Сергій Соболєв: не кажіть, що імпічмент – це нереально

До травня включно триватиме опозиційна акція з претензійною назвою «Вставай, Україно!». Організатори акції - Арсеній Яценюк, Віталій Кличко та Олег Тягнибок кажуть, що головна мета протестних акцій, які пройдуть в усіх обласних центрах – імпічмент діючому Президентові. Між тим експерти досить скептично оцінюють, як форму, так і зміст протестної ідеї опонентів чинної влади. Мовляв, дострокові вибори глави держави – це не той меседж, який може «розбудити» суспільство і змусити людей виходити на вулицю. Крім того, незрозуміло яким чином лідери «Батьківщини», «УДАРу» та «Свободи» можуть досягти своєї мети за допомогою народу? Процедура імпічменту виписана в Конституції і шанси опозиції на законодавчому рівні провести все від «А» до «Я» фактично нульові. Проте наш сьогоднішній співрозмовник – лідер ПРП, нардеп від «Батьківщини» Сергій Соболєв критику акції «Вставай, Україно!» вважає безпідставною, а імпічмент Віктору Януковичу - цілком реалістичним варіантом.

Як ви оцінюєте безпосередньо ідею акції «Вставай, Україно!»? Наскільки ця акція на часі?

У перший день акції, що пройшла у Вінниці, на вулицю вийшло понад 10 тисяч людей. Це є найкращим підтвердженням того, що ця акція є своєчасною. Ви знаєте, які провокації там були з боку влади, але не дивлячись ні на що, люди масово вийшли на вулицю для того, щоб заявити свій протест. Таких масових акцій, відверто кажучи, я не пам’ятаю вже давно.

Протестні акції, як відомо, пройдуть в усіх областях України. І кожна наступна акція, без сумніву, буде набагато більш масовою. Акція «Вставай, Україно!» відкриває новий етап, коли фактично вичерпані усі політичні можливості для боротьби з цим режимом, і коли потрібно переходити до позапарламентських методів боротьби.

А чому, до речі, розпочати акцію вирішили саме з Вінниці?

Це не залежить від якоїсь конкретної області. Більше того, як і завжди під час проведення подібних акцій, пропозиції надходять від більшості областей України. Мова йде лише про те, які області швидше готові до проведення заходу. Саме це є визначальним.

Домогтися дострокових виборів Президента – така ключова мета опозиційної акції. Чи вважаєте ви, що сьогодні саме ця ідея може викликати бажання людей вийти на вулиці?

Я хотів би нагадати три гасла, які були прийняті і ухвалені на спільній нараді представників трьох опозиційних сил («Батьківщини», «Свободи» та «УДАРу») ще задовго до парламентських виборів. Перше – особисте голосування. Друге – імпічмент Президенту Януковичу. Третє – негайне ухвалення цілого ряду актів, які стосуються жахливих пенсійної та податкової реформ, мовного закону і т.д.

Над нами тоді сміялися, мовляв, кого з громадян цікавить персональне голосування, це питання не на часі. А перше ж опитування громадської думки засвідчило, що 90% українців вважають: і той, хто віддає свою карточку колегам, і той, хто голосує за когось, мають бути позбавлені депутатських повноважень. Назвіть мені ще хоч одну тему, яка об’єднала б українців.

Негайна відставка Януковича і цього бандитського режиму – це ще одне питання, яке, згідно з соціологічними опитуваннями підтримують наші громадяни. Я думаю такого рівня підтримки Янукович не мав ще ніколи. Навіть в найжахливіші для нього часи після помаранчевої революції. В 2005 році у Януковича була підтримка 20%, зараз же цей показник ледь-ледь сягає 15-ти відсотків.

Про що це свідчить? Лише про одне: люди три роки терпіли, але терпець увірвався. Терпіла, до речі, в тому числі і опозиція, до останнього сподіваючись, що будуть не лише гасла європейської інтеграції, а хоч якісь речі, які дійсно просуватимуть нас по шляху до європейського вибору.

Тепер усі вже зрозуміли, що шлях, яким веде Янукович – це шлях в нікуди. Торги з Європою, торги з Росією… А в цей час йде повне розкрадання України як держави. Саме тому я думаю, що питання імпічменту (чи добровільної відставки Януковича) сьогодні є актуальним.

Але питання імпічменту – це, передусім, питання Верховної Ради. Очевидно ж, що тут шанси опозиції фактично нульові.

Річ у тім, що парламент сьогодні не може виконати своєї головної функції - контролю за виконавчою владою та Президентом. Якби в Україні був повноцінний парламент, ми вже зібрали би необхідні 226 голосів для початку процедури імпічменту. А оскільки повноцінного парламенту немає, ми змушені звертатися до людей, яких обшукали і обібрали до нитки Янукович і його оточення.

Звертатися до народу звісно можна, але ж факт залишається фактом: провести питання імпічменту на законодавчому рівні нереально.

Скажіть, а хто в далеких 93-94-х роках вірив, що перший Президент і парламент не досидять усього терміну своїх повноважень і будуть дострокові вибори? Причому по закону це тоді зробити було просто неможливо. Тут ключову роль зіграла тільки добра воля і доведене до відчаю населення.

