Президент підписав вирок Окружному адмінсуду Києва та його голові, одіозному Павлу Вовку
ТОП найскандальніших рішень Окружного адмінсуду Києва
Президент Володимир Зеленський зареєстрував у Верховній Раді законопроєкт про ліквідацію Окружного адміністративного суду Києва (ОАСК). Ця установа є, мабуть, квінтесенцією суддівської корупції. Рішення ОАСК іноді дивували своєю ангажованістю та абсурдністю, а «непотоплюваний» голова суду Павло Вовк «прославився» своїми заявами на сумнозвісних плівках, записаних НАБУ в його кабінеті. Експертиза встановила, що на плівках звучить голос саме одіозного голови суду. Втім Вовк досі почував себе дуже впевнено попри те, що йому висунута підозра щодо зловживань, він просто не з’являвся на допити в НАБУ, а суд продовжував свою діяльність, штампуючи, м’яко кажучи, неоднозначні рішення. Вовк займався тролінгом, стверджуючи, що ніде не ховається, а його просто погано шукають.
Каталізатором вирішення ситуації з ОАСК стало затримання брата Вовка Юрія Зонтова при отриманні хабаря в $100 тис. Зонтов начебто хотів через свого брата вирішити питання з одним із суддів, аби той ухвалив позитивне рішення в одній зі справ. У НАБУ заявили, що знайшли під час обшуків у Зонтова та одного адвоката понад $3,7 млн готівкою, 840 тис. євро, 20 тис. фунтів, 230 тис. грн і 100 шекелів.
Скільки Вовка не годуй…
Після цього на Банковій нарешті «увірвався терпець». Зеленський, анонсуючи законопроєкт, заявив: «ОАСК мав достатньо часу, щоб одуматися, подивитися на себе в дзеркало та віднайти там прості речі, які так шукають у ньому суспільство й держава, – справедливість, неупередженість і чесність. Замість цього бачимо чергові скандали з «плівками», корупцію пов’язаних осіб із забитими грошима сейфами та численні сумнівні рішення. Довіра до Окружного адміністративного суду Києва втрачена…» Президент зазначив, що «досить сейфів, набитих мільйонами готівки у пов’язаних із керівництвом суду осіб», і пообіцяв ліквідувати суд, одним рішенням якого може бути поставлений хрест на будь-якому досягненні держави. Також президент натякнув: це – сигнал для будь-якого суду, який діятиме незаконно.
Вовк після появи цієї інформації заявив, що президент піддався на маніпуляції окремих «активістів» і за сумісництвом агентів іноземного впливу.
Рішення, звісно, було довгоочікуваним, хоча останнє слово за парламентом. Тільки незрозуміло, чому з ним стільки тягнули. Скандальному суду дали аж занадто багато часу, аби «одуматися». Багато що було зрозуміло вже після оприлюднення «плівок Вовка» – цей суд вже давно не мав нічого спільного зі справедливим правосуддям.
Шокуючі вердикти
Центр протидії корупції склав ТОП скандальних рішень ОАСК. Чи цей суд заслуговує на ліквідацію, чи рішення Банкової є політичним втручанням у діяльність незалежної інституції? Кожен може вирішити сам.
Заборона проведення мирних акцій під час Майдану
30 листопада 2013 року суддя ОАСК Богдан Санін виніс рішення про заборону мирних зібрань на Майдані та прилеглих вулицях з 1 грудня 2013 по 7 січня 2014 року. Цим рішенням він зробив правопорушниками мільйони людей, які виходили на Майдан, зокрема, у наймасовіші дні протесту – 1 та 8 грудня та розв'язав руки «Беркуту». Цікаво, що тим часом тесть судді ОАСК Саніна Володимир Яцуба відправляв з Севастополя поїзди «тітушок» на акції «Антимайдану».
