Натисніть «Подобається», щоб читати
    Glavcom.ua в Facebook

    Я вже читаю Glavcom в Facebook

    Євген Букет: В українській Вікіпедії є статті, які часто піддаються вандалізму. Останній приклад – допис про Пореченкова

    • Павло Вуєць
    • Розсилка
    Євген Букет: В українській Вікіпедії є статті, які часто піддаються вандалізму. Останній приклад – допис про Пореченкова

    Патрульний української «Вікіпедії» про те, як на її роботі позначилась війна

    Минулого тижня в столиці відбулася сьома міжгалузева конференція TEDx Kyiv, на якій щорічно презентуються унікальні проекти, ідеї та інновації, що змінюють суспільство. Конференція TED щорічно проводиться в США з 1990-го року, також під цією егідою відбуваються локальні конференції в різних містах і країнах, в тому числі, в Україні. На TED виступають спеціалісти і винахідники в різних галузях – серед них цього разу був краєзнавець та дослідник української історії Євген Букет, який в свої 33 роки є автором 38-х книжок. Його виступ стосувався здебільшого того, як людині віднайти своє коріння та родовід, але ми поспілкувалися з Букетом щодо іншої його іпостасі. Він є редактором та патрульним української Вікіпедії, що існує з 2004-го року та святкувала цього року 10-річчя. Про те, як розвивається україномовна версія «Вікі» та як на її роботі відбилися останні буремні події, «Главком» поговорив з Євгеном в кулуарах TEDx.

    В уяві більшості людей Вікіпедія – це такий вільний організм, який створюють всі користувачі Інтернету. Але при цьому кожна версія «Вікі» модерується, тобто є люди, що слідкують за порядком в енциклопедії. Як це відбувається, хто ці «контролери»?

    Зараз є майже триста мовних версій Вікіпедії і кожна з них має свою спільноту редакторів, які обирають поміж себе певну ієрархію контролюючих органів, які потім займаються наведенням ладу і модеруванням внутрішнього життя спільноти. Як держави модерують певні народи, так само і в Вікіпедії існують патрульні, відкочувачі, адміністратори, бюрократи, чек’юзери, арбітри тощо, які модерують той народ, що знаходиться там. Патрульні, яких близько двох сотен – це найнижча ланка в цій ієрархії, вона дозволяє ставити затверджені версії певних статей, щоб не було неперевірених версій.

    Зазвичай ці процеси в різних Вікіпедіях відбуваються по-різному. Наприклад, якщо людина в польській Вікіпедії має на своєму рахунку п’ятсот редагувань, то їй статус патрульного надається автоматично. В українській – трошки не так, – коли з’являється кандидатура на посаду патрульного, за неї голосують інші користувачі. Так само обираються і всі інші. Багато залежить і від часу, який людина може виділити на Вікіпедію, адже редагування енциклопедії є абсолютно волонтерським проектом, тобто люди за це нічого не отримують і навіть в перспективі не отримають.

    З патрульними зрозуміло, а що роблять інші модератори?

    Арбітр – це наче ревізійна комісія, яка вирішує конфліктні ситуації між адміністратором, патрульними і так далі. Адміністратор має додаткові повноваження перейменовувати чи видаляти сторінки... Кожна «посада» має свої особливості, але я не занурююсь глибоко у внутрішні баталії спільноти, бо в мене ледь вистачає часу на патрулювання статей.

    Як уникати ситуацій, коли модератор може зловживати своїми правами?

    Дуже просто – будь-який адміністратор за миттєвим рішенням може «зняти прапорець» з будь-якого патрульного. Якщо патрульний робить якусь свідому вандальну правку, він просто блокується. Так само існують «війни адміністраторів», тому є і український, і міжнародний арбітражний комітет, і дядя з Америки може «знімати прапорці» вже з адміністраторів. Ця система діє дуже злагоджено, мене навіть дивує ця злагодженість. Вікіпедія з часом не тільки розширюється, але й постійно вдосконалюється.

    І в чому це вдосконалення проявляється?

    Кожен користувач, навіть не зареєстрований, якщо бачить якусь помилку в Вікіпедії, може її виправити.

