Чорновіл: справу батька різко спускають на гальма

Рік тому народний депутат України Тарас Чорновіл розповідав читачам «Обозревателя», на що здатна нова парламентська група «Реформи заради майбутнього», членом якої він став. Нещодавно Тарас В’ячеславович знов став позафракційним депутатом.

Під час нової зустрічі із читачами ОБОЗу Тарас Чорновіл розповів про мотиви такого рішення, прокоментував низку «гарячих» політичних новин, оцінив вищий законодавчий орган країни з точки зору його ефективності та розповів про новий поворот у кримінальній справі щодо загибелі батька.

«Обозреватель»: Чи можна сьогодні сказати, що віщий законодавчий орган країни повністю виконує свої функції?

Тарас Чорновіл: Давайте розділимо: є момент прийняття політичного рішення і виконання своїх функцій. Функції Рада виконує, і, до речі, зовсім непогано. Інша річ, що ми можемо ставити питання щодо якості законів, які виходять на поверхню, ми можемо ставити серйозні питання щодо лобістських чи популістських моментів у цих законах, але в кінцевому рахунку дієздатність парламенту достатньо нормальна.

Що стосується політичного аспекту. Верховна Рада, на превеликий жаль, продукує виключно те, що схвалюється, зароджується, підтримується в Адміністрації президента. В кінцевому рахунку ми маємо певну однобокість – законопроекти опозиція повністю ігноруються або обираються лише ті, які були попередньо узгоджені із владними структурами.

Система, коли парламент не є самостійним у прийнятті рішень, в принципі могла б нас задовольнити, якби тільки джерело прийняття цих рішень було більш чесне, більш адекватне.

«Обозреватель»: Фактично передвиборча кампанія вже розпочалась. Чи можна очікувати прийняття відверто популістських рішень?

Тарас Чорновіл: Знаєте, яка проблема з популістськими рішеннями? Для хороших популістських рішень треба досить великі фінансові ресурси, які частково треба або задіяти, або принаймні задекларувати вже на даному етапі. Ресурсів нема – їх або вкрали, або розбазарили, або просто тупо втратили.

Тому популізмом, напевно, буде бавитися все ж таки опозиція – будь-яка. Партія регіонів, коли була в опозиція, бавилася на цій нотці так, що БЮТ, напевно, її вже й не дожене.

Влада перед виборами починає хворіти популізмом. Оскільки на популізм грошей вже немає, я думаю, влада буде пробувати провести ці вибори під гаслами прагматизму і викриття популізму як антидержавницької логіки. Хоча певний популізм з’явиться в юридичному секторі. Я думаю, перед виборами дадуть по руках певним депутатським групам, які почали гратися у свої лобістські ігри.

Можливо, скасують якісь положення, які обмежують доступ до публічної інформації, можливо, трошки покращать ті розділи Кримінально-процесуального кодексу, які стосуються прав людини. Хоча це зовсім не означає, що в кінцевому варіанті, коли цей Кодекс почне діяти, він буде саме в такому вигляді.

«Обозреватель»: Тим не менше, низка експертів стверджує, що політика Нацбанку, спрямована на штучне утримування курсу гривні, є елементом популізму.

Тарас Чорновіл: Справа в тому, що неутримання курсу гривні вдарить по нагальним потребам влади, в тому числі тих, які вони зобов’язані виконувати. Розрахунок за російський газ, розрахунок за кредитами – ці виплати ми проводимо, на жаль, не з кишені тих, хто їх попередньо розікрав.

За таких обставин допустити обвал курсу… Процес, який піде лавиноподібно, призведе до втрат значно більших, ніж ті, які сьогодні ідуть на підтримку курсу. На мій погляд, зараз це ще не пов’язано із виборами і ця процедура буде тягнутися майже до осені. До початку осені утримуватимуть курс виключно заради збереження саме тої обмінної складової.

Думаю, що осінню так чи інакше соціальний популізм прорветься, будуть якісь роздачі слонів, які задіють додаткову кількість надрукованих грошей, після чого, можливо, грошова одиниця вже може і не втриматися. Ціна виборів настільки висока для тих людей, які сьогодні при владі, що, напевне, дії, які можуть похитнути валюту, відбудуться вже перед самими виборами і результат ми побачимо безпосередньо після виборів.

