Скандалів, пов’язаних із ОАСК, десятки, але суддям дивом вдавалося виходити сухими з води
Верховна Рада 13 грудня проголосувала за ліквідацію Окружного адміністративного суду Києва (ОАСК). Формально таке рішення стало відповіддю на петицію «Щодо ліквідації Окружного адміністративного суду Києва», подану журналістом-розслідувачем Данилом Мокриком. Її підтримало понад 25 тисяч громадян України, а отже, мав розглянути президент. 13 квітня 2021 року Зеленський подав законопроєкт «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва» під грифом «невідкладно». Однак рішення наздогнало ОАСК лише за півтора року.
Що таке Окружний адмінсуд
Окружний адміністративний суд міста Києва – суд, уповноважений розглядати спори, у яких хоча б однією зі сторін є суб'єкт владних повноважень (орган державної влади, місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа). Тому до нього і скеровуються позови щодо резонансних імен і посадовців. Зокрема, ОАСК розглядає суперечки, пов’язані із виборчим процесом, суперечки осіб із розпорядником публічної інформації щодо оскарження його рішень, суперечки з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження чи звільнення з посади.
«Плівки Вовка»
Найгучніший скандал навколо ОАСК пов’язаний із головою суду Павлом Вовком. Його призначили суддею Окружного адміністративного суду міста Києва у 2007 році, а у 2010 році Вовк очолив цю інстанцію. У 2019-му НАБУ оприлюднило «плівки Вовка», записані у його кабінеті. Так, після оприлюднення розмов стало відомо, що правоохоронці розслідують справу про втручання керівництва Окружного адмінсуду у роботу Вищої кваліфікаційної комісії суддів (ВККС) та організацію прийняття завідомо неправосудних рішень. За версією слідства, голова Окружного адмінсуду Павло Вовк хотів уникнути кваліфікаційного оцінювання і для цього «почав створювати штучні перешкоди у діяльності окремих членів ВККС.
Експертиза встановила, що на плівках звучить голос саме Павла Вовка. 17 липня 2020 року НАБУ провело обшуки в Окружному адміністративному суді Києва та заявило про вручення підозри голові Вовку, його заступнику Євгенію Аблову та ще п’ятьом суддям. Їх звинуватили у створенні в суді «злочинної організації з метою захоплення державної влади». Вовк заявив, що не має наміру йти з посади після скандалу з плівками, а записи розмов назвав сфальсифікованими. Далі він просто не з’являвся на допити у НАБУ, а суд продовжував свою діяльність, штампуючи скандальні рішення.
У вересні 2020 року Вища рада правосуддя (ВРП) відмовилася відстороняти Вовка від керівництва Окружним адміністративним судом міста Києва, пояснивши це тим, що він так і не отримав статус підозрюваного. У березні 2021 року НАБУ завершило досудове розслідування щодо участі суддів ОАСК у злочинній організації та зловживанні впливом і за місяць Вищий антикорупційний суд обрав запобіжний захід судді Окружного адміністративного суду Києва Богдану Саніну у вигляді застави. Санін є підозрюваним у справі про створення злочинної організації та захоплення влади головою ОАСК Павлом Вовком у змові з іншими суддями.
Сам Павло Вовк при цьому особливих проблем із законом в Україні поки не має, а на суди просто не приходив. Але днями Державний департамент США оголосив про внесення Павла Вовка та двох членів його родини до санкційного списку «для сприяння відповідальності за корупцію та порушення прав людини».
Станом на сьогодні, за словами самого Павла Вовка, він перебуває в Україні і вважає усі звинувачення проти нього абсурдними.
«Псевдосправи, вигадані хабарі (йдеться, скоріш за все, про справу брата Павла Вовка, адвоката Юрія Зонтова, – «Главком»), публічні звинувачення без вироків, переслідування всіх моїх родичів. Не було, хіба що, тільки спалювання на вогнищі. За останні роки мені довелось багато чого пережити, тож переживу і відсутність можливості з’їздити до США. Я залишався весь цей час в Україні та не планую нікуди їхати, бо впевнений в абсурдності цих звинувачень», – так днями відреагував на останні події Павло Вовк на своїй сторінці у Facedook.
Скандали Окружного адмінсуду
Заборона проведення мирних акцій майданівцям
Під час революції Гідності 2013–2014 років понад півдесятка суддів Окружного адміністративного суду винесли ряд рішень, що забороняли проведення мирних акцій протесту на Майдані Незалежності у Києві.
Поновлення міліціонерів, які провалили атестацію
ОАСК розглядав позови звільнених у результаті проведення атестації співробітників поліції Києва та центрального апарату, зокрема, одіозних департаментів протидії наркозлочинності та захисту економіки. За словами самого голови суду Павла Вовка, поновлено було близько 90% звільнених поліцейських.
Поновлення Насірова
ОАСК поновив на посаді голову Державної фіскальної служби Романа Насірова, який є фігурантом справи НАБУ. Також суд присудив виплатити заробітну плату Насірову за «вимушений прогул».
Вбивство справи про «рюкзаки Авакова»
Судді ОАСК своїм рішенням практично унеможливили подальше розслідування справи щодо розтрати 14 млн грн державних коштів при закупівлі рюкзаків для Нацгвардії.