    Я маю на увазі абсолютно нові функції.

    З’явився візуальний редактор, який дозволяє виправляти статті в Вікіпедії ніби ми працюємо в «ворді». З’явився переглядач медіафайлів зі слайд-шоу – нова розробка, презентована на останній Вікіманії. Це лише деякі технічні примочки на глобальному рівні, впроваджені в життя.

    Як бути зі статтями про контраверсійних постатей на кшталт Степана Бандери? Для когось він визволитель України, для когось – посібник фашистів.

    По-перше, в Вікіпедії заборонені оригінальні дослідження – якщо ми маємо якусь думку, то повинні її обов’язково підтвердити якимось джерелом. І це джерело має відповідати критеріям значимості і авторитетності видання – це мусить бути не листівка якоїсь політичної партії, а серйозна наукова праця відомого науковця. По-друге, в українській Вікіпедії є ряд статей, які піддаються частому вандалізму. Останній приклад – стаття про російського актора Михайла Пореченкова, який влаштував сафарі на українців на Донбасі. Його одразу в Вікіпедії назвали «борцем з жидобандерівськими кіборгами, винищувачем фашистів і дітовбивцею у третьому поколінні». Ці вандальні правки були виправлені і підсумкове формулювання виглядає так: «Під час відвідин Донецького аеропорту вчинив обстріл позицій Збройних сил України з великокаліберного кулемета «Утьос», прийнявши таким чином безпосередню участь у війні на Сході України, що за міжнародними нормами класифікується як терористичний акт». Наразі сторінка захищена і може редагуватися лише адміністраторами енциклопедії.

    Є кілька рівнів захисту статті. Перший рівень не дозволяє вносити правки в цю статтю незареєстрованим користувачам. Адже користувач дорожить своїм акаунтом, тому що там ведеться його особиста статистика, яка впливає на внутрішні рейтинги, і просто так «палити» акаунт ніхто не буде. Якщо це не допомагає і масово створюються нові акаунти, тоді ставиться прапорець, який не дозволяє редагувати цю статтю користувачам, які мають в своєму активі мало редагувань. І це вже спрацьовує практично на сто відсотків. Але є й більш досконалі види захисту.

    Проте, Вікіпедія унікальна ще й тим, що в ній існують так звані «інтервікі»-посилання на інші мовні версії. Якщо для української версії ми можемо написати статтю про Бандеру, яким бачать його українці, то на російську Вікіпедію ми вплинути абсолютно ніяк не можемо, тому що там бурлить своє життя. Якщо когось так сильно цікавлять інші погляди на ту чи іншу постать, хай не полінуються «клікнути» на російську, польську чи англійську Вікіпедію.

    Слід зазначити, що головний офіс ніяк не впливає на життя спільноти – проект зроблений таким чином, щоб вся система жила автономно. У нас є футурологи, які розповідають, що в Вікіпедії вперше в історії людства досягнутий комунізм – кожен бере по потребі і дає по можливості.

    А як ви знаходите вандальні правки? Для цього треба обов’язково заходити на кожну сторінку чи є якась система їхнього виявлення?

    Є певні службові сторінки, але я, чесно кажучи, не вважаю їх сильно ефективними. В Вікіпедію дійсно треба заходити і дивитися. Реклама в Вікіпедії заборонена, але якщо якась фірма раптом створить статтю про себе, то вона може повисіти там пару місяців, доки її хтось не помітить і не поставить на видалення. Причому видалення може бути як швидке, так і через обговорення. Наприклад, одного мого земляка недавно вбили в зоні АТО, я створив статтю про нього, і якісь моральні уроди поставили цю статтю на видалення. Спільнота її відстояла, більш того, там тепер стоїть шаблон, що ця стаття вже пропонувалась до видалення і якщо хтось знову її поставить до видалення, це буде вважатися вандалізмом, за який можуть заблокувати.

    Але, незважаючи на те, що реклама в енциклопедії заборонена, історія тієї ж компанії Аррle, мабуть, представлена в Вікіпедії.