Вже 9 грудня 2013 року інший суддя Окружного адмінсуду Києва Євген Аблов розглянув позов громадянина, якому протестувальники начебто заважали гуляти Хрещатиком. Аблов виніс ухвалу про забезпечення позову, якою фактично зобов'язав «Беркут» очистити Майдан та розігнати протестувальників. Цього ж дня задовольнив позов. Саме з цим рішенням пов’язана невдала спроба штурму Майдану в ніч на 11 грудня.
Поновлення міліціонерів, звільнених у результаті атестації поліції
Міліціонери Києва та центрального апарату Національної поліції стали одними із перших, хто проходив через процес атестації поліції. У результаті проведення атестації в Києві було звільнено 771 поліцейського, а центральний апарат Нацполіції мав скоротитися на 1090 осіб. Зокрема, в департаменті захисту економіки під звільнення, у результаті атестації, припадало понад 50% співробітників.
Проте поліцейські почали масово подавати позови з вимогою поновити їх на посаді до Окружного адміністративного суду міста Києва, де судді ОАСК задовольняли практично всі позови про поновлення. Поліцейських не тільки поновлювали, але й присуджували чималу компенсацію за час, коли вони не могли здійснювати повноваження.
Відсторонення від обов'язків Уляну Супрун
У лютому 2019 року суддя Окружного адмінсуду Києва Сергій Каракашьян заборонив першому заступнику міністра охорони здоров'я Уляні Супрун, яка на той момент виконувала обов'язки керівника відомства, вчиняти будь-які дії, спрямовані на реалізацію повноважень міністра охорони здоров'я. Після значного суспільного резонансу суддя Каракашьян сам же цю ухвалу і скасував.
Поновлення на посаді голови ДФС Романа Насірова
У березні 2017-го детективи НАБУ вручили тодішньому голові ДФС Роману Насірову повідомлення про підозру. Правоохоронці звинувачували його у зловживанні службовим становищем. Протягом 2015–2016 років він нібито діяв в інтересах Олександра Онищенка, надаючи необґрунтовані та незаконні, на думку слідства, вказівки підлеглим щодо розстрочки податкового боргу фірмам з орбіти екснардепа-втікача. Таким чином, держбюджет недоотримав близько 2 млрд грн. Слідство також виявило, що Насіров має британське громадянство, незважаючи на те, що подвійне громадянство в Україні є забороненим. У 2018-го Насірова було звільнено з уряду, однак у грудні 2018 року судді ОАСК визнали звільнення незаконним та поновили його на посаді голови ДФС.
Окрім того, колегія суддів у листопаді 2017 ухвалила постанову, якою фактично визнала, що дії Насірова, за які йому пред'явили обвинувачення, є законними. Детективи НАБУ розпочали розслідування за фактом винесення завідомо неправосудного рішення. Зрештою у вересні 2019 Верховний Суд скасував цю постанову та визнав, що суд взагалі не мав розглядати таку справу.
Крах розслідування щодо рюкзаків Авакова
МВС – вийшов зі скандалу з рюкзаками «сухим»" width="729" height="389" itemprop="image" />
У 2015 році у мережі з'явилося відео з прихованої камери, де особа, схожа на заступника Авакова Сергія Чеботаря, домовляється з особою, схожою на сина Авакова Олександра, про поставку великої партії рюкзаків для Нацгвардії. Заступник міністра ще до оголошення тендера обіцяє, що рюкзаки будуть куплені через фірму, яку пропонує Аваков-молодший.
НАБУ розпочало розслідування за цим фактом. Один з учасників торгів вирішив оскаржити їхні результати. Але колегія суддів ОАСК дуже оперативно розглянула цю справу і відмовилась скасовувати рішення конкурсних торгів, за підсумками яких закуповувалися «рюкзаки Авакова». При цьому суд дав оцінку торгам та не побачив протиправних дій з боку посадових осіб МВС під час закупівлі.
Рішення ніким не оскаржувалось і вступило в силу.
