Президент Асоціації мотоциклістів Володимир Ковальський: Агенти «Нічних вовків» в Україні зараз сидять тихіше води, нижче трави

Днями лідер російського мотоклубу «Нічні вовки», особистий друг Володимир Путіна Олександр Залдостанов на прізвисько Хірург заявив про те, що його клуб планує мотопробіг по Україні. «Ми будемо у Львові. Там же будуть висіти георгіївські стрічки, там будуть встановлені всі наші пам'ятники Перемоги. Обов'язково відновимо всі символи Перемоги», - сказав він. Правда, Хурург не уточнив, коли саме це відбудеться. Як відомо, російські мотоциклісти з 25 квітня оголосили про мотопробіг по Західній Європі, приурочений до Дня Перемоги, який вони хочуть зустріти 9 травня у Берліні. Проте, російський мотоклуб не пустили спочатку до Польщі, а потім і до Німеччини. Натомість до країн ЄС змогли потрапити деякі окремі представники цього клубу без клубної символіки. Невелика група мотоциклістів третього травня заїхала до міста Бад-Райхенхаль, яке розташоване на німецько-російському кордоні. Окрім того російські мотоциклісти напередодні перед телекамерами російських провладних телеканалів взяли участь у церемонії покладанні квітів біля будинку Майї Плесецької у Мюнхені, яка померла 2 травня.

Український байкер, президент Національної асоціації мотоциклістів України (НАМУ) Володимир Ковальський розповів, що ідея всього мотопробігу «Нічних вовків» до Берліна є складовою інформаційної війни, яку Росія розв’язала проти України. НАМУ, яка є найбільшою офіційно зареєстрованою організацією мотоциклістів нашої країни, що налічує близько 500 членів, не підтримує і засуджує «Нічних вовків». Минулого року НАМУ разом із іншими байкерами звернулися листом до СБУ з вимогою не пускати російський мотоклуб до України в разі їхніх спроб приїхати до нас. «Саме тому вони поїхали в Європу через Білорусь, бо знають, що їх тут чекає», - розповів в інтерв’ю «Главкому» Володимир Ковальський. Днями помічник голови Держприкордонслужби Олег Слободян повідомив, що в період з 1 по 5 травня співробітники Державної прикордонної служби не впустили в Україну 32 російських байкерів, щоправда, з яких вони рухів – не уточнив.

Володимир Ковальський розповів, із ким із російських байкерських рухів українці продовжують товаришувати, незважаючи на війну на Донбасі, чому «Нічних вовків» і Хірурга не слід називати байкерами, а також розповів про маршрут українського мотопробігу, присвяченого Дню пам’яті і Дню Перемоги.

{1-}

Лідер «Нічних вовків» Олександр Залдостанов «Хірург» обіцяє приїхати в Україну, до Львова зокрема. Наскільки серйозно слід до подібних заяв враховуючи те, що і в Європу його клуб нібито не повинні були пускати, але деякі представники «Нічних вовків» таки доїхали навіть до Німеччини?

«Нічні вовки» від самого початку знали, що їх не пустять до Польщі, від самого початку вони знали, що у них виникнуть проблеми з проїздом через Німеччину, через інші країни. Але однаково вони туди поїхали, нарвалися на усі ці скандали. Все це дуже серйозно мусувалося в пресі. Це частина російської кампанії по розігріванню образу ворога. От, мовляв, наших хлопців, які їхали покласти квіти на могили ветеранів погана Гейропа не пустила через кордон. Оце головний посил цих поїздок.

Щодо їхніх поїздок через Україну. Українське байкерське співтовариство дуже негативно налаштоване проти «Нічних метеликів». Ми їх не називаємо навіть байкерами, оскільки вони самі себе таким чином не називають. Якщо ви зайдете на сайт «Нічних вовків» і почитаєте, що у них написано, то побачите величезний баннер, на якому написано: «Мы не байкеры, мы русские православные мотоциклисты». Так само їх і називайте «русские православные мотоциклисты», потешное войско царя батюшки. Щодо заїзду в Німеччину цих мотоциклістів. Візьміть випадок із покладанням квітів до будинку Майї Плесецької. Ви бачили, хто там був? Там були кілька австріяків і один німець, який майже 20 років живе там у Німеччині. Якимось чином вони пов’язані з цими «Нічними метеликами». Яким саме чином, незрозуміло. Повторюся, що це частина російської інформаційної кампанії. Сам клуб із прапорами не пустили до Польщі. Та колона, яка планувала заїхати через кордон із прапорами, туди не заїхала. Заїхала група з п’яти чоловік, які приїхали на 10 днів раніше без прапорів, без жилетів. Вони заїхали до Польщі як звичайні цивільні особи. Лише потім їхній приїзд розкрутили так, ніби у Польщу потрапили «Нічні вовки». Коли їде клуб, він зазвичай везе із собою усю клубну атрибутику, вони співвідносять себе до клубу. А коли заїжджає п’ятеро людей на мотоциклах без жодної атрибутики, вони не співвідносять себе з клубом. Отже, неможна сказати, що до Польщі заїхали «Нічні вовки».

