Київ руйнує зусилля щодо побудови демократії

Наприкінці минулого місяця Україна та Європейський Союз парафували революційну політичну та торгівельну угоду. Ця подія мала б стати приводом для святкування, як один із останніх кроків на шляху до підписання найбільшої угоди ЄС з не-членом союзу, яка б наблизила цю велику колишню радянську республіку до європейської демократичної «родини».

Ніякова атмосфера навколо цієї події стала відображенням зростаючого обурення в Європі та ЄС правлінням президента Віктора Януковича. Причина – згортання після його перемоги на президентських виборах в 2010 році демократичних здобутків, яких, попри всі свої сварки та промахи, вдалось досягнути урядам, щоб правили в країні після Помаранчевої революції 2004-го.

Символом цього процесу стало те, що Захід називає політично-мотивованим переслідуванням опозиції, перш за все, колишнього Прем’єр-міністра Юлії Тимошенко, яка програла Януковичу в 2010 та була одним із помаранчевих лідерів.

51-річного запального політика було засуджено минулої осені до семи років ув’язнення. Її звинуватили в тому, що вона перевищила повноваження прем’єра при укладанні газової угоди з Росією в 2009 році. Після критики з боку Заходу Янукович, як здавалось протягом недовгого часу, намагався знайти спосіб звільнити її, який би врятував йому обличчя.

Але натомість юридичний наступ лише посилився. Було викопано старі справи проти Тимошенко, які датуються ще 1990-ми роками. За декілька годин до парафування угоди з ЄС прокуратура висунула проти неї формальні звинувачення в ухилянні від сплати податків, які можуть потягнути за собою ще 12 років за ґратами. Заступник генерального прокурора Ренат Кузьмін здійснив турне західними столицями, детально розповідаючи про численні розслідування, в тому числі причетності Тимошенко до замовного вбивства у 1996 році, що, за словами її адвоката, те саме, що звинуватити її у вбивстві Кеннеді.

Але Тимошенко – не єдина. Мішенню атак стали понад десяток її політичних соратників.

Колишній міністр внутрішніх справ та ще один помаранчевий лідер Юрій Луценко у лютому був засуджений до чотирьох років за звинуваченнями у розтраті; колишній в.о. міністра оборони в уряді Тимошенко перебуває за ґратами з серпня 2010; втікаючи від звинувачень у перевищенні повноважень, її міністр економіки отримав політичний притулок у Чеській Республіці; чоловік Тимошенко, хоча проти нього не висунуто звинувачення, також отримав притулок у Чехії; крім того, прокуратура намагається добитися екстрадиції з Італії колишнього губернатора та соратника Тимошенко.

Посадовці заявляють, що всі ці справи є частиною масштабної антикорупційної кампанії, яку розпочала чинна влада, а половина з 179 депутатів, притягнутих до відповідальності минулого року, належать до партії Януковича. Та все ж, переважна більшість високопосадовців, які потрапили під приціл, є соратниками Тимошенко.

Оточення Януковича наполягає, що правова система України є незалежною. Обурений Кузьмін каже, що західні критики – лицеміри, які не знають фактів. Але щонайменше один міністр у приватній розмові визнає, що доля Тимошенко залежить від президента.

Європа та США можуть собі дозволити реагувати жорстко. Не зважаючи на застереження, що зволікання з угодою з ЄС можуть підштовхнути Україну в обійми Росії, відносини Києва з Москвою є жахливими. І поки Україна, яка переживає фінансову скруту, просить про зниження ціни на російський газ, президент Володимир Путін, який повернувся до влади, підвищив ставки. За його словами, Україна повинна приєднатись до єдиного ринку, який створює Москва разом з іншими колишніми радянськими республіками Білоруссю та Казахстаном, або передати Газпрому контроль над українською газотранспортною мережею. Київ вважає, що обидві пропозиції – це занадто.

Але якщо Україна хоче продовжувати шлях до європейської інтеграції, Захід подав сигнал, що вирішальною перевіркою для неї стануть парламентські вибори у жовтні, тобто чи будуть вони вільними та чесними.

Раніше західні лідери заявляли, що це буде неможливо, якщо провідні опозиційні політики перебуватимуть за ґратами. Тепер же, реагуючи на заклики Тимошенко та опозиційних партій, посадовці натякають, що західні держави можуть визнати вибори без їхньої участі, якщо ті виявляться чесними.

Вирішальна боротьба розгоратиметься на тлі незначного лідирування партії Януковича у рейтингах підтримки.

Роздроблена українська опозиція впритул наблизилась до узгодження спільних кандидатів. Мережі громадянського суспільства, в тому числі «Опора», яка була одним із ключових гравців в 2004 році, готуються до протидії фальсифікації виборів. Існують ознаки того, що демократичний регрес роздратував українців; згідно з одним із останніх опитувань, готовність до протестів сягнула рекордного рівня.

Це може і не означати нового помаранчевого повстання. Але жовтневі вибори можуть стати найбільш важливою подією з того часу, як сотні тисяч людей вийшли на київський Майдан сім років тому.