Київ мажоритарний. Частина друга

На території Києва рішенням Центральної виборчої комісії утворено 13 виборчих округів, поділених на 1073 виборчі дільниці. У списки для голосування внесено близько 2,16 млн. виборців. За даними соціологів, очікувана явка на виборчі дільниці становитиме в середньому 62%.

Середня кількість кандидатів – 23 кандидати на один мандат (найбільша кількість - у окрузі №212 (39 кандидатів), найменша кількість – у окрузі №215 (15 кандидатів).

За місяць перед виборами ситуація на виборчих округах залишається доволі статичною, без надзвичайних ситуацій, які могли би суттєво вплинути на хід виборчої кампанії, а також без яскравих технологічних знахідок. Якщо останній місяць виборчої кампанії пройде у тому ж ритмі, то вже зараз можемо робити висновки щодо можливого результату виборів для міста Києва, а також можемо окреслити основні тенденції, що спостерігаються в ході кампанії.

В другій частині аналітичної записки «Київ мажоритарний» - аналіз ситуації в округах, що розташувались на лівому березі столиці. Про передвиборчі розклади в правобережних округах читайте тут

-- Виборчий округ №212 (включає: частину Дарницького району міста Києва (виборчі дільниці № 800086 – 800156, 800205 – 800214)

Кількість зареєстрованих кандидатів – 39, з них 13 – висунуто партіями, 26 – самовисуванці. Цікаво, але 10 кандидатів, зареєстрованих у районі, мають ту чи іншу прив’язку до мережі супермаркетів «Фуршет».

Ще однією відмінністю виборчого округу є те, що серед кандидатів є багато відомих та впливових людей. Зокрема, голова спостережної ради ПрАТ «Фуршет» Ігор Баленко (самовисунення), народний депутат України Кирило Куликов (суб’єкт висунення – Політична партія «Удар» (Український Демократичний Альянс за Реформи) Віталія Кличка»), народний депутат України Катерина Лук’янова (самовисунення), адвокат Тетяна Монтян (самовисунення), народний депутат України Тарас Чорновіл (самовисунення), колишній керівник київської міліції генерал Віталій Ярема («Батьківщина»). Такий ажіотаж можна пояснити тим, що рішення про утворення округу було прийнято доволі пізно (у травні-червні 2012 року), і багато кандидатів розраховувати на те, що новостворений округ буде відносно легко здобутий.

Реально на момент утворення округу на даній території вели системну роботу лише двоє кандидатів – Тетяна Монтян та Кирило Куликов. Всі інші кандидати включилися в кампанію по «допомозі мешканцям району» значно пізніше.

Округ має свою специфіку. Це – наймолодший київський округ (територія округу почала забудовуватися у 1988 році). Тут надзвичайно мало пенсіонерів (8,5% від загальної кількості мешканців). Значна частина мешканців округу – це працездатна частина населення, яка відносно недавно придбала житло – часто в кредит. Тут відзначається більш високий середній рівень доходів населення, аніж в цілому по Києву. Також на окрузі концентровано значно більший відсоток україномовних громадян, представників інтелігенції, офісних працівників.

Це вселяє надію на те, що виборці округу найменше за представників інших округів схильні до підкупу з боку кандидатів (хоча в ході виборчої кампанії зафіксовано спроби кандидата Ігоря Баленка роздавати виборцям дисконтні картки на знижку в 7% при розрахунках в мережі «Фуршет»).

Головні проблеми округу – проблема модернізації Бортницької станції аерації та сміттєпереробного заводу. За соціологічними даними, основна боротьба в окрузі розгортається між двома опозиціонерами. Лідером кампанії є Кирило Куликов – народний депутат України, у минулому – один з лідерів «Народної самооборони», екс-керівник бюро «Інтерполу» в Україні. На другому місці - з незначним відривом - іде генерал Віталій Ярема. Третє місце – у народного депутата Тараса Чорновола (який на старті кампанії був другим, але зараз дещо здав позиції).

