Ліквідація Окружного адміністративного суду Києва. Чому рано радіти?

Цей суд ледь не посадив назад у президентське крісло Віктора Януковича на початку повномасштабного вторгнення в Україну
фото з відкритих джерел

Провідні правники та судді оцінюють сенсаційне рішення парламенту

13 грудня невідкладний президентський законопроєкт про ліквідацію Окружного адміністративного суду Києва отримав підтримку 310 народних обранців. Того ж дня глава держави Володимир Зеленський підписав цей закон. Чинності він набере з наступного дня після його опублікування у парламентській газеті «Голос України». У номері за 14 грудня текст був відсутній. Пізніше з'ясувалося, що «Голос України» надрукував ще один номер за 14 грудня, в якому розмістив закон про ліквідацію окружного адмінсуду, підписаний президентом Зеленським. 

Отже, в Окружного адміністративного суду Києва залишалися лічені дні, аби спробувати, виражаючись сленгом одного одіозного судді, щось «учудіть». У бесіді з «Главкомом» юрист і голова правління фундації Dejure Михайло Жернаков припустив: теоретично суд міг підкласти свиню президенту і законотворцям. Наприклад, винести рішення на користь екссудді Верховного суду Богдана Львова, в якого СБУ виявила громадянство Росії.

Вже з 15 грудня скандальний суд припиняє прийом документів. Це пов'язано з набиранням чинності Закону України «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду».

Нагадаємо, що каталізатором, що призвів до нинішніх радикальних рішень президента і парламентарів, стали так звані «плівки Вовка». У липні 2019 року вони потрапили у публічний доступ після обшуків Національного антикорупційного бюро. На них людина, чий голос схожий на голос голови суду Павла Вовка, обговорює з іншими співрозмовниками вплив на суди та на органи влади, а також те, як «захопити» та «втримати» владу.

На частині записів чоловік, схожий за голосом на Вовка, хизується, що домовився про непритягнення до дисциплінарної відповідальності деяких суддів ОАСК, які виносили рішення про заборону мітингів на Майдані у 2013 році та інші рішення проти учасників Революції гідності. Зокрема, йдеться про Богдана Саніна та Євгенія Аблова.

Згодом детективи Національного антикорупційного бюро знову провели обшуки в Окружному адміністративному суді Києва та заявили про вручення підозри голові суду Павлу Вовку, його заступнику Євгенію Аблову та ще п’ятьом суддям. Їх підозрюють у створенні в суді «злочинної організації з метою захоплення державної влади»

«Главком» разом із правниками розібрав наслідки ліквідації одного з найодіозніших судів України.

Окружний адміністративний суд Києва було створено 16 листопада 2004 року на підставі указу президента «Про утворення місцевих адміністративних судів, затвердження їх мережі». Розпочав свою роботу столичний адмінсуд з 1 січня 2005 року.

Він розглядав:

  • оскарження актів Кабміну, міністерств, Нацбанку та інших органів центральної влади;
  • оскарження рішень Антимонопольного комітету чи позови цього комітету до інших юридичних осіб;
  • справи про державну допомогу суб’єктам господарювання;
  • справи проти українських дипломатичних представництв або дипломатів;
  • справи проти органів, які здійснюють дисциплінарне провадження проти прокурорів;
  • справи про ліквідацію чи заборону політичних партій.

Що цікаво: додатки до указу підписав тодішній глава адміністрації президента Віктор Медведчук. 21 вересня 2022 року Україна обміняла Медведчука на понад 200 українських військовослужбовців, котрі перебували у полоні в Росії. Наразі Личаківський районний суд Львова заочно судить Медведчука, обвинуваченого у держзраді і причетності до терористичної організації. 

