президент Асоціації «Об’єднання операторів ринку нафтопродуктів України» Леонід Косянчук та заступник директора НТЦ «Псіхея» Геннадій Рябцев.
Леонід Косянчук:
Всі ініціативи Міністерства енергетики скеровані лише на те, щоб отримати гроші з держбюджету, або отримати пільги від держави за рахунок інтересів споживачів.
Передусім зазначу, що законопроект про внесення змін до держбюджету щодо звільнення «Нафтогазу» від сплати ПДВ при імпорті нафти і першому продажу нафтопродуктів – не відповідає чинному законодавству. Ми вже бачили невдалі спроби співпраці Міненерго і «Нафтогазу України». Були намагання створити стабілізаційний запас нафти, але цей проект зазнав фіаско.
До того ж, «Нафтогаз» зобов’язаний забезпечувати населення дешевим газом і компанія отримує дотації з бюджету для компенсації різниці вартості імпортного газу і його ціни для споживачів. Це є додатковим навантаженням на бюджет України з боку «Нафтогазу».
За умови ухваленні таких змін ми отримаємо збитки по всьому ланцюжку сплати ПДВ – від імпорту нафти і до продажу нафтопродуктів.
Таким чином, прямі втрати держбюджету від несплати ПДВ від імпорту нафти і першого продажу нафтопродуктів можуть досягти 20 млрд. грн. При цьому варто пам’ятати, що заводи у нас не є суб’єктами переробки, і не вони будуть звільненні від сплати ПДВ. Над ними завжди «висить» додаткова структура, яка і отримує преференції.
Друга негативна тенденція законопроекту – це монополізація ринку імпорту нафти та продажу нафтопродуктів. Плюс до цього – втрата конкурентноздатності вітчизняної нафти. Адже у законопроекті йдеться лише про імпортну нафту і ні слова не сказано про видобуток української нафти.
У зв’язку з цим вже готується рішення влади про квотування експорту нафти і газового конденсату. Адже нафту, яка видобута в Україні, буде вигідніше продати за кордон, ніж переробляти її тут і конкурувати з нафтою, що привезе «Нафтогаз».
А можливості «Нафтогазу» ми вже могли побачити, коли компанія створювала стабілізаційний фонд, переробляла нафту і заледве спромоглася продати на аукціонах декілька партій бензину.
Іще одним наслідком введення в дію такого законопроекту стане різке зменшення імпорту нафтопродуктів, що зменшить надходження до бюджету коштів у вигляді ПДВ і акцизу. Збитки бюджету складуть не менше 5 млрд. грн. А загальні втрати, повторюся, складуть приблизно 20-25 млрд. грн.
Геннадій Рябцев:
Цікаво було прочитати у пояснювальній записці до законопроекту, що його прийняття буде сприяти посиленню енергетичної безпеки України. Тобто, збільшення імпорту нафти і пригнічення вітчизняної нафтопереробки – це виявляється, згідно з логікою нашої влади, посилення енергобезпеки. Другим цікавим моментом є те, що автори законопроекту стверджують, що цей документ покращить конкурентність у цій галузі. Тобто, надання преференцій одній компанії – це зміцнення конкуренції?
При цьому багато тверджень у документі суперечать один одному і також не відповідають чинному законодавству. Тим більше, що збільшення пільг не відповідає раніше ухваленим документам, які регламентують роботу галузі і розвиток енергетичного сектору країни. У тому числі суперечать дорученню Президента Віктора Януковича про скорочення пільг і преференцій.
У податковому кодексі сказано, що всі прояви податкової дискримінації мають бути ліквідовані. А ми бачимо навпаки – продовження подібної негативної практики. Адже цей законопроект є яскравим проявом податкової дискримінації, оскільки він порушує рівний підхід до суб’єктів господарювання.
Також при ухваленні цього законопроекту буде загальмований процес розвитку власного нафтовидобутку. І найбільш дивним є те, що це робить Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України», основним завданням якої у тому числі є розвиток вітчизняного нафтовидобутку. Отож, кошти будуть йти на підтримку російських і азербайджанських експортерів нафти.
Пропозиція Міненерго також суперечить плану економічних реформ Президента України на 2010-14 рр., який передбачає скорочення пільг при сплаті ПДВ.
Чомусь вважається, що введення нульової ставки ПДВ на ввезення нафти в Україну для «Нафтогазу» призведе до зменшення ціни на нафтопродукти щонайменше на 20%. Це вигадки, які дуже часто лунають з уст високопосадовців. Ми бачили численні приклади, коли дешева нафта виявлялася дуже дорогою, оскільки її придбання здійснювалося через низку посередників. Зокрема це стосується купівлі нафти «Нафтогазом» за допомогою офшорних посередників, про що повідомляли ЗМІ навесні поточного року. Внаслідок цього ціна нафти зросла до такого рівня, що вироблені з неї нафтопродукти «Нафтогаз» не може реалізувати на внутрішньому ринку вже протягом декількох місяців.