На сайті «Нічних вовків» є інформація про те, що представництва цього мотоклубу є в Києві та Харкові. Що вам відомо про ці представництва, чи не може виникнути подібна ситуація в Україні, коли членів клубу до країни не пускають, але на одній з акцій ми побачимо нібито його представників, як сталося у Німеччині?

Один з так званих керівників київського відділення «Нічних вовків» Верещагін певний час тому був арештований за суто кримінальні речі, потім вже йому прокуратура висунула обвинувачення у підтримці сепаратизму і розкручуванні міжнаціональної ворожнечі. Зараз він може і ховається, бо про нього ніде нічого не чути. Щодо представництва цього клубу у Харкові. У самих харківських мотоциклістів дуже негативне ставлення є до представників цього клубу. Якщо, наприклад, харківська мотоспільнота збирається на якусь подію, мотопробіг, наприклад, «Нічні вовки» харківські є не бажаними узагалі. Вони можуть туди приїхати як приватні особи без клубної атрибутики. Якщо вони з’являються на таких заходах у клубних жилетах, їх одразу виганяють.

Наскільки багато представників «Нічних вовків» в Україні?

Складно сказати точно, скільки саме, оскільки ця інформація закрита самим клубом. Можу сказати, що їх небагато, не можна сказати, що їх кілька сотень. Я не думаю, що їх більше десятка. Певний час вони світилися в Луганську, певний час світилися у Харкові. У Харкові вони поводяться тихіше води, нижче трави. «Нічні вовки» - не просто мотоклуб в класичному своєму розумінні. Вони такі собі агенти Росії, де б вони не з’являлися. Перше, що вони роблять, з’являючись на інших територіях, то це пробують захопити ці території, підгребти під себе весь мотоциклетний рух, який є на цих територіях, аби впливати якимось чином на нього. Така спроба була і в Харкові. Тоді зібралося поважне мотоциклетне співтовариство і сказало їм, мовляв, хлопці, якщо ви щось подібне ще раз утнете, ми вас розшиємо і на цьому ваш мотоклуб у Харкові закінчиться.

Яким чином на практиці виглядають спроби підім’яти під себе весь байкерський рух з боку російського мотоклубу?

Якщо анансуються, або відбуваються якісь події, пов’язані з мотоциклетним співтовариством, то ці події мають бути узгоджені з клубом. Клуб має брати участь в організації цієї події на рівні керівництва. От це називається підім’яти під себе, чого вони весь час домагалися. Наприклад, в класичному байкерському середовищі у тій же самій Америці на певних територіях існують так звані домінуючі клуби, наприклад Hells Angels («Ангели Ада»). Тобто без їхнього відома жодних мотоциклетних подій на певній території не може бути, вони є певним чином відповідальними за територію. Це така собі роль клубу в житті спільноти.

Які стосунки українських байкерів з російськими колегами, чи є в сусідній країні дружні клуби, з якими попри війну і окупацію Криму підтримуєте контакти?

Звичайно, контакти є. Є ж різні російські клуби. Є такий клуб, який є на теренах колишнього СРСР, особливо в РФ, Білорусі і Казахстані – це «Подонки Мира». З ними тримаємо зв'язок. В ньому є колишні військові, колишні і нинішні бізнесмени, які об’єдналися для того, щоб проводити разом час, підтримувати одне одного. Цей клуб узагалі не цікавиться політикою, у них взагалі заборонені розмови про будь яку політику, розділення країни, національні чи гендерні розділення.

Що таке байкерський клуб? Це клуб, в основі якого лежать правила взаємодопомоги і братства. Найголовніше, що відрізняє мотоклуб від іншого клубу – це повна відсутність будь якої політики, будь якої тендерної, расової, або релігійної неприязні. От якщо цього немає, такий клуб уже не може називатися класичним, його так і не сприймають. Чому таке негативне ставлення до «Нічних метеликів»? Тому, що вони постійно пхають своє православ’я, «руський мир» тощо. Ну і, що особливо, їхнє знайомство, їхнє покровительство з боку російської влади, особисто Путіна, що узагалі неприйнятне для байкерів.

Днями «Фонд боротьби з корупцією» російського опозиціонера Олексія Навального опублікував дані про те, що із середини 2013 року «Нічні вовки» отримали від держави у вигляді грантів близько 56 млн руб. Чи фінансує українська держава заходи за участю вітчизняних байкерів, які це заходи?