«У суддів ліквідованого суду є два варіанти…»

Михайло Жернаков
Юрист, голова правління фундації Dejure, координатор Громадської ради доброчесності (2019-2020)

Ліквідація Окружного адміністративного суду Києва дозволить звільнитися від значної частини суддівської мафії. Адже їхня сила була у тому, що вони могли «вершити правосуддя» стосовно органів центральної влади. Плюс окремі судді підігравали Росії. Це неодноразово підтверджувалося їхніми рішеннями щодо скасування декомунізації, зупинення реформ армії тощо. У розпал повномасштабної війни судді Окружного адміністративного суду Києва розглядали позови президента-втікача Віктора Януковича, у якому Росія бачила ймовірну заміну нинішньому керівництву України. Після голосування парламентом і підписання закону президентом служителі Окружного адміністративного суду Києва втрачають статус суддів цієї юрисдикції, яка вважалася надпотужною і корумпованою. Далі у них є два варіанти: звільнитися або спробувати зайняти суддівські місця в інших місцевих судах на конкурсних засадах. До речі, ще з 2015 року майже всі судді Окружного адміністративного суду Києва різними способами, у тому числі й хитрістю, уникали кваліфікаційного оцінювання. Щоб їх тепер протестувати, необхідно запустити Вищу кваліфікаційну комісію суддів. Цей орган формує Вища рада правосуддя, яка нині теж неповноважна. А так доведеться витратити, щонайменше, пів року для укомплектування цих інституцій, які у підсумку проведуть відбір нових суддів до Київського міського окружного адміністративного суду, що замінить одіозний столичний окружний адмінсуд.

Чи можуть судді Окружного адміністративного суду Києва в останні дні свого існування підкласти якусь свиню? Теоретично, так. Наприклад, винести рішення на користь екссудді Верховного суду Богдана Львова, в якого СБУ виявила громадянство Росії. Однак його легітимність викликатиме сумнів, зважаючи на ліквідацію самого суду.

«Судді ліквідованого суду і далі отримуватимуть понад 63 тис. грн на місяць»

Роман Маселко
Член Вищої ради правосуддя, в минулому адвокат

Ліквідація Окружного адміністративного суду Києва не означає автоматичне звільнення суддів. Вони залишаються суддями і отримують суддівську винагороду правда без надбавок. Це 30 прожиткових мінімумів (понад 63 тис. грн.). Далі такі судді можуть бути переведені у інший суд, у тому числі новостворений. Хоча я сподіваюсь, що такого не буде, бо тоді це буде не ліквідація, а просте перейменування позбавлене будь-якого змісту. Водночас таке переведення можливе на конкурсних засадах лише за рішенням Вищої ради правосуддя на підставі рекомендації Вищої кваліфікаційної комісії суддів. Закон дозволяє конкурс не проводити, але тоді новий склад суду не буде викликати довіри. Вища рада правосуддя наразі неповноважна, а Вища кваліфікаційна комісія суддів лише в процесі створення. Є шанс, що Вища рада правосуддя запрацює, якщо З’їзд суддів, який відбудеться 11-13 січня, обере своїх вісім представників до її складу. Тоді загальна кількість членів Вищої ради правосуддя складе 15, що є мінімально необхідним для її повноважності. Після цього Вища рада правосуддя повинна створити Вищу кваліфікаційну комісію суддів. Відбір кандидатів туди зараз в активній стадії і, ймовірно, до березня 2023 року її можна буде сформувати. Лише після цього вона зможе приступити до формування нового суду замість ліквідованого Окружного адмінсуду.

Тобто за оптимістичного сценарію це розпочнеться не раніше квітня 2023-го. До цього часу можливе лише тимчасове відрядження суддів до нового суду. Це питання у компетенції голови Верховного суду. Але це лише тимчасове рішення. Щодо самих суддів Окружного адміністративного суду Києва, то їм може бути запропоновано перейти до іншого адміністративного суду по усій країні. І якщо вони відмовляться, то це є підставою для звільнення.

До речі, Павло Вовк, а також абсолютна більшість суддів цього суду не проходили кваліфікаційного оцінювання. Вони його відверто саботували і блокували роботу Вищої кваліфікаційної комісії суддів. Це зафіксовано на відомих «плівках Вовка». Коли ж запрацює Вища кваліфікаційна комісія, їм доведеться проходити оцінювання. За його результатами також можливе звільнення. Ну і слід пам’ятати, що на суддів Окружного адміністративного суду Києва є чимало скарг у Вищій раді правосуддя, які також можуть стати підставою для їх звільнення. Але у будь-якому випадку усі ці питання можна вирішити лише після початку роботи Вищої ради правосуддя та Вищої кваліфікаційної комісії суддів.