Слабкою стороною Кирила Куликова є розгорнута проти нього у пресі кампанія, спричинена давніми конфліктами народного депутата з групою «Приват» та з групою ЄДАПС.

Друга загроза – це загроза об’єднання проти нього двох його конкурентів – опозиціонера Віталія Яреми та незалежного Ігоря Баленка. На користь Куликова працює підтримка Куликова з боку Віталія Кличка та екс-міністра внутрішніх справ Юрія Луценка. Також важливо те, що Куликов став відомим завдяки послідовній боротьбі з Леонідом Черновецьким протягом всього періоду його управління Києвом. Нині Куликов очолює Тимчасову слідчу комісію Верховної Ради України, що займається розслідуванням діяльності Київради в часи Черновецького.

Третій кандидат, Тарас Чорновіл, – політик, який вирізняється своєю принциповістю та щирістю висловлювань. Він неодноразово йшов проти течії (президентські вибори 2004 року, червень 2009 рік – вихід з фракції Партії регіонів у Верховній Раді України). Має великий досвід політичної та законотворчої діяльності.

Ігор Баленко, попри свої значні статки, нічим не запам’ятався киянам за період свого депутатства в Київраді (депутат четвертого і п’ятого скликання). У 2006-му пройшов у Київраду під №5 списку «Народного Блоку Литвина». Більше відомий як власник «Фуршетів» та чоловік відомої поп-виконавиці Асії Ахат.

Сьогодні можемо прогнозувати, що боротьба по лінії Куликов – Ярема буде загострюватися.

Довідка

{-1}

Кирило Куликов, народний депутат України. Висуванець партії «Удар».

43 роки. Має три вищі освіти.

У 2005-2007 роках – керівник Національного центрального бюро Інтерполу України МВС.

З 2007 року – народний депутат України. Обраний за списком «Наша Україна – Народна Самооборона». У парламенті очолював тимчасову слідчу комісію, яка вивчала обставини порушення Конституції України та прийняття протиправних рішень Київською міською радою.

{2-}

Віталій Ярема, генерал-лейтенант міліції. ОО «Батьківщина».

48 років. Народився 14 жовтня 1963 року в селі Строкова Переяслав-Хмельницького району Київської області, громадянин України, освіта вища. У 2005 – 2010 роках – Начальник Головного управління МВС України у місті Києві. Нині - голова правління, благодійна організація «Закон і честь», безпартійний, проживає в місті Києві, суб’єкт висування – політична партія Всеукраїнське об’єднання «Батьківщина».

{-3}

Тарас Чорновіл, народний депутат України. Самовисуванець.

48 років. Син відомого дисидента, лідера Народного Руху України В’ячеслава Чорновола. Чотири рази обирався до парламенту. Був членом фракції «Наша Україна». Двічі – за списком Партії регіонів. Під час третього туру президентських перегонів 2004 року керував виборчим штабом Віктора Януковича. У 2009 році полишив фракцію Партії регіонів. У лютому 2011 року вступив до депутатської групи «Реформи заради майбутнього». Вийшов звідти у лютому 2012 року – через скандал навколо записів Романа Забзалюка.

-- Виборчий округ № 213 (частина Деснянського району (виборчі дільниці № 800215 – 800227, 800236 – 800243, 800254 – 800270, 800273 – 800304, 801068 – 801070)

Кількість зареєстрованих кандидатів – 16, з них 8 – висунуто партіями, 8 – самовисуванці.

В найбільшому за чисельністю мешканців районі України несподіванок очікувати, очевидно, не слід. В двобої зійдуться представник Партії регіонів Валерій Борисов та ВО «Батьківщина» Володимир Яворівський.

Проте, при всій повазі до минулих заслуг колишнього голови Спілки письменників та «старожила» української політики Яворівського, йому буде надзвичайно важко скласти конкуренцію лідеру громадської організації «За Троєщину», будівельнику Борисову.