Сприяння варварській забудові столиці
У серпні 2019 року Верховний суд заборонив будівельній компанії скандального екснардепа Максима Микитася будувати будинок заввишки 72 метри у центрі столиці. Але суддя ОАСК Ігор Погрібніченко своїм рішенням дозволив це будівництво, при тому, що суди різних інстанцій визнали, що будинок не може бути вищим за 27 метрів.
Приватизація службових квартир
Судді ОАСК організували схему, за якою вони отримували службові квартири, а потім виводили їх зі статусу службових та приватизували. Наприклад, суддя Євген Аблов продав приватизовану службову квартиру за 9 млн грн.
Допомога власникам проблемних декларацій
ОАСК скасував кілька рішень НАЗК (Національне агентство з питань запобігання корупції) про виявлення брехні у деклараціях топ-чиновників. Так, суд задовольнив позови про скасування рішень НАЗК, якими було встановлено порушення у деклараціях народного депутата Вадима Новінського та уповноваженої з прав людини Людмили Денісової. Саме у зв'язку з розглядом цієї справи Павло Вовк сказав відому фразу з «плівок НАБУ», що «яйця цієї уповноваженої у нього у руках».
Ігри у геополітику
Суддя Катющенко задовольнив позов депутата Борислава Розенблата до депутата Сергія Лещенка та директора НАБУ Артема Ситника. Цим рішенням суд вирішив, що відповідачі втручались у виборчий процес США 2016 року. Йшлося про оприлюднення даних щодо так званої «чорної бухгалтерії Партії Регіонів», де згадувалось прізвище екскерівника передвиборчого штабу Дональда Трампа Пола Манафорта. Суд на підставі аналізу новин з різних інтернет-видань вирішив, що Ситник та Лещенко так втручалися у вибори США. Потім Павло Вовк хизувався, що на це рішення посилався Дональд Трамп та його адвокат Джуліані як доказ таких втручань.
Визнав незаконним відзначення ювілеїв діячів з УПА і ОУН
ОАСК задовольнив позов колишнього заступника керівника Адміністрації президента часів Януковича Андрія Портнова і заднім числом заборонив відзначення ювілеїв ряду українських діячів, зокрема голови Проводу ОУН Андрія Мельника.
Змусив Міносвіти переписувати підручники історії
Суддя ОАСК Руслан Арсірій, за позовом того ж Портнова зобов'язав Міносвіти забезпечити перегляд підручників з історії, де згадуються події Революції Гідності. Арсірій вважає, що історичні факти щодо дій «Беркуту» на Майдані не підтверджені відповідними вироками судів, а тому мають бути переглянуті
Призупинив перейменування Московської церкви
У квітні 2019 року ОАСК суд вирішив призупинити перейменування Української православної церкви Московського патріархату, яке було передбачене спеціальним законом. На думку суддів, перейменування «може призвести до невиправданого втручання держави у сферу діяльності релігійної організації як юридичної особи».
Скасування українського правопису
ОАСК, за позовом херсонської восьмикласниці, скасував постанову, якою було схвалено нову редакцію «Українського правопису».
ОАСК і «легітимний» Янукович
За три місяці до повномасштабного вторгнення, в ОАСК надійшло два позови від Віктора Януковича. У них зазначалося, що парламент не мав повноважень 22 лютого 2014 року голосувати за постанову про самоусунення президента України від виконання конституційних повноважень і призначення позачергових президентських виборів. Також, на думку Януковича, у 2015 році Рада незаконно позбавила його звання президента України.
Перший позов про самоусунення потрапив до судді Ігоря Качура, який запам’ятався тим, що у квітні 2019 року, напередодні президентських виборів, визнав незаконною процедуру націоналізації Приватбанку. Другий позов Януковича потрапив до судді Євгенія Аблова, заступника голови ОАСК і фігуранта «плівок НАБУ».
Проаналізувавши хід цих справ, можна зробити припущення, що судді тягнули з рішенням, бо вичікували, чи візьмуть росіяни Київ за три дні, як збиралися
Дозволив знищення «Квітів України»
З останніх скандальних рішень ОАСК – скасування рішення Міністерства культури про визнання будівлі «Квіти України» історичною пам’яткою.
Перед ліквідацією ОАСК роздав мільйони звільненим чиновникам
Після початку повномасштабного вторгнення ОАСК місяць не ухвалював рішення. Повернувшись до роботи у квітні, суд прийняв десятки рішень та ухвал, зокрема про багатомільйонні виплати поновленим на посадах чиновникам. І ці рішення ухвалювали саме ті судді, які є фігурантами у справі «плівок Вовка», йдеться у розслідуванні Bihus.Info.
Зокрема, у серпні цього року суддя Окружного адмінсуду Києва Володимир Келеберда прийняв рішення про поновлення на посаді колишнього заступника Генпрокурора Сергія Кізя і про виплату йому за вимушений прогул 3,5 млн грн. Також ОАСК ухвалив рішення про виплату ще 3,6 млн грн вихідної допомоги нещодавно звільненому судді Конституційного суду Олександру Литвиненку.
Що далі
Замість Окружного адміністративного суду міста Києва буде створено Київський міський окружний адміністративний суд, відповідний законопроєкт також сьогодні ухвалили нардепи. Проте, скоріш за все, це не «останній бій», адже судді вже ліквідованого ОАСК звертатимуться в усі інстанції, вимагаючи компенсацій та відшкодувань. Також не виключено, що вони спробують отримати посади у новому Київському міському окружному адміністративному суді, чи просуватимуть туди своїх людей.
Аліна Євич, «Главком»
Читайте також:
Коментарі — 0