    Якщо фірма є настільки важливою і відомою, що про неї часто згадують медіа чи вона причетна до якоїсь події, яка вплинула на ситуацію в тій чи іншій країні чи в світі, звичайно, такі статті будуть з’являтися. А якщо це фірма, яка торгує пиріжками біля КПІ, звичайно, такого бути не може в Вікіпедії, поки тим пиріжком не отруїться якийсь високопосадовець (сміється). І такі енциклопедичні критерії значимості існують на все – на людей, на підприємства і установи, на події… Українська Вікіпедія, наприклад, має статті про всі населені пункти – в ці статті ми маємо право включати відповідно до класичних енциклопедичних правил «Історії міст і сіл», які відповідають міжнародним нормам, інформацію про географічне положення, основні історичні віхи, установи і організації, населення і територію населеного пункту, знаних мешканців й уродженців. Але чи кожен мешканець якогось села має право на окрему статтю – тут питання уже в тому, чи відповідає він критеріям значимості для осіб. Якщо якогось майстра народної творчості не знають далі району, де знаходиться те село, то вибачайте…

    Як нинішній конфлікт між Україною та Росією позначився на Вікіпедії?

    Звичайно, відбився. Існує основна стаття «Російсько-українська війна 2014», однойменний шаблон, який включає і сторінки про «ДНР-ЛНР», і про основних фігурантів конфлікту, і про багатьох загиблих українських воїнів… Річ в тому, що відповідно до сучасних подій досить тяжко прогнозувати, в якому вигляді статті переживуть цю війну. Існує теорія, що Вікіпедія навіть після того, як зникне Інтернет, продовжить існувати в якійсь іншій формі, тому що є джерелом знань для людства. Якщо з історичними особами та подіями начебто все зрозуміло, то з сучасними ще не до кінця.

    Бо конфлікт в динаміці.

    Поясню, як працює ця динаміка. Трапилась якась подія, про неї створили статтю, але через деякий час сталась більш значима подія, яка пов’язана з тією попередньою. Тоді статтю перейменовують у нову і ранішня подія стає розділом нової статті. Наприклад, зараз активно створюються статті про кожну людину, яка офіційно загинула в зоні бойових дій…

    Цим хтось централізовано займається?

    Ні, це роблять патріоти-земляки загиблих, як зробив я – надрукував біографію свого загиблого односельця в районній газеті і розмістив її згодом у Вікіпедії з посиланням на газету. Але я прекрасно розумію, що з часом біографію цієї людини треба буде включити в якийсь централізований список загиблих під час цієї війни з Київської області чи взагалі по країні. Внесок, який робиться в Вікіпедію, ніколи не пропадає, тому що зберігаються всі правки. І можна прослідкувати, як з роками змінювалася кожна стаття і кожна мовна версія Вікіпедії.

    Кількість вандалізму сторінок зросла в зв’язку з подіями в країні?

    Кількість вандалізму, як правило, є сталою і не зростає у зв’язку з тими чи іншими подіями, просто увага вандалів переключається на ті чи інші сторінки. Зараз, наприклад, менше вандалять українських літераторів чи того ж Бандеру, а більше – нинішні актуальні події.

    Чи існують в Вікіпедії фейкові сторінки?

    В польській Вікіпедії був такий випадок: хлопці вигадали абсолютно фейкового діяча Генрика Батуту. Ця стаття проіснувала у 2004-2006 рр., обзавелася посиланнями з інших статей. Дійшло до того, що на його честь навіть назвали вулицю в одному з польських міст. Такі приклади трапляються через те, що з 2008-го року все більше наукових робіт, курсових, дипломних посилаються на статті в Вікіпедії як на джерело інформації.

    В деяких західних ЗМІ журналістам взагалі заборонено черпати інформацію в Вікіпедії.

    Так, такі санкції є. В чому найбільша заслуга Вікіпедії? Після того, як вона з’явилась, зникли черги в бібліотеках за енциклопедіями. Мені розповідали, що ще років з 15 тому, щоб отримати енциклопедичні довідники і попрацювати з ними в бібліотеці Вернадського, треба було записуватись за три дні. Зараз черги зникли, бо людина отримує 90 % необхідної інформації завдяки Вікіпедії.