Впізнаваність та опозиційність – основні козирі Яворівського. Одначе їх буде замало, аби отримати перемогу над представником партії влади в зазначеному виборчому окрузі.

По-перше: Борисов не менше, а можливо, і більше відомий на Троєщині, аніж Яворівський. По-друге: троєщинці, ймовірніше за все, проголосують за регіонала Валерія Борисова, який обіцяє прокладання лінії метрополітену на Троєщину (відповідно до заяви глави КМДА Олександра Попова будівництво першої станції мало розпочатися вже у вересні), районної багатопрофільної лікарні із пологовим відділенням, стадіону, реалізацію інших інфраструктурних проектів.

Володимир Яворівський обіцяє домогтися від влади, до якої він перебуває в опозиції, «виділення з міського бюджету більше коштів на благоустрій, будівництво дитячих та спортивних майданчиків, зон відпочинку» тощо.

У випадку, якщо Валерій Борисов зможе налагодити стосунки у режимі тандему з відомим бізнесменом Олександром Ліщинським, перемога Борисова буде невідворотною. Особливо враховуючи фактор представниці партії «Удар» Валентини Сокур, яка активно ділить протестний електорат з Володимиром Яворівським.

Не на користь Яворівського, очевидно, працюватимуть документи з часів його керівництва Спілкою письменників України. Чимало його колег по перу висували проти Володимира Олександровича звинувачення у використанні непрозорих фінансових схем. Цілком ймовірно, що ці звинувачення будуть підняті в ході нинішньої кампанії.

Довідка

{4-}

Валерій Борисов, народний депутат України. Висуванець Партії регіонів.

55 років. Очолював концерн «Київпідземшляхбуд». За часів Олександра Омельченка був першим заступником голови Київської державної адміністрації. У 2007 році обирався до парламенту за списком «Наша Україна – Народна Самооборона». У 2011 році став членом Партії регіонів.

{-5}

Володимир Яворівський, народний депутат України. Висуванець ОО «Батьківщина».

69 років. Письменник. За часів Радянського Союзу обирався до Верховної Ради СРСР. Активний учасник Народного Руху. Депутат п’яти скликань Верховної Ради України. Був головою Національної спілки письменників та головою Шевченківського комітету. З 2007 року – народний депутат від БЮТ.

-- Виборчий округ № 214 (Дніпровський район (виборчі дільниці № 800350 – 800353, 800366, 800369 – 800407, 800431 – 800434, 800438 – 800470)

Кількість зареєстрованих кандидатів – 22, з них 8 – висунуто партіями, 14 – самовисуванці.

Зважаючи на те, що об’єднана опозиція фактично самоусунулась від виборів в даному окрузі, висунувши кандидатом невідомого хмельничанина Юрія Ганущака, основним претендентом на перемогу є самовисуванець , екс-секретар Київради Олесь Довгий. Анатолію Хмілю – кандидату від ПР - відведено роль «технічного» кандидата, такого собі громовідводу та утилізатора негативних настроїв.

Виборча кампанія Олеся Довгого проста та системна. Її лейтмотив – «хліба та видовищ», - як свідчить соціологія, виявляється ефективним і дієвим. Зокрема, встановлює дитячі майданчики тощо. Новаторська «фішка» в його кампанії - організація зустрічей молодих батьків із доктором Євгеном Комаровським.

Теоретичний шанс завадити Олесю Довгому увійти до нового складу Верховної Ради України має кандидат від партії «УДАР» Віктор Чумак. Хоча соціологічні дані засвідчують надто високий відрив Довгого від свого найближчого опонента.

Довідка

{6-}

Олесь Довгий, депутат Київради, екс-секретар Київради. Самовисуванець.

