Опозиція в парламенті: Давай, до побачення!

Перший день останньої сесії Верховної Ради шостого скликання запам’ятався не тільки надкороткою тривалістю робочого дня народних депутатів. Лідер опозиційного виборчого списку Арсеній Яценюк вийшов до журналістів з лозунгом «Ми йдемо на округи». Тобто в парламенті залишиться невелика купка опозиціонерів, яка «контролюватиме» дії більшості, а решта противників влади присвячуватиме увесь свій час роботі на округах. З першим заступником голови парламентського регламентного комітету бютівцем Сергієм Сасом «Главком» говорив про те, в чому полягає черговий хитрий план української опозиції, а також про його враження від першого дня роботи Ради після літніх канікул.

Для вас особисто було несподіваним те, що сьогоднішнє засідання парламенту протривало «аж» 19 хвилин?

Безумовно, для мене це було несподіванкою. Річ у тому, що після затвердження порядку денного сесії сьогодні мало розглядатися питання про скасування прийняття закону про розмежування державної і комунальної власності. Я повинен був співдоповідати з цього надзвичайно важливого питання і для мене було абсолютно несподіваним, що засідання закриється, навіть не дійшовши до нього.

Як ви думаєте, чому більшість вирішила перенести фактичний початок сесії на четвер?

Вчора ми збиралися керівництвом фракції, на цій зустрічі був присутній Олександр Валентинович Турчинов. Ми обговорювали, що нам робити, брати чи не брати участь у сесії, з огляду на ту сумну практику, яка склалася на минулій сесії, зокрема, з прийняттям земельного закону чи сумнозвісного закону про мови. Коли ми проаналізували роботу парламенту під час попередньої сесії, то з’ясувалося, що з 258 законопроектів, внесених опозицією, – в основному йдеться не про популістські, передвиборчі, а обґрунтовані, конструктивні пропозиції, – було прийнято лише п’ять, і то деякі лише в першому читанні. Розуміючи всю безперспективність подальшої роботи в парламенті, ми вирішили не пропонувати включити ці законопроекти до порядку денному. Можливо, з огляду на це більшість і вирішила взяти тайм-аут…

А, крім того, ви ж бачили як спонтанно вчора відбулася погоджувальна рада. Сталося, як завжди у нас буває: готувались-готувались, а тоді більшості не вистачило одного дня для того, щоб сформулювати для себе тактику і стратегію проведення цієї сесії. Тож, щоб убезпечити себе від якихось несподіванок, більшість і вирішила взяти цей дводенний тайм-аут.

Сьогодні Арсеній Яценюк після закриття засідання заявив, що опозиція йде в округи і в сесійній залі залишаються буквально кілька чоловік, які будуть фіксувати порушення, які матимуть місце під куполом. Це було його особистим рішенням чи консолідованим рішенням Об’єднаної опозиції?

Це питання розглядалось вчора на нараді керівництва нашої фракції за участю Олександра Турчинова. Ця думка прозвучала і на сьогоднішньому засіданні фракції, і її було підтримано. Тому це є наша консолідована позиція.

Ми вважаємо, що сьогодні, за 54 чи навіть менше днів до виборів, робота в округах повинна носити не спорадичний, випадковий характер, а постійний і цілеспрямований. Тому треба, щоб кандидати, які балотуються по списку чи в одномандатних округах, повинні бути ближчими до виборців.

А вам не здається, що у вашій ситуації доцільніше було б залишатися в стінах Верховної Ради і відстоювати свої інтереси перш за все там? Опозиція вже одного разу без бою пішла від Українського дому, проголосивши свою перемогу. Зараз ви «переможно» йдете з парламенту, даючи більшості робити під куполом все, що завгодно…

Дякую вам за це питання, але насправді все не зовсім так. Ми не даємо можливість Партії регіонів з її сателітами робити все, що завгодно. Наше представництво у Верховній Раді буде активно виступати по кожному законопроекту, доносити свою позицію до громадян, фіксувати порушення при розгляді та ухваленні законів. Але зараз, враховуючи баланс голосів і той спосіб, у який керівництво Верховної Ради буде протягувати все, що їм будуть подавати з Адміністрації Президента чи Кабінету Міністрів, не залишає нам можливості протидіяти цьому – хіба що кидатися на трибуну…

А, власне, чому б вам не кидатися на трибуну, у будь-який спосіб не даючи їм порушувати Конституцію і закони України?