Якщо клуб відкрито і відверто підтримується державою – це не вітається. Щодо фінансування державою українських байкерських клубів, то я про це нічого не знаю. Думаю, такого немає. Оскільки байкерське середовище саме по собі тримається осторонь таких речей. Якщо і проводяться якісь фестивалі, той же самий, найвідоміший фестиваль «Тарасова гора», то він проводиться без будь якої підтримки держави. Єдине, що може бути – це отримання дозволу у ДАЇ на проїзд, отримується дозвіл і певна допомога від органів місцевого самоврядування. Це необхідно, коли через місто їде величезна колонна в кількості більше п’яти тисяч мотоциклів. Потрібно, щоби в місті був певний порядок. Це все, що байкерське співтовариство має спільного у нас з державою. Про жодні фінансування будь яких програм, чи вкладення грошей ще в якісь мотоциклетні заходи я не знаю.

Російські мотоциклісти беруть участь в патріотичних шоу, а українські, як, наприклад, Ашот Арушанов, подорожують світом. Ідеологія українського і російського байкерства різна?

Існує проблема в тому, що преса сама створює легенди про байкерів. Сама ж у цих легендах крутиться, сама ж з цих легенд утворює інші легенди. Минулого року Ашот Арушанов і представники інших клубів, поважні люди в українській мотоциклетній спільноті, і ми разом з ними стали ініціаторами того, що звернулися до СБУ, до пана Наливайченка з вимогою заборонити в’їзд і існування клубу «Нічні вовки» на території України. Це вам як ілюстрація того, які стосунки в української мотоциклетної спільноти з російським недомотоклубом «Нічні метелики». Ашот Арушанов – мандрує, це високодуховна людина, високорелігійна людина. Його внутрішній стержень – дружити з усіма і нести в світ добро і мир.

Окрім звернення до СБУ з вимогою заборонити в’їзд «Нічних вовків» до нашої країни, самі байкери оголосили акцію «Полювання на ссученних вовків», аби не допустити їхнього приїзду до України. Якщо до цього часу нікого не схопили, можна сказати, що «полювання» не вдалася?

Посилання на «Полювання на ссученних вовків» стосувалося території України. Їм ми дали чіткий сигнал. Мовляв, якщо ви тут з’явитеся, якщо ви спробуєте тут влаштувати будь який галас, або перформанс, начувайтеся, тому що у вас виникнуть проблеми. Зверніть увагу, вони з’являються у Калінінграді, у Варшаві, у Празі. Ну у Празі зрозуміло, Земан (Мілош Земан – президент Чехії) їх туди пускає, він цілує в дупу Путіна, там нічого дивного немає. Але зверніть увагу, жодної акції не було проведено на території України. Вони навіть коли їхали, анонсували свій пробіг, не їхали через Україну, вони їхали через Білорусь. Все тому, що знали, в Україні у них виникнуть величезні проблеми, їх зустріли би на кордоні і не пустили би сюди. Це б зробила українська мотоциклетна спільнота.

Розкажіть, як живуть українські байкери, які залишилися на окупованих територіях, в Криму та на Донбасі?

На жаль, не завжди є можливість з ними спілкуватися, оскільки є дуже серйозні проблеми із зв’язком. Навіть у Краматорську, інших містах на Донбасі величезні проблеми зі зв’язком. Але коли є можливість, я стосунки підтримую. Наприклад, і у Краматорську, і у Луганську є наші підрозділи, є вони і в інших містах Сходу України. Зараз на тих територіях (окупованих) хлопці стараються узагалі не виїжджати, оскільки тамошня окупаційна влада моментально відбирає мотоцикли. Хтось із байкерів воює в добровольчих загонах, хтось пішов на передову у складі підрозділів МВС, або військових частин, хтось просто виїхав (на підконтрольну Києву територію). Пригадую, була одна спроба відібрати мотоцикли в Луганську. Але хлопці тоді «розрулили» якось ситуацію і спроби припинилися. Було досягнуто домовленість із окупаційною владою, мовляв, ви не виїжджайте, і ми вас не чіпатимемо.

Чи планують українські байкери якісь заходи на 8-9 травня?

Близько 15 байкерів близько 11:30 стартували сьогодні від Михайлівської площі разом із машиною супроводу. Це волонтери на мотоциклах повезуть передачу до військової частини. Усі доїдуть до Дніпропетровська. Звідти вирушать до Красноармійська і Селідового. Там зустрічатимуться із військовими, де буде спілкування і невеличкий концерт. Потім люди повертатимуться назад до Красноармійська і звідки вже назад. Хто їхатиме до Києва, хто до Дніпропетровська, хто до інших міст, бо ж по дорозі до акції долучатимуться інші байкери.