Чи знешкодять олігархи «Сім’ю»

Дотеперішній розподіл впливів в українській владній команді поміж Віктором Януковичем та олігархами, здається, влаштовував усіх, однак скоро ситуація може стрімко змінитися, а Фірташ та Ахметов - змінити фронт.

Партія регіонів ніколи не була безпроблемним монолітом, а пануючі взаємини поміж групами, які входять до її складу настільки ворожі, що в минулому доходило навіть до скандалів із використанням кулаків ( Нестор Шуфрич, який входить до команди Януковича, у 2009 році нокаутував ставленика олігарха Дмитра Фірташа – Сергія Льовочкіна). Щоправда, досі жодна з груп не відчувала себе настільки сильною аби взяти на себе всі важелі влади в державі, що у свою чергу сприяло компромісним рішенням і прийнятному задоволенню апетитів усіх олігархічних кланів як у політиці, так і в економіці. Однак агресивно зростаючий вплив так званої «Сім’ї» тобто клану, керованого безпосередньо Віктором Януковичем і його старшим сином Олександром, все більше порушує попередню крихку рівновагу, призводячи до виникнення все помітнішого розколу.

-- Ще з владою, чи вже з опозицією?

На сьогоднішній день лише група, що зосереджується навколо олігарха Фірташа та глави Адміністрації Президента Льовочкіна, могла б відверто демонструвати слухняність Януковичу. І хоча їхня позиція ще залишається доволі міцною, в результаті наростаючого останнім часом конфлікту вона значно слабша, аніж була раніше. Це, перш за все, впадало в око і ставало все більш помітним під час формування виборчих списків напередодні парламентських виборів минулого року: в них чомусь дуже бракувало місця прихильникам Фірташа, хоча досить несподівано з’явився особистий ворог Льовочкіна Нестор Шуфрич. Чітко вираженим сигналом стало формування нового уряду, в котрому ставленики так званого газового лобі Юрій Бойко та Костянтин Грищенко (колишні міністри енергетики і вугільної промисловості, а також закордонних справ) отримали портфелі віце – прем’єрів, що теоретично можна було би вважати підвищенням, та насправді це означало їхнє усунення від реальної влади, і збереження зовнішнього вигляду існування балансу поміж кланами.

Втрата впливу Бойком і Грищенком дуже негативно позначилася на позиціях самого Фірташа. Перший забезпечував контроль над ключовим для його бізнесу газовим сектором, а некомпетентність другого (Грищенка – ред.) у вирішенні дипломатичних конфліктів, що виникали через закордонну критику процесу Юлії Тимошенко низкою експертів, вважалась навмисною і цілеспрямованою на послаблення позицій Януковича.

Тепер єдиним значним «активом», який свідчить про те, що Фірташ ще зберігає якийсь вплив у Партії регіонів є те, що його протеже - Сергій Льовочкін - залишається главою Адміністрації Президента України. Але у фокусі останніх подій, все ж скидається на те, що кар’єра Льовочкіна на цій посаді може швидко закінчитись.

Фірташ, аби убезпечити свій бізнес, мабуть, буде змушений шукати інших союзників, при чому, зовсім не виключено, що таких вже знайшов: таємницею Полішинеля стали його тісні зв’язки з групою чільних політиків партії «Удар» Віталія Кличка. Але чи наважиться олігарх на більш відверту підтримку опозиції буде зрозуміло вже напередодні президентських виборів, які заплановані на 2015 рік: саме тоді стане зрозумілим кого буде підтримувати телеканал «Інтер», який йому належить.

-- Поки що другий після Бога

Що стосується найбагатшого українця Ріната Ахметова - то увесь цей час він залишається настільки потужним, аби успішно зберігати свій вплив у Партії регіонів всупереч спокусам, що нуртують в надрах «Сім’ї» Януковича. У новому уряді Миколи Азарова йому вдалося не лише отримати низку міністерських посад для своїх людей, але й «убезпечити» Раїсу Богатирьову, яка попала в немилість і була різко розкритикована Президентом України: вона зберегла портфель міністра охорони здоров’я хоча була відсторонена від виконання обов’язків віце – прем’єра.

Та скидається на те, що зростаючий вплив «Сім’ї», а також деякі політичні рухи Януковича, починають непокоїти й Ахметова. Дуже невигідним для нього стане хоча б сам процес визнання Тимошенко підозрюваною в справі вбивства Євгена Щербаня. Новий кримінальний процес не лише посилюватиме конфлікт Києва та Заходу ( де Ахметов веде свій бізнес), але також вкотре зробить актуальним і модним одвічне запитання на тему: «звідки взялися олігархи і яким чином зібрали такі статки?». Щоправда, малоймовірно, що коли-небудь доведуть його причетність до якогось злочину, але вже сам факт вплутування його імені в ці історії негативно відіб’ється на репутації шанованого бізнесмена, яку він намагається обороняти будь-якою ціною.

Президентські вибори, що наближаються, безсумнівно стануть важким випробовуванням для Партії регіонів, бо навіть досі невідомо чи всі групи, які входять до її нинішнього складу, підтримають кандидатуру Януковича. Цілком ймовірний сценарій, за яким частина людей, які пов’язані з правлячою командою, в тому числі й два вище згадані олігархи, які відіграли ключову роль в його перемозі у 2010 році, можуть на цей раз підтримати когось іншого – наприклад, менш самостійну політичну фігуру, а відтак краще контрольовану.

Однак запитання, яке, напевно, задають собі Фірташ та Ахметов, звучить так: чи вдалося б їм у такому разі перемогти під час виборів не лише Януковича, але й одночасно «знешкодити» «Сім’ю»? Янукович за допомогою вірних людей перейняв на себе цілковитий контроль за державними фінансами та силовими структурами, які готові розпочати успішну боротьбу навіть з чільними українськими олігархами, що, підтримуючи Януковича під час виборів у 2010–му році, навіть не припускали, як сильно втрачають над ним контроль.

За матеріалом Nova Europa Wschodnia переклав Володимир Олійник