Україна покращує показники, маніпулюючи даними

Українська влада протягом декількох місяців обіцяє прискорення реформ, однак ефективну економічну політику все частіше витісняє маніпуляція даними. Змінився вміст споживчого кошика, з якого вилучено найбільш популярні товари, які до того ж найбільше подорожчали, а їхнє місце зайняли дешевші відповідники. Соціологів, які відображають у звітах суспільні настрої, намагаються залякати.

Згідно з даними «Прогнозування соціально-економічного розвитку Україна на 2012 рік та основні макропоказники економічного і соціального розвитку України на період 2013-го і 2014-го років» ( документ ухвалено восени 2011 року), уряд передбачає два сценарії розвитку ситуації в Україні.

Оптимістичний варіант передбачає, що номінальний ВВП України у 2012-му році становитиме1,515 більйонів гривень, зросте до 1,735 більйонів гривень в 2013-му році, а ще через рік вийде на рівень в 2 більйона грн. Відповідно, відсотковий ріст ВВП становитиме 6,5 відсотка у 2012 – 2013-их роках і 8 відсотків у 2014-му році. Середня заробітна плата має зрости з 3130 гривень у 2012-му році до 4217 гривень у 2014-му.

Згідно з песимістичним варіантом, номінальний ВВП у 2012-му році , як і в оптимістичному варіанті, становитиме 1,5 більйона гривень. Відмінності в темпах економічного розвитку стануть очевидними лише в наступні роки. У 2013-му році, як і в попередньому, ріст ВВП незначний, бо не перевищує 50 мільярдів гривень, тоді як в 2014-му році номінальний ВВП досягне 1,854 більйона гривень, або на 146 мільярдів гривень менше, аніж в оптимістичному варіанті. Зростання відсотку ВВП мало б становити у 2012-му році 3,9 відсотка, 2013-му – 4,5 відсотка, а в 2014-му – 4,2 відсотка. Середня заробітна плата у 2014-му році зросте до 3867 гривень.

Різниця в економічному зростанні мала б позначитися на рівні інфляції. Згідно з урядовим документом, в оптимістичному варіанті цьогорічна базова інфляція мала б сягнути 7,9 відсотка, а потім впасти до 6,2 відсотка у 2013-му році й до 5,6 відсотка у 2014-му. За песимістичним сценарієм рівень цьогорічної інфляції був би таким самим, а в 2013-му році вона б впала до 5,9 відсотка, щоб в наступному році стабілізуватися на рівні 5 відсотків.

Обидва сценарії передбачають утримання зайнятості на рівні трохи нижче 21 мільйона осіб, а прогнозований рівень безробіття поміж 6,2 і 7,7 відсотка. Негативним залишається сальдо торгового балансу Украни. За оптимістичним варіантом воно має значно покращати – з дефіциту 5225 млн. доларів у 2012 -му році зменшитись до 1202 млн. доларів в 2014-му. Згідно песимістичного розвитку економіки сальдо може впасти до нижчого рівня і становитиме в 2014-му році – 6064 млн. доларів проти 6623 млн. доларів у 2012-му.

Чи в змозі українська влада досягти очікуваного рівня економічного розвитку, хоч би в песимістичному варіанті? Існують серйозні сумніви з цього приводу. Інвестори, що брали участь в цьогорічній Українській інвестиційній конференції, яка відбулася наприкінці березня у Києві, вважають, що вже зараз відбувається спад економічного розвитку України. На думку 60 відсотків з них, зростання ВВП у 2012-му році становитиме від 2-х до 4-х відсотків, а 23 відсотки інвесторів вважають, що цей показник не перевищить і 2-х відсотків. Навіть з урахуванням імпульсу, яким для української економіки мало б бути проведення Євро-2012. Водночас, згідно з прогнозами аналітиків інвестиційної групи Dragon Capital, передбачається ріст ВВП у 2012-му році на рівні 2,2 відсотка, що майже утричі менше, аніж задекларовано урядом.

Проте, визначити фактичний стан української економіки нині дуже важко. Бо вже зараз макроекономічні показники, які надаються центральним урядом, дуже часто просто суперечливі самі по собі. За даними Державної Служби Статистики України (Держкомстат) середня зарплата в Україні зросла з 2239 гривень у 2010-му році до 2633 гривень в 2011-му році, тобто на 17,6 відсотка. Згідно ж з тим же Держкомстатом реальний ріст зарплати у 2011 році становить всього… 8,7 відсотка…

{2-}

Водночас той самий уряд подає, що базовий індекс споживчих цін, підрахований відповідно в грудні 2011-го року щодо грудня 2010-го року, склав 106,9 відсотка. На думку директора економічного департаменту Національного банку України (НБУ) Ігоря Шумила, інфляційна ситуація зовсім інша, аніж це виникає з даних Держкомстату.