Іще. Ліквідація Окружного адміністративного суду Києва не вирішує головного. Адже ключ проблеми у його повноваженнях вирішувати усі спори з центральними органами влади. Такі повноваження слід надавати суду, щодо якого немає жодних сумнівів. Тому я вважаю, що потрібно створити новий суд – Вищий адміністративний суд. Суддів у нього відбирати на конкурсі з суддів та інших правників за участю міжнародних партнерів, як це було при доборі до Вищого антикорупційного суду. Тоді набагато більше шансів, що новий суд не перетвориться в столичний Окружний адмінсуд-2. Вищому адмінсуду суду передати усі спори з органами  центральної влади, а інші спори залишити новоствореному Київському міському окружному суду».

«Голові ліквідованого суду Павлу Вовку загрожує тюремний термін»

Галина Чижик
Експертка Центру протидії корупції

«Президент 13 грудня підписав закон про ліквідацію Окружного адміністративного суду Києва. Тому до кінця цього робочого тижня він набере чинності. Це означає, що київський суд більше не зможе здійснювати правосуддя і має протягом десяти днів передати свої справи до Київського окружного адмінсуду. Навантаження суттєво зросте на цей суд. Адже у Київському окружному адмінсуді працює вдвічі менше суддів, ніж в столичному ліквідованому (24 проти 49 суддів). Плюс розгляд усіх переданих справ доведеться починати з самого початку.

На жаль, суддів ліквідованого суду не буде звільнено. Ключовим є те, що  вони більше не зможуть розглядати справи, які конвертували в особистий вплив та матеріальне збагачення. Судді продовжуватимуть отримувати заробітну плату. Також їх не переведуть до інших судів, допоки не запрацюють Вища кваліфікаційна комісія суддів і Вища рада правосуддя. Після відновлення роботи цих інституцій судді ліквідованого окружного адмінсуду повинні пройти кваліфікаційне оцінювання і перевірку на доброчесність. Очевидно, в силу об’єктивних обставин таку перевірку вони пройти не зможуть. Імовірно, їх буде звільнено за результатами кваліфікаційного оцінювання або за наслідками дисциплінарних проваджень, які розглядає Вища рада правосуддя. Гіпотетично це може відбутися навесні 2023 року.

Що стосується самого голови ліквідованого суду Павла Вовка, то американські санкції забороняють йому в’їзд лише до США. Але це не означає, що він не може покинути Україну. Щоправда, наразі Вовк є підсудним Вищому антикорупційному суду і йому загрожує тюремний термін.

«Окремі служителі Феміди свідомо вдавалися до підривної діяльності»

Михайло Савчин
Доктор юридичних наук, професор, радник голови Конституційного суду у 2008-2010 роках

Верховна Рада наступила на чергові граблі. А мала би піти шляхом внесення правок до Кодексу адміністративного судочинства, передавши справи щодо законності актів найвищих органів влади до юрисдикції Касаційного адміністративного суду у складі Верховного суду. Апеляційною інстанцією слугувала би Велика палата Верховного суду. Якби це робилося грамотно і в рамках законодавства, тоді б одіозні судді Окружного адміністративного суду Києва самі звільнилися б. Їхній інтерес – це спори вищих органів влади, розгляд яких належить до юрисдикції столичного адмінсуду. Окремі служителі Феміди свідомо вдавалися до підривної діяльності, атакуючи конституційну демократію. На мою думку, необхідно розслідувати питання, чому Окружний адмінсуд Києва прийняв до розгляду позов Віктора Януковича через вісім років з моменту винесення рішення парламентом. Тепер є небезпека, що Київський окружний адмінсуд, якому тимчасово буде передано справи столичного суду, зіткнеться з тими ж викликами. 