«Обозреватель»: Сьогодні до розгляду Верховної Ради пропонуються такі рішення, як підвищення акцизного збору на тютюнові вироби та введення податку на бездітність. Ці заходи допоможуть зменшити дефіцит Держбюджету?

Тарас Чорновіл: Завжди заявлялося, що мета податку для бездітних – досягти більшої народжуваності, а податку на тютюнові вироби – досягти, щоб менше курили. Треба чесно сказати: нам бракує грошей і ми хочемо за рахунок курців трошки поповнити бюджет.

Якщо акциз зростає поступово, проблеми великої немає, тому що люди поступово до нього звикають і це не призводить до переходу у тіньовий сектор. Але все робиться скачкоподібно. Після кожного такого підвищення у нас різко зростає кількість «сірого» або контрафактного продукту. Я сумніваюся, що це хоч якусь копійку додасть до бюджету.

Що стосується податку на бездітність – ця ідея була запроваджена ще Сталіним, потім модернізована Хрущовим, Брежнєвим. Я б не сказав, що вона сприяла підвищенню народжуваності в країні. Всі розуміли, що це є додатковий податок для тих, хто не має дітей.

«Обозреватель»: Ви вийшли із фракції «Реформи заради майбутнього». На минулій прес-конференції в «Обозревателе», коли ви тільки увійшли до цієї фракції, ви сказали, що позафракційний депутат у Верховній Раді майже не має права голосу. Чи маєте ви у планах приєднатися до іншої парламентської фракції? Яка фракція є близькою для вас по духу?

Тарас Чорновіл: Власне кажучи, жодної. Тому, на превеликий жаль, я лишатимуся в «сірій» зоні нашого парламентаризму, яка передбачає дуже великі обмеження щодо можливості праці.

Що стосується законопроектів, в мене зараз буде трошки більше часу, тому що в депутатській групі, в якій я був до цього, в мене було досить багато навантаження. Якщо я вирішу, що я дійсно щось геніальне написав, буду бігти до фракції регіоналів – переконувати їх, бігти в Кабмін і переконувати. А можливість виступити і висловити свою позицію, звичайно, буде зведена практично до нуля.

Але згадуючи ту минулу конференцію, яка тут була, трошки більше року назад, - тоді я про членів цієї групи висловився достатньо позитивно і підкреслював, що це люди, з якими приємно працювати. Як не дивно, зараз, пішовши з цієї депутатської групи, я хотів би повторити те саме: це є люди, які найменше з усіх інших заслужили на те, щоб їх обзивали «тушками».

А пішов я з депутатської групи з дещо іншої причини. Розумієте, група чітко заявляє про себе як про пропрезидентську. А я, дивлячись на те, що робиться, не можу назвати себе пропрезидентським. Я не належу до ярої, жорсткої опозиції, я звик конструктивно пропонувати якісь речі, співпрацювати навіть із владою, коли потрібно. Але бути пропрезидентським в умовах, коли президент працює проти своєї держави, я не можу.

Ближче до виборів стало зрозуміло, що нам будуть пропонувати завдання і голосування, з якими я змиритися не можу. Я людина командна, підставляти команду не хочу, а робити ті речі, які доведеться робити команді, я теж не згоден.

Тому заяви Забзалюка тільки прискорили мій вихід – мені надоїло доказувати, що я не верблюд і не брав я ніяких мільйонів.

«Обозреватель»: За тиждень в Росії відбудуться чергові президентські вибори. За прогнозами більшості експертів, на них виграє Володимир Путін. Як це позначиться на україно-російських відносинах?

Тарас Чорновіл: Безумовно, позначиться, хоча перехід буде не дуже показовий. Зараз в Росії є хоча б показове двовладдя. Є президент Медведєв, який хоче демонструвати прихильність до нового мислення, до сповідування ліберальних демократичних принципів. І є повністю гебістське середовище, яке об’єднане навколо колишнього-майбутнього президента. І сьогодні вони перебувають у певному протиставленні.