Ви ж знаєте, ми маємо такий досвід… Ви бачили, як ми себе поводили під час ухвалення закону про мови – це може вийти раз чи два, але ж ми не можемо цього робити постійно… Я думаю, сьогодні нам потрібно пояснювати людям свою позицію: що в цій Верховній Раді опозиція при всьому бажанні не може досягати результату. В даному випадку стоїть питання – або в перспективі у опозиції з’явиться можливість перетворити Верховну Раду з філії Адміністрації Президента на справжній парламент, або ж продовжувати кидатись на трибуну…

Знаєте, сьогодні я зустрічався з Миколою Миколайовичем Петруком, який постраждав в одній з парламентських бійок. Стан його здоров’я досі залишає бажати кращого. Але що від того змінилося? Ну, ще комусь розіб’ють голову, ще хтось з ваших колег отримає чергову картинку, яка зробить фурор на день-два… Але я переконаний, що зараз треба працювати на перспективу.

А ви не боїтесь, що ця ваша робота на перспективу, яка в даному разі заключається в тому, що ви залишаєте Верховну Раду напризволяще, призведе до того, що у наступному парламенті буде ще менше опозиціонерів, ніж зараз?

Ми не залишаємо Верховну Раду напризволяще. У нас там буде достатнє представництво, яке дозволить не тільки реагувати на якісь поточні питання, а й певним чином контролювати події виборчої кампанії.

Крім того, потрібно розуміти, що будь-який закон, який зараз прийме Верховна Рада, може бути змінений або скасований наступним парламентом, якщо його конфігурація буде змінена в результаті виборів. І це буде безболісніше і законніше, ніж зараз якимось чином намагатися перешкоджати цій більшості і перетворювати парламент в цирк. Адже, будемо говорити відверто, тільки невелика кількість українців позитивно сприймають бійки, скандали, кров, сльози і все, що летить з Верховної Ради, коли там загострюються стосунки. Більшість наших громадян хочуть від парламенту конкретної, результативної роботи. Надія на таку роботу може виникнути тільки після виборів. Навіть якщо врахувати, що фальсифікації і застосування адмінресурсу на цих виборах будуть як ніколи масштабними, все одно доля майбутнього парламенту сьогодні перебуває в руках виборця. Тому ми і йдемо до виборця, аби донести до нього нашу позицію.

Чи ставило керівництво вашої політсили якийсь чіткий план відносно того, скільки опозиціонерів повинні бути присутніми на звичайному середньостатистичному засіданні парламенту? Наприклад, скільки членів вашої фракції будуть присутні на засіданнях Ради цього тижня?

Все буде залежати від того, які законопроекти будуть вноситися до порядку денного Верховної Ради на конкретний день. Якщо будуть вноситися проекти, авторами яких є наші колеги, або такі проекти, з яких вони будуть мати бажання висловитись, – ніхто не заборонятиме їм приїхати до парламенту і взяти участь у їхньому обговоренні. Ніхто нікого нізвідки ногами виштовхувати не буде.

Тим не менше, дорученням фракції визначено, будемо говорити, кільканадцять чоловік, які перебуватимуть у парламенті постійно і триматимуть на контролі все, що там відбуватиметься. І якщо будуть вноситися якісь архіважливі чи архінебезпечні з нашої точки зору законодавчі пропозиції, то, звичайно, ми задіємо всі наявні у нас можливості для мобілізації наших депутатів.

Чи розглядалося у вас на фракції питання про долю Миколи Томенка? Він наполягатиме на розгляді своєї заяви про відставку з поста віце-спікера чи повернеться на робоче місце?

Це питання на засіданні фракції не розглядалося. Але, оскільки Миколи Володимировича сьогодні не було в президії під час відкриття сесії, ми можемо зробити висновок, що це питання поки що залишається відкритим.

Що в такому разі повинен зробити парламент, щоб якимось чином закрити це питання? Ця історія повинні закінчитись якимось голосуванням, чи Томенко просто не приходитиме на робоче місце?

У нас вже є досвід того, як свого часу один з керівників подав заяву про відставку, і вона півроку десь бовталась. Але я прихильник того, щоб все було по закону.

По закону – це як?

У Регламенті є чітке положення про те, що кожна подібна заява повинна бути розглянута у визначений термін. Верховна Рада повинна прийняти рішення. Звичайно, народний депутат може відкликати свою заяву, але, в будь-якому разі, все повинно відбуватися у чіткій відповідності з процедурою.

Тобто якщо Томенко не забере свою заяву, то в будь-якому разі повинно відбутися голосування про його відставку?

Якщо слідувати приписам Регламенту, парламент повинен розглянути це питання найближчим часом. А яке рішення буде прийнято – це буде вирішено голосуванням.

Ваша фракція буде голосувати за відставку Томенка, якщо він не відкличе свою заяву?

З цього приводу буде прийнято рішення фракції. Ми заслухаємо Миколу Володимировича. Але я особисто вважаю, що він зайняв у цій ситуації конструктивну і мужню позицію. У такий спосіб він висловив свій супротив тому «беспределу», який відбувається в парламенті. Інших варіантів він у цій ситуації не побачив.

Головне фото: Станіслав Груздєв, «Главком»