«Ухвалення закону про ліквідацію Окружного адмінсуду свідчить про те, що влада безсила»

Дмитро Бузанов
Адвокат

Ліквідація Окружного адміністративного суду Києва спричинить «відкладення» правосуддя у справах, які будуть підсудні новоутвореному суду. Справи ліквідованого суду будуть передані до Київського окружного адміністративного суду, однак там судді також навантажені і проблема з тим, що вони не завжди недотримуються відведених процесуальним кодексом термінів розгляду справ. А тепер уявіть, що буде, коли до цього суду ще зайде близько 60 тис. справ?!

Що стосується формування нового Київського міського окружного адміністративного суду, то, можливо, туди будуть відкомандировані судді ліквідованого суду, окрім тих, які в публічному просторі називаються «одіозними» або із так званої «команди Вовка». Токсичні служителі Феміди якийсь час матимуть статус судді, отримуватимуть суддівську винагороду, але без можливості розглядати справи.

Загалом, ухвалення закону про ліквідацію Окружного адмінсуду свідчать про те, що влада безсила, а точніше сама створила такі умови, за яких суддю неможливо притягнути до індивідуальної відповідальності. Більше того, під час воєнного стану, відповідно до ч. 1 ст. 10 Закону України «Про режим воєнного стану», є неприпустимим припинення повноважень судів. Таким чином, очевидно, що судді, які опиняться без повноважень, можуть позиватися до держави з позовами про призначення їх на відповідні посади з відшкодуванням суддівської винагороди.

Натомість я особисто не очікував на те, що цей законопроєкт буде проголосований. З огляду на те, що Окружний адміністративний суд Києва є судом першої інстанції і усі рішення, які, на думку сторін процесу, є незаконними за апеляційною скаргою можуть бути переглянуті. Вже після того, як президент підписав закон, суд продовжує працювати у звичайному режимі, приймає позовні заяви, розглядає справи і лише після опублікування цього закону, суд не зможе виконувати повноваження. Тому тим, у кого сплачений судовий збір за реквізитами суду, радив би подати позови в цей суд, або вже дочекатися офіційного опублікування закону і подавати в порядку визначеному цим законом.

«Громадянське суспільство має постійно бути насторожі, бо радіти ще зарано»

Лариса Гольник
Cуддя Октябрського районного суду Полтави, лауреат міжнародної відзнаки Blueprint for Free Speech за викриття корупції в судовій сфері

Рішення парламенту (про ліквідацію Окружного адмінсуду Києва) запізнилося, щонайменше, на півтора року, коли, власне президент Володимир Зеленський зареєстрував законопроєкт про ліквідацію цього суду та утворення Київського міського окружного адміністративного суду. За цей час передовсім судді столичного окружного адмінсуду докладали титанічні зусилля, щоб зірвати ліквідацію суду. Робили вони це через різні інстанції, у тому числі Верховну Раду. Однак радіти ще зарано. Громадянське суспільство має постійно бути насторожі, зокрема, під час добору служителів Феміди до нового суду.

Вважаю, що принцип доступу до правосуддя під час ліквідації київського суду не порушено. Адже громадянину важливо, щоб його позов потрапив до судді, до якого є суспільна довіра і його авторитет не скомпрометовано. Водночас так звані «плівки судді Вовка» зайвий раз демонстрували, як відбувається торгівля правосуддям.

«Голова ліквідованого суду Павло Вовк вдається до маніпуляцій»

Віталій Титич
Засновник об’єднання адвокатів «Адвокатська Дорадча Група» (Адвокати Небесної Сотні) і колишній член Громадської ради доброчесності

З Окружним адміністративним судом Києва мене пов’язують давні відносини як адвоката та колишнього координатора Громадської ради доброчесності. Я підписав негативний висновок щодо судді Павла Вовка, який хотів стати суддею Верховного суду. Якщо аналізувати рішення Верховної Ради про ліквідацію суду, то воно політично-правове. Такий собі ad hoc для вирішення нагальної проблеми, яку штучно створила влада. Як попередня, так і діюча.