31 рік.за фахом – економіст-міжнародник. Єкс-секретар Київради Одружений на доньці «регіоналки» Ірини Горіної – Катерині. Подружжя Довгих утворило благодійний фонд, який давно працює в районі.

{-7}

Віктор Чумак, директор Інституту публічної політики. Висуванець партії «Удар».

54 роки. Правознавець, генерал-майор юстиції запасу. Був військовим, працював на різних посадах у Державній прикордонній службі України.

З 2010 року – директор Інституту публічної політики.

-- Виборчий округ № 215 (частина Деснянського (виборчі дільниці № 800228 – 800235, 800244 – 800253, 800271, 800272, 800305 – 800341), частина Дніпровського (виборчі дільниці № 800342 – 800349, 800354 – 800365, 800367, 800368) районів міста Києва)

Кількість зареєстрованих кандидатів – 15, з них 6 – висунуто партіями, 9 – самовисуванці.

З ймовірністю, яка коливається біля позначки 100%, можна стверджувати, що переможцем виборів у окрузі № 215 стане секретар Київради Галина Герега.

Цей прогноз базується на тому, що: 1) в неї потужна виборча кампанія, яка вражає своїм масштабом (велика кількість візуальної реклами, встановлення під будинками лавочок та баскетбольних майданчиків у дворах, роздача численних продуктових пайків тощо); 2) в окрузі № 215 кандидати, які могли б скласти реальну конкуренцію Галині Герезі на виборах, відсутні; 3) потужна фінансова та адміністративна основа кандидата.

Соціологічні дослідження демонструють серйозний відрив Галини Гереги від своїх опонентів. Очікувати на можливе загострення політичної боротьби у зв’язку із реєстрацією на окрузі узгодженого з об’єднаною опозицією кандидата від ВО «Свобода» Андрія Іллєнка, голови Київської міської організації, теж не доводиться: мешканці округу не сприймають радикальні гасла. Герега не асоціюється з Партією регіонів. Попри достатню впізнаваність Іллєнка, сина відомого українського режисера Юрія Іллєнка, шанси на перемогу у нього не надто високі.

Інших відомих пересічному виборцю кандидатів на цьому окрузі не має.

Довідка

{8-}

Галина Герега, секретар Київради. Самовисуванець.

52 роки. Співвласниця мережі будівельних супермаркетів «Епіцентр». За даними журналу «Фокус», подружжя Олександра та Галина Герег володіє статками у $890,8 млн. і посідає 27-му сходинку в рейтингу багатіїв.

Депутат Київради від фракції «Громадський актив Києва».

На посаді секретаря Київради змінила Олеся Довгого. Нині є в.о. міського голови Києва.

{-9}

Андрій Іллєнко, політик. Висуванець ВО «Свобода».

25 років. За освітою – філософ.

Син відомого режисера Юрія Іллєнка. Депутат Київської обласної ради від «Свободи». Керівник Київської міської організації партії, один з ідеологів і партії.

-- Виборчий округ № 216 (частина Дарницького (виборчі дільниці № 800157 – 800204), частина Дніпровського (виборчі дільниці № 800408 – 800430, 800435 –800437) районів міста Києва)

Кількість зареєстрованих кандидатів – 29, з них 10 – висунуто партіями, 19 – самовисуванці.

216-й округ – найбільш непередбачуваний. Незважаючи на висунення політичною партією Всеукраїнське об’єднання «Батьківщина» одного із найсильніших своїх представників (у Києві) народного депутата Ксенії Ляпіної та відсутність на окрузі інших відомих широкому загалу особистостей, говорити про електоральні переваги узгодженого кандидата від об’єднаної опозиції було б дещо передчасно.

Поряд зі значною перевагою над своїми опонентами на інформаційному полі – медійною впізнаваністю та вмінням чітко та гарно говорити - інших сильних сторін у Ляпіної немає. Натомість відсутність відповідної фінансової бази для проведення повноцінної виборчої кампанії, причетність до команди президента Віктора Ющенка дає підстави стверджувати, що, окрім представника ОО, шанс перемогти на цьому окрузі мають одразу декілька кандидатів.