Справа «бурштинового» депутата Розенблата
У вересні 2018 року суддя ОАСК Руслан Арсірій виніс рішення на користь екснародного депутата Борислава Розенблата у суперечці проти НАБУ та ГПУ щодо правомірності прослуховування з боку останніх. Розенблата зі спільниками підозрюють в отриманні понад $300 тис. хабара за лобіювання у Верховній Раді певних законопроектів та вплив на держоргани.
НАБУ організувало спецоперацію, у результаті якої отримало аудіо та відео, на якому Розенблат «вирішував» питання щодо надання дозволів на видобуток бурштину. При цьому детективи НАБУ брали дозвіл суду на прослуховування помічників нардепа та інших фігурантів схеми, а сам Розенблат потрапив під такий негласний контроль незаплановано.
Текст рішення є закритим, але з коментарів щодо цього рішення випливає, що, на думку суду, правоохоронці не мали права проводити негласні слідчі дії щодо народного депутата, бо останній захищений недоторканістю, а в момент, коли в поле зору потрапив Борислав Розенблат, мали перервати слідчі дії.
Хоча Окружний адмінсуд Києва взагалі не повинен розглядати вказану справу, бо правомірність дій агентів та оперативних працівників має визначати суд у кримінальній справі, а не адміністративній.
Суддя ОАСК фактично скасував рішення Верховного суду
У серпні 2019 року Верховний суд заборонив будівельній компанії скандального екснардепа Максима Микитася будувати 72-метровий будинок майже в центрі столиці.
Справа потрапила до Окружного адміністративного суду Києва, де у мотивувальній частині рішення перефразували вердикт Верховного суду, й порахували, що малися на увазі ніяк не 27 метрів, а всі 72.
Схема приватизації службових квартир
За законом службова квартира може надаватися лише на час, поки людина працює у відомстві без права приватизації. Однак судді Окружного адміністративного суду Києва знайшли цікаву лазівку для привласнення службових квартир без будь-якої відповідальності.
Суть схеми полягала у тому, що через Збори суддів вони подають голові суду звернення про виведення їхніх квартир з числа службових. Однак Павло Вовк цього не робить і судді подають до суду, який дуже швидко виносить рішення – зобов'язати голову суду почати цей процес. Вовк це рішення не оскаржує, а відразу ж його виконує. Як наслідок ці квартири перестають бути службовими і масово привласнюються суддями шляхом приватизації, що прямо заборонено законом.
До речі, більшість суддів, які отримали, а потім приватизували службові квартири, не потребували поліпшення житлових умов і отримали їх завдяки фіктивній реєстрації у своїх квартирах родичів. Так, суддя Погрібніченко, який мав будинок під Києвом для отримання службового житла, стверджував, що проживає у однокімнатній квартирі разом з сестрою, мамою, батьком і дідусем. Коли ж отримав службові апартаменти, то взагалі не проживав там. Схожа ситуація і у судді Федорчука, який має великий маєток під Києвом.
Той же суддя Погрібніченко у 2016 році зобов'язав Печерську райадміністрацію безкоштовно надати члену ВККС Тетяні Весельській елітну квартиру у центрі Києва. Вона теж швидко її приватизувала на дочку.
Допомагав депутатам брехати у деклараціях
НАЗК про виявлення брехні у деклараціях топ-чиновників. Таким чином уникли відповідальності, наприклад, депутат Вадим Новінський та Уповноважена з прав людини Людмила Денісова" width="907" height="404" itemprop="image" />
Відповідно до закону, НАЗК має максимум 90 днів для перевірки декларацій чиновників. Але, за даними експертів, 96% усіх перевірок проведено з недотриманням цих строків.
Це очевидне порушення, але у судах теж є строки розгляду справ, які зазвичай порушуються. Вища рада правосуддя теж порушує строки розгляду скарг на суддів, проте це ніколи не було підставою для скасування таких рішень. Натомість Окружний адмінсуд почав масово скасовувати рішення НАЗК, які були прийняті поза межами цих строків.