    Але чи може вона стовідсотково довіряти цій інформації?

    Все залежить від того, наскільки глибоко людина цікавиться. Якщо ми говоримо про елементарні базові знання, то Вікіпедії можна стовідсотково довіряти, тому що рівень точності інформації в цих статтях вищий ніж рівень точності, наприклад, енциклопедії Британіка. Адже Вікіпедія – це організм, який вдосконалюється постійно. Але якщо ми дійсно серйозно цікавимось якоюсь темою, то яка Вікіпедія? Подивилися на ресурси, на які посилається енциклопедія, і зрештою приходимо або до серйозних монографій, або до архівних джерел.

    Вікіпедія знаходиться в авангарді протестних акцій на кшталт протесу проти скандальних законопроектів SOPA і PIPA. Наскільки українська «Вікі» активна в цьому відношенні?

    Ми протестували проти відомого закону про наклеп у 2012 році і проти «Законів 16 січня», які Янукович намагався впровадити. І на відміну від російської Вікіпедії, яка також проводила подібні акції проти ущемлення прав Інтернет-користувачів, нам навіть вдалося досягнути успіхів – закони не набули чинності. А в Росії зараз дискутується, чи буде в них Вікіпедія після Нового року взагалі, бо там вводяться нові обмеження щодо Інтернету.

    Українська Вікіпедія в якийсь момент була однією з найбільш зростаючих у світі. Зараз ця динаміка зберігається?

    Темпи зростання популярності української Вікіпедії завжди дуже високі – вона була на першому-другому-третьому місці за цим показником. Так, минулого року україномовна версія Вікіпедії вийшла на 14 місце за кількістю статей, на 18 – за кількістю відвідувань і на 1 – за темпами росту популярності. Є певні сезонні зміни – влітку активність традиційно падає, восени зростає, в період студентських сесій взагалі досягає піків. Це стосується і переглядів, і редагування, і всього іншого. В нашій «Вікіпедії» зараз вже більше півмільйона статей – це найбільша енциклопедія, яка створена українським народом за всі часи. «Українська радянська енциклопедія», приміром, була менша в десять разів. Взагалі сторінок в ній, включаючи службові і технічні, вже більше за мільйон, хоча база даних не така вже й велика – лише п’ять з лишком гігабайтів. Її можна просто закатати на диск і користуватися офлайн.

    Всі сервери, на яких зберігається інформація, знаходяться в Штатах?

    Частина в Америці, частина в Голландії, частина в Польщі. В Україні їх, звичайно, немає, як і будь-де на пострадянському просторі.

    Які суми пожертв на «Вікіпедію» виділяють українці?

    Не маю поки статистики за 2014-й рік, але суми пожертв щороку зростають. Я ставлюся до цього двояко, бо ці кошти ідуть не в Україну, а в глобальний центр. Цих коштів не бачать ані українські редактори, ані українське представництво Фонду Вікімедіа. Громадська організація «Вікімедіа Україна» звертається на загальних засадах до головного фонду, і там вже дивляться, виділяти чи ні кошти на реалізацію тих чи інших наших проектів. Ми піднімали питання, щоб представництво фонду в Україні стабільно отримувало певний відсоток із зібраних тут пожертв, але, на жаль, це рішення не було прийняте. Я, до речі, не знаю, що станеться, коли позитивна динаміка збору пожертв по всьому світу зміниться на сталу або, не дай Боже, на негативну. І як поведе себе в такій ситуації правління фонду і що тоді станеться з Вікіпедією.

    Українці жертвують на проект щорічно близько 50 тисяч доларів. В загальному вимірі це небагато, але для української філії це могла б бути цілком пристойна сума, щоб триматися на плаву і реалізовувати свої ідеї. Цього року вперше розмір програмного гранту на всю річну діяльність «Вікімедіа Україна» склав трохи більше 30 тисяч доларів. У минулі роки ці суми були значно скромніші: 2013-го – 14 тисяч, 2012-го – 16 тисяч.

    Коментарі ()
    1000 символів залишилось
    НАЙПОПУЛЯРНІШЕ