Оцінка безпосередніх втрат від несплати ПДВ у разі ухвалення змін до податкового кодексу становитиме близько 4,4 млрд. грн. І це лише прямі втрати. Є також опосередковані втрати, які пов’язані з несплатою акцизів та ПДВ і які ми отримаємо після зменшення імпорту нафтопродуктів в Україну. Обсяги таких втрат можна оцінити лише після того, коли стане зрозумілою «глибина падіння» імпорту. Попередня оцінка дозволяє прогнозувати втрату близько 5 млрд. грн. на рік.
Далі суми можуть зростати, оскільки будь-які непрогнозовані дії можуть призвести до значно більших втрат державного бюджету. Таким чином, максимальні втрати можуть сягнути 20 млрд. грн., не враховуючи втрат споживачів, які будуть вимушені купувати нафтопродукти неналежної якості.
Чи можна вважати, що введення нульового ПДВ для «Нафтогазу України» буде сприяти диверсифікації поставок нафти в Україну?
Леонід Косянчук:
Про яку енергетичну безпеку може йти мова, коли всі заходи, що пропонуються чиновниками Міненерго (введення ввізних мит на нафтопродукти, квотування експорту нафти та газового конденсату, нульовий ПДВ на імпорт нафти) спрямовані на знищення джерел диверсифікації ринку. На сьогодні ринок нафтопродуктів диверсифікований за напрямками поставок та насичується приблизно з 15 джерел. І цей ринок, як показала практика, добре відповідає на будь-які виклики. Зокрема, після того, як потужний Лисичанський НПЗ призупинив поставки нафтопродуктів на внутрішній ринок, споживачі не відчули дефіциту пального. Недопоставлені обсяги були заміщені більш якісним імпортним пальним.
Хочу наголосити на тому, що «Нафтогаз» у результаті введення нульового ПДВ отримає прибуток близько $200 на тонні нафти. При обсягах переробки нафти на рівні 2010 року загальний прибуток «Нафтогазу» сягне $1,5-2 млрд. Велике питання: куди будуть спрямовані ці кошти? На виборчу кампанію або на придбання роздрібних мереж? І все це відбувається на тлі розмов про майбутню приватизацію «Нафтогазу».
Геннадій Рябцев:
На жаль більшість законопроектів, які сьогодні готуються Міненерго, не містять техніко-економічного обґрунтування. Хоча це передбачено регламентом Верховної Ради. Можу висловити, що відсутність ТЕО даного законопроекту викликана тим, що насправді він несе шкоду державі. При тому, що забезпечить прибуток окремим компаніям, чи навіть посадовим особам.
На якій стадії розгляду зараз знаходиться законопроект?
Геннадій Рябцев:
Інформація про те, що розгляд законопроекту відкладено, не відповідає дійсності. Будь-який законопроект, що винесено на розгляд уряду, має отримати погодження окремих міністерств. Наскільки мені відомо, такого погодження на даний момент немає.
Леонід Косянчук:
Коли Міненерго заявляє, що не планує чогось робити, то практика, на жаль, свідчить про зворотне. Планують! Додатковим підтвердженням цього є підготовка Мінекономрозвитку рішення про квотування експорту української нафти. Протягом останніх років експорт нафти закордон практично не здійснювався. Тому тут слід читати між рядків. Як тільки буде введено нульовий ПДВ на імпорт нафти для «Нафтогазу», одразу переробка сировини українського походження стане нерентабельною. І уряд намагається унеможливити її вивезення за кордон адміністративними методами.
Чи не вважаєте, що даний законопроект насправді спрямований на те, щоб відвернути увагу громадськості та ринку від намірів ввести мита на імпорт нафтопродуктів?
Леонід Косянчук:
Я так не вважаю. Взагалі чиновники Міненерго сьогодні реалізують «комплексний підхід» щодо знищення конкуренції, монополізації та знищення диверсифікації джерел насичення ринку нафтопродуктів.
Можу констатувати, що посадовці Міненерго переймаються не інтересами держави чи споживачів, а, скажімо так, іншими інтересами. Вони прикриваються державницькою риторикою, зокрема, заявляючи про те, що у разі відмови ухвалити ініціативи Міністерства буде втрачено нафтопереробну галузь. Однак всі їхні ініціативи передбачають реалізацію або за рахунок державного бюджету, або за рахунок споживачів.
Якщо близький до нас російський ринок демонструє багатомільярдні інвестиції у нафтопереробну галузь, то Україна вводить імпортні мита для того, щоб збільшити відпускні ціни на нафтопродукти. Однак відпускна ціна на НПЗ завжди формується за принципом імпортного паритету. Тому очікувати дешевих нафтопродуктів після введення нульового ПДВ для «Нафтогазу» це марна надія.
Коментарі — 0