До речі, після виборів 94 року у нас хоч вперше була спроба проведення економічних реформ. А до цього чотири роки було лише тупцювання на місці. Мені цей час дуже нагадує все, що відбувалося тоді, в 90-х.

Ще один приклад. Хто, скажіть, міг повірити в арабську весну? В прогнозах найкращих аналітиків світу про це не йшлося. А потім ці аналітики опускали очі і не могли пояснити, як це так сталося, що мільйони людей вийшли на вулиці в країнах, де панував найбільш стабільний диктаторський режим.

Тому ніколи не варто казати «ніколи», тим більше в політиці. І не кажіть, що імпічмент – це нереально. Все може бути, якщо народ є народом.

Анатолій Гриценко, ваш колега по фракції, заявив, що рішення про проведення акції «Вставай, Україно!» Арсеній Яценюк приймав в одноосібному порядку. Крім того, пан Гриценко каже, що він, як і інші нардепи від «Батьківщини», дізнався про акцію із ЗМІ. Він також стверджує, що чинне керівництво вашої фракції не дослухається до думок представників інших партій, що входять до фракції «Батьківщина». В цьому контексті прозвучало і ваше прізвище. Що можете сказати з цього приводу?

Можу сказати, що я був серед тих, хто ухвалював рішення про проведення акції. Я активно підтримував це рішення. Більше того, я вважаю, що коли армія вже вирушила у похід, потрібно діяти, а не в тилах розбиратися, хто що сказав, і хто на кого як подивився.

Хода йде, все рухається у правильному напрямку. А далі? Років через 10, а може й 20, це вже будуть аналізувати історики.

Опозиція розпочала акцію «Вставай, Україно!», але відкритим наразі поки що залишається парламентське питання. Верховна Рада заблокована. Яким чином будете діяти у цьому напрямку надалі?

Передусім, варто дати відповідь на питання, а чому власне була блокада? Ви знаєте, що буквально за останній місяць чотирьох народних депутатів у незаконний спосіб (рішеннями ВАСУ) позбавили повноважень. Спочатку було нанесено постріл по позафракційних депутатах, а далі перейшли до Власенка, як адвоката Юлії Тимошенко та найбільш небезпечної особи для прокуратури безпосередньо і режиму Януковича в цілому в процесах по Тимошенко.

Тому вирішення цього питання (зняття блокади ВР. – Авт.) залежить від позиції влади. Ми запропонували декілька варіантів, як можна розблокувати трибуну Верховної Ради.

Про які саме варіанти йдеться?

Перший варіант – почекати рішення Конституційного суду і Європейського суду з прав людини. В КСУ сьогодні, наскільки мені відомо, буде подано звернення відповідної кількості народних депутатів щодо незаконності ухваленого ВАСУ рішення. А що стосується Європейського суду з прав людини, то туди Власенко зразу після отримання рішення ВАСУ на руки направив відповідне звернення. Це є остання інстанція, оскільки в мене є глибоке переконання, що ВАСУ не допустить, щоб ця справа потрапила до Верховного суду України.

Другий варіант – негайне створення Тимчасової спеціальної комісії ВР, яка повинна дослідити, як фальсифікувалися матеріали регламентного комітету, як фальсифікувався підпис голови ВР Рибака, який не мав права підписувати ніяких рішень, не маючи рішення регламентного комітету. Можна й таким чином вирішити питання розблокування Верховної Ради. Але в будь-якому разі ми не допустимо, щоб продовжувалося порушення Конституції і законів України, щоб у кабінеті Януковича визначали, хто залишиться народним депутатом, а хто ні.

Але вже навіть європейці кажуть, що Рада має працювати. Зокрема таку заяву озвучив днями єврокомісар Штефан Фюле.

Без сумніву, Рада повинна працювати. Але Рада не може працювати, коли там залишиться один Рибак і ще кілька чоловік, які підноситимуть йому документи. А Європа чудово розуміє, що Рада – це 450 народних депутатів.

Для того щоб Рада працювала необхідно, по-перше, призначити (чи встановити результати) вибори на п’яти округах, по-друге, припинити тиск на депутатів, які не голосують разом з Партією регіонів. Крім того, необхідно визначити режим, по якому надалі проходитиме робота Верховної Ради. Мова йде про те, щоб опозиція мала можливість щодня піднімати питання, які обговорюватимуться не по скороченій, а по повній процедурі. Щоб опозиція могла формувати порядок денний і т.д. Такі правила існують в будь-якій європейській країні. Саме тому не дивно, що питання позбавлення повноважень депутата Власенка стало позачерговою темою на засіданні Європарламенту. До речі, у понеділок (інтерв’ю записувалося у п’ятницю. – Авт.) я вилітаю на засідання регламентного та моніторингового комітетів Ради Європи, де це питання також підійматиметься. Тому я думаю, що Європа абсолютно адекватно відреагувала на все, що відбувається в Україні.

Як ви гадаєте, провладна більшість може піти на поступки і прийняти один з двох, запропонованих опозицією варіантів, що дозволили б розблокувати роботу ВР?

Важко прогнозувати, адже це вирішує не Рибак і не Єфремов, а особисто Янукович. Сьогодні о дванадцятій стартували переговори з цього питання. Вони й покажуть, чи є здоровий глузд у Партії регіонів.