– Базова інфляція в Україні становить 6 відсотків, або менше, аніж передбачають наші зобов’язання перед Міжнародним Валютним Фондом, – заявив він під час Української інвестиційної конференції.

Проте, такі неузгодженості – лише верхівка айсберга. Українські чиновники останнім часом здійснили кроки, котрі повністю сфальшували офіційні дані, що стосуються інфляції. Начебто випадково стали «пресувати» аналітиків фінансового і валютного ринку і соціологів, які публікують реальні результати опитувань, що не відповідають урядовому баченню і версіям стану економіки.

Статистика старого і нового стилю

Відповідно до домовленостей України з МВФ, уряд зобов’язався утримувати інфляцію на рівні, що не перевищує 10 відсотків. Однак контролювати те, наскільки уряд не в стані виконувати свої зобов'язання, буде практично неможливо. А все через зміну способу підрахунку індексу споживчих цін, який нещодавно впровадив Держкомстат. Мало того, що він зробив порівняння інфляційної ситуації з минулими роками дуже складним, то ще й на додаток – впровадив новий індикатор, який буде мінімально відображати реальну інфляційну ситуацію. Відповідно з наказом заступника голови Держкомстату, з 1 лютого 2012-го року «з метою дальшого вдосконалення державної методології статистичних спостережень у галузі статистики цін» змінено вміст товарів споживчого кошика, на підставі якого від 2007-го року визначався індекс споживчих цін. Товари, що найбільше дорожчають і водночас найчастіше купуються найбіднішими українцями, «випали» з кошика, їх замінили предмети розкоші, котрі або мають стабільну ціну, або навіть дешевшають.

Ефект від такої заміни не забарився. Незважаючи на те, що статистичного українця з місяця до місяця «годують» щораз меншим інфляційним індексом, який наче замерз, за цей час зі споживчого кошика зникли хліб, здоба, прості макарони, що купуються найчастіше, м’ясні консерви, згущене молоко, йогурти, джеми і повидло, популярні ґатунки твердого сиру українського виробництва, плавлені сири, горілка, коньяк, вино, пиво і сигарети.

Таким чином зі споживчого кошика видалено продукти, що останнім часом дорожчають, і ті, про подорожчання яких було повідомлено. Ціна на хліб зросла протягом року майже на 70 відсотків. Алкоголь подорожчав за цей самий період від 30 до 50 відсотків, невпинно ростуть ціни на український сир, але уряд знову готує чергове підвищення…

Статистичний українець не з’їдає достатньо хліба чи булочок. Місце споживчих продуктів, які він зазвичай купував додому, зайняли ті, що мають стабільну ціну, завдяки фіксованому курсу гривні, – імпортні макарони з твердих сортів пшениці, червона ікра, імпортний сир Едам і Ементаллер (Edam i Emmentalеr) чи сири на кшталт Фети. Проте чотири рази тепер включені в корзину ціни легкових автомобілів, бо дотеперішню групу поділено на авто, виготовлені в Україні, СНД, ЄС та Японії. У зміненому списку також знайшлося місце для кондиціонерів та господарчих послуг.

Ефект змін проявився блискавично. Січнева базова інфляція, яка опирається на новий підрахунок споживчого кошика товарів та послуг, становила ледь 0,2 відсотка. Але наскільки це відповідає реальності? Відповідь на таке запитання криється в результатах грудневого дослідження, здійсненого Українським Центром Економічних і Політичних Досліджень (УЦЕіПД). Дослідження свідчать, що минулого року зростання цін відчули щонайменше 90 відсотків українців. Останні дані, представлені соціологами, засвідчили, що українці й дотепер не змінили своєї думки.

– Показуючи низький рівень інфляції, уряд розраховує заощадити на усіх соціальних програмах. Але така поведінка не може називатися коректною і не дає об’єктивної характеристики функціонування держави, – підкреслюють експерти УЦЕіПД.

Цензурована соціологія

У ситуації, коли не можна повністю довіряти офіційним даним, справжнім джерелом пізнання реального стану української економіки залишаються соціологічні дослідження. Відповідно до нещодавно опублікованого опитування, здійсненого Київським Міжнародним Інститутом Соціології (КМІС), 79 відсотків українців вважають, що економічна ситуація в державі розвивається в неправильному напрямку.

На запитання «Чи Ви задоволені економічним становищем у державі?» 51 відсоток опитаних відповів – однозначно ні; 27,5 відсотка – швидше ні; менше і дуже задоволених – лише 5,5 відсотка. Українців, які цілковито задоволені, – менше 1-го відсотка. Незадоволеними виявилися 85 відсотків мешканців західних областей, 80 – центральних, 77 – південних і 73 – східних.

КМІС спробував визначити, наскільки відчутні гучно задекларовані владою реформи. Українців запитали – «Представники влади кажуть, що в Україні розпочаті суспільні і економічні реформи. Чи погоджуєтесь Ви з таким твердженням?». Однозначно ні – майже 27 відсотків; швидше ні – 28 учасників опитування. Проте в тому, що реформи реально здійснюються, повністю переконані лише 3,5 відсотка українців, а решта – 25 відсотків – вважають, що швидше за все так воно й є.

На запитання « Чи реформи здійснюються успішно?» ствердно відповіли ледве 4,5 відсотка учасників опитування, а на думку 43 відсотків анкетованих, реформаторські наміри влади провалилися.

З інших досліджень, здійснених УЦЕіПД, виникає, що ґвалтовно спадає купівельна спроможність середнього споживача. 80-85-и відсоткам українців не вистачає грошей на продукти харчування, або вистачає їх лише на найелементарніші продукти першої необхідності. При цьому витрати на продукти, що в передкризовий період забирали до 20 відсотків середньостатистичного заробітку, тепер становлять 50 відсотків доходів українця.

Проте, скоро й такий спосіб оцінки стану української економіки може виявитися ненадійним. Бо в середині березня найбільш відомими соціологами зацікавилися спецслужби. СБУ зажадала, аби всі члени Наукової Ради Інституту соціології Національної Академії Наук України дали свідчення. Тим, хто відмовлявся, погрожували арештом. Офіційним приводом такого тиску стали сумніви щодо договору, укладеного однією з науково-дослідних установ з відповідальною за євроінтеграцію інституцією, що підпорядкована урядові. Але ані мас-медіа, ані самі соціологи не мали сумнівів, що реальна мета функціонерів СБУ була абсолютно іншою.

– Це не що інше, як спроба залякування соціологічного середовища. Якби насправді йшлося про якісь кримінальні справи, то викликали б на допити до міліції або прокуратури. Влада просто прагне залякати соціологів, як це було за часів Сталіна, – розповів Євген Головаха – заступник голови Наукової Ради Інституту соціології НАН України, котрий першим потрапив на допити.

Коли цим скандалом зацікавилася преса, керівництво СБУ пояснило, що масові виклики на допити це «стандартні слідчі дії». Допити не припинилися, а професура, яка брала в них участь, перед залишенням казематів СБУ підписала зобов’язання щодо нерозголошення інформації стосовно теми допитів.

За курс гривні – арешт

Та не лише соціологам, але й фінансовим аналітикам варто бути насторожі. Кілька тижнів тому українські медіа повідомили про плани чиновників Національного Банку України, роздратованих постійними незалежними оцінками стану і курсу гривні. У відповідь на заяви аналітиків, що прогнозують її неминучу девальвацію, у кабінетах НБУ з’явився проект закону, який передбачає карну відповідальність за «неправильну оцінку стану української валюти»

«Експертні агентства останнім часом все частіше піддають критиці діяльність центрального банку, скеровану на гарантування стабільності гривні А їхні необгрунтовані коментарі мають вкрай негативні наслідки для макроекономічної стабільності», – пояснив висиокопоставлений чиновник НБУ, підкресливши, що «в законодавстві багатьох країн існують норми, які забороняють публікацію інформації, що може погіршити економічну ситуацію».

А цитована пресою народний депутат проурядової партії Ірина Горіна прокоментувала банківську ініціативу таким чином: «Потрібно протидіяти панічній інформації про швидке падіння курсу гривні. Бо люди, насамперед, потребують ретельних фахових прогнозів».

Відповідно з проектом, публікація прогнозу курсу гривні стала б можливою за умови, що автори аналізу «будуть здійснювати оцінку об'єктивно і неупереджено, з наданням відповідних розрахунків». За порушення заборони загрожувала б кримінальна відповідальність. Які критерії дозволяють сягнути рівня «неупередженості» і об’єктивності, чиновники не визначили.

За матеріалом Оbserwatorfinansowy.pl підготував і переклав Володимир Олійник.