НАБУ і САП: зливи «плівок Міндіча» поза законом

Національне антикорупційне бюро та Спеціалізована антикорупційна прокуратура наполягають на неприпустимості розголошення матеріалів досудового розслідування у справі «Мідас» (кримінальне провадження №52025000000000472) без згоди слідчого або прокурора. Таку відповідь «Главком» отримав від антикорупційних органів на свій запит.

Зокрема, т.в.о. керівника управління комунікацій та зовнішніх зв’язків НАБУ Геннадій Головацький на поставлене запитання редакції «Який зв’язок, за даними слідства, має бізнесмен Тимур Міндіч щодо ТОВ «Файєр Поінт» у рамках кримінального провадження №52025000000000472? Зокрема, який зв’язок Міндіча з нинішнім співвласником Денисом Штілєрманом?» дав таку відповідь: «Порядок ознайомлення з відомостями досудового розслідування регламентовано Кримінальним процесуальним кодексом України». Мова про ч. 1 статті 222 КПК України, яка передбачає, що відомості досудового розслідування можна розголошувати лише з письмового дозволу слідчого або прокурора і в тому обсязі, в якому вони визнають можливим.

«Враховуючи викладене, а також те, що запитувані відомості є інформацією з обмеженим доступом, їх розголошення не є можливим», – наголосили у НАБУ.

У Спеціалізованій антикорупційній прокуратурі також звернули увагу: «Розголошення запитуваної інформації про фактичні обставини можливих кримінальних правопорушень, які перевіряються в ході досудового розслідування, процесуальних дій та рішень у ньому, може завдати істотної шкоди розслідуванню».

Крім того, «Главком» цікавився в антикорупційних органів відомостями про кількість кримінальних проваджень, у яких може фігурувати ТОВ «Файєр Поінт»; чи є підозри комусь зі співробітників, засновників та власників ТОВ «Файєр Поінт»; чи накладено арешти на майно і продукцію ТОВ «Файєр Поінт» у рамках кримінальних провадженнях, які розслідує НАБУ і САП. Однак ці питання також залишилися без відповідей НАБУ і САП.

Нагадаємо, що наприкінці квітня-початку травня 2026 року в інформаційному просторі з’явилася ціла серія зливів так званих «плівок Міндіча». Їх розповсюджували колишній прокурор САП, журналісти видання «Українська правда» і народні депутати Ярослав Железняк і Олексій Гончаренко. При цьому цю інформацію жодним чином до сьогодні не верифікували НАБУ і САП.

В одній із таких розшифровок переповідається розмова, датована початком липня 2025 року, яка відбулася між нібито підозрюваним бізнечменом Тимуром Міндічем та Рустемом Умєровим, який на той час очолював Міністерство оборони. У записах співрозмовники обговорюють питання, пов’язані з діяльністю компанії «Файєр Поінт». Згідно з оприлюдненими матеріалами, у розмові нібито згадуються моделі далекобійних ударних дронів FP1, FP5 і FP7 компанії «Файєр Поінт». Журналісти зазначають, що, за даними низки розслідувань, одним із можливих бенефіціарів компанії може бути Міндіч, хоча сам він раніше це заперечував.

Також, як випливає із записів, сторони нібито обговорюють потенційний продаж 33% «Файєр Поінт» за $600 млн, «з яких $300 млн інвестор готовий був начебто вкласти в розвиток, а ще $300 млн – це кешаут, тобто гроші, які підуть безпосередньо акціонером, серед яких міг бути й сам Міндіч».

Водночас у розпал операції «Мідас» (листопад 2025 року) Денис Штілєрман розповів ЗМІ, що Тимур Міндіч таки хотів викупити 50% компанії ТОВ «Файєр Поінт». Це відбулося після того, як вироби компанії успішно пройшло випробування у березні 2024 року.

«Один з них, хто пропонував стати нашим співвласником, був Міндіч. Переговори достатньо довго тривали, він виражав жвавий інтерес, але ми йому відмовили наприкінці, та й залишились з ним знайомими», – визнав провальними перемовини з Міндічем пан Штілєрман.

За інформацією Єдиного державного реєстру, Денис Штілєрман володіє контрольним пакетом (97,5%) ТОВ «Файєр Поінт». Мінотарним співвласником фірми (2,5%) і керівником є киянин Єгор Скалига. За даними відкритих джерел, до вторгнення Скалига очолював фірму At Point, яка шукала локації для зйомок фільмів.

Як відомо, 11 листопада 2025 року антикорупційні органи публічно заявили про викриття масштабної схеми з розкрадання бюджетних коштів в енергетиці. За версію НАБУ і САП, до корупційного скандалу під назвою «Мідас» причетні:

• бізнесмен і колишній співвласник «Квартал 95» Тимур Міндіч;
• власник столичної стоматклініки Олександр Цукерман. Обоє до оголошення підозр спокійно покинули України і нині живуть в Ізраїлі. 13 листопада президент ввів у дію рішення Ради нацбезпеки і оборони про застосування санкцій щодо Міндіча та Цукермана на три роки.
• ексміністр юстиції та енергетики Герман Галущенко (третій місяць сидить у СІЗО, не може назбирати 200 млн грн на заставу);
• кум Галущенка Ігор Миронюк (шість місяць перебуває у місцях позбавленні волі. Сума понад 100 млн грн, призначена судом у вигляді застави, також виявилася непідйомною для нього).

Решта підозрюваних, представники так званого «бек-офісу з легалізації коштів» Ігор Фурсенко, Леся Устименко та Людмила Зоріна – на волі. З-за ґрат їх витягнули маловідомі фірми, які не пошкодували кілька десятків мільйонів гривень на заставу.

Пізно ввечері 11 травня 2026 року підозру отримав новий фігурант справи «Мідас» – колишній очільник Офісу президента Андрій Єрмак. Правоохоронці інкримінують йому легалізацію 460 млн грн на елітному будівництві під Києвом.

Як повідомляв «Главком», досудове розслідування у справі «Мідас» має завершитися у серпні цього року. Станом на початок 2026 року, детективи Національне антикорупційне бюро запланували допити 40 осіб, яким можуть бути відомі обставини вчинення кримінального правопорушення щодо масштабної корупції в енергетиці.

Крім того, слідство заявило про намір призначити та провести судові лінгвістично семантико-текстуальні та психологічні експертизи (психолого-лінгвістичної експертизи). На початок цього року, вже тривали 13 судових комп’ютерно-технічних експертиз і шість експертиз звукозапису.