Так, суд задовольнив позови про скасування рішень НАЗК, якими було встановлено порушення у деклараціях народного депутата Вадима Новінського та Уповноваженої з прав людини Людмили Денісової. Саме у зв'язку з розглядом цієї справи Павло Вовк сказав відому фразу з «плівок НАБУ», що «яйця цієї уповноваженої у нього в руках».
Нагадуємо, що відповідно до даних НАЗК Вадим Новінський недостовірно задекларував належне йому майно у деклараціях за 2015 та 2016 роки – на суму понад 8,6 млн грн у кожній декларації. А Людмила Денісова «забула» задекларувати дохід на понад 23 млн грн.
Ігри у велику геополітику
11 грудня 2018 року суддя Катющенко задовольнив позов депутата Борислава Розенблата до депутата Сергія Лещенка та директора НАБУ Артема Ситника. Цим рішенням суд вирішив, що відповідачі втручались у виборчий процес США 2016 року.
Йшлось про оприлюднення даних щодо так званої «чорної бухгалтерії Партії Регіонів», де згадувалось прізвище екскерівника передвиборчого штабу Дональда Трампа Пола Манафорта. Суд на підставі аналізу новин з різних інтернет-видань вирішив, що Ситник та Лещенко втручалися у вибори США. Потім Павло Вовк хизувався, що на це рішення посилався Дональд Трамп та його адвокат Джуліані як доказ таких втручань.
Шостий апеляційний адмінсуд 16 липня 2019 року повністю це рішення скасував, як незаконне та необґрунтоване.
Визнав незаконним святкування ювілеїв діячів з УПА і ОУН
Портнов у позові просив суд визнати незаконним та скасувати рішення Київської міської ради від 27 лютого 2020 року про відзначення на території Києва пам'ятних дат та ювілеїв у 2020 році.
Йдеться про святкування ювілеїв восьми діячів: голови Проводу ОУН Андрія Мельника; полковника Армії Української держави, ад'ютанта гетьмана Павла Скоропадського — Івана Полтавця-Остряниці; полковників УПА Василя Левковича, Василя Сидора та Василя Галаси; письменників Уласа Самчука та Юрія Липи; українського вченого і редактора «Енциклопедії українознавства» Володимира Кубійовича.
У позові Портнов заявляв, що відзначення ювілеїв цих діячів суперечить закону «Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарного режиму». Портнов вважає, що намір вшановувати згаданих діячів «спотворює сутність національної ідеї та кидає ганебну тінь на Україну в очах міжнародної спільноти».
Суддя ОАСК Любов Маруліна вирішила задовольнити позов Портнова в повному обсязі — рішення Київської міської ради від 2020 року про відзначення у столиці пам’ятних дат та ювілеїв у 2020 році визнано протиправним.
Змусив Міносвіти переглядати події Революції гідності у підручниках історії
Ще 25 березня 2020 року Портнов звернувся до Міносвіти з вимогою переглянути інформацію у підручниках щодо подій Революції гідності. Портнов заявляв, що автори підручників маніпулюють фактами й оцінками, спотворюють інформацію та вигадують факти.
Як приклад неправдивої інформації Портнов наводить підручник з історії України для профільного рівня 11 класу: «22 січня 2014 р., у День соборності України снайпери «Беркута» застрелили на вулиці Грушевського п'ятьох активістів Євромайдану». Портнов наголошує, що автори «однозначно і категорично» стверджують, що п'ятьох активістів убили саме правоохоронці. Портнов вважає, що так писати не можна, посилаючись на Єдиний державний реєстр судових рішень, де немає рішення, за якими «беркутівців» визнали винними в убивствах 22 січня 2014 року.
За твердженням Портнова, у міністерстві нібито не розглянули його звернення по суті та надали лише формальну відповідь. Тоді Портнов пішов до ОАСК. Суд визнав, що в уряді не відреагували на запит належним чином і незаконно відмовилися перевіряти книжки.
Павло Вуєць, «Главком»
Коментарі — 0