Є маніпулятивна теза, до якої вдається голова ліквідованого суду Павло Вовк. Він стверджує, що громадян позбавили права на правосуддя. Дійсно, на розгляді цього суду знаходяться тисячі справ. Більшість з них «маринуються» роками. Ідеться про ті, у яких немає політичних домовленостей або ті, за які не заплачено кошти. У справи, які треба вирішити, судді виносять швидкі рішення, часом навіть порушують норми законодавства. Тому це точно не про доступ до правосуддя.

Розв’язати проблему можна було б, забравши в Окружного адміністративного суду Києва повноваження розглядати справи, де відповідачами є центральні органи влади. Їх має розглядати Верховний суд, до якого набагато вища довіра суспільства.

«Депутати знову намагаються не злити зовнішніх партнерів»

Олександр Марусяк
Експерт Центру політико-правових реформ

Спостерігаємо публічне видалення одного суду з усієї системи правосуддя. Але цими радикальними діями не вирішено питання доброчесності суддів. Також поки невідомо, що буде з суддями Окружного адміністративного суду Києва, проти яких відкрито кримінальні справи. На мій погляд, раціональніше варто було б написати окремий законопроєкт про мережу судів, де прописати ліквідацію або реорганізацію українських суддів. Натомість чинна влада пішла простішим шляхом.

Ще варто звернути увагу на цікавий факт. Голосування за ліквідацію Окружного адміністративного суду Києва відбулося після того, як  Державний департамент США запровадив санкції проти голови цього суду Павла Вовка та двох членів його родини. Схоже, українські парламентарі черговий раз продемонстрували бажання не злити зовнішніх партнерів і не стали далі відтягувати з рішенням про ліквідацію скандального суду. Щоправда, це можна було зробити ще у квітні 2021-го, коли президент подав відповідний законопроєкт».

«Окремі вітання канцелярії ліквідованого суду»

Павло Богомазов
Адвокат

Немає довіри – немає суду… Ліквідації Окружного адміністративного суду Києва юридична спільнота чекала роками. Причин кілька: багаторічна інформація про злочинну діяльність голови суду Павла Вовка та суддів з його оточення; співпраця з Портновим та прийняття відверто антидержавних рішень; вплив суддів Окружного адміністративного суду Києва на справи, які дозволяли скасувати призначення топ-посадовців та скасувати нормативні документи рівня міністерств.

Звісно, буде важка пауза у судочинстві. Але те, що відбувалося в цьому суді потребувало його ліквідації вже багато років.

І окреме вітання канцелярії суду: сподіваюся, як мінімум голова канцелярії ніколи на держслужбі не працюватиме більше. Для них принижувати відвідувачів – нормальна практика була.

«Процес ліквідації суду має проводитися у стислі терміни»

Ольга Веретільник
Радниця практики економічних та службових злочинів юридичної компанії «Міллер»

Голосування парламентом за ліквідацію Окружного адміністративного суду Києва відбулося з дотриманням юридичної процедури. Адже Верховна Рада може ліквідовувати суди за поданням президента після консультацій з Вищою радою правосуддя. Є певні суперечності з узгодженістю із законами про судоустрій і статус суддів та воєнним станом. Але це не впливає на чинність закону і можливість його виконання наразі.

Щодо мінусів. По-перше, збільшується завантаженість Київського окружного адміністративного суду, який тимчасово забере на розгляд справи ліквідованого адмінсуду. Розглядати справи доведеться з початку. По-друге, створення нового Київського міського окружного адміністративного суду займе невизначену кількість часу.

По-третє, суддям ліквідованого Окружного адміністративного суду треба буде платити зарплату, але вони не здійснюватимуть правосуддя.

В цілому, у законі позитивом є сам процес ліквідації суду, який має проводитися у стислі терміни. Це унеможливлює прийняття шкідливих рішень суддями Окружного адміністративного суду Києва за час, коли закон набуде чинності.

Віталій Тараненко, «Главком»

Читайте також: