Хмара: Я попереджав Тимошенко ще у 2005-му

До Степана Хмари можна ставитися по-різному, але, принаймні, нещирим його не назвеш. Від любові до ненависті (щодо Тимошенко) Степан Ількович пройшов шлях дуже швидко: колись сам хотів зайняти камеру ЮВТ в Лук’янівському СІЗО (аби лише звідти випустили Тимошенко), пізніше ж (у часи прем’єрства Юлії Володимирівни) не міг спокійно чути її ім’я. Але і це минулося, як сказав би цар Соломон. Нині Хмара відчуває до колишньої патронеси співчуття, але – наголошує він – виключно як до людини. Бо як політик вона його все так само не влаштовує. Про це і про інше – у нашому інтерв’ю.

- Степане Ільковичу, як вам з’їздівсько-списочний період кампанії, котрий щойно проминув? Які враження від початку парламентських перегонів?

- Не буде у нас нормальних кандидатів, поки не повернемося до мажоритарної системи. Як би не старалися керівники партій, об’єктивності при складанні списків їм не досягти. Помилки тут неминучі (зауважте, я кажу про системні помилки, а не про свідомі підступи). Система лишається шахрайською…

Пригадайте, як проходили вибори 1990 року: були обрані порядні депутати, і це в часи, коли при владі ще знаходилась Компартія… Нині ж безвідповідальність є колективною: виборець, стикаючись з прикладами шахрайства, втрачає заохочення до того, щоб обирати вдумливо та відповідально. Він починає казати про те, що всі політики однакові.

- І в чомусь має рацію, чи не так? Нині не початок 90-х. Тоді не було таких технологій, як зараз, зокрема масового підкупу виборців на мажоритарці…

- Безперечно. Корупція виросла страшенно і стала навіть демонстративною. Бізнесмени не мали б іти на вибори – це повинно бути заборонено законом.

- До речі, про бізнесменів і не тільки. Список об’єднаної опозиції, який спричинив свого часу стільки розмов, був завізований особисто Тимошенко, як ви гадаєте? Зараз, три тижні по тому, піднялась нова хвиля обговорень цього моменту…

- Цього я не знаю. Ви ж пам’ятаєте, як журналісти допитували Власенка з Пашинським з цього приводу… Але чітка відповідь отримана так і не була. З чимось Тимошенко ознайомлювалась, але з чим саме? З цим списком чи з іншим? Хтозна. Я розумію, як непросто було складати ці списки, адже на вибори опозиціонери йшли вже об’єднані.

- Об’єднані чи роз’єднані – не суть важливо. В цьому списку все ті ж бізнесмени, яких ви згадували. Іншим словами – потенційні тушки…

- Поживемо – побачимо. Все залежатиме від того, який буде кінцевий результат. Якщо опозиційні сили матимуть непоганий результат плюс по мажоритарних округах пройдуть їхні кандидати, то тоді тушок може і не бути. Тоді може бути навпаки: хтось з Регіонів перейде в опозицію…

- Це абсолютна утопія.

- Ну чому ж? Все залежить від того, якою буде більшість… А якщо так не буде, то, безумовно, людям, пов’язаним з бізнесом, буде тяжко утриматися в опозиційному таборі.

- І все-таки: ви кілька років були в «Батьківщині» і непогано знаєте Тимошенко. Вона – з тих людей, які дозволять за спиною грати у якісь власні ігри?

- Непросте питання. Гадати на кавовій гущі не хочу. Все залежить ще й від того, наскільки Тимошенко переосмислила свої минулі помилки і чи зрозуміла щось нарешті… Я її попереджав ще у 2005 році: якщо вона й надалі просуватиме ту команду, яку вона формує, вона її врешті-решт підведе.

Тоді вона мене не послухала, і я пішов з фракції, не дивлячись на те, що Юля якраз стала прем’єром. Думаю, що їй теж непросто, і те, що вона нібито повністю контролює свою фракцію, все-таки не відповідає дійсності. Оскільки там є всілякі кожем`якіни, то…

- Кожем`якін – злий геній партії «Батьківщина»? Найбільший з усіх?

- Яблуко від яблуні далеко не падає. Ми знаємо, чим займався його батько – професійний кадебіст, котрий брав участь в арешті Івана Геля (радянський дисидент, помер у 2011 році. – Авт. ). Пам’ятаю і одне з інтерв’ю Андрія Кожем`якіна, де той говорить, що Чорноморський флот стоїть на сторожі безпеки України…

- Я думала, вас більше обурюватиме Абдуллін. Це ж через нього ви свого часу пішли з фракції БЮТ. Точніше, не через нього одного, а через групу таких, як він – тих, хто приєднувався до БЮТ у 2005-му. Тим не менш, ім’я цього депутата з’являється у виборчих списках вже втретє…

- Так. Скажіть, яка користь від цього депутата для України?

- Не знаю. Для України, мабуть, жодної, а для «Батьківщини» – якась користь таки є. Це ж, як бачимо, різні поняття…

- Мабуть, що так.

- Ви свого часу дуже співчували Юлії Володимирівні, навіть пропонували (на початку 2000-х) відсидіти за неї в тюрмі, потім в ній розчарувалися. Тепер же, як мені здається, у ваших словах знов звучить нотка симпатії…

- Співчуваю їй як людині. Вона – жінка, а я знаю, що таке тюрма… Не хотів би, щоб вона сиділа в тюрмі, але й побоювався би її у політиці. Крім того, розумію, як їй зараз тяжко – з вершини влади скотитися так стрімко і так відчутно впасти… Але, гадаю, на високих посадах, там, де в хід пішла б уся її авантюрність, їй робити нічого.

- В такому разі вам, очевидно, нічого боятися. Чи вона, по-вашому, повернеться у велику політику?

- Поняття не маю. Це від багатьох чинників залежить. І від того, зокрема, чи дозволить їй її здоров’я.

- БЮТ за відсутності Тимошенко здатен на фронду? «Сегодня» пише, що ваша колишня фракція все ніяк не розпрощається з ідеєю бунту: розглядає можливість проведення альтернативного з`їзду тощо, дарма, що тепер запізно подавати списки в ЦВК…

- Фракція ця завжди була слухняною. Пам’ятаю, що коли між мною та Тимошенко тривала суперечка, всі сиділи, опустивши голови, і мовчали. Так що ніякого бунту не буде, кожен на щось сподіватиметься…

Та й якщо в когось ще лишилась совість, слід усвідомити, що зараз не час для демаршів. Все-таки опозиція об’єдналася, і загальнонаціональне повинно домінувати над особистим. Але це моя позиція, кожному ж в душу не зазирнеш…

- Ви серйозно вважаєте, що ця опозиція щось робитиме в ім’я України?

- Думаю, що так. Орду треба зупинити. Все-таки і з числа мажоритарників бодай якась частина порядних людей прорветься…