Специфіка округу полягає у тому, що а) цей округ – «пролетарський» (один з найнижчих за майновим показником рівнем у Києві); б) тут чи не найсерйозніші проблеми з інфраструктурою (район почав забудовуватися у 1945 році, при спорудженні новобудов не врахували фактор необхідності модернізації та розширення колектора; великі проблеми з якістю води, доріг тощо, значна частина житлового фонду – «хрущівки»); в) район вважається «вотчиною» Черновецького – він тут працював, починаючи з середини 90-х років, тут формувалися і проходили відкатку його перші мережеві структури, тут доволі багато його прихильників г) у районі – доволі сильні позиції секти «Посольство Боже» нігерійського проповідника Сандея Аделаджі – союзника команди Леоніда Черновецького.

У Ляпіної, на жаль, надто слабка «місцева» програма. До того ж фактор «бабусь Черновецького» і прихожан «Посольства Божого» може зіграти свою роль.

Найбільш ймовірні конкуренти Ксенії Ляпіної по округу № 216, від «Удару» - депутат Київської міської ради Олексій Давиденко, самовисуванці Віктор Довгий та Олександр Супруненко.

Олексій Давиденко, що позиціонується як керівник ТОВ «Світ літньої людини і реабілітації», експлуатує насамперед своє членство в партії «Удар». Однак широкому загалу він залишається маловідомим. Рейтинг Давиденка – це насамперед партійний рейтинг.

Самовисуванець Віктор Довгий, генеральний директор Благодійного фонду «Благодать ХХІ», доволі активно працював на окрузі у минулі роки. Він брав участь у будівництві соціального житла, церков, проводив спонсорську роботу, тісно співпрацює з православною релігійною громадою. У Довгого – найбільш реалістична і доступна виборча програма. Це – основна причина росту його рейтингів: він сприймається як «свій, дарницький». У серпні його рейтинги складали 5%, у вересні соціологи зафіксували зростання рейтингів до 7,5%.

Ще один кандидат, Олександр Супруненко, є братом колишнього зятя Леоніда Черновецького. Входить до рейтингу найбагатших українців за версією журналу «Форбс». Чинний депутат Верховної Ради України. Попри порівняно невисокий рейтинг, він найбільше працює у середовищі, яке традиційно відмовляється вести розмови з соціологами. Окрім того, за даними ЗМІ, Супруненко розгорнув широкомасштабну роботу з роздачі грошових та інших матеріальних подарунків виборцям.

Не зважаючи на те, що Супруненко позиціонується як самовисуванець, він є членом фракції Партії регіонів.

Враховуючи неоднозначність ситуації на окрузі, не можна стверджувати, що основна боротьба у останній місяць триватиме саме між Ксенією Ляпіною та Олексієм Давиденком, рейтинги якого мають тенденцію до зниження. Скоріш за все, основним конкурентом Ляпіної стане або Віктор Довгий, або Олександр Супруненко.

Довідка

{10-}

Ксенія Ляпіна, народний депутат України. Висуванець ОО «Батьківщина»

48 років. Заступник голови партії «За Україну!». Була фінансовим директором СП «Tooles Ltd», координатором аналітично-експертної групи Координаційно-експертного центру об'єднань підприємців України.

У 2005-2006 роках очолювала Раду підприємців при Кабінеті Міністрів України.

Тричі обиралася до Верховної Ради від «Нашої України». Входила до керівних органів партії Віктора Ющенка.

{-14}

Олександр Супруненко, депутат Київради. Висуванець Партії регіонів

41 рік. Брат першого зятя Леоніда Черновецького. Працював у комерційних структурах. Очолював ТОВ «Мірадем», ТОВ «Рентекс», ТОВ «Юридичний центр «Еквітас». Був депутатом Київської міської ради.