Медведєв – політичний партнер Віктора Януковича. Янукович прийшов до влади в той момент, коли президентом Росії був Медведєв. Підтримував кандидата Януковича саме Медведєв, а Путін висловлював явні побажання і підтримку Юлії Тимошенко. Тимошенко програла, Путін кілька разів дістав політичний ляпас від Януковича. Я думаю, він цього не забув.

Думаю, набагато важче буде вирулювати українській владі за умов, коли вона не навчилася розмовляти з росіянами паритетною мовою. Путін, звичайно, буде нас дотискати. Чи втримається Янукович? Я не впевнений. Якщо він лишається мужчиною, то він мав би зірватися. Я не здивуюся, якщо в якийсь момент він займе достатньо жорстку протиросійську позицію, коли його почнуть дотискати. Скажімо, жорстко обмежать транзит газу через Україну.

«Обозреватель»: Минулого тижня Бориспільський районний суд відхилив клопотання щодо закриття кримінальної справи по факту загибелі В’ячеслава Чорновола. В одному з коментарів ви сказали, що справу може бути перекваліфіковано.

Тарас Чорновіл: Перший момент: голова Бориспільського суду – це не Кірєєв і не Вовк. Це людина, яка дорожить своїм юридичним реноме. До нього в мене претензій немає.

Ми наполягали на тому, що справа розслідувана фальшиво, що обвинувачуваний висновок містить тільки одне положення: звичайна аварія без жодних обставин умисного вбивства. Ми доказували, що в справі немає відповіді, що це за аварія, немає відповідей на інші питання, не виконаний цілий ряд слідчих дій, в тому числі і тих, які були чітко сформульовані прокурором.

Тому за таких обставин передача справи у суд не могла відбуватися. На наш погляд, суд має повернути справу до слідства із вимогою розслідувати інші версії і дати відповіді на кілька десятків питань.

Суддя, відповівши на наше клопотання, заявив, що він може провести повне розслідування, в тому числі він має право допитувати будь-яких свідків, витребувати будь-які докази і в принципі має можливість перекваліфікувати справу на іншу статтю.

До 14 березня, коли буде відновлене засідання суду, ми повинні подати свої клопотання, в яких чітко визначити, кого ми просимо допитати в ході судового слідства.

«Обозреватель»: Хто буде в цьому списку?

Тарас Чорновіл: Я не буду поки що говорити наперед, щоб ці люди десь не зникли.

«Обозреватель»: Скільки людей буде у списку?

Тарас Чорновіл: Поки що ми формуємо список, але я думаю, мова йде про кілька десятків – тих, які фальсифікували цю справу або давали покази, які повністю мінялися ними в ході слідства, які суперечать один одному і т.п.

Якщо би суд був абсолютно чесний, він би мав винести окреме рішення про відкриття кримінальних справ щодо ряду міліцейських керівників і перекваліфікувати статтю по даній справі з звичайної аварії на умисне вбивство державного діяча.

Але я боюсь, що вже на стадії нашого клопотання щодо допиту свідків суд почне дуже сильно скорочувати їхнє число.

«Обозреватель»: Чи є сьогодні шанс того, що справа буде доведена до логічного завершення? Чи є для цього політична воля?

Тарас Чорновіл: Нема політичної волі, на превеликий жаль. Ще минулого літа, коли справа була в Генеральній прокуратурі, потім в міській прокуратурі, я побачив, як різко, за якимось помахом чарівної палички, справу почали спускати на гальма. Мені здається, знову виринув хтось, хто зацікавлений в тому, щоб ця справа так і не була розслідувана.

Я не знаю, хто це. Звинувачувати Януковича у вбивстві Чорновола було би непристойно. Він до того не має жодного відношення. Люди з його найближчого оточення теж не мають жодного відношення. Хто? Я не знаю. Чи в міліцейському середовищі хтось гальмує, чи в прокурорському середовищі… Можливо, виринули якісь прокурори, які колись мали до цього відношення, які мають певний вплив на Віктора Пшонку. Можливо, це через ті впливи Віктора Медведчука, які сьогодні зросли на президента Януковича і на ситуацію в країні. Я не знаю. Але хтось дуже сильно почав гальмувати.