На парламентських виборах 2007 року отримав депутатський мандат за списком Партії регіонів. У 2010 року Олександр та В’ячеслав Супруненки увійшли до рейтингу 200 найбагатших українців, які склав «Фокус». Капітал братів оцінено в $ 23, 2 млн.

ВИСНОВКИ

Аналіз ситуації в місті Києві показує неоднозначність тенденцій у округах. Київ не є однорідним у своїх політичних симпатіях, і кияни готові підтримати не просто висуванців від тих чи інших партій, а насамперед яскравих особистостей.

По-перше, варто відзначити, що в деяких округах – не зважаючи на те, що до виборів залишився місяць – вибори вже відбулися. Де-факто можна привітати з перемогою на виборах Віктора Пилипишина, Галину Герегу, Олеся Довгого та Володимира Бондаренка. Насамперед тому, що ці політики провели системну роботу, а політичні сили не змогли виставити співмірних по можливостях конкурентів.

По-друге, не зважаючи на високий рейтинг Віталія Кличка та його політичної сили, не завжди відчувається синергія між Кличком та партією, партією та кандидатами від УДАРу, Кличком та кандидатами від УДАРу.

По-третє, виборці не надто ретельно вникають в суть програмових засад тих чи інших кандидатів, орієнтуючись здебільшого на конкретні справи, партійну приналежність, гасла та подарунки.

По-четверте, і кандидати від влади, і кандидати від опозиції, і само висуванці не гребують недозволеними прийомами заради підняття власного рейтингу. Брутальні дії та недозволені прийоми не є прерогативою лише якоїсь однієї політичної сили.

По-п’яте, найбільш жорстка боротьба за депутатський мандат розгорнеться у округах № 212, 216, 218, 219, 221 та 222.

По-шосте, зняття окремих самовисуванців з дистанції, яке прогнозується у останній місяць кампанії, навряд чи суттєво вплине на сам результат і на розстановку сил. Єдина дія, яка могла би призвести до переформатування ситуації в округах – домовленість «Удару» та Об’єднаної опозиції щодо проведення праймеріз та визначення найсильнішого єдиного кандидата з наступним зняттям на його користь того кандидата від опозиційних сил, який набрав меншу кількість голосів. Проте навряд чи така узгодженість матиме місце – в силу різних інтересів у лідерів «Удару» та ОО.

По-сьоме, враховуючи зацікавленість влади у проведенні дійсно показових виборів (для їх легітимізації в очах світового співтовариства), варто очікувати більш жорсткого контролю за діями кандидатів-мажоритарників (унеможливлення «каруселей», великої кількості «відкріпників», фіксація конкретної кількості виборців, що проголосували – в тому числі за допомогою відеокамер тощо). Тобто, чимала кількість технологій, які були заготовлені на початку виборчої кампанії, виявляться недієвими.

По-восьме, можемо очікувати настання «ресурсного голоду» у ряду кандидатів – особливо у тих, хто взяли швидкий темп у серпні-вересні.

По-дев’яте, хочеться сподіватися, що органи правопорядку більш активно слідкуватимуть за виборчим процесом і реагуватимуть на факти, викладені у засобах масової інформації та на моменти недозволених дій, зафіксовані навіть в судовому порядку. Це стосується насамперед фактів, оприлюднених щодо кандидатів Супруненка (округ №216) та Баленка (округ №212). Останньому винесено попередження з боку ЦВК.

По-десяте, нинішні вибори у Києві є свідченням «кризи жанру»: жодної цікавої і нової знахідки в галузі реклами, політичних технологій, маркетингу. Кандидати користуються вторинними технологіями і ведуть надто нудні, сірі кампанії. Можливо, саме такими будуть усі політичні кампанії у майбутньому?

Першу частину аналітичної записки «Київ мажоритарний» про ситуацію в округах, що розташувалось в правобережній частині